Шпаргалка по "Политологии"

- це певна  група, прошарок суспільства, яка концентрує у своїх руках держ владу і займає владні посади, керуючи суспільством. 

  Теорії еліт.

 Макевіалістськая  школа (Г.Моска, В  .Парето).  будь-якому  суспільству властива елітарність.  В основі цього лежить факт природних  відмінностей людей: фізичних, психологічних, розумових, моральних.  Ця еліта характеризується особливими політ і організаторськими якостями.  Маси визнають право еліти на владу.  Еліти змінюють один одного в ході боротьби за владу, оскільки добровільно владою ніхто не поступається.

 Теорія елітної  демократії (Р.Даль, С.Липсет).  розуміння  демократії як конкурентної боротьби претендентів на керівництво суспільством під час виборч кампаній.  Еліта  не панує, а здійснює керівництво  масами з їхньої добровільної згоди, за допомогою вільних виборів.

 Ціннісні  теорії (В.Ропке, Ортега-і-Гассет).  Еліта - це прошарок суспільства, наділений  високими здібностями до управління.  Еліта є результат природ. відбору  осіб із видатними якостями і здібностями  управляти суспільством.  Формування еліти не суперечить принципам демократії.  Соціальна рівність людей повинна розумітися як рівність можливостей.

 Концепції плюралізму еліт(С.Келлер, О.Штаммер, Д.Рісмен).  еліта множинна.  Жодна група, що входить до неї не спроможна  зробити вирішального впливу на всі  сфери життя одночасно.  В умовах демократії влада розподілена між різноманітними групами еліт, які впливають на прийняття рішень, відстоюючи свої інтереси.  Конкуренція запобігає формуванню цілісної елітарной групи й уможливлює контроль із боку мас.

 Ліволіберальні концепції (Р.Міллс).  суспільство управляється винятково однією пануючою елітою.  Можливості демокр інститутів (вибори, референдуми) незначні

 Поняття “еліта” та “політична еліта”

 Політична еліта  це меншість сусп-ва, що утворює достатньо-самостійну, відносно-привілейовану групу, наділену особливими психологічними, соціальними та політ якостями, яка бере безпосер. Участь у затвердженні та здійсненні рішень, повязаних із використанням лдерж влади або впливом на неї.  Теорія елітаризму Моски:

 В будь-якому  політ організмі наявні 2 класи:панівна меншість-правлячий клас, політично-залежна більшість.-клас яким правлять.

 Право влади  меншості над більшістю виходять з якостей, притаманних правлячій  меншості. До цих якостей належать передовсім організованість.Теорія Парето:

У політ житті  є 2 типи еліт, які змін-ть при владі  одна одну. Перший тип-леви, хар-ся стабільністю розвитку політ системи, силовими методами правління, консерватизмом,Другий тип-

Лиси, для них  хар-ни хитрість, обман та демагогія.

Щоб підтримувати рівновагу політ системи, необх. Періодична зміна одного типу еліти на інший. Міхельс:

Обгрунтував ідею залізного закону олігархічних тенденцій, його суть:

Створення будь-яких великих організацій, обовязково призводить до їхньої олігархізації та формування еліти.

7. Політичні опозиції

 Пол. опозиція- це форма протистояння певн. соц. або  пол. групи чи партій офіційному курсу.

 Опозиція  бореться якщо не за владу, то за вплив  на неї. До опозиції віднос. Партійні угрупування  та парлам. фракції. Вона стимулює діял-ть, тобто вона необхідна для того, щоб був контроль за владою.

 Наявність опозиції в парламенті, а також в усіх сферах сусп. життя забезпечує реальний плюралізм думок і ідей, що є  необх. умовою вироблення оптимальних  рішень. без опозиції як свідчить іст. досвід, виникає реальна загроза переходження дем-ї в диктатуру. Ефект. засобом боротьби опозиц-х сил за реалізацію своїх інтересів є багатопартійність.

 У плюралістичному  сусп-ві, з метою надання можливості управляти на осн. врахування множинного хар-ру гром. думки і позицій різних суб’єктів пол-ки, меншості надається юридично гарантоване право на опозицію.

 Голов. ф-ція  опозиції за дем-го режиму – визначення альтернативних напрямків розвитку сусп-ва та складання постійної конкуренції  правлячої еліти.

8.  Групи  тиску.

 а)по принадлежности:кадровые, масовые, частные, общественные

 б) по установленым целям: группы интересов (материальные), группы предпринимателей, общество защиты прав потребителей, группы идей: конфессиональные, идеологические, группы по положению (молодежные, женские и т.д.), филосовские и пол.клубы

Групи тиску – організації, які створені для захисту інтересів та що тиснуть на органи держ. влади з метою домогтися від них рішень, що відповідають цим інтересам. Влада для них не самоціль, як для політ. партій. Типи груп тиску: 1) групи інтересів – свідоме об’єднання людей на грунті спільності потреб та інтересів, що прагне здійснювати вплив на владу заради відображення своїх інтересів; 2) групи ідей ( конфесійні – захищають суспільно-церковне та політ. інтереси; ідеологічні; групи по статусу – молодіжні організації, жіночі рухи; філософські та політ. клуби і т.д.

10.Політична  влада в Україні.

Протягом значного періоду істор. Розвитку в Укр. Склалася конфронтаційна політ. культура, яка  і нині значною мірою притаманна укр. Сусп-ву. Конфронтація та нетерпимість постійно відтвор-ся в різних гілках та рівнях влади. В посттоталітарному сусп-ві нові політичні сили, що прийшли до влади мають справу з поділений сусп-ом .За різних умов, співвідношення між частиною насел, що підтримує нову систему і тією частиною, що тяжіє до минулого може бути різним.

Єдиним способом подолати існіючі суперечності є  співіснування за умов “системної згоди”.Щоб забезпечити системну згоду, влада в Україні має  бути сильною,а що до всього іншого, то в нашій державі повинні діяти звичайні демокрнатичні структури та інститути.

Складність  проблеми полягає в тому, щоб знайти, необхідне для конкретної політ-ої ситуації оптимальне співвідношення мобілізаційних зусиль влади і демократичних  форм організації сусп-ва та органічного звязку між ними, які робили б неможливим безконтрольність осіб та органів, що в їхніх руках зосереджено владу

11. Концепції влади

Марксистська – влада з’являється з власністю, поділом сус-ва на класи. Політ владу мають реалізовувати народні маси.

Біхевіориська концепція влади – (поведінкова) поведінці людей надавали суто політичного хар-ру

Реляціоністська – можливість одних управляти та чинити свою волю без огляду на опір іеших

Системна – розгляд політ с-ми на макро (атрибут макросоціальних систем), мезо (на рівні конкретних систем – сім’я, організація) та мікрорівні (влада як взаємодія індивідів)

Теологічна  – влада – здійснення певних цілей та одержання запланованого результату

Структурно-функціональна  влада – вияв ієрархічної побудови сус-ва та особливим видом відносин між підлеглими та керівниками

Психологічна  – ставлення до політики та влади зумовлене психологічними особливостями індивіда

12;14. Легітимність влади, криза легітимності та засоби її вирішення.

Маркс Вебер (нім. соціолог) висунув ідею про те, що влада може бути легітимна і нелегітимна.

Легітимна- це влада, яка може бути створ. за традиціями (напр. влада папи Рим.)

Нелегітимна- коли відбув. Переворот влади , або  коли народ перестає довіряти владі, яку вони обрали.

Легітимна влада може впадати в кризу  з таких причин:

1. історично-перехідний період
2. технологічний переворот
3. зміна соц. стр-ри сусп., коли з’явл. нові соц. класи
4. зміна статусу важливих консервативних інститутів, яка загрожує небезпеці під ча структ. змін
5. прогресивні вимоги осн. груп сусп. не приймаються політ. елітою
6. якщо вже існуючі нові владні стр-ри в сусп. не в змозі виправдати надії шир. верств населення.

Шляхи подолання кризи: (окім війни )

зміна політ системи

1. зміна законодавства та держ. управління відповідно з новими вимогами часу
2. проведення корінних стр-них змін політ. інститутів, зберігаючи традиції, які існув. в сусп.
3. створ. такої політ. організації, яка базується на традиц. інститутах та на вимогах соц. груп

 
 
 
 
 
 

16. Демократія, аристократія, технократія, теократія

Демократія – заснована на визнанні народу основним джерелом влади; тип д-ви, яка декларує і втілює на практиці принципи народовладдя, права і свободи громадян, можливості для діяльності різних пол. сил, контроль а діями органів влади.

аристократія – влада кращих

технократія – влада спеціалістів та професіоналів

теократія – влада церкви

17. Мерітократія, тимократія, охлократія

Мерітократія (від лат. meritus-гідний і гр. kratos-влада)одна з елітарних концепцій у західній пол. науці, в основу якої покладенно принцип індивідуальної заслуги у здійснені пол. влади і соціального управління. Засновником є англ. Соціолог Мітчел Янг.

Тимократія (від гр. timos-ціна,честь, kratos-влада) особлива форма олігархії у стародавній Греції; правління, за яким державною владою належало привелійованій більшості з високим майновим цензом. Т.  означало практику поділу громадян відповідно до майнового цензу, коли визначалось розміри грошових платежів, військова повиність, що суттево впливало на відповідні пол. права. Охлократія (від гр. ochlos-натовп, kratos-влада) тимчасова або більш-меньш тривале домінування в пол. житті суспільства натовпу,     ; один із способів здійснення пол. влади, що суттево доповнює кризові пол. режими.О.стає можливою за умови відсутності легітимного державного управління, в ситуації без владдя, деструкції механізмів регулювання сусп. життя.

19. Влада і власність: єдність,взаємообум-ть

Влада і власність можуть бути відокремлені на деякий час, але розділити їх назавжди ніколи не вдасться, оскільки, освідомивши згубність такого розділення або власність купить владу або влада захопить власність. Це твердження знаходить прояв у світовій історії людства У докапіталістичних системах влада проявл-ся через форми економ залежності: рабство, кріпацтво. За умов капіталізму влада акумулює соц. Зв’язки, які лежать в основі екон відносин

20. Політ еліта Укр: особл. формув. та етапи еволюції.

В Укр.. завжди існувала проблема нац. Політ. Еліти, здатної розв’язувати державотворчі завдання у конкретній істор. Ситуації. У 20ст.

 Комун  режим знищив навіть соц грунт  для відтворення нац. Еліти  ЇЇ роль у тогочасному суп-ві  висовувала номенклатура. Від початку  державного відродження Укр.. до  других парламентських виборів  правляча еліта формувалася з різних прошарків колишньої номенклатури, а також ж частково з націонал-демократичної опозиції. Еліта того періоду була ідеологічною, бо її діяльність скеровувалась не на здійснення, а на розв’язання необхідності реформ. Цю еліту змінила технократична, рекрутована з промислово –підприємницьких кіл та прагматично зорієнтованих політиків. Ідеологічна та технократична укр. Еліти вважаються квазіелітою, оскільки їм не вдалося провести позитивних, соціальних перетворень. Отже, процес формування справжньої еліти тільки розпочинається. Розробки теорії еліт в Україні тільки розпочинається. Розробки теорії еліт в Україні пов’язана з іменами Донцова та Липинського. Донців виділяє “Ініціативну меншість”(еліту) та “пасивний чинник нації”(народ). Еліта не тільки формулює певну ідею, а мобілізує народ на її здійснення. Концепція національної аристократії Липинського виходить з того, що націю творить активна серед етнографічної єдності група, що об’єднує всіх навколо політ. Цінностей. 

Тема 4 .

Політична Система. 

1. Типи політичних  систем

 Політична система — це цілісна, впорядкована система відносин, дій, ідей, методів  і інститутів, зв'язаних з політикою, з її розробкою та практичним здійсненням. Політична система суспільства  — це складна, багатогранна система взаємин державних і недержавних соціальних інститутів, які виконують відповідні політичні функції для захисту інтересів певних класів та соціальних груп.