Номінальний та реальний ВВП . Валовий внутрішній продукт в Україні у 2010 році

План

Вступ …………………………………………………………………………………2

Розділ 1. Валовий внутрішній продукт (ВВП). Його суть, структура і загальні риси..................................................................................................……..........4

Розділ 2. Методи обчислення ВВП.........................................................................6

§1. Метод обчислення ВВП за витратами……………………………………….6

§2. Метод обчислення ВВП за методом доходів…………………… . ………….9

§3. Метод обчислення ВВП за виробничим методом…………………………..11

Розділ 3. Номінальний та реальний ВВП . Валовий внутрішній продукт в Україні у 2010 році……………………………………………………………….…15

Висновок……………………………………………………………………………28

Список використаної літератури………………………………………........30

Додатки.......................................................................................................................31

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

В наш час кожен в Україні чув термін валовий внутрішній продукт, але не всі уявляють, що це за показник і як він впливає на наше життя. Отже, розберемось в цьому терміні і прослідкуємо його взаємозв’язок з життям населення: чому ж це питання стало актуальним у сучасному розвитку суспільства.

Дана курсова робота написана на тему «Валовий внутрішній продукт»

Метою вивчення курсової роботи є дослідження ВВП на різних стадіях розвитку.

Завданням є: вивчення за допомогою реальних даних структури  та динаміки ВВП, а також аналіз теперішньої ситуації в Україні.

Дана курсова робота складається з 3 розділів, в кожному з яких висвітлюється актуальність даної теми та її проблеми.

 

Ефекти від економічної  діяльності країни підраховують зараз  за методикою системи національних рахунків. Ця система була створена міжнародною статистичною організацією, яка є при ООН. В системі  національних рахунків передбачені  такі макроекономічні вимірники:

• Валовий внутрішній продукт;
• Валовий національний дохід;
• Валовий використовуваний національний дохід.

Головним макроекономічним показником обсягу національного виробництва  є ВВП.

Виробництво здійснюється для задоволення потреб людей. У кожній країні за деякий проміжок часу створюється певна кількість різних товарів і послуг. Як виміряти сумарний обсяг продукції, яка вироблена у вітчизняній економіці? Для цього обчислюється валовий внутрішній продукт.

Вперше обрахунок національного доходу було проведено майже 300 років тому в Англії Грегорі Кінгом для 1688 та 1695 років. Вдруге обрахунок проводився тільки через 80 років в 1770 році Артуром Юнгому. Англія, Росія, США, Німеччина, Австралія, Норвегія, - це перші країни, які спробували організувати систему розрахунків національного доходу вже у ХІХ ст. Однак, ці спроби були досить нерегулярними, з випадковими, довготривалими інтервалами, проводились вони тільки деякими вченими, які не ставили перед собою проблему реального існування таких методів обрахунку, і більш за все це були разові операції для окремої країни чи періоду. Але був створений теоретичний фундамент для подальшого розвитку і вдосконалення методів обрахунку національного доходу.

У 20 ст. стан різко змінився. Зросла як кількість країн, які стали проводити обрахунок національного доходу, так і самі обрахунки стали методологічно більш досконалими і точними. В середині 20ст. вже 92 країни стали регулярно проводити обчислення національного доходу. З’явились нові математичні методи, математичний аналіз народного господарства.

У своїй роботі я використала роботи та дослідження вітчизняних економістів. Крім того, у час поширення та розвитку комп’ютерних технологій багато інформації можна отримати в мережі Інтернет, тому практично увесь обсяг статистичного матеріалу у моїй роботі побудовано на джерелах з Інтернету: офіційні сайти Державного комітету статистики України, Національного банку України, Міністерства економіки України та інші.

На мою думку, варто  приділяти більшу увагу обчисленню макроекономічних показників, уточненню і позбавленню помилок при обчисленні, створенню нової, більш досконалої та більш повної, бази для подальшого розвитку прогнозування таких показників. Це б дало змогу в майбутньому передбачувати небажані наслідки та запобігати їх виникненню.

 

 

 

 

 

 

Розділ 1. Валовий внутрішній продукт (ВВП) . Його суть, структура і загальні риси

   Виробництво здійснюється для задоволення потреб людей. У кожній країні за деякий проміжок часу (наприклад за рік) створюється певна кількість різних товарів та послуг. Для того, щоб виміряти сумарний обсяг продукції, яка виробляється у вітчизняній економіці, обчислюють валовий внутрішній продукт.

Валовий внутрішній продукт (ВВП) — один з найважливіших показників розвитку економіки, який характеризує кінцевий результат виробничої діяльності економічних одиниць-резидентів у сфері матеріального і нематеріального виробництва.

      Суть його полягає в тому, що на кожній стадії виробництва визначається величина доданої вартості шляхом відрахування від загальної величини вартості продукції, випущеної на даній стадії, витрат на куповані матеріальні ресурси.

До складу ВВП включаються тільки кінцеві товари і послуги, вартість яких розраховується на основі методу доданої вартості. Такий підхід дозволяє уникнути багаторазового підрахунку одних і тих же витрат. Наприклад, до вартості автомобіля як кінцевого продукту буде включатися вартість заліза, яке пішло на створення металевого кузова, тільки один раз, причому цей облік буде здійснюватися на стадії видобутку залізної руди в кар'єрі. Аналогічно, при підрахунку витрат по переробці руди і доведенню її до вигляду кузова вартість чавуна, виплавленого з неї, увійде до вартості кузова також тільки один раз, а саме на стадії його виплавки, виключаючи подвійний рахунок у ході подальшої переробки чавуну. Так само і вартість сталі, виплавленої з чавуну, піде «в залік» вартості автомобіля не в повному обсязі, а за вирахуванням витрат на видобуток руди і виплавку чавуну.

 

 

 

 

 

Структура валового внутрішнього продукту:

• витрати домогосподарств і приватних некомерційних організацій;
• ринкова вартість послуг;
• умовна плата за житло;
• валові приватні інвестиції;
• державні закупівлі товарів та послуг.

 

Загальні риси валового внутрішнього продукту:

1. ВВП є найбільш загальним показником кінцевого результату економічної діяльності в цілому в національній економіці.
2. ВВП характеризує єдність взаємопов’язаних аспектів економічного процесу: виробництво матеріальних благ і надання послуг, розподіл доходів, кінцеве використання матеріальних благ і послуг;
3. ВВП охоплює результати економічної діяльності всіх господарських одиниць;
4. ВВП є вартісним, грошовим показником, вимірює ринкову вартість річного виробництва;
5. ВВП має кількісний, часовий вимір.

Особливість показника  ВВП полягає в тому, що термін «валовий» означає включення  до його складу споживання основного  капіталу (амортизації). У принципі для точного вимірювання результатів економічної діяльності потрібно було б виключити з валового випуску не тільки проміжну продукцію, а й споживання основного капіталу, яке з економічної точки зору є також проміжним споживанням. Але в економічній практиці дуже важко розрахувати споживання основного капіталу так, як цього потребують принципи СНР, тобто за відновною вартістю. Це пов'язано з тим, що дані бухгалтерського обліку про споживання основного капіталу не відповідають вимогам СНР. У бухгалтерському обліку амортизація основних фондів обчислюється, як правило, за первісною вартістю, а не за відновною. Крім того, амортизація в бухгалтерському обліку може бути розрахована на основі методів прискореної амортизації, які є неприйнятними в СНР.

Отже, якщо можна було б отримати дані про споживання основного капіталу у відповідності до вимог СНР, то можна було б розрахувати більш об'єктивний показник результату економічної діяльності — чистий внутрішній продукт. Через викладені вище обставини в економічній практиці найбільш широкого застосування набув показник ВВП. 

 

Розділ 2. Методи обчислення ВВП.

     Обчислення валового внутрішнього продукту може бути здійснено трьома рівноцінними способами:

1. за доданою вартістю (виробничий метод)
2. за доходами ( розподільчий метод)
3. за витратами ( метод кінцевого використання)

     Застосування цих методів забезпечує не лише контроль за надійністю оцінок суспільного продукту, але також дає змогу проаналізувати різні аспекти економічних процесів (галузеву структуру економіки, використання виробленого продукту на споживання та нагромадження, частку первинних доходів у ВВП і т.д)

 

§ 1. Метод обчислення ВВП за доданою вартістю

Використання виробничого методу передбачає визначення ВВП шляхом додавання всієї доданої вартості, створеної в даній країні.

Додана вартість – це вартість, яка створена в процесі виробництва на даному підприємстві й визначає його реальний внесок у створенні вартості конкретного продукту. Для кожного учасника процесу виробництва додана ним вартість є різницею між його продажами, з одного боку, та купленими ним предметами праці (сировиною, матеріалами, паливом та енергією) і послугами, які споживаються в ході виробництва певних господарських операцій – з іншого.

Річну додану вартість складає  різниця між загальною сумою  продажів і сумою виплат на постачання сировини, енергії, машин, устаткування, витрат на виробництво та реалізацію продукції тощо.

    Цей метод дає можливість позбавитися повторного рахунку і не включати до вартості ВВП вартість проміжного продукту. Проте при обрахунку ВВП цим методом, слід також додавати до доданої вартості непрямі податки (чисті податки на продукти та імпорт – податок на додану вартість, акцизний збір, митні збори) та відняти субсидії на продукти, які держава надає на деякі види продукції (окремі види сільськогосподарської продукції і т.д.) Різниця між непрямими податками і субсидіями буде становити чисті податки на продукт та імпорт.

ВВП = ВДВ + Чисті  податки на продукт та імпорт,

де ВВП – валовий внутрішній продукт;

ВДВ – валова додана вартість, як сума всієї доданої вартості.

    Система національних рахунків передбачає розрахунок доданої вартості як по країні в цілому, так і по окремих галузях та секторах. Це дає змогу виявити внесок останніх у створення валового внутрішнього продукту.

    Додана вартість – це вартість, яка створена в процесі виробництва на даному підприємстві й визначає його реальний внесок у створенні вартості конкретного продукту. Для кожного учасника процесу виробництва додана ним вартість є різницею між його продажами, з одного боку, та купленими ним предметами праці (сировиною, матеріалами, паливом та енергією) і послугами, які споживаються в ході виробництва певних господарських операцій – з іншого.

Валова додана вартість може бути отримана або додаванням доданої вартості окремих галузей  чи секторів економіки, або як різниця між сукупним продуктом нації і сукупним проміжним продуктом. Останній підхід забезпечує дещо простіший спосіб обрахунку ВВП:

ВВП =

- ,

де  - сума всієї реалізованої продукції (вартість сукупного продукту нації);

- сума сукупних витрат на  проміжний продукт (вартість придбання  матеріалів і сировини та вартість  послуг проміжного характеру).

 

У таблиці 1 наведені дані про ВВП України, обчислений виробничим  методом [11]

Таблиця 1.

ВВП України у 2010 році , обчислений виробничим методом (млн грн.)

 

	І квартал	ІІ квартал	ІІІ квартал	ІV квартал	У цілому за рік
Валовий внутрішній продукт у фактичних цінах	219428	260150	304709	310320	1094607
Сільське господарство, мисливство, лісове господарство	6244	10620	42547	19552	78963
Добувна промисловість	11933	16903	17439	17556	63831
Переробна промисловість	32077	43838	43791	47444	167150
Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води	9514	8360	8577	9205	35656
Будівництво	4913	6557	8928	12068	32466
Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів  та предметів особистого вжитку	29861	37815	41393	43527	152596
Діяльність транспорту та зв’язку	27326	30578	32037	32527	122468
Освіта	13301	15273	13942	15133	57649
Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги	8952	10749	10524	11865	42090
Інші види економічної  діяльності	57321	61136	69840	71152	259449
з них
фінансова діяльність	15823	14242	19435	17587	67087
операції з  нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям	24013	27489	29189	31409	112100
державне управління	11187	12467	13268	14496	51418
Оплата послуг фінансових посередників	-10987	-9769	-12907	-12151	-45814
Податки на продукти	29734	28582	29320	43322	130958
Субсидії на продукти	-761	-492	-722	-880	-2855