Автор: Пользователь скрыл имя, 24 Января 2012 в 11:03, курсовая работа
У процесі становлення ринкових відносин в Україні питання, пов’язані з санацією підприємства, мають важливе теоретичне та практичне значення, яке стає особливо актуальним в умовах фінансової кризи. Протягом останнього року загальна кількість підприємств, які перебувають у процедурах банкрутства, становила 14 547 підприємств, з яких близько 35 % визнано банкрутами, а щодо 35 % підприємств порушено справи про банкрутство. За таких умов роль антикризового управління підприємств набуває особливого значення.
ЗМІСТ
Вступ 3
1. Аналіз розвитку кризових явищ в економіці України 5
2. Структурно-логічна схема Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» 17
3. Формування санаційної стратегії підприємства 43
Висновки 57
Список використаної літератури 60
Додатки
Найбільш жорстким критерієм ліквідності виступає коефіцієнт абсолютної ліквідності, який визначається відношенням найбільш ліквідних активів до поточних зобов’язань. Він показує, яка частина короткострокової заборгованості може бути у випадку необхідності погашена негайно за рахунок найбільш ліквідних активів.
Даний
коефіцієнт нижчий за нормативне значення,
тобто на підприємстві спостерігається
недостача в найбільш ліквідних активах.
Як наслідок воно не здатне у випадку необхідності
негайно погасити короткострокову заборгованість.
Рис.
3.3. Графічна інтерпритація показників
ліквідності
Коефіцієнт проміжної ліквідності вважається більш жорстким тестом на ліквідність, адже при його розрахунку не береться до уваги найменш ліквідна частина оборотних активів — активи, що повільно реалізуються. Є дві основні причини, з яких активи, що повільно реалізуються, не використовуються при розрахунку цього коефіцієнта:
чиста реалізаційна вартість таких активів при вимушеній реалізації набагато менша від вартості, за якою ці активи відображено в балансі;
якщо підприємство продає свої матеріальні запаси (а саме вони найчастіше домінують у цій групі активів), то виникає запитання, як воно продовжуватиме свою діяльність.
Значення даного коефіцієнта, також нижче за нормативне.
Коефіцієнт покриття – характеризує спроможність підприємства погашати свої боргові зобов’язання за рахунок отриманого від операційної діяльності чистого грошового потоку та прибутку. Так якого значення нижче за нормативне і на протязі розглянутого періоду зменшується (рис. 3.3), що підприємство не отримує прибутку від операційної діяльності.
Співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованості також свідчить, про неспроможність підприємства вчасно погашати свої зобов’язання перед кредиторами, оскільки значення даного показника нижче від нормативного. На протязі 2008 – 2009 рр. спостерігається його зміна в сторону зменшення, що свідчить про погіршення кредитоспроможності підприємства.
Коефіцієнт
маневреності ВОК характеризує частку
власних оборотних коштів, яка
знаходиться у формі абсолютно
ліквідних активів – грошових
коштів. Це єдиний показник ліквідності,
який відповідає нормативу, що свідчить
про те що підприємство має зовсім незначну
кількість грошових активів для покриття
всіх своїх зобов’язань.
Таблиця 3.3
Показники фінансової стійкості
Найменування показника | Позначення | Формула розрахунку | Нормативне значення | 2008 р | 2009 р |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
Коефіцієнт автономії | Kavt | Відношення власного капіталу до підсумку балансу | >0,5 | 0,61 | 0,58 |
Коефіцієнт фінансової незалежності капіталізованих джерел | Kfnki | Відношення власного капіталу до суми власного капіталу та короткострокових зобов’язань | >0,6 | 0,95 | 0,93 |
Коефіцієнт довгострокової фінансової незалежності | Kdfn | Відношення суми власного капіталу та довгострокових зобов’язань до підсумку балансу | >0,5 | 0,64 | 0,62 |
Коефіцієнт забезпеченості ВОК | Kobes_coc | Відношення власних оборотних коштів до величини оборотних активів підприємства | >0,1 | 0,17 | 0,10 |
Продовження табл. 3.3
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
Коефіцієнт фінансування | Kfin | Відношення позикового капіталу до власного капіталу | <1 | 0,6 | 0,7 |
Коефіцієнт поточної заборгованості | Ktek_zad | Питома вага короткострокових зобов’язань у загальній сумі капіталу підприємства | зменшення | 0,33 | 0,36 |
Коефіцієнт
автономії (коефіцієнт концентрації власного
капіталу) характеризує частку власних
коштів підприємства (власного капіталу)
у загальній сумі коштів, авансованих
у його діяльність. Чим вище значення цього
коефіцієнта, тим більш фінансово стійким,
стабільним і більш незалежним від зовнішніх
кредиторів є підприємство. За досліджуваний
період коефіцієнт автономії зменшується,але
залишається на достатньому рівні. ДП
«Завод ім. В. О Малишева» необхідно не
допусти зниження даного показника в майбутньому,
оскільки це приведе до залежності підприємства
від кредиторів.
Рис. 3.4. Графічна інтерпритація показників фінансової стійкості
Незважаючи на незначне зниження коефіцієнта фінансової незалежності (рис. 3.4) капіталізованих джерел його значення залишається на задовільному рівні, тобто підприємство фінансово стійке.
Коефіцієнт довгострокової фінансової незалежності характеризує частку власних коштів підприємства в загальній сумі, авансованій в його діяльність. Значення цього показника відповідає нормативу, що свідчить про фінансову стійкість, стабільність підприємства. На 2009 р значення даного показника дещо зменшилося, але залишилося на достатньому рівні.
Коефіцієнт забезпеченості власними оборотним коштами показує, яка частина оборотних активів фінансується за рахунок власних коштів підприємства. Зниження даного показника,свідчить про зниження платоспроможності і кредитоспроможності підприємства.
Коефіцієнт фінансування – характеризує залежність підприємства від залучених засобів. Оскільки на досліджуваному підприємстві не існує позикового капіталу, то можна стверджувати, підприємство не залежить від залучених засобів.
Коефіцієнт поточної заборгованості за розглянутий період зростає, тобто кількість короткострокових зобов’язань на 2009 рік збільшилася і займає велику частку в загальній сумі капіталу підприємства, а це є негативною динамікою.
Далі для позиціонування підприємства у матриці санаційних стратегій (рис. 3.5) необхідно визначити клас кризи, у якому знаходиться підприємство (табл. 3.4).
Визначення
класу кризи необхідно
Classcri = < PR, L, FU > за умови, що
Classcr1 = {0; 1; 1} – криза для власників підприємства;
Classcr2 = {0; 0; 1} – криза для кредиторів;
Classcr3 = {0; 0; 0} – криза для підприємства.
0 і 1 – булеві змінні. Значення 1 присвоюється у випадку, якщо більше 2/3 показників аналізованої групи (PR, L, FU) знаходяться у нормативних межах; значення 0 – у протилежному випадку.
Було
виявлено, що на ДП «Завод ім. В. О. Малишева»
клас кризи характеризується, як криза
для кредиторів. Криза для кредиторів
виникає тоді, коли падіння доходів приводить
до нестачі коштів і характеризується
зниженням рівня ліквідності активів
і, як наслідок, неповним або несвоєчасним
виконанням зобов'язань підприємства
перед кредиторами.
Таблиця
3.4
Характеристика класів кризи підприємства
Клас
кризи |
Характеристика
класу
кризи |
Модель
розпізнавання
класу кризи | |
Криза для власників Classcr1 | Дохідність підприємства падає, рентабельність мінімальна або відсутня, темпи прироста фінансових результатів від’ємні | Прибутковість (PR) | 0 |
Ліквідність (L) | 1 | ||
Фінансова стійкість (FU) | 1 | ||
Криза
для кредиторів
Classcr2 |
Підприємство не здатне забезпечити своєчасне та повне виконання зобов’язань, низький рівень ліквідності, мінімальна дохідність (або взагалі відсутня) | Прибутковість (PR) | 0 |
Ліквідність (L) | 0 | ||
Фінансова стійкість (FU) | 1 | ||
Криза
для підприємства
Classcr3 |
Порушена
фінансова стійкість |
Прибутковість (PR) | 0 |
Ліквідність (L) | 0 | ||
Фінансова стійкість (FU) | 0 |
Матриця
санаційних стратегій (рис. 3.5) надає можливість
співставити стан внутрішнього та зовнішнього
середовища функціонування підприємства.
Рис. 3.5.
Матриця санаційних стратегій
У 2008 році зовнішнє середовище класифікується як стагнаційне, а у 2009 – як несприятливе.Стан зовнішнього середовища можна охарактеризувати наступним чином:
-
несприятливе зовнішнє
-
стагнаційне зовнішнє
Таким
чином, позиціонуємо підприємство у
матрицю санаційних стратегій станом
на кінець останнього аналізованого нами
року згідно з наведеними вище даними,
представимо отриманий результат на рис.
3.6.
Рис. 3.6.
Матриця санаційних стратегій для ДП «Завод
ім. В. О. Малишева» на 2009 рік
SВ3 - відображає кризу для кредиторів на тлі несприятливого стану зовнішнього середовища функціонування підприємства. У даній ситуації реалізація стратегії відновлення платоспроможності може бути здійснена за допомогою мобілізації внутрішніх фінансових джерел санації.
Мобілізація внутрішніх резервів фінансової стабілізації підприємства спрямована насамперед на підвищення (або відновлення) його платоспроможності та ліквідності. Цього можна досягти збільшенням обсягів вхідних грошових потоків (наприклад, за рахунок збільшення виручки від реалізації, продажу частини основних фондів, рефінансування дебіторської заборгованості) або в результаті скорочення вихідних грошових потоків (зменшення витрат, які відносяться на собівартість продукції чи покриваються за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства) [21].
Класифікація
вхідних та вихідних грошових потоків
є підставою для розробки заходів,
спрямованих на мобілізацію внутрішніх
джерел фінансової санації (рис.3.7).
Информация о работе Управління фінансовою санацією: фінансово-економічні та законодавчі аспекти