Злочини проти громадського порядку

Хуліганство визнається злісним за ознакою його рецидиву, тобто це вчинення хуліганства особою, яка  раніше була судима за будь-яке хуліганство, за умови, що судимість з неї не знято і не погашено. Хуліганські  дії, поєднані з активним опором, —  це протидія представникові влади або  представникові громадськості, які виконують обов’язки з охорони громадського порядку. Такі дії, у тому числі поєднані з насильством чи погрозою його застосування до цих осіб, не вимагають додаткової кваліфікації за злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян. Винятком є лише опір, поєднаний із таким насильством, що містить ознаки ще й іншого більш тяжкого злочину (наприклад ч. 2 ст. 121). У тих випадках, коли опір має місце після припинення хуліганства як протидія затриманню, він не може бути ознакою злісного хуліганства, і такі дії мають кваліфікуватися за сукупністю злочинів.

У частині 4 ст. 296 передбачено відповідальність за дії, визначені частинами 1, 2 або 3 цієї статті, якщо вони вчинені із застосуванням вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для завдання тілесних ушкоджень. Про вогнепальну і холодну зброю йшлося при аналізі ст. 263. Однак до вогнепальної зброї, використання якої утворить склад такого хуліганства, належить не тільки стрілецька зброя військового і спортивного зразка, а й гладкоствольні мисливські рушниці тощо.

Під іншими предметами, спеціально пристосованими для завдання тілесних ушкоджень, слід розуміти не тільки предмети, заздалегідь спеціально оброблені, пристосовані для цих цілей, як, наприклад, заточена велосипедна спиця, а й елементарно пристосовані під час вчинення хуліганських дій (наприклад, відламана і використана частина антени радіоприймача). Ними можуть бути і будь-які предмети, що не зазнали обробки, але були заздалегідь підготовлені винним для використання (столовий ніж, молоток, шило, тощо). Використання предметів, які були випадково підібрані на місці вчинення хуліганських дій, не утворюють передбаченого ч. 4 ст. 296 хуліганства. Під застосуванням зброї та інших предметів розуміють не тільки їх реальне застосування, а й погрозу такого застосування. Однією з обов’язкових ознак такого хуліганства є використання зброї та інших зазначених предметів для заподіяння шкоди здоров’ю людей. Вчинення хуліганських дій із використанням цих предметів, наприклад, для пошкодження майна, лісових насаджень, проти тварин не утворить складу цього виду хуліганства. Кваліфікація вчиненого в цих випадках має наставати за частинами 1, 2 чи 3 ст. 296, а якщо ці дії містять ознаки інших більш тяжких злочинів, то додатково і за ці злочини.

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 296 —  штраф від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних  мінімумів доходів громадян або  арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п’яти років; за ч. 2 ст. 296 — обмеження  волі на строк до п’яти років  або позбавлення волі на строк  до чотирьох років; за ч. 3 ст. 296 — позбавлення  волі на строк від двох до п’яти  років; за ч. 4 ст. 296 — позбавлення  волі на строк від трьох до семи років.

Висновок

Сучасний стан правопорядку в Україні характеризується доволі складною криміногенною обстановкою, зокрема у сфері охорони громадського порядку. За статистичними даними МВС  України рівень злочинності є  досить тривожним.

За даними органів внутрішніх справ та прокуратури, протягом січня-серпня 2010 р. зареєстровано 342,8 тис. злочинів (без  урахування злочинів, зареєстрованих податковою міліцією), що на 25,4% більше, ніж у січні-серпні 2009 р., серед  яких 36,1% (як і у відповідному періоді 2009 р.) - тяжкі та особливо тяжкі, повідомляє Державний комітет статистики.

У загальній кількості  злочинів 61,7% становили злочини проти  власності, 11,9% - злочини у сфері  обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів  та інші злочини проти здоров'я  населення, 4,4% - злочини у сфері  службової діяльності, 3,7% - злочини  проти авторитету органів державної  влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян, 3,7% - злочини  проти життя та здоров'я особи, 3,2% - злочини проти громадського порядку та моральності.

Масові порушення громадського порядку, як свідчить практика, зачіпають  цілу низку відносин, що охороняються законом, зокрема у сфері власності, життя та здоров’я громадян, роботи органів державної влади тощо. Поведінка натовпу зазвичай є агресивною, безконтрольною та залежною від зовнішніх факторів, що характеризується підвищеною суспільною небезпекою. Нерідко ці дії набувають соціально загрозливих форм та мають тяжкі наслідки (вбивства на ґрунті расових, міжнаціональних або міжетнічних конфліктів, знищення пам’яток історії та культури, групові погроми й підпали, силове захоплення споруд і ділянок місцевості, вияви тероризму тощо). 
У системі заходів з охорони громадського порядку та безпеки громадян важлива роль належить законодавству про кримінальну відповідальність. У чинному Кримінальному кодексі (КК) 

Список використаних джерел

1. Конституція України - К., 1996р.
2. http://www.ukrexport.gov.ua/ukr/makro_pokazniki/ukr/4956.html
3. http://www.rbc.ua/ukr/newsline/show/kolichestvo-prestupleniy-v-ukraine-za-8-mes-2010-g-uvelichilos-24092010104000
4. Кримінальне право України. Особлива частина./ За ред. М.І.Бажанова, В.В.Сташиса, В.Я.Тація. – Київ – Харків: Юрінком Інтер, 2003. – 496 с.
5. Кримінальний Кодекс України від 05. 04. 2001 // Відомості Верховної Ради, 2001