Фінансовий облік

Однак не всі витрати на виробництво продукції можна  одразу віднести на рахунок 23, а тим  більше – включити до собівартості окремих видів продукції. Безпосередньо на рахунок 23 списуються тільки прямі витрати, які прямо включаються до собівартості окремих видів продукції. Непрямі витрати спочатку збираються на спеціальних рахунках, а в кінці місяця розподіляються між окремими видами продукції пропорційно до певної бази.

До непрямих витрат належать загальновиробничі витрати, які  включають витрати на управління виробництвом:

• амортизація необоротних активів загальновиробничого призначення;
• витрати на утримання, експлуатацію і ремонт основних засобів загальновиробничого призначення;
• комунальні послуги;
• витрати на охорону праці і техніку безпеки;
• витрати від браку, оплата простоїв.

Загальновиробничі витрати  протягом звітного періоду збираються на рахунку 91, а в кінці періоду  розподіляються і списуються в дебет  рахунку 23 для включення у собівартість продукції.

Порядок розподілу загальновиробничих витрат залежить від їх виду. З метою  розподілу загальновиробничі витрати  поділяються на постійні і змінні.

До змінних загальновиробничих витрат належать витрати на обслуговування і управління виробництвом, які здійснюються пропорційно зміні обсягу діяльності. Змінні витрати розподіляються на кожен  об’єкт витрат з використанням бази розподілу при фактичній потужності звітного періоду, включаються до виробничої собівартості повністю.

Постійні загальновиробничі  витрати – це витрати на обслуговування і управління виробництвом, які залишаються  незмінними при зміні обсягу діяльності. Вони розподіляються на кожен об’єкт витрат з використанням бази розподілу  нормальної потужності.

Нормальна виробнича потужність – очікуваний середній обсяг діяльності (очікуваний рівень виробництва), який може бути досягнутий за звичайних  умов роботи підприємства впродовж кількох  років, або операційних циклів з  урахуванням запланованого обсягу виробництва.

Склад загальновиробничих витрат визначається підприємством самостійно так само як і їх поділ на постійні та змінні. Фактична сума загальновиробничих витрат визначається за даними обліку.

Оскільки постійні загальновиробничі  витрати розподіляються при нормальній, а не фактичній потужності, їх сума не завжди може бути розподілена повністю. Не розподілені постійні загальновиробничі  витрати включаються не до виробничої собівартості, а до собівартості реалізації.

Загальна сума постійних  розподілених і нерозподілених витрат не може перевищувати їх фактичний  розмір.

Розподіл загальновиробничих витрат здійснюється в такому порядку:

1. визначається нормальна потужність діяльності підприємства;
2. визначається рівень постійних і змінних загальновиробничих витрат при нормальній потужності;
3. визначається фактична потужність звітного періоду;
4. визначається фактична сума постійних і змінних загальновиробничих витрат у звітному періоді;
5. визначається сума постійних загальновиробничих витрат, що підлягають розподілу у звітному періоді;
6. визначається сума нерозподілених загальновиробничих витрат.

До непрямих витрат також  належать адміністративні витрати, які обліковуються на рахунку 92. До складу адміністративних витрат належать:

• загальні корпоративні витрати – витрати на управління підприємством, проведення акціонерних зборів тощо;
• витрати на службові відрядження і утримання апарату управління підприємством;
• витрати на утримання необоротних активів загальногосподарського призначення;
• винагорода за професійні послуги;
• амортизація необоротних активів загальногосподарського призначення;
• витрати на зв'язок;
• витрати на врегулювання спорів у судових органах;
• витрати на розрахунково-касове обслуговування;
• податки і збори, інші, передбачені законодавством, обов’язкові платежі;
• інші витрати загальногосподарського призначення.

На відміну від загальновиробничих витрат, адміністративні витрати  не включаються до виробничої собівартості. Протягом звітного періоду адміністративні  витрати збираються на рахунку 92, а  в кінці звітного періоду списуються на фінансовий результат.

В залежності від переліку рахунків, які використовуються для  обліку витрат, підприємство може обирати  одну з таких схем:

1. З використанням рахунків восьмого класу (рис. 3.1)

 

При такій схемі всі  витрати, відповідно до економічних елементів, збираються на рахунках восьмого класу, а в кінці звітного періоду списуються на фінансовий результат.

Витрати за видами діяльності при такій схемі визначаються довідковим шляхом.

Якщо підприємство виготовляє декілька видів продукції, при застосуванні даної схеми доцільно використовувати  рахунок 23. Тоді витрати, зібрані на рахунках восьмого класу, списуються таким  чином: прямі і загальновиробничі  – на рахунок 23, адміністративні  – на рахунок 79.

Дана схема може бути використана  на малих підприємствах і в  неприбуткових організаціях.

1. З використанням рахунків дев’ятого класу і рахунка 23 (рис. 3.2).

Така схема може бути використана  на будь-якому підприємстві. У цьому  випадку прямі витрати на виробництво  продукції збираються на рахунку 23.

Загальновиробничі витрати  протягом місяця збираються на рахунку 91, а в кінці місяця розподіляються пропорційно певній базі і включаються  до виробничої собівартості продукції, тобто списуються на рахунок 23.

Нерозподілені загальновиробничі  витрати включаються до собівартості реалізації – рахунок 90.

Адміністративні витрати  протягом місяця збираються на рахунку 92, а в кінці місяця списуються на фінансовий результат – рахунок 79.

Витрати за економічними елементами при такій схемі визначаються довідковим шляхом.

2. Схема обліку витрат з використанням рахунків восьмого і дев’ятого класів (рис. 3.3).

Дана схема може бути використана  на будь-якому підприємстві. В цьому  випадку всі витрати з розрахунку обліку активів і зобов’язань  спочатку відображається на рахунках восьмого класу для накопичення  інформації про витрати за економічними елементами. Потім здійснюється перегрупування витрат за функціональними ознаками і списання їх в такому порядку: прямі  витрати – на рахунок 23, загальновиробничі витрати – на рахунок 91, адміністративні витрати – на рахунок 92.

Таким чином, при застосуванні даної схеми рахунки восьмого класу є транзитними і використовуються тільки для накопичення інформації про витрати за економічними елементами, необхідної для складання звіту  про фінансовий результат.

В кінці місяця здійснюється розподіл загальновиробничих витрат, їх включення у собівартість продукції, або собівартість реалізації.

Адміністративні витрати  в кінці місяця списуються на фінансовий результат.

Оскільки виробнича собівартість готової продукції визначається тільки в кінці місяця, після розподілу  загальновиробничих витрат, в момент випуску з виробництва виготовлена  продукція відображається за плановою собівартістю записом Дт26..Кт23. В кінці місяця визначається фактична виробнича собівартість і співставляється з плановою, внаслідок чого виявляється відхилення.

Якщо фактична виробнича  собівартість перевищує планову, виникають  перевитрати, а якщо планова собівартість перевищує фактичну – економія.

На суму перевитрат в обліку здійснюється запис Дт26..Кт23, внаслідок чого планова виробнича собівартість доводиться до рівня фактичної.

Для відображення суми економії, тобто зменшення планової собівартості до рівня фактичної, в обліку застосовують особливий вид бухгалтерських записів, який дозволяє зменшити суму, відображену  раніше на рахунках. Таким чином  здійснюється запис «сторно» – виконується  червоним кольором або обводиться в  рамку, і при визначенні оборотів на рахунках сприймається з від’ємним  знаком.

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

 

Задача 1

Відобразити господарські операції, пов’язані з виробництвом продукції, на рахунках бухгалтерського обліку. Визначити витрати на експлуатацію і обслуговування устаткування і розподілити їх за окремими видами продукції пропорційно зарплаті. Визначити адміністративні витрати і списати їх на фінансовий результат звітного місяця. Визначити собівартість окремих видів продукції.

Розв’язання

 

Таблиця 3.1 – Господарські операції підприємства, пов’язані  з виробництвом продукції

№	Зміст господарських операцій	Сума, грн..	Кореспонденція рахунків
			Дт	Кт
1	2	3	4	5
1.	Витрачені матеріали за фактичною  собівартістю:
	а) на виробництво продукції  М;	6000	231	20
	б) на виробництво продукції  Н;	5000	232	20
	в) на експлуатацію й обслуговування обладнання;	1000	91	20
	г) на загальногосподарські потреби.	1500	92	20
2.	Нарахована заробітна  плата:
	а) робітникам, які виготовляли  продукцію М;	3000	231	66
	б) робітникам, які виготовляли  продукцію Н;	2000	232	66
	в) персоналу,зайнятому на експлуатації і обслуг. устаткування;	500	91	66
	г) адміністративно-управлінському персоналу.	1000	92	66
3.	Здійснено відрахування на соціальні заходи:
	а) працівників, які зайняті  виготовленням продукції М;	951	231	65
	б) працівників, які зайняті  виготовленням продукції Н;	634	232	65
	в) працівників загальновиробничого  персоналу;	159	91	65
	г) працівників адміністративного  персоналу.	317	92	65
4.	Нарахована амортизація:
	а) на виробниче обладнання;	700	91	13
	б)основних  засобів загальновиробничого  призначення;	300	92	13
5.	Нарахована заборгованість за електроенергію:
	а) на виробниче обладнання;	400	91	685
	б) засобів загальновиробничого  призначення;	250	92	685

Продовження таблиці 3.1

1	2	3	4	5
6.	Витрати по експлуатації машин  і обладнання списані на собівартість окремих видів продукції:
	а) на собівартість продукції  М;	9951	231	91
	б) на собівартість продукції  Н;	7634	232	91
7.	Адміністративно-господарські витрати списані на фінансовий результат.	3367	79	92
8.	Готова продукція передана з основного виробництва на склад  готової продукції:
	а) продукція М;	11606,4	261	231
	б) продукція Н.	8737,6	262	232

 

Таблиця 3.2 – Відомість  розподілу загальновиробничих витрат

Вид продукції	База розподілу – заробітна  плата	Відсоток розподілу загальновиробничих витрат	Загальновиробничі витрати
1	2	3	4
М	3000	–	1655,4
Н	2000	–	1103,6
Разом	5000	55,18	2759

 

% розподілу = 100% = 100% = 55,18%

Дт 91 Кт Кт20–1000 Дт231–1655,4 Кт66–500 Дт232–1103,6 Кт65–159   Кт13–700   Кт68–400   Од=2759 Ок=2759 – –	Дт 92 Кт Кт20–1500 Дт79–3367 Кт66–1000   Кт65–317   Кт13–300   Кт68–250   Од=3367 Ок=3367 – –
Дт 231 Кт Кт20–6000 Дт261–11606,4 Кт66–3000   Кт65–951   Кт91–1655,4       Од=11606,4 Ок=11606,4	Дт 232 Кт Кт20–5000 Дт262–8737,6 Кт66–2000   Кт65–634   Кт91–1103,6       Од=8737,6 Ок=8737,6
Дт 261 Кт Кт231–11606,4                   Од=11606,4 Ок –  С2…11606,4	Дт 262 Кт Кт232–8737,6                   Од=8737,6 Ок –  С2…8737,6