4. Аналіз структури і динаміки ПДФО

 
 

     Розглянемо  структуру і динаміку податку з доходів фізичних осіб у ВАТ «Укртелеком».

Таблиця 4.1

Динаміка  і структура податку у жовтні 2010р

 

     З розрахованих даних видно, що найбільше  сплачує прибуткового податку Дзекон. Це тому, що у нього заробітна плата більша, ніж у інших працівників.

Таблиця 4.2

Динаміка  і структура податку у 3 кварталі 2010р

 

     У 3-му кварталі було нараховано податку  більше, ніж сплачено. У 3634327150 нараховано податку 50,3%, а сплачено 49,6. А у 6834208418 нараховано 49,7% та сплачено 50,4%. Таким чином, у даного підприємства  є заборгованість по податку з доходів фізичних осіб.

5. Узагальнення результатів  і виявлення резервів більш ефективнішого використання

 
 

     Прибуткове оподаткування необхідно розглядати не тільки як механізми роздільного справляння податків з доходів юридичних і фізичних осіб, але й у їх взаємозв’язку через оподаткування розподіленого прибутку. У прибуткових податках досить рівномірно поєднуються фіскальна і регулююча функції. Оптимальним можна вважати таке прибуткове оподаткування, коли використання одного прибуткового податку як засобу державного регулювання поєднується з посиленням фіскальної ролі іншого податку цієї групи.

     Дефініцію “оптимізація прибуткового оподаткування” слід визначити як урівноваження інтересів держави та платників податків при виборі варіанта оподаткування доходів шляхом визначення розмірів та шкали ставок прибуткових податків, об’єктів оподаткування, податкових пільг та механізмів адміністрування податків.

     Український податок на прибуток та податок на прибуток розвинених західних країн  мають різну природу виникнення. Так, в основі українського податку  на прибуток лежать нормативи відрахувань  від прибутку. Західний податок на прибуток виник як податок на прибуток корпорацій в ході розвитку акціонерної форми власності. Цю відмінність необхідно обов’язково враховувати при використанні зарубіжного досвіду, визначаючи шляхи реформування вітчизняної системи оподаткування.

     Розрахунок об’єкта оподаткування податком на прибуток необхідно максимально наблизити до бухгалтерського обліку. Таким чином, буде виконуватись принцип відповідності витрат отриманим доходам, а також спроститься адміністрування. Надалі знижувати ставку податку на прибуток недоцільно, оскільки вона перебуває на нижчому рівні, ніж ставки аналогічного податку в розвинених країнах.

     З метою оптимізації розподілу  податкового навантаження оподатковувати доходи фізичних осіб доцільно за малопрогресивною шкалою на умовах сукупного оподаткування подружжя. Така система оподаткування сприятиме перенесенню податкового навантаження на багатші верстви населення, зменшивши потреби держави надавати субсидії і допомоги біднішим верствам. З іншого боку – вона сприятиме зміцненню інституту сім’ї. Змодельовані ситуації підтвердили, що малопрогресивне оподаткування не призведе до значних втрат доходів державного бюджету.

     Система прибуткового оподаткування повинна  мати інвестиційну (з боку податку  на прибуток) й соціальну (з боку податку на доходи фізичних осіб) спрямованість. У процесі дослідження було з’ясовано, що серед пільг з податку на прибуток значну питому вагу займає пільга, яка дозволяє переносити від’ємне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток на наступні податкові періоди. Але пільги з податку на прибуток повинні надаватись на певний строк і за умови використання коштів на визначені державою потреби. Тому оптимальним для України може бути використання інвестиційного податкового кредиту. Посилити соціальну спрямованість пільг з податку на доходи фізичних осіб можна шляхом поступового запровадження звільнення від оподаткування доходів у межах прожиткового мінімуму.

     Оптимізація оподаткування корпоративних доходів  передбачає дотримання критерію нейтральності  при прийнятті управлінських рішень. Необхідним для України є вирішення проблеми подвійного оподаткування корпоративних доходів.

6. Удосконалення ПДФО у новому податковому кодексі

 
 

     Протягом  листопада 2010 року здійснювався моніторинг змін у нормативно-правовій базі щодо внесення змін до законодавства України з питань „Оподаткування доходів фізичних осіб”. Слід зазначити, що особливих змін у законодавстві не відбулося. Але 18 листопада 2010 року прийнято Податковий кодекс України, у якому розділом ІV  „Податок на доходи фізичних осіб”  передбачається запровадження:

     - 2 ставки з доходів фізичних осіб: 15 % – для доходів, які менші за 10 мінімальних зарплат на місяць і 17 % – для доходів понад 10 мінімальних зарплат на місяць;

     - ставка податку становить 10 % бази оподаткування щодо доходу у формі заробітної плати, шахтарів – працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві та уранові руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день та 50 % і більше робочого часу на рік, а також працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань), у тому числі спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту, у вугільній промисловості, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

     - оподаткування за ставкою 5 % доходів на вклади (депозити), якщо загальна сума, отриманих протягом місяця процентів перевищує 2 мінімальні заробітні плати (тобто, з загальної суми депозитів понад 200 тис. грн.);

     - оподаткування за ставкою 15 % частини суми пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, які виплачуються платнику податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, що перевищує законодавчо встановлену станом на 1 січня звітного податкового року максимальну величину бази нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону.

     З метою вирівнювання диспропорцій (дискримінації) в розмірі наданих податкових соціальних пільг для осіб, які  мають двох та більше дітей, запроваджується 100-відсоткова податкова соціальна  пільга  на  кожну  дитину (50 % мінімальної заробітної плати) кожному з батьків з одночасним вилученням права на додаткову стандартну податкову соціальну пільгу одному з батьків.(9)

     Для зниження податкового навантаження на окремі види доходів пропонується: запровадження звільнення від оподаткування  доходів від продажу один раз  на рік квартир, житлових, дачних, садових  будинків без обмеження щодо їх площі, земельної ділянки в межах норм, визначених Земельним кодексом України,  а  також машини, мотоцикла,  моторолера; зниження  ставки  податку  до  5 % для доходів від продажу рухомого майна; встановлення нульової ставки оподаткування для успадкованих сум знецінених грошових заощаджень; звільнення від оподаткування вартості орденів, медалей, кубків тощо, якими відзначаються переможці змагань, конкурсів, та незначних подарунків, якщо їх вартість не перевищує 50 % однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного податкового року; скасування умови щодо наявності у платника податку права на податкову соціальну пільгу при звільнення від оподаткування цільової благодійної допомоги.

     Також Податковим кодексом передбачається коригування  алгоритму нарахування податкової знижки (податкового кредиту) – при  її обрахунку. Загальний річний дохід  зменшуватиметься на суму відрахувань, сплачених до фондів пенсійного та соціального страхування. (1)

     У розділі чітко врегульовано правила  та порядок оподаткування доходів  самозайнятих осіб, включаючи осіб, які провадять незалежну професійну діяльність. При цьому, для фізичних осіб – підприємців впроваджуються подання декларації лише за підсумками року та авансові платежі протягом року, які розраховуються підприємцем самостійно, але не менше 100 % платежу за минулий рік у співставних умовах. Скасовується фіксований податок для торгівців на ринку з переводом їх на сплату єдиного податку.

     З метою стимулювання інвестицій у будь-яких секторах економіки, у розділі запропоновано уніфікацію підходів до оподаткування пасивних доходів у вигляді доходів від інвестицій. Так, передбачається вирівнювання умов оподаткування дивідендів та процентів шляхом встановлення однакової ставки податку 5 %. 

     Встановлюється  однакова ставка оподаткування (15 %) доходів  резидентів та нерезидентів.

     При здійсненні операцій з майном пропонується встановити обов’язки для посередників, надавати органам ДПС України  інформацію щодо відповідних цивільно-правових дій.

     Вищезазначені заходи дозволять створити необхідний фіскальний простір для заходів, що пропонуються для зменшення податкового  навантаження та покращення умов оподаткування.

     Протягом  травня 2010 року здійснювався моніторинг змін у нормативно-правовій базі щодо внесення змін до законодавства України з питань “Оподаткування доходів фізичних осіб”. Необхідно зазначити, що за цей період часу особливих змін у законодавстві не відбулося.

     Але у Верховній Раді України зареєстровано  проект Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” (щодо оподаткування інвестиційного прибутку), реєстраційний № 6202 від 17.03.2010, автор законодавчої ініціативи народний депутат України Новікова Ю. В.

     Законопроектом пропонується запровадити прозорий та чіткий механізм розрахунку інвестиційного прибутку шляхом внесення відповідних змін до Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб”.

     У даний час законодавство не містить  норм, що регулюють питання визначення переліку документів, якими підтверджується понесення витрат на придбання інвестиційних активів (цінних паперів). Внаслідок цього виникають проблеми: у платників податків щодо підтвердження фінансового результату від здійснення операцій з інвестиційними активами (цінними паперами); у податкових органів щодо перевірки достовірності розрахунків фінансового результату від здійснення операцій з інвестиційними активами (цінними паперами) на підставі наданих платниками податків документів.

     Реалізація  законопроекту не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України.

     Запропоновані зміни не вимагаючи зменшення  податкових ставок, передбачених чинним законодавством, завдяки прозорому  та чіткому механізму розрахунку інвестиційного прибутку призведуть до збільшення надходжень до державного бюджету та створять сприятливі умови для:

     -      залучення в економіку країни  коштів вітчизняних інвесторів – фізичних осіб;

     -      розвитку організованого ринку цінних паперів та, відповідно, притоку капіталу;

     -    запровадження сучасних технологій на фондовому ринку та скорочення витрат учасників ринку.

     Протягом  квітня 2010 року здійснювався моніторинг змін у нормативно-правовій базі щодо внесення змін до законодавства України  з питань “Оподаткування доходів  фізичних осіб”. Необхідно зазначити, що за цей період часу особливих змін у законодавстві не відбулося.