Аудит балансу підприємства в ПСГП «Світанок"

     Міністерство  освіти і науки, молоді та спорту України

     Національний  університет кораблебудування

     ім. Адмірала Макарова 
 

     Інститут  післядипломної освіти 
 
 
 
 
 
 

     Курсова робота

     З дисципліни «Організація та методика аудиту»

     на  тему: «Аудит балансу підприємства в ПСГП «Світанок»  
 

                                                           Виконав: студентка

                                                           групи О-11

                                                           Коломієць І.М.

                                                           Перевірила:

                                                           Гоманюк В.В. 
 
 
 
 
 
 

     Миколаїв-2012

     ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Законодавчо-нормативні та теоретичні основи аудиту балансу.

1. Законодавчо-нормативне регулювання аудиту балансу підприємства.
2. Теоретичні аспекти аудиту балансу.

Розділ 2. Організаційно-економічна характеристика ПСГП „Світанок” та визначення зон  аудиторського ризику.

      2.1. Організаційно-економічна характеристика  ПСГП „Світанок”.

      2.2. Визначення основних зон аудиторського  ризику при аудиті балансу на ПСГП „Світанок”.

Розділ 3. Організація і методика аудиту балансу на ПСГП „Світанок”.

      3.1. Планування аудиту балансу на  підприємстві.

      3.2. Особливості аудиту балансу.

        3.3. Формування аудиторського висновку  та оформлення звіту з аудиту балансу.

Висновок

Список  використаних джерел

Додатки 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВСТУП

     Контроль  поряд з плануванням, регулюванням, обліком і аналізом є однією з  функцій управління будь-якого підприємства. Одним з ланок системи контролю виступає фінансовий контроль. Його призначенням є забезпечення дотримання законодавства в процесі формування та використання фінансових ресурсів, оцінка економічної ефективності фінансово-господарських операцій у всіх ланках економіки.

     Метою даної курсової роботи є вивчення теоретичних і практичних аспектів аудиту балансу підприємства.

     Для реалізації мети поставлені такі завдання:

     1. вивчити сутність аудиту та  аудиторської діяльності, особливості  аудиторських перевірок в сучасних  умовах;

     2. розглянути правові основи аудиторської  діяльності; нормативні документи, що регламентують проведення аудиту; основні етапи підготовки та проведення аудиторської перевірки балансу;

     3. скласти аудиторський висновок  перевірки балансу ПСГП «Світанок», спираючись на документацію і бухгалтерську звітність фірми за 2010 рік.

     Об'єктом  дослідження є  ПСГП «Світанок».

     Предмет дослідження - результати аудиторської перевірки балансу.

     Інформаційне  забезпечення проведеного дослідження  складають різні літературні  джерела, національні нормативи  аудиту, дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності аналізованого підприємства.

     В ході написання курсової роботи були використані різні методи і прийоми  дослідження такі як: аналіз і синтез, монографічний метод, методи фінансового  аналізу, а також основні методи аудиторської перевірки.

     Відповідно  до завдань роботи побудована її структура, яка складається зі вступу, трьох  розділів, висновків, списку використаної літератури, додатків.

     Робота  містить 44 сторінки тексту, 7 таблиць, 23 джерел використаної літератури, 7 додатків. Інформаційною основою дослідження є дані фінансової звітності ПСГП «Світанок», різноманітні навчальні посібники, підручники, монографії економістів, періодичні видання.

     Розділ 1. Законодавчо-нормативні та теоретичні аспекти аудиту балансу підприємств в Україні 

     1.1 Законодавчо-нормативні аспекти аудиту балансу 

     Необхідність  аудиторської діяльності виникла в  Україні з переходом до ринкових відносин, вона регулюється низкою законодавчих актів, основним з яких є Закон України «Про аудиторську  діяльність» від 22.04.93 р. № 3125-12, остання редакція якого прийнята 14.09.2006 р. № 140-V і набула чинності з 19.01.2007 р. Цей Закон визначає правові засади здійснення аудиторської діяльності в Україні та спрямований на створення системи незалежного фінансового контролю з метою захисту інтересів користувачів фінансової й іншої економічної інформації.

     Аудиторська діяльність - підприємницька діяльність, яка включає в себе організаційне і методичне забезпечення аудиту, практичне виконання аудиторських перевірок (аудит) та надання інших аудиторських послуг.

     Аудиторська діяльність регулюється Цивільним  та Господарським кодексами України, Законом України «Про аудиторську  діяльність», іншими законодавчими  і нормативними актами України.

     Аудит - перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб'єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України, положень (стандартів) бухгалтерського обліку або інших правил (внутрішніх положень суб'єктів господарювання) згідно із вимогами користувачів.

     Як  зазначено в ч. 2 ст. 363 Господарського кодексу України та в ч. 2 ст. 4 Закону «Про аудиторську діяльність», аудит  здійснюється незалежними особами (аудиторами), аудиторськими фірмами, які уповноважені суб'єктами господарювання на його проведення.

     При здійсненні аудиторської діяльності аудитори та аудиторські фірми застосовують відповідні стандарти аудиту.

     Стандарти аудиту приймаються на основі стандартів аудиту та етики Міжнародної федерації бухгалтерів з дотриманням вимог «Про аудиторську діяльність» та інших нормативно-правових актів.

     На  самому початку аудиту фінансової звітності  суб'єктів підприємницької діяльності, у тому числі аудиту бухгалтерського  балансу підприємства, встановлюється відповідність її чинним законодавчим та іншим нормативно-правовим актам (затвердженим положенням (стандартам), Положенню про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, Інструкції про порядок заповнення форм бухгалтерської звітності, затвердженої Мінфіном, тощо)[1].

     Стандарти аудиту - це документи, хто формулює єдині вимоги, при дотриманні яких забезпечується відповідний рівень якості аудиту та супутніх йому послуг. На базі аудиторських стандартів формуються навчальні програми для підготовки аудиторів та єдині вимоги до проведення іспитів на право займатися аудиторською діяльністю.

     Міжнародні  стандарти аудиту призначені для  застосування при аудиті фінансової звітності, але їх можна адаптувати і для аудиту іншої інформації і надання супутніх послуг . МСА містять:

     • основні принципи;

     • необхідні процедури;

     • рекомендації щодо застосування принципів  і процедур.

     Забезпечено єдність структури стандартів. МСА  містять у собі:

     • введення, де відображаються мета стандарту  і завдання, що стоять перед аудитором, а також даються визначення найважливіших використовуваних термінів;

     • розділи, викладають суть стандарту;

     • додатки (для деяких стандартів).

     МСА застосовуються лише стосуються головних аспектів фінансової звітності. Це означає, що можливі відступи від МСА в ситуаціях з несуттєвими показниками або обставинами.

     У виняткових випадках можливо відступ  від МСА, аргументоване аудитором. МСА застосовуються лише стосуються головних аспектів фінансової звітності. Це означає, що можливі відступи від МСА в ситуаціях з несуттєвими показниками або обставинами.

     Міжнародні  стандарти, згідно з якими складаються  фінансові звіти , розроблені одним  з комітетів МФБ - Комітетом з  міжнародних стандартів фінансової звітності (КМСФЗ). Взаємозв'язку міжнародних стандартів звітності та аудиту проявляються в наступних напрямках:

     • єдність термінології, що застосовується в міжнародних стандартах фінансової звітності (МСФЗ) і міжнародних стандартах аудиту (МСА);

     • використання аудиторами МСФЗ в цілому як критерій відповідності перевіряється звітності встановленим вимогам.

     Одним з переваг, яке забезпечується МФБ, є загальна термінологія, яка використовується в МСФЗ та МСА. Завдяки цьому вдається уникнути розбіжностей щодо уявлення про цілі та об'єктах аудиту між аудиторами та представниками аудіруемих осіб, які відповідають за підготовку фінансової звітності.

     Якщо  аудіруемий суб'єкт складає звітність  відповідно до МСФЗ, то при проведенні аудиту виникає необхідність у використанні практично всіх введених в дію стандартів фінансової звітності.

     В процесі переробки МСА все  більша увага приділяється змісту стандартів звітності. Так, нова редакція МСА 570 «Допущення про безперервність діяльності підприємства», яка застосовується починаючи зі звітності за 2000 р., включає посилання на МСФЗ 1 по приводу визначення допущення, доречності його застосування і поняття «істотна невизначеність», тоді як у попередній редакції подібні посилання були відсутні. Передбачається проведення подальшої роботи в зазначеному напрямку.

     При аудиті фінансової звітності підприємства, зокрема бухгалтерського балансу, необхідно використовувати такі МСА:

     300 «Планування» (стандарт описують  процес планування аудиторських  перевірок);

     400 - оцінка ризиків і систем внутрішнього  контролю, 401 - аудит в умовах комп'ютерних і інформаційних систем (КИСНУВ),(стандарти описують процеси оцінки аудит ризику й систем внутрішнього контролю клієнта, у тому числі при використанні клієнтом комп'ютерних інформаційних систем);

     500 - аудиторські докази, 530 - аудиторська вибірка й інші процедури вибіркової перевірки (визначають процес збору аудит доказів у різних ситуаціях, розкриває втримування й характер аналітичних процедур, вибіркових перевірок);

     600 - використання роботи іншого  аудитора, 610 - розгляд роботи внутрішнього аудитора (стандарти, описують процеси використання в ході аудиторських перевірок роботи інших незалежних аудиторів, внутрішніх аудиторів клієнта, якщо останні є на підприємстві);

     700 – аудиторський висновок по  фінансовій звітності (стандарт, що дає рекомендації з форми й утримування аудиторських висновків, складання звітів аудиторів, порядок включення в ці звіти додаткової інформації).

     Законодавчо-нормативне регулювання аудиторської діяльності в Україні поступово вдосконалюється, що сприятиме побудові в нашій державі відповідного сучасним вимогам інституту незалежного аудиту як невід ємної складової ринкової економічної системи. 

     1.2 Теоретичні аспекти аудиту балансу 

     Особливо  відповідальною роботою аудитора є  перевірка достовірності бухгалтерської звітності підприємства. Аудитор при цьому керується Положенням про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, а також Інструкцією про порядок заповнення форм бухгалтерської звітності, затвердженою Мінфіном.