Аналіз фінансових результатів діяльності банку ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК"

Рис. 2.2. Динаміка кредитів юридичних та фізичних осіб (млрд. грн.)

Основним джерелом нарощення кредитування стали кредити в національній валюті (+39,0 млрд грн), що покращило валютну структуру виданих кредитів: частка кредитів у гривні зросла з 58,8 % до 62,1 %. Внаслідок обережної позиції комерційних банків щодо фінансування інвестиційних проектів та зниження інвестиційної активності самого бізнесу, за цільовим призначенням переважали кредити в поточну діяльність, частка яких досягнула 83,0 %. 65,4 % загального приросту заборгованості за кредитами корпоративному бізнесу забезпечено кредитами, наданими підприємствам торгівлі та переробної промисловості.

Часткове оздоровлення економіки та покращення фінансового  стану позичальників дозволило  банкам збільшити терміни кредитування, а саме: частка залишків за кредитами  терміном до одного року скоротилася до 41,6 % з відповідним зростання питомої ваги кредитів терміном понад 5 років до 13,7 %. Частка кредитів терміном 1-5 років не змінилася та становила 44,7 %. Поряд зі зростанням портфеля корпоративних клієнтів, у 2010 р. відбулось також і збільшення залишків за простроченими кредитами на 13,2 млрд грн – до 65,6 млрд грн (у 2009 р. приріст становив 42,1 млрд грн).

Хоча частка проблемної заборгованості у загальному обсязі залишків кредитів продовжила зростати (від 11,3 % у 2009 до 13,1 %), проте темпи цього зростання значно скоротилися та вже не виглядають такими загрозливими, як рік тому [36, 37].

Весь 2009 р. та початок 2010 р. ознаменувалися зростанням вартості депозитів, з метою запобігання  їх відтоку. Проте починаючи з  квітня 2010 р., коли банківська система почала відчувати надлишкову ліквідність, відзначається постійна низхідна динаміка відсоткових ставок. Динаміка відсоткових ставок за кредитами суб'єктам господарювання у 2010 р. (рис. 2.3) була аналогічною: досягнувши у квітні піку (у гривнях – 29-31 %, у доларах США та євро – 21-23 % реальних річних), відсоткові ставки почали невпинно знижуватися, та досягли станом на кінець року наступних рівнів: 20-22 % реальних річних у гривнях та 13-14 % реальних річних у доларах США та євро [3].

В умовах, коли стан позичальників залишався нестабільним, комерційні банки звернули свої погляди в бік облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП), як інструменту розміщення вільних коштів – 95,7 % приросту портфеля цінних паперів (68,9 млрд грн станом на 01.01.2011 р. проти 30,1 млрд грн за результатами 2009 р.) відбувся за рахунок ОВДП. Проте вже до кінця 2010-го р. привабливість ОВДП істотно зменшилася – їх середньозважена дохідність знизилась у два рази (від 20 % у 2009 р. до 9-10 % у листопаді-грудні 2010 р.), крім цього, нарощення урядом державного та гарантованого державою боргу з одночасною нестабільною економічною ситуацією збільшує загрози дефолту України.

Рис. 2.3 Динаміка відсоткових ставок за кредитами  суб'єктам господарювання у 2010р.

Стосовно ситуації з банками з іноземним капіталом, маємо таке: станом на 01.01.2011 р. ліцензіями на здійснення банківських операцій в Україні володіло 55 банків з  іноземним капіталом, кількість яких упродовж 2010 р. зросла на 4 одиниці, а частка їх капіталу в банківській системі становила 40,6 % (+4,8 відсоткових пунктів за 2010 р.). Водночас, як у 2009 р. спостерігалася протилежна тенденція: мінус 0,9 відсоткових пунктів. Кошти іноземних інвесторів стали одним із чинників, що дав змогу стабілізувати ситуацію в банківській системі та наповнити її дешевими та, що головне, довгими ресурсами. Разом з іноземним капіталом, фінансова система України отримала також нові стандарти ведення бізнесу та обслуговування клієнтів [3].

Отже проаналізувавши  основні показники банківської  системи України останніх років, можна зробити висновки щодо найближчих очікувань на ринку банківських  послуг.

В умовах зростання  вартості житлово-комунальних послуг та випереджаючих темпів інфляції над зростанням реальної заробітної плати, населення у 2011 р. залишиться позичальником з низькою кредитоспроможністю.

Низька дохідність ОВДП та зростання обсягу державних  цінних паперів в обігу зменшить їх привабливість для комерційних банків. Процес зниження відсоткових ставок за депозитами триватиме й надалі, проте, щоб не спровокувати їх відтік з системи, банки навряд чи зможуть опустити виплати за вкладами нижче за рівень інфляції (11-13 % річних у гривнях).

З іншого боку – рефінансування НБУ комерційних банків під заставу державних цінних паперів, а також викуп регулятором надлишкової валюти, що надходить в країну, призводять до виникнення надліквідності в банківській системі. У такій ситуації конкуренція за корпоративного клієнта між комерційними фінансовими установами лише посилюватиметься, що неминуче потягне за собою зниження відсоткових ставок за кредитами. Ця конкуренція, однак, вже не відбуватиметься під гаслом "Кредити – всім, хто звернувся", що було актуальне у 2007-2008 рр., навпаки – попри прагнення піти назустріч клієнту задля залучення його на обслуговування, банки і надалі продовжать практику 2010 р., в основі якої лежать:

● ретельне зваження ризиків, прискіпливе ставлення  до забезпечення та юридичної чистоти кредитної операції;

● оцінка перспективності  кредитного проекту, виходячи з його прибутковості

та платоспроможності  позичальника;

● відмова від  кредитування новостворених підприємств  та нових інвестиційних проектів;

● обмежене валютне  кредитування підприємств без валютної виручки;

● переважно  коротко- та середньострокове (до 3-х  років) кредитування.

Проблемам забезпечення прибутковості та фінансової стійкості  банків в ринковій економіці  присвячено праці багатьох провідних вітчизняних  і зарубіжних учених. Серед них - М. Алексеєнко, О. Біла,  В. Вітлінський, О. Вовчак,  А. Герасимович, О. Дзюблюк, В. Загорський, О. Заруба, В. Іванов, М. Козоріз, В. Корнєєв, В. Кочетков, О. Лаврушин, Ю. Масленченко, А. Мороз, Л. Примостка, Г. Панова, П. Роуз, М. Савлук, Дж. Сінкі, Т. Смовженко, Г. Табачук, Н. Шульга, Р. Тиркало, В. Соскі, О. Ширинська, Р. Шіллер, та ін.

Нові умови  спонукають до виділення проблеми підвищення прибутковості комерційних банків, та більш широкого її дослідження  з огляду загальну нестабільність ситуації в державі.

Банківська  система України сьогодні знаходиться  на новому важливому етапі свого  розвитку, оскільки наприкінці 2008 р. світова  фінансова криза "похитнула" і  нашу банківську систему, що стало причиною того, що багато банків сьогодні знаходяться в тяжкому фінансовому стані, що негативно відбивається на їх діяльності, а отже і на стані їх клієнтів.

Все це не змогло відбитися на діяльності банків України. Але цей вплив посилюється  і самим станом в середині банківської  системи.

Отже, на даний час в Україні склався такий стан банківської системи. На 01.11.2010 р. в реєстрі НБУ  знаходиться 179 банків, які наступним чином розподілені на групи: 1 група (найбільші банки): 18 банків; 2 група (великі банки): 19 банків; 3 група (середні банки): 21 банк; 4 група (малі банки): 121 банків [38].

 

18 банків знаходиться  у стадії ліквідації у яких  відізвано ліцензії і по яким  Фонд гарантування вкладів фізичних  осіб здійснює виплати:  ПАТ  АБ "Синтез",  ПАТ "Земельний  банк" ,  ВАТ КБ "Іпобанк" , ВАТ "Селянський комерційний банк "Дністер"; ВАТ Банк "БІГ Енергія"; АКБ "Трансбанк"; ТОВ КБ "АРМА"; ТОВ "Укрпромбанк"; КБ "Українська фінансова група"; АКБ "Східно-Європейський банк"; АБ "Банк регіонального розвитку"; ВАТ "КБ "Національний стандарт"; АКБ "Європейський"; ВАТ "АКБ "Одеса-Банк"; ВАТ "КБ "Причорномор'я"; ВАТ "Європейський банк розвитку та заощаджень" [39].

 

Структура доходів  і витрат банків за станом на 01.11.2010 р., [38] Таблиця 3

№	Показник	Сума тис. грн.	%
1.	ДОХОДИ	112 042 363	100,0
1.1	процентні доходи	94 158 255	84,0
1.2	комісійні доходи	12 180 630	10,9
1.3	результат від  торговельних операцій	1 857 587	1,7
1.4	інші операційні доходи	3 349 851	3,0
1.5	інші доходи	384 943	0,3
1.6	повернення  списаних активів	111 097	0,1
2.	ВИТРАТИ	122 684 209	100,0
2.1	процентні витрати	51 533 541	84,0
2.2	комісійні витрати	2 152 369	10,9
2.3	інші операційні витрати	6 088 961	1,7
2.4	загальні адміністративні  витрати	22 980 552	3,0
2.5	відрахування  в резерви	40 084 005	0,3
2.6	податок на прибуток	-155 219	0,1
3.	ЧИСТИЙ ПРИБУТОК (ЗБИТОК)	-10 641 846	х

 

Як можна  бачити, доходи банків порівняно з  відповідним періодом 2009 року скоротились  на 6,6% і склали 112,0 млрд. грн. Витрати  банків скоротились на 14,5% і склали 122,6 млрд. грн.

Від'ємний  фінансовий  результат  по  системі  банків  на 01.11.2010  склав     10,6  млрд.  грн. (за  станом  на 01.11.2009  обсяг  збитків  по  системі  банків становив 23,6 млрд.грн.).

Проте, наявність  збитку може свідчити як про погані справи, так те, що банки направили  прибуток до резервів, тобто причина, що згенерували збитки є абсолютно різними.

Розглядаючи результати діяльності банків України за роки їх існування, буде повчальним звернути увагу не тільки на роботу комерційних  банків, які опинились в тяжкому  фінансовому становищі, в тому числі збанкрутілих, а також і тих, які у важких умовах економічної кризи не тільки вистояли, а й укріпили своє фінансове становище.

Банки, що задекларували  найбільші збитки на 1.01.2010р., тис. грн.[42]      Таблиця 4

Група	№ банку в  межах групи	Назва банку	Прибуток (Збиток)на 1.01.2009р	Прибуток (Збиток)на 1.01.2010р
2	1	УКРГАЗБАНК	1 794	-4 415 600
1	17	СВЕДБАНК	0	-4 342 240
1	15	РОДОВІД БАНК	0	-4 215 998
3	3	"КИЇВ"	16 872	-2 987 940
1	7	ПРОМІНВЕСТБАНК	10 303	-2 750 815
1	4	РАЙФФАЙЗЕН  БАНК АВАЛЬ	33 772	-2 019 070
1	11	"НАДРА"	0	-1 363 775
1	5	УКРСИББАНК	18 642	-1 243 558
4	90	IПОБАНК	0	-1 235 087
1	14	ПУМБ	4 704	-800 856
4	105	ТРАНСБАНК	9 106	-764 870
2	8	ПРАВЕКС-БАНК	70 571	-710 801
1	13	"ФОРУМ"	127 394	-664 557
4	92	"ДНІСТЕР"	19 648	-642 578
2	15	КРЕДOБАНК	-622 146	-528 051

 

Таблиця 5

Банки, що задекларували  найбільші прибутки  на 1.01.2010р., тис. грн.[42]

Група	№ банку в  межах групи	Назва банку	Прибуток (Збиток)на 1.01.2009р	Прибуток (Збиток)на 1.01.2010р
1	1	ПРИВАТБАНК	92 492	1 050 489
1	2	ОЩАДБАНК	306 925	692 696
3	1	СІТІБАНК (УКРАЇНА)	0	451 452
2	19	КАЛІОН БАНК УКРАЇНА	0	258 658
2	3	IHГ БАНК УКРАЇНА	187 800	144 246
1	6	УКРСОЦБАНК	5 798	126 761
2	2	"ПІВДЕННИЙ"	0	61 042
4	27	АКЦЕНТ-БАНК	10 298	27 891
1	3	УКРЕКСІМБАНК	239	21 124
1	16	БРОКБІЗНЕСБАНК	7 278	17 860
3	15	УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ  БАНК	20 987	17 247
4	11	ХОУМ КРЕДИТ БАНК	22 060	15 942
4	33	"УКРАЇНСЬКИЙ  ФІНАНСОВИЙ СВІТ"	0	15 733
2	18	БАНК КРЕДИТ ДНІПРО	0	15 730
4	47	"ГЛОБУС"	2 942	11 220
4	8	"ПІВДЕНКОМБАНК"	0	11 153
3	13	ЕКСПРЕС-БАНК	6 109	10 244

 

Економічне  середовище, в якому функціонує банківська система, нормативні регулятори і вимоги з боку НБУ до всіх банків були практично  однаковими. Тоді чому ж одні банки  збанкрутували, інші опинились в  трудному фінансовому становищі, ще інші банки опинились в групі більш менш "благополучних"? Особливо не можливо не звернути увагу на те, що в групі "благополучних" опинились не тільки великі, сильні банки, але й малі банки. В той же час деякі більші потужні банки збанкрутували. Звичайно, що на це дуже важливе питання може буде знайти відповідь при більш широкому та глибокому аналізі діяльності комерційних банків. Тут же звернемо увагу тільки на деякі сторони діяльності банків в умовах трансформування виробничих відносин на сучасному етапі і які вплинули  і нині впливають на фінансовий стан банківської системи.

Досвід роботи банків "благополучних" засвідчує, що їх успішний розвиток в умовах кризи  залежить в першу чергу від  рівня професіоналізму - від політики банка, майстерності, грамотної побудови управлінських і функціональних структур. Досвід же банків, що збанкрутіли, навіть тих, які мали більш менш великі структурні фонди, показав, що їх, на перший погляд, нормальна внутрішня управлінська структура насправді виявилась аморфною, розвивалась хаотично та зробилася не керуємою [42].

 

2.2 Аналіз  стану та динаміки фінансових  результатів ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК».

 

Фінансовий  стан банку характеризується такими показниками, як доходи, витрати, прибуток (збиток) — різниця між доходами і витратами, чистий прибуток — після сплати податку. З метою виявлення резервів зростання прибутковості банківської діяльності як джерела формування банківського капіталу, що забезпечує стабільність фінансового стану банку, здійснюється комплексний аналіз його доходів і витрат. Завданням такого аналізу є:

— визначення постатейної структури доходів і витрат та їх динаміки;

— оцінка виконання фінансового плану або бізнес-плану за показниками доходів і витрат;

— виявлення факторів та визначення ступеня їх впливу на зміну доходів і витрат;

— коефіцієнтний аналіз доходів і витрат;

— аналіз і оцінка рівня дохідності банку та розроблення заходів щодо використання резервів підвищення прибутковості банківської діяльності;

— аналіз та оцінка співвідношення активів, пасивів, доходів і витрат з метою прогнозування фінансового стану комерційного банку.

Тому сьогодні актуальним є розроблення методів  оцінки, зіставлення та відбору даних, що характеризують результативність діяльності банку, отриманих із різних джерел. Для інформаційного забезпечення аналізу доходів і витрат можна використовувати всі види директивної, нормативної, облікової, фінансової, статистичної, довідкової та методичної інформації. Але базовою інформацією для фінансового аналізу є дані звіту про фінансові результати, який відображає величину дохідних і витратних статей, згрупованих за їх характером та основними напрямами; балансу (з примітками), який розкриває наявність та напрями розміщення фінансових ресурсів банку на фіксований момент часу; фінансового плану, або бізнес-плану, комерційного банку щодо очікуваних доходів і витрат періоду, який аналізується.