Гігієнічні вимоги до дошкільного навчального закладу

Дата добавления: 31 Марта 2013 в 20:01
Автор: Пользователь скрыл имя
Тип работы: реферат
Скачать полностью (26.03 Кб)
Работа содержит 1 файл
Скачать  Открыть 

Гігієнічні вимоги до днз.doc

  —  95.00 Кб

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова

Інститут розвитку дитини

 

 

Реферат з педіатрії

на тему

«Гігієнічні вимоги до дошкільного

навчального закладу»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконала: ст. 211 сдк гр.

Момот Тетяна

 

 

 

 

 

 

Київ 2013

 

План

    

     Вступ

  1. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до ДНЗ
  2. Організація харчування у ДНЗ

Висновок 

Список  використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

В наш час людський організм піддається шкідливому впливу, що дуже впливає на здоров'я.  Вихлопні гази; хімічні викиди в повітря, ґрунт, воду; іонізоване випромінювання – все це погано впливає на наш організм. Особливий «удар» по дитячому здоров'ю, бо їхній організм дуже вразливий.  
Вдома, в дитячому садку, на вулиці, в гостях, батьки та педагоги повинні зробити всі умови для максимального захисту дітей.

Окрім профілактики захворювань, дуже важливо дотримуватись гігієнічних правил, раціонального харчування.

Існує нормативна база щодо санітарно-гігієнічних  вимог:

  • Закон України "Про дошкільну освіту";
  • Положення «Про дошкільний виховний заклад України";
  • Закон України "Про безпечність та якість харчових продуктів" (затверджено 23 грудня 1997 р. №771/97-ВР (у редакції закону України від 6 вересня 2005 р. №2809-IV));
  • Закон України "Про дитяче харчування" (затверджено 14 вересня 2006 р. №142-V);
  • Закон України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" (затверджено 24 лютого 1994 р. №4004-ХІІ);
  • Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб" (затверджено 6 квітня 2000 р. №1645-ІІІ);
  • Закон України "Про охорону дитинства" (затверджено 26 квітня 2001р. №2402-ІІІ);

 

 

  1. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до ДНЗ

Відповідно до санітарних норм і правил, на 1000 мешканців населеного пункту, з метою забезпечення дітей віком від 2 місяців до 7 років, планується 70-90 місць у дитячих дошкільних закладах.

Дитячі ясла-садки  в містах планують на 150-300 місць для  обслуговування дітей віком від 1,5 до 7 років. Як правило, утворюють  три ясельні групи: молодшу (від 2 місяців до 1 року), середню (від 1 до 2 років) і старшу (2-3 роки), а також 3 дошкільні: молодшу (3-4 роки), середню (4-5 років), старшу (5-6 років).

У кожному сільському населеному пункті, де мешкає понад 12 дітей дошкільного віку, теж організовують дошкільні заклади. Місткість ясел-садків установлюють на основі розрахунку: 65 місць на 100 дітей дошкільного віку, включаючи сезонні місця. Потужність закладів на

літній період збільшують за рахунок організації дитячих  павільйонів на 1-2 групи.

Кількість дітей в  молодших ясельних групах не повинна  перевищувати 15, у решті ясельних - 20, в дошкільних - 25 дітей. Ясла-садки на 1-2 групи І рекомендується кооперувати з початковими школами. Ясла-садки на 2-4 групи в основному комплектують з неповними середніми школами, в яких зменшено наповненість початкових класів.

Розташовують ясла-садки  в житловій зоні на відокремлених  ділянках в зручному для населення місці. Допускається розміщення їх і в громадському центрі. Земельну ділянку для дитячих закладів вибирають суху, чисту, без різких перепадів рельєфу.

Площа земельних ділянок  в яслах-садках на 1 і 2 групи повинна  становити 45 м2, в яслах-садках на 4 групи - 40 м2, а в яслах-садках на 6 і більше груп -35 м2 на 1 групу, але не менше 0,2 га. В умовах реконструкції допускається зменшувати площу земельної ділянки, але не більше ніж на 25 %. При об'єднанні ясел-садків на 15 місць і початкової школи на 20 учнів площа ділянки повинна складати 0,3 га.

На ділянці виділяють зони для дітей дошкільного віку, школярів, а також зони загального користування і господарського подвір'я. Відстань від приміщень дошкільних закладів до червоної лінії повинна бути не меншою 25 м, від ділянки до житлових будинків з вікнами - не меншою 10 м, до глухої стіни - не меншою 5 м. Залежно від місцевих умов допускається зменшення віддалі від приміщення ясел-садків до червоної лінії, залишаючи зелену захисну смугу шириною не менше ніж 5 м.

З метою попередження поширення інфекційних захворювань  в дошкільних закладах необхідно дотримуватись принципу групової ізоляції. Основним приміщенням у дошкільному закладі є гральня-їдальня (ясла) або групова (садок) кімната площею 2,5 м2 на дитину.

Кожна група повинна  мати самостійний вхід, а також  приймальню, спальню та туалет.

Передбачається зал для музичних та гімнастичних занять площею 75-100 м2.

Для дітей ясельного  віку необхідно передбачити місце  для зберігання візків і санчат.

Крім перелічених приміщень, в яслах-садках передбачаються кухня, пральня та приміщення для зберігання продуктів,

Для кожної групи на ділянці  обладнують ізольовані один від одного й обгороджені кущами ігрові майданчики розміром 130 м2, на яких розташовують навіси площею 30-50 м2, пісочницю, гімнастичне знаряддя тощо.

Важливо, щоб усі основні  приміщення мали природне освітлення. Глибина їх не повинна перевищувати 6 м. Незалежно від виду опалення, температура повітря в основних приміщеннях протягом року повинна дорівнювати 20 °С, а в горшковій та кабінеті медичного персоналу - 22 °С (з перепадами не більше ніж 2-2,5 °С), відносна вологість повітря - у межах 40-50 %, швидкість руху повітря - у межах 0,2-0,3 м/с.

Ігрові, їдальні й групові приміщення обладнують столами і стільцями  відповідно до кількості дітей в  групі. Приміщення групових кімнат після занять, обіду, до і після сну необхідно провітрювати.

Найкращим є наскрізне провітрювання  і водночас вологе прибирання приміщень, яке потрібно проводити при відсутності дітей і закінчувати за 30 хвилин до їх приходу.

В перехідні сезони року час провітрювання не повинен перевищувати 15 хвилин, а при температурі зовнішнього повітря нижче 0°С — 3 хвилини. Крім умивальника, там повинна бути полиця для білизни, скриня для предметів догляду за дітьми та бак для брудної білизни. Прибирають приміщення й обладнання за допомогою окремого маркованого інвентарю. Усі предмети (ганчірки, щітки тощо) після використання полощуть у воді і 0,2 % розчині хлорного вапна, після чого висушують.

Велике значення надається проведенню оздоровчих заходів. З метою загартування діти повинні займатися фізкультурою в спортивному одязі (шорти, майка, тапочки). У теплу пору року заняття проводять на вулиці. Це рекомендується робити і взимку, але тільки за умови високого ступеня загартування дітей, наявності відповідного одягу й оптимального чергування швидких І повільних рухів. Обов'язково двічі на день, в першій і другій його половині, організовують прогулянки й ігри для дітей на вулиці загальною тривалістю не менше ніж 3-4 години за будь-якої погоди. Оздоровчі заходи необхідно проводити під постійним контролем медичного персоналу та включати у їх структуру повітряні й сонячні ванни, водні процедури, сон на відкритому повітрі тощо.

  1. Організація харчування у ДНЗ

Раціональне харчування — один з найважливіших чинників, які забезпечують гармонійний розвиток та здоров'я дитини. Харчування істотно впливає на розвиток мозку, інтелект та функціональний стан центральної нервової системи. Раціональне харчування підвищує стійкість організму дітей проти різних захворювань і сприяє зниженню дитячої смертності. У дитячому віці воно має велике значення, оскільки, крім задоволення щоденних фізіологічних потреб в енергії та харчових речовинах, забезпечує процеси росту і розвитку дитячого організму. Кількісна недостатність та якісна неповноцінність раціону однаково негативно впливають на фізичний та нервово-психічний розвиток дітей.

Необхідно додержувати оптимального режиму харчування. Під ним  розуміють кількість та черговість прийомів їжі протягом дня. Режим харчування змінюється залежно від основних принципів раціонального харчування, особливості виробничої діяльності. Додержання основних принципів харчування робить його повноцінним.

З сучасних позицій найбільш фізіологічно обґрунтованим є 3- та 4-разове приймання  їжі протягом дня.

Порушення режиму харчування негативно впливає на стан здоров'я людини. При цьому виникають порушення не тільки в травній системі, а й погіршується загальний стан організму. Останнім часом одержані дані про вплив порушень режиму харчування, зокрема надто рідких прийомів їжі, на рівень холестеролу в сироватці крові та розвиток атеросклерозу.

При 3- та 4-разовому харчуванні проміжки часу між прийомами їжі  не перевищують 4—5 год., в результаті чого створюється рівномірне навантаження на травний канал, забезпечується оптимальна дія ферментів на їжу і найбільш повна її обробка повноцінними за травними властивостями соками.

Органи травлення для  відновлення нормальної діяльності травних залоз потребують щодобового 8—10-годинного перепочинку, яким є нічний сон. Пізня вечеря перешкоджає відпочинку секреторного апарату, що призводить до перенапруження і виснаження травних залоз. Тому вечеряти рекомендується не пізніше, ніж за 3 год. до сну.

Розподіл добового харчового раціону на окремі прийоми їжі проводиться диференційовано, залежно від характеру трудової діяльності та розпорядку дня. При 4-разовому харчуванні рекомендується на сніданок     25 %, на обід — 35, на полудень — 15 і на вечерю — 25 % енергетичної цінності добового раціону. При 3-разовому харчуванні — відповідно 25—30,40—45 та 20—25 %.

Раціональне харчування повинне мати протисклеротичну та ліпотропну спрямованість, тобто бути таким, яке сприяє оптимізації жирового обміну та зниженню рівня холестеролу в крові. Це досягається підбором відповідних харчових продуктів. Ліпотропну та антисклеротичну дію мають сірковмісні амінокислоти (цистин, цистеїн, метіонін), фолієва кислота, ненасичені жирні кислоти, водо- і жиророзчинні вітаміни (А, Е, В,, В , РР, С). Природні джерела антисклеротичних речовин — це риба, птиця, сир, олія. Високий вміст ліпотропних речовин та вітамінів у гречаній та вівсяній крупах, бобових, свіжій зелені, фруктах, овочах, продуктах моря (морська капуста, м'ясо морських тварин, креветок тощо).

Для забезпечення правильного харчування необхідні  три умови:

  • наявність в їжі усіх необхідних інгредієнтів;
  • здоровий травний тракт;
  • раціональний режим харчування.

Повноцінний фізичний і  нервово-психічний розвиток дитини дошкільного віку можливий у разі забезпечення його раціональним харчуванням.

Раціональне харчування передбачає використання необхідного  набору продуктів, які містять усі  необхідні харчові компоненти, вітаміни, мікроелементи відповідно до вікових  фізіологічних потреб дитячого організму. Кількість прийомів їжі, у дошкільних навчальних закладах різноманітна: в дошкільних закладах з 9-годинним перебуванням здійснюється 3-х разове харчування, з 12-годинним перебуванням – 4-х разове.

У дошкільному навчальному  закладі, під час організації  харчування необхідно дотримуватися гігієнічних вимог до приготування, перенесення та роздачі їжі; виконання рекомендацій щодо інтервалів між прийманнями їжі, не допускаючи причин порушення режиму дня, щоб не спричинити до зниження апетиту та поганого засвоєння їжі.

Організовуючи харчування, необхідно додержуватися принципів  наступності єдності вимог у  ДНЗ і в родині.

Для правильної організації  годування дитини вдома, особливо у  вихідні й святкові дні, батьки повинні  знати режим і специфіку харчування в ДНЗ, тому, щодня, в інформаційних куточках необхідно вивішувати меню із зазначенням виходу страв.

Для збереження апетиту  не рекомендується годувати дитину вдома  вранці перед відвідуванням ДНЗ, виняток можуть становити: яблуко, морква, овочевий сік у кількості 50-100 г. Якщо дитина поснідала вдома, їй не слід снідати вдруге.

Харчування дітей має  бути не тільки якісним і різноманітним, але й містити всі необхідні  речовини – білки, жири, вуглеводи, мінерали та вітаміни – у таких  кількостях і у такому співвідношенні, щоб відповідати їх фізіологічним потребам з урахуванням статі, стану здоров’я, умов життя та виховання.

Для забезпечення дітей  повноцінним харчуванням складається  меню на 2 періоди року: літньо-осінній  і зимово-весняний. Різноманітність  у харчуванні досягається за рахунок не лише асортименту продуктів, але й страв, що готуються з них. Складаючи меню, необхідно дотримуватись правильного поєднання різних страв. Так, якщо перша страва – борщ або овочевий суп, то до другої страви подають гарнір із круп, макаронних виробів, комбінованих з овочами, а якщо перша страва – суп із крупою чи вермішеллю, то до другої – готують овочевий гарнір.

При складанні меню обов’язково  необхідно враховувати енергетичну  цінність та хімічний склад продуктів, з яких готуються страви.

Особливої уваги потребують діти, які часто хворіють, мають хронічні захворювання. У період загострення захворювання таким дітям рекомендується тимчасово призначати дієтичне харчування.

Страницы:12следующая →
Описание работы
В наш час людський організм піддається шкідливому впливу, що дуже впливає на здоров'я. Вихлопні гази; хімічні викиди в повітря, ґрунт, воду; іонізоване випромінювання – все це погано впливає на наш організм. Особливий «удар» по дитячому здоров'ю, бо їхній організм дуже вразливий.
Вдома, в дитячому садку, на вулиці, в гостях, батьки та педагоги повинні зробити всі умови для максимального захисту дітей.
Содержание
Вступ
Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до ДНЗ
Організація харчування у ДНЗ
Висновок
Список використаної літератури