Характеристика банківських рахунків в іноземній валюті

Автор: Пользователь скрыл имя, 15 Марта 2012 в 00:26, курсовая работа

Описание работы

Уповноважені банки для формування кредитного потенціалу в іноземній валюті відкривають юридичним і фізичним особам (резидентам і нерезидентам) такі банківські рахунки:
■ поточні;
■ розподільчі;
■ кредитні;
■ депозитні (вкладні).

Работа содержит 1 файл

облік у банках КОНТРОЛЬНА РОБОТА.docx

— 32.00 Кб (Скачать)

. Формування резервного та інших фондів банків і їх призначення

Резервний фонд – це грошові  ресурси, які банки зобов'язані  формувати для покриття непередбачених збитків від банківської діяльності.

Розмір відрахувань до резервного фонду відповідно до Положення про порядок формування і використання банками резервного фонду має бути не менше ніж 5% від чистого прибутку банку до досягнення ним 25% розміру регулятивного капіталу банку.

Якщо резервний фонд досягає  встановленої Національним банком величини, то відрахування до нього припиняється.

У разі використання коштів із резервного фонду відрахування від прибутку на його формування відновлюються.

У разі, коли діяльність банку  може створювати загрозу інтересам  вкладників та інших кредиторів банку, Національний банк України має право  вимагати від банку збільшення розміру  резервного фонду та щорічних відрахувань до нього.

Якщо внаслідок діяльності банку розмір регулятивного капіталу зменшився до суми, що є меншою, ніж розмір статутного капіталу, то щорічні відрахування до резервного фонду мають становити 10% чистого прибутку банку до досягнення ними розміру 35% від статутного капіталу банку.

Резервний фонд банку може бути використаний тільки на покриття збитків банку за результатами звітного року згідно з рішенням спостережної ради банку та в порядку, що встановлений загальними зборами його учасників.

Спеціальні фонди (фонд основних коштів, фонд переоцінки основних засобів  та ін.) призначені для виробничого  та соціального розвитку банку.

Порядок формування та використання грошових коштів визначається статутними документами банку. Формуються ці фонди  за рахунок прибутку.

Порядок формування та використання резервного фонду

2.1. Відрахування до резервного фонду здійснюються з чистого прибутку звітного року, що залишається у розпорядженні банку після сплати податків та інших обов'язкових платежів (далі - чистий прибуток звітного року).

2.2. Відрахування до резервного  фонду від чистого прибутку  звітного року здійснюються після затвердження загальними зборами учасників банку річного бухгалтерського звіту та прийняття рішення щодо розподілу прибутку.

2.3. Розмір щорічних відрахувань  до резервного фонду визначається  статутом банку та має бути  не менше 5 відсотків від чистого прибутку банку до досягнення ним 25 відсотків регулятивного капіталу, але в розмірі не менше ніж 25 відсотків зареєстрованого статутного капіталу банку.

2.4. Якщо діяльність банку  може створювати загрозу інтересам  вкладників та інших кредиторів банку, то Національний банк України має право вимагати від банку збільшення розміру фонду та щорічних відрахувань до нього.

Якщо внаслідок діяльності банку розмір регулятивного капіталу зменшився до суми, що є меншою, ніж  розмір статутного капіталу, то щорічні  відрахування до резервного фонду мають  становити 10 відсотків чистого прибутку банку до досягнення ними розміру 35 відсотків від статутного капіталу банку.

2.5. Кошти резервного фонду  обліковуються банками на балансовому рахунку 5021. Відповідність формування резервного фонду вимогам чинного законодавства має підтверджуватися незалежною аудиторською організацією, що здійснює перевірки банків.

2.6. Резервний фонд банку  може бути використаний тільки  на покриття збитків банку  за результатами звітного року  згідно з рішенням спостережної ради банку та в порядку, що встановлений загальними зборами його учасників.

Резервний фонд як складова основного капіталу формується з  метою покриття непередбачених збитків  за всіма статтями активів та позабалансових зобов'язань.

Резервний фонд формується в порядку, визначеному в установчих документах банку за рахунок відрахувань із прибутку. Розмір відрахувань до резервного фонду має бути не меншим ніж 5% від прибутку банку до досягнення ними 25%-го розміру регулятивного капіталу банку.

Облік резервного фонду ведеться на рахунку 5021 "Резервні фонди".

Загальні резерви банки  створюють під невизначений ризик під час проведення банківських операцій та використовують у порядку, визначеному уповноваженими органами управління банку.

Кошти в указані резерви  надходять з рахунку 5040 "Прибуток звітного року, що очікує затвердження" (5030 "Нерозподілені прибутки попередніх років") та обліковуються на рахунку 5020 "Загальні резерви".

Відрахування в резервні фонди та їх використання на покриття збитків проводять відповідно до рішення загальних зборів акціонерів банку в порядку, визначеному в установчих документах банку. Відрахування до загальних резервів та резервних фондів здійснюється за рахунок прибутку, що залишився після оподаткування, або з прибутку до оподаткування, скоригованого на всі потенційні податкові зобов'язання.

У разі, коли діяльність банку може створювати загрозу інтересам вкладників та інших кредиторів банку, Національний банк України має право вимагати від банку збільшення розміру резервів і щорічних відрахувань до них.

Надходження до резервного фонду та загального резерву за рахунок  чистого прибутку (після оподаткування) відображують в обліку шляхом кореспонденції:

Дт 5040 Прибуток звітного року, що очікує затвердження (5030

Нерозподілені прибутки попередніх років)

Кт 5021 Резервні фонди (5020 Загальні резерви).

Збитки від активів  не можуть бути безпосередньо покриті  із загальних резервів та резервних фондів, а мають покриватися лише за рахунок спеціальних резервів.  Резервний фонд комерційного банку. Це грошові ресурси, що резервуються банком для забезпечення непередбачених витрат, покриття збитків від банківської діяльності, а також виплату дивідендів по привілейованих акціях, якщо недостатньо прибутку. Наявність коштів у ньому забезпечує надійність стабільність комерційного банку, зменшує вірогідність його банкрутства. Розмір резервного фонду та щорічних внесків до нього встановлюється зборами акціонерів і фіксується в установчих документах, але він не може бути меншим за 25 % регулятивного-капіталу, а розмір відрахувань — меншим 5 % чистого прибутку.

Коли резервний фонд досягає  встановленої величини, то відрахування до нього припиняються. У разі використання коштів з резервного фонду відрахування від чистого прибутку на його формування поновлюються.


Информация о работе Характеристика банківських рахунків в іноземній валюті