Проблеми зайнятості та відтворення робочої сили в Україні

Дата добавления: 23 Октября 2011 в 21:57
Автор: Пользователь скрыл имя
Тип работы: курсовая работа
Скачать полностью (99.56 Кб)
Работа содержит 1 файл
Скачать  Открыть 

Проблеми зайнятості та відтворення робочої сили в Україні - Ващенко Т. (Ек-21).doc

  —  256.50 Кб

2) усунення факторів, що знижують мобільність робочої сили. Для цього

необхідно насамперед:

   а) створення розвитого ринку житла;

   б) збільшення масштабів житлового  будівництва;

   в) скасування адміністративних перешкод для переїзду з одного населеного пункту в інший.

      Скороченню  структурного безробіття найбільше  сприяють програми професійного перенавчання і перекваліфікації. Такого роду програми повинні привести до того, щоб робоча сила найкращим ладом відповідала наявним робочим місцям. Ця задача досягається програмою професійної підготовки, інформацією про робочі місця. Програми професійної підготовки забезпечують як підготовку на робочих місцях, так і в спеціальних навчальних закладах для безробітних, молоді, а також для робочих старших віків, чия професія  виявилася застарілою.

   Найбільше важко боротися з циклічним безробіттям, для вирішення такої задачі найбільш ефективними є наступні заходи: створення умов для росту попиту на товари. Тому що  попит на ринку праці – похідний і залежить від ситуації на ринках товарів і послуг, то зайнятість зросте, а безробіття впаде в тому випадку, якщо товарні ринки пред’являть більший попит і для його задоволення треба буде найняти додаткових працівників.

Способами збільшення попиту є:

--стимулювання росту експорту. Це може привести до росту обсягів виробництва і, відповідно, зайнятості на них;

--підтримка і заохочення інвестицій у реконструкцію підприємства з метою

підвищення  конкурентноздатності продукції.

   Створення умов для скорочення пропозиції праці. Очевидно, що чим менше людей претендують на робочі місця, тим легше знайти роботу навіть при тім же числі вільних робочих місць. Скоротити число претендентів на ці місця і, більш того визволити додаткові вакансії для безробітних цілком реально.

      Деяке полегшення може принести, наприклад, надання можливості дострокового виходу на пенсію працівникам, що ще не досягли пенсійного зрости. Разом з тим цей спосіб може використовуватися тільки в дуже обмежених масштабах, тому що він волоче істотне збільшення пенсійних виплат.

      Створення умов для росту самозайнятості. Зміст такого роду програм полягає в тому, що людям допомагають відкрити власну справу, щоб вони могли прокормити себе і свою родину, навіть якщо їм не вдається знайти роботу по найму.

Реалізація  програм підтримки молодих працівників.

      Для допомоги молоді можуть використовуватися  різні методи:

-- економічне стимулювання молодіжної зайнятості;

-- створення спеціальних фірм, що пропонують роботу саме молоді

-- створення центрів навчання молодих людей тим професіям, шанси на

зайнятість у який найбільш високі.

     Із  метою сприяння зайнятості населення, задоволення потреб населення у  праці постає необхідність розробляти річні й довгострокові державні та територіальні схеми регулювання зайнятості. Методологічними основами передбачається, що схеми регулювання зайнятості населення мають бути спрямовані на поліпшення системи відтворення трудових ресурсів у поєднані зі створенням нових робочих місць, професійною орієнтацією, підготовкою, перепідготовкою та підвищенням кваліфікації населення, ефективне використання

трудових  ресурсів за умов їхньої нестачі або  надлишку. Значною мірою густота  населення залежить від потреб в ресурсах праці..

     Моніторинг  демографічних процесів є одним  із найголовніших компонентів комплексного дослідження сучасного стану демографічної ситуації, прогнозування її майбутнього розвитку. Наукові дослідження за допомогою аналізу демографічних показників відтворення населення показують загострення ситуації та поглиблення негативних тенденцій, що відбувались протягом останніх 19 років.

     Стратегічними цілями активної політики відтворення  і зайнятості населення на макроекономічному рівні є вплив на демографічну ситуацію щодо підвищення народжуваності та зниження смертності, особливо дитячої та осіб чоловічої статті працездатного віку, збільшення тривалості життя, а також забезпечення ефективної* зайнятості населення. З метою реалізації стратегічних планів необхідно удосконалити механізм соціального страхування на випадок безробіття, професійних захворювань І нещасних випадків на виробництві та підвищити роль державного забезпечення і захисту громадян у разі виходу на пенсію з урахуванням віку І трудового стажу

     Рівень  ефективної зайнятості працездатного  населення визначається шляхом віднесення чисельності учасників до загальної чисельності працездатного населення. Економічний аспект ефективної зайнятості ґрунтується на вимогах економічного закону розвитку суспільства, закону пропорційного розвитку економічної системи, що вимагають збалансування потреби в ресурсах праці з їхньою наявністю і вивільненням або перерозподілом у галузевому та регіональному аспекті.

     Основні принципи механізму регулювання  зайнятості населення ґрунтується на організованому порядку формування, використання, розподілу і перерозподілу трудового потенціалу відповідно до вимог законів ринкових відносин у поєднанні з особистою цікавістю працюючих. За нових умов господарювання, з'являються нові проблеми регулювання зайнятості населення, що потребують нових методів вивчення використання трудових ресурсів.(11) 
 
 
 
 
 

     Висновки та пропозиції

     Сфера зайнятості є однією з найважливіших  сфер макроекономіки. Будь-яка держава  зацікавлена у високій зайнятості робочої сили. Проте жодне суспільство  не здатне забезпечити усіх працездатних роботою. В національній економіці  з різних причин виникає безробіття.

     Зайнятість - це надзвичайно важливе явище  соціально-економічного життя суспільства, яка далеко не вичерпується проблемами безробіття, а включає також такі аспекти як раціональне використання праці; забезпечення гідного рівня життя працюючого населення; задоволення потреб народного господарства в робочій силі із врахуванням її кількості та якості, задоволення професійних потреб працівників, включаючи потреби у професійній освіті та підтриманні кваліфікації; соціальну підтримку у разі втрати роботи.

     Із  метою сприяння зайнятості населення, задоволення потреб населення у  праці   постає   необхідність   розробляти   річні   й   довгострокові   державні   та

ні схеми  регулювання зайнятості, Методологічними  основами передбачається, що схеми регулювання зайнятості населення мають бути спрямовані на поліпшення системи відтворення трудових ресурсів у поєднані зі створенням нових робочих місць, професійною орієнтацією, підготовкою, перепідготовкою та підвищенням кваліфікації населення, ефективне використання трудових ресурсів за умов їхньої нестачі або надлишку. Значною мірою густота населення залежить від потреб в ресурсах праці.

     Моніторинг  демографічних процесів є одним із найголовніших компонентів комплексного дослідження сучасного стану демографічної ситуації, прогнозування її майбутнього розвитку. Наукові дослідження за допомогою аналізу демографічних показників відтворення населення показують загострення ситуації та поглиблення негативних тенденцій, що відбувались протягом останніх 19 років.

     Стратегічними цілями активної політики відтворення і зайнятості населення на макроекономічному рівні є вплив на демографічну ситуацію щодо підвищення народжуваності та зниження смертності, особливо дитячої та осіб чоловічої статті працездатного віку, збільшення тривалості життя, а також забезпечення ефективної зайнятості населення. З метою реалізації стратегічних планів необхідно удосконалити механізм соціального страхування на випадок безробіття, професійних захворювань і нещасних випадків на виробництві та підвищити роль державного забезпечення І захисту громадян у разі виходу на пенсію з урахуванням віку І трудового стажу

      Основні напрямки удосконалення політики зайнятості населення в ринкових умовах мають  бути спрямовані на:

  • збереження ефективних і створення нових робочих місць на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності;
  • сприяння самостійній зайнятості населення, розвитку підприємництва;
  • підготовка робочої сили, професійний склад і кваліфікаційний рівень якої відповідає потребам економіки та ринку праці;
  • підвищення якості робочої сили, розвиток системи професійного навчання кадрів протягом періоду трудової діяльності з урахуванням потреб ринку праці ;
  • посилення мотивації до легальної продуктивної зайнятості;
  • забезпечення зайнятості громадян, що потребують соціального захисту і не спроможні на рівних умовах конкурувати на ринку праці;
  • сприяння професійній  підготовці та зайнятості  осіб  із  обмеженими фізичними та розумовими можливостями;
  • повернення зареєстрованих безробітних до продуктивної зайнятості;
  • детінізацію відносин у сфері зайнятості населення;
  • в умовах вступу до  СОТ доцільно впровадити  на  державному  та регіональному рівнях механізми захисту вітчизняних товаровиробників і товарів;
  • впровадження нестандартних режимів робочого часу як тимчасового заходу призупинення зростання безробіття

     Створення робочих місць у недержавному секторі буде сприяти поступовому  скороченню прогнозованих темпів зростання безробіття, що дозволить дещо розширити вибір робочих місць і сприятиме посиленню професійної, територіальної і галузевої мобільності робочої сили.

     Зауважу, що програми зайнятості недостатньо  використовують активні методи регулювання зайнятості, а також надання інформаційних, профорієнтаційних послуг, створення банку вакансій і пошуку підходящої роботи, працевлаштування неконкурентоспроможних верств населення на заброньовані робочі місця, сприяння самозайнятостІ і підприємницькій діяльності, підвищення конкурентоспроможності незайнятих громадян шляхом організації професійного навчання, організації тимчасових громадських робіт тощо.

     Слід  зазначити, що переважна частина  працюючих у неформальному секторі  економіки - це особи віком 15-24 років (30,4%), а також особи віком 60-70 років (65,7%). Процес адаптації молоді до ринкових умов об'єктивно змушують молодих людей брати участь у різних формах дрібного бізнесу, що сприяє їх залученню до таких форм діяльності, де дохід повністю залежить від особистої активності і підприємницького таланту. Проте сучасна економічна база підприємництва досить вузька, що пов'язано з економічною ситуацією у країні; відсутністю необхідних економічних знань, стартового капіталу, надійних зв'язків у сфері бізнесу; несприятливими умовами оподаткування тощо.

     Необхідно відзначити, що посилення мотивації  до легальної продуктивності зайнятості є найвагомішим фактором детінізації відносин у сфері зайнятості населення. Для цього передбачається здійснення заходів щодо запровадження державного соціального стандарту погодинної оплати праці та організації контролю за його застосуванням; забезпечення захисту прав працівників на своєчасне та у повному обсязі отримання заробітної плати; впровадження економічного механізму стимулювання роботодавців до збільшення витрат на працівників, у тому числі до підвищення рівня оплати їх праці; дотримання міжпосадових і міжгалузевих співвідношень в оплаті праці працівників бюджетної сфери; усунення диспропорції між розміром оплати праці та рівнем отриманих доходів від соціальної допомоги і трансфертів. 
 
 

     Список  використаних джерел

  1. ЗУ «Про зайнятість населення» N 804-XII ( 804-12 ) від 01.03.91, ВВР, 1991, N 14, ст.171
  2.     Указ президента України «Про основні напрямки розвитку трудового потенціалу в Україні на період до 2010 року» 3 серпня 1999 року   N 958/99 : http://zakon.rada.gov.ua
  3.     Анішина Н., Верба Д. Передумови та напрямки державного регулювання створення робочих місць у вітчизняній економіці // Україна: аспекти праці -2008. -№5. –с. 12-19
  4.    Акіліна, О. В. Аналітичний огляд ринку праці в Україні // Формування ринкових відносин в Україні. - 2008. - № 10. - С. 152-159.
  5.    Акіліна, О. В. Деякі аспекти державного регулювання ринку праці в Україні // Формування ринкових відносин в Україні. - 2007. - № 11. - С. 157-163.
  6.      Баланда, А. Л. Структура зайнятості населення в контексті забезпечення захищеності життєво важливих інтересів України // Економіка та держава. - 2008. - № 9. - С. 103-107
  7.     Бараник З.П. Попит та пропозиція робочої сили на ринку праці України // Формування ринкових відносин в Україні – 2005. -№11. с.128-134
  8.     Богоявленська Ю.В. Адміністративно-правові механізми управління зайнятістю молоді в Україні в умовах фінансової кризи // Економіка та держава -2009. -№3. –с. 47-54
  9.    Гаркавенко, Н. О. Проблеми зайнятості та безробіття на національному ринку праці // Формування ринкових відносин в Україні. - 2007. - № 4. - С. 168-172.
  10.    Гаркавенко Н. Напрями вдосконалення політики зайнятості населення у ринкових умовах // Україна: аспекти праці. -2008. -№6. –с. 26-32
  11.     Гончаров Н. Стан і перспективи розвитку ринку праці в Україні // Діловий вісник -2009. -№3. –с. 11-13
  12.     Джегур, Г. В. Державний механізм регулювання зайнятості населення та принципи його формування // Формування ринкових відносин в Україні. - 2008. - № 9. - С. 167-173
  13.     Жовтанецький В.І. Формування ринку праці та пріоритети зниження рівня безробіття в Україні // Формування ринкових відносин в Україні -2009. -№9. –с. 166-170
  14.    Заяць Т. Попит на робочу силу: проблеми формування та економічного стимулювання // Україна: аспекти праці. -2005. -№2. –с. 25-28
  15.     Кір’ян Т. Створення конкурентного ринку праці в умовах інтеграції України у світову економічну систему // Україна: аспекти праці. – 2008. -№5. –с.3-11
  16.     Колот А. Трансформація інституту зайнятості як складова глобальних змін у соціально трудовій сфері // Україна: аспекти праці. -2009. –№ 8. –с. 3-14
  17.     Корчун, М. Шляхи підвищення економічної активності та зайнятості молоді на ринку праці України // Україна:аспекти праці. - 2008. - № 1. - С. 35-39.
  18.     Костенко Т., Двуліт З. Традиційні та новітні методи пошуку роботи безробітним населенням України // Вища освіта України. -2009. -№4. –с. 98-107
  19.     Костенко М Професійне навчання безробітних як засіб відновлення та розвитку трудового потенціалу // Україна: аспекти праці. -2007. -№2. –с.32-39
  20.     Кравченко І. Гулевич О. Трансформація ринку праці в контексті глобалізацій них процесів // Вісник Тернопільської Академїї Народного господарства. -2002. -№8-1. –с. 164-168
  21.     Краснов Ю. Методологічні основи відтворювального механізму зайнятості населення // Україна: аспекти праці. -2008. -№4. –с. 37-40
  22.     Кудінова А. Аналіз продуктивності праці / Алевтина Кудінова, Денис Верба // Справочник экономиста : Искусство управления финансами. - 2009. - № 6. - С. 79-88.
  23. Левчук Ю.С. Теоретичні аспекти зайнятості населення // Формування ринкових відносин в Україні -2007. -№5. –с. 160-164.
  24.   Мамонова Г.В., Волкова О.М. Економетричне моделювання демографічних процесів  в Україні та обсягів їх фінансового стимулювання // Актуальні проблеми економіки. – 2008. -№ 8. –с. 222-230
  25.   Мікіфоров П.О Фінансово-економічні оспекти розвитку ринку праці та боротьби з безробіттям // Фінанси України -2008. -№10. –с. 22-30
  26.    Мітус, О. О. Методи прогнозування параметрів ринку праці // Формування ринкових відносин в Україні. - 2008. - № 1. - С. 136-140.
  27.   Мортіков В Екстерналії в процесі формування та використання людського капіталу // Україна: аспекти праці. -2007. -№1. –с.39-42
  28.    Нікіфоров, П. О. Фінансово-економічні аспекти розвитку ринку праці та боротьби з безробіттям // Фінанси України. - 2008. - № 10. - С. 22-30
  29.    Пасєка, А. Продуктивність праці на сучасному етапі: методика вимірювання та комплексна оцінка// Україна: аспекти праці. - 2009. - №5. - С. 45-50.
  30.    Піхур А.В. Шляхи врегулювання попиту і пропонування робочої сили на ринку праці // Регіональна бізнес-економіка та управління -2008. -№2. –с. 95-97
  31.    Попов С.В. До питання про форми зайнятості населення // Наше право -2006. -№3 –с. 97-101
  32.    Поплавська О Бідність населення: шляхи запобігання та подолання наслідків// Україна: аспекти праці – 2007. -№2. –с.40-45
  33.    Ревенко А. Продуктивність праці в сучасних умовах // Україна: аспекти праці. – 2008. – № 2 – С. 32-37
  34.     Савчено В., Верба Д. Методичні підходи до управління відтворенням робочих місць підприємства // Україна: аспекти праці. -2010. -№2. –с. 3-9
  35.     Салтан М.П. Тенденції використання трудових ресурсів у Вінницькій області // Економіка АПК -2009. -№8. –с.129-133
  36.    Сергійчик C.I. Систематизація управління продуктивністю праці//Вісник Хмельницького національного університету. -2008.-№5.-С.230-236
  37.     Таршина О.С. Теоретичні аспекти зайнятості трудових ресурсів і формування ринку робочої сили // Економіка та держава -2006. -№4. -с. 92-96
  38.   Україна: безробіття пішло на спад // Людина і праця -2010. -№1. –с. 48
  39.   Шаповал А. Демографічний стан і проблеми  відтворення населення України // Віче. -2009. -№20 с.22
  40. Ярошенко, В. Проблема конкурентоспроможності національного ринку праці України // Україна:аспекти праці. - 2008. - № 6. - С. 10-17
  41. Державний комітет статистики України: http://www.ukrstat.gov.ua
Страницы:← предыдущая12345
Описание работы
Метою даної курсової роботи є аналіз зайнятості населення та проблеми відтворення робочої сили, які існують в Україні в умовах реформування економіки.
Об'єктом дослідження є зайнятість населення та його відтворення в України, а предметом - рівень безробіття, як один з показників рівня зайнятості і практичні рекомендації щодо регулювання зайнятості населення в умовах ринкової економіки.
Содержание
содержание отсутствует