Аудиторський ризик

 При оцінці ймовірності неправильного  представлення фінансової звітності  аудитор повинен оцінити, чи можуть бути визначені помилки в ній як суттєві.

 Помилки фінансової звітності  складаються з:

 помилок, знайдених аудитором  у процесі аудиту облікової  інформації, що стосується періоду  перевірки;

 абсолютного впливу відхилень  у достовірності початкових залишків на рахунках бухгалтерського обліку;

 помилок, що з’являються  після більш правильної оцінки  аудитором інших помилок, котрі  не можуть бути спеціально  визначені (прогнозні помилки).

 Аудитор має проаналізувати, чи насправді помилки є суттєвими.  Якщо він дійде висновку, що помилки можуть бути суттєвими, він повинен порушити питання про скорочення аудиторського ризику шляхом подальшого продовження процедур перевірки або висунути додаткові вимоги до керівництва клієнта щодо внесення виправлень до фінансової звітності підприємства. У деяких випадках керівництво може зажадати самостійно скоригувати свою фінансову звітність з урахуванням виявлених помилок та перекручень.

 Якщо керівництво відмовляється  внести виправлення до фінансової  звітності підприємства, а результати проведених процедур перевірки не дозволяють аудитору зробити висновок, що помилки несуттєві, аудитор повинен переглянути ймовірність складання позитивного аудиторського висновку і може прийняти рішення про складання іншого виду аудиторського висновку із переліку аудиторських висновків, передбачених МСА № 700 «Аудиторський висновок про фінансову звітність».

 Якщо загальна сума помилок,  виявлених аудитором, досягає  істотного розміру, аудитор повинен  проаналізувати ймовірність того, що невиявлені помилки разом зі знайденими можуть перевищити визначений ним раніше розмір суттєвості. Тому, якщо знайдені помилки досягли розміру суттєвості, аудитор повинен проаналізувати можливість скорочення ризику шляхом виконання додаткових процедур аудиторської перевірки або попросити керівництво клієнта внести відповідні виправлення в облік та по можливості у саму фінансову звітність.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

Аудиторська діяльність в умовах розвитку економіки ринкового спрямування  набуває поширення і усвідомлення суспільством її ролі в системі управління виробничими відносинами. Але за сучасних кризових умов, ринок аудиторських послуг нестабільний і поки що недостатньо ефективний. В цих умовах аудиторська діяльність підлягає високому ризику. Згідно Господарського Кодексу України "підприємницька діяльність – самостійна ініціативна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції (наданню послуг) з метою отримання прибутку". Саме ризик присутній на всіх етапах діяльності підприємства незалежно від сфери його функціонування і повне його усунення неможливе через причини об'єктивного і суб'єктивного характеру.

 

Таким чином, сучасний кризовий стан економіки України поряд з  негативними проявами та занепадом  окремих підприємств та навіть галузей, України провадить роботи по "оздоровленню" економіки, тобто виявляє найбільш вагомі галузі, найбільш значущі, конкурентоспроможні. Тому аудиту, як і будь-якому виду діяльності, в даний момент важливо довести свою необхідність та безперечність. Особливе місце в цьому займають аудиторські ризики, які тісно пов'язані з самою якістю роботи аудитора, суттєвістю та надійністю. Виявлення ризиків та вміння управляти ними при проведенні аудиту, піднімає роботу аудитора на якісно новий рівень, що доводить надійність роботи всієї сфери. Поняття суттєвості застосовується не тільки в аудиторській практиці. Відомо, що стандартами бухгалтерського обліку встановлюється обов'язковість визначення суттєвості в обліковій політиці кожного підприємства. Міністерством фінансів України було розроблено методичні рекомендації щодо визначення основних елементів облікової політики, які розкривають порядок оцінки суттєвості в процесі складання фінансової звітності підприємств.

 

Список використаних джерел

 

1. Закон України Про аудиторську діяльність. від 22 квітня 1993 р №3125-ХІІ.
2. Аудит.Бутинець Ф.Ф.-Рута.2002,672с.
3. Білик М.Д. Організація і методика аудиту сільськогосподарських підприємств: Підручник. –    К.: КНЕУ, 2003. – 628 с.
4. Бондар М. І.Аудит в АПК,навч.методичний посібник-К:КНЕУ,2009.-266с.
5. Бондар М. І.Аудит в АПК,навч.посібник-К:КНЕУ,2003.-188с.
6. Гончарук Я.А., Рудницький В.С. Аудит: Навч. посіб. – К., Знання, 2007 -443с.
7. Давидов Г.М. Аудит: Підр. – К., Знання, 2004 – 511с.
8. Ільіна С.Б. "Основи аудиту: Навчально-практичний посібник"-К.009,738с.
9. Основи аудиту. Навчальний посібник - Деревянко С.І.-К.2008,370с.
10. Савченко В. Я. Аудит: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2002. 322 с.
11. Стандарт аудиту 200 «Мета та загальні принципи аудиту фінансових звітів»
12. Стандарт аудиту 315 «Розуміння суб’єкта господарювання та його середовища та оцінка ризиків суттєвих викривлень»
13. Стандарт аудиту 320 «Суттєвість в аудиті»
14. Стандарт аудиту 330 «Аудиторські процедури відповідно до оцінених ризиків»
15. Усач Б.Ф. Аудит: Навч. посіб. - К.: Знання-Прес, 2002.