Cутність поняття «основні засоби»

ЗМІСТ

 

Вступ ……………………………………………………………………………3

Розділ 1. Теоретичні основи обліку наявності та руху основних засобів .....5

1.1. Cутність поняття «основні засоби» …………………………………….5

1.2. Огляд нормативних документів та періодичної літератури з обліку основних засобів …………………………………………………………………...12

1.3. Методика бухгалтерського обліку наявності та руху основних засобів на підприємстві …………………………………………………………………….18

1.4. Нетипові ситуації з обліку наявності та руху основних засобів

Розділ 2. Практичні аспекти обліку наявності та руху основних засобів

2.1. Економічна характеристика Новоград-Волинського управління експлуатації газового господарства ПАТ «Житомиргаз»

2.2. Журнал реєстрації господарських операцій

2.3. Первинні документи

2.4. Оборотно-сальдова відомість

2.5. Звітність

Висновки і пропозиції

Додатки

Список використаних літературних джерел 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Основні вимоги до сучасного  бухгалтера, це не тільки добре рахувати, але й вільно орієнтуватися у  різноманітних змінах, які відбуваються в обліку та звітності, в податковому законодавстві України. Тільки тоді можна говорити, що людина є справжнім бухгалтером-спеціалістом, коли вона орієнтується як в деталях, так і в загальних процесах, які відбуваються в бухгалтерському обліку на різних рівнях його проведення.

Одним із найважливіших  факторів підвищення ефективності діяльності та стабільної перспективи росту  є забезпеченість підприємства основними засобами в необхідній кількості та асортименті і, безумовно, більш повне їх використання.

Бухгалтерський облік основних засобів забезпечує:

- узагальнення інформації  про наявність та рух власних  або орендованих основних засобів;

- достовірне визначення  вартості (оцінки) основних засобів;

- контроль за наявністю  та збереженням основних засобів  з моменту придбання і до вибуття з господарства;

- правильне та своєчасне нарахування  зносу;

- точне визначення результатів  від ліквідації основних засобів  та економічних вигод від їх  використання [18].

Основні засоби відіграють одну із головних ролей в необоротних  активах підприємства, що зайняті у виробничо-господарській діяльності. Тому прозора і достовірна інформація щодо основних засобів має велике значення для управлінського складу при аналізі оцінки фінансового стану та результатів діяльності підприємства. Основні засоби є матеріальною основою (базою) будь-якої підприємницької діяльності. Без основних засобів (власних або орендованих) не може відбуватися жодного господарського процесу.

Так як, основні засоби є однією з головних складових  активу балансу, а відповідно впливають на фінансовий результат, то чимала кількість науковців приділяють цьому питанню свою увагу. Значний внесок у розробку теоретичних і практичних аспектів даного питання зробили В.В. Бабич, І.А. Бланк, Ф.Ф. Бутинець, А.М. Герасимович, С.Ф. Голов, Г.Г. Кірейцев, Ю.Я. Литвин, Ю.І. Осадчий, П.Т. Саблук, С.В. Свірко, М.Г. Чумаченко та інші. 

Мета курсової роботи полягає в поглибленому вивченні особливостей бухгалтерського обліку операцій з основних засобів.

Згідно поставленої  мети в роботі поставлено та вирішено такі завдання:

• розглянути економічну сутність поняття «основні засоби»;
• провести аналіз нормативної бази з обліку основних засобів;
• охарактеризувати господарську діяльність Новоград-Волинського управління експлуатації газового господарства ПАТ «Житомиргаз»;
• висвітлити сучасну систему бухгалтерського обліку операцій з основними засобами.

Об'єкт дослідження  – основні засоби підприємства, його організаційна структура та особливості форми обліку, документообіг, звітність, аналітичні та синтетичні облікові регістри, техніко-економічні показники підприємства (величина фінансового результату, обсяги виробництва, собівартість продукції, обсяг реалізації, стан основних фондів, тощо).

Теоретичною та методологічною основою курсової роботи послужили законодавчі та нормативні акти, інструктивні матеріали, практичні матеріали Новоград-Волинського управління експлуатації газового господарства, офіційні статистичні дані, опубліковані наукові розробки фахівців з економічних питань.

Суб'єктом дослідження є Новоград-Волинське управління експлуатації газового господарства ПАТ «Житомиргаз», на прикладі якого буде виконано практичне спостереження діяльності установи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ НАЯВНОСТІ ТА РУХУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ

 

1.1. Cутність поняття «основні засоби».

 

Організація будь-якої підприємницької  діяльності розпочинається з формування матеріально-технічної бази, відсутність  якої робить неможливим ведення господарської діяльності підприємства. Зважаючи на роль місце основних засобів в діяльності підприємств, в науковій літературі приділено багато уваги теоретичним та практичним питанням їх обліку, проте єдиної думки щодо визначення змісту терміну “основні засоби” науковцями не досягнуто.

Основними нормативними актами, що регулюють облік основних засобів в Україні є: Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби”, Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів, Податковий кодекс України.

Згідно П(С)БО 7 «основні засоби − матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік)» [23].

Відповідно до Податкового  кодексу України «основні засоби – матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 2500 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 2500 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік)» [22].

Податковий кодекс наближений до Положень бухгалтерського обліку. Проте, таке наближення не є повним, адже існує грошове обмеження віднесення до складу основних засобів (2500 грн.), а також у податковому обліку основні засоби невиробничого призначення не належать до основних засобів.

Систематизацію поглядів авторів щодо сутності поняття “основні засоби” наведено в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1.

Визначення терміну  “основні засоби” в літературних джерелах

№ з/п	автор	Визначення
1	Бойко В.М., Вашків П.Г. [2, с. 358]	Основні засоби – сукупність засобів  праці, які функціонують у сфері матеріального виробництва в незмінній натуральній формі протягом тривалого часу та переносять свою вартість на заново створений продукт частинами в міру їх зношення
2	Бутинець Ф.Ф. [4, с. 125]	Основні засоби – матеріальні активи, які підприємство утримує з метою  використання їх у процесі виробництва  або постачання товарів, надання  послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він перевищує один рік)
3	Загородній А.Г., Вознюк Г.Л. [12, с. 312]	Основні засоби – матеріальні активи, які підприємство формує з метою використання їх у процесі виробництва чи постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних та соціально-культурних функцій і очікуваний термін корисного застосування яких перевищує рік
4	Кузнєцов В., Михайленко О. [15, с. 347]	Основні засоби – матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх в процесі виробництва чи поставки товарів, надання послуг, здачі в оренду іншим особам чи для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (чи операційного циклу, якщо він перевищує рік)
5	Сердюк В.Н. [28, с. 125]	Основні засоби – засоби праці, ціна яких перевищує встановлений підприємством вартісний ценз, і термін експлуатації яких перевищує один рік (чи операційний цикл,
		Продовження табл. 1.1.
		якщо він більший за рік) в  первісній натуральній формі  як засоби праці (машини, обладнання, прибори та інструменти) чи як матеріальні умови праці (будівлі, споруди, інвентар)
6	Сухарський В.С. [30, с. 655]	Основні засоби (основні фонди) –  це засоби праці виробничого і  невиробничого призначення (будівлі, споруди, машини, передавальні пристрої, інвентар і т.п.), що беруть участь у процесі виробництва в продовж багатьох циклів, зберігаючи при цьому свою натуральну форму, і поступово (в міру зношення) переносять свою вартість на вироблену продукцію
7	Хом’як Р.Л. [33, с. 143]	Основні засоби – матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік)

 

На основі проведеного  аналізу наукової літератури, можна  зробити висновок, що більшість авторів під “основними засобами” розуміють матеріальні активи підприємства. Деякі автори ототожнюють поняття “основні засоби” та “основні фонди” зазначаючи, що вони є засобами праці які використовуються у виробництві протягом тривалого часу. Інші автори вважають, що основні засоби – це матеріальні активи, що використовуються лише у виробничому процесі, тобто більш ні на що вони впливу не мають, а це є невірним тлумаченням, адже основні засоби використовуються підприємством у всій його господарській діяльності. Всі джерела вказують на те, що основні засоби повинні використовуватися тривалий час (а саме більше одного року чи одного операційного циклу) [20].

Питання обліку основних засобів на міжнародному рівні регулює  Міжнародний стандарт фінансової звітності 16 «Основні засоби» [17].

Відповідно до Концептуальної основи міжнародних стандартів фінансової звітності будь-який актив для відображення в обліку повинен відповідати таким критеріям:

1) приносити в майбутньому вигоду підприємству;

2) його вартість можливо достовірно визначити.

Крім зазначених, основні  засоби повинні відповідати ще декільком критеріям. Зокрема, згідно з п. 6 МСФЗ 16 «Основні засоби», основні засоби — це матеріальні активи, які:

- утримує підприємство для використання у виробництві або постачанні товарів і наданні послуг, для надання в оренду іншим особам або для адміністративних цілей;

- будуть використані, як очікується, більше одного року [17].

Названі критерії до визнання основних засобів аналогічні майже  в усіх країнах. В окремих країнах  виділяють також вартісний критерій. Так, в Німеччині ліміт вартості основних засобів не менше 800 марок, в Білорусі - більше 30 мінімальних заробітних плат за одиницю, в Республіці Молдова – не більше 1000 леїв, в Росії – більше 100-кратного встановленого законом розміру мінімальної місячної оплати праці за одиницю (один з критеріїв) [11].

Для чіткого  обліку основних засобів необхідно  насамперед їх правильно класифікувати. На даний час існує значна кількість підходів до класифікації основних засобів.

Відповідно до діючої типової класифікації основні засоби групуються за функціональним призначенням, галузями, речовим натуральним характером і видами, за використанням і належністю.

За функціональним призначенням розрізняють:

- виробничі  – основні засоби, що безпосередньо  беруть участь у виробничому процесі або сприяють його здійсненню (будови, споруди, силові машини та обладнання, робочі машини та обладнання тощо), що діють у сфері виробництва;

- невиробничі  основні засоби, що не беруть  безпосередньої або побічної участі у процесі виробництва й призначені в основному для обслуговування комунальних і культурно-побутових потреб працівників (будови, споруди, обладнання, машини, апарати тощо), які використовуються у невиробничій сфері.

За галузями народного господарства основні засоби розподіляються на: промисловість, будівництво, сільське господарство, транспорт, зв'язок тощо.

За використанням основні засоби поділяються на:

- діючі: всі основні засоби, що використовуються у господарстві,

- недіючі: ті, що використовуються у даний період часу у зв'язку з тимчасовою консервацією підприємств або окремих цехів,

- запасні: різне устаткування, що знаходиться в резерві і призначене для заміни об'єктів основних засобів, що вибули або ремонтуються.

За речовим характером розрізняють інвентарні та неінвентарні основні засоби. До інвентарних відносять  об'єкти, що мають речове вираження та підлягають перевірці, обміру, підрахунку в натурі; до неінвентарних - капітальні вкладення в земельні ділянки, лісові угіддя тощо (крім будинків і споруд).

Істотне значення в обліку основних засобів має поділ їх за ознакою належності на власні, орендовані та надані в оренду. Власні засоби можуть складатися із статутного (пайового, акціонерного) капіталу, додаткового капіталу з відповідних джерел на розширення роботи підприємства, власних прибутків, цільового фінансування і цільових надходжень.

В кожній країні існує  своя класифікація основних засобів. Так, наприклад, у Росії класифікація відбувається за видами, належністю, призначенням і використанням; в Молдові – за належністю, теміном використання, складом та належністю, а в США – за групами, характером використання, відповідальною особою та за видом діяльності [29].

На даний час в Україні відповідно до Наказу Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації з 1997 року діє Державний класифікатор основних фондів (див. табл. 1.2.).

Таблиця 1.2.

Класифікація основних фондів відповідно до Державного

класифікатора основних фондів [9]

код КОФ	назва
100000	Будiвлi, споруди, їх структурнi компоненти та передавальнi пристрої
110000	Будинки, будiвлi
120000	Будiвлi промисловi i спецiальнi та iнженернi споруди
130000	Пристрої передавальнi
200000	Транспортнi засоби, включаючи  вантажнi та легковi автомобілі; меблi, офiсне обладнання; побутовi електромеханiчнi прилади та iнструменти; iнформацiйнi системи,  включаючи електронно-обчислювальнi та iншi машини для автоматичного  оброблення інформації
	Продовження табл. 1.2.
210000	Засоби транспортні, включаючи  вантажні та легкові автомобілі
220000	Меблi, офiсне обладнання
230000	Прилади та iнструменти побутовi електромеханiчнi
240000	Iнформацiйнi системи, включаючи  електронно-обчислювальні та інші  машини для автоматичного оброблення інформації
300000	Iншi основні фонди,  що не ввійшли до груп 1 та 2, включаючи сільськогосподарські  машини та знаряддя, робочу i продуктивну худобу, багаторiчнi насадження
310000	Машини та устаткування
320000	Худоба робоча та продуктивна
330000	Насадження багаторiчнi
340000	Інші основні фонди, ніде не класифіковані