Характеристика видів аудиторських висновків

Слід також враховувати сукупний ефект усіх невпевненостей та незгод. Наявність нефундаментальних непевностей та незгод дає аудитору підстави сформулювати умовно позитивний висновок із зауваженнями. Наявність фундаментальної незгоди є підставою для виконання негативного висновку.

У всіх випадках, коли аудитор формулює висновок, який відрізняється від безумовно позитивного, він має дати опис усіх суттєвих причин свого судження (невпевненості та незгоди).

Ця інформація повинна бути коротко викладена в окремому розділі висновку, який передує формулюванню висновку, або відмові від висновку. Тут можна послатися на більш детальне висвітлення зазначених моментів в іншій документації, що надається клієнту.

Якщо аудитор видає умовно позитивний висновок і заперечення, пов'язані з наявністю нефундаментальної невпевненості, то він формулює відмову від свого висновку з конкретного питання (на підставі наведених раніше аргументів), а в останньому висловлює своє судження за допомогою тих самих формулювань, що й для безумовно позитивного висновку.

Якщо заперечення у висновку, пов'язані з наявністю нефундаментальної незгоди, аудитор формулює цю незгоду з конкретних моментів (висловлює свої міркування на підставі наведених раніше аргументів), а за відсутності цих моментів висловлює позитивне судження.

Окремим випадком є ситуація, коли прорахунки, відхилення, які виявлені аудитором під час перевірки, були ліквідовані до моменту складання аудиторського висновку.

У цьому разі також є підстави для видання умовно позитивного висновку. Аудитор робить застереження, що показники звітності є достовірними з урахуванням цих відхилень за станом на відповідну дату (яка передує даті складання аудиторського висновку).

Якщо аудитор на підставі наведених аргументів дає негативний висновок, він складає його з використанням формулювань: "не відповідає вимогам", "перекручує справжній стан справ", "не дає справжнього уявлення", "не відповідає", "суперечить".

Якщо аудитор відмовляється дати свій висновок про звітність, він вказує на неможливість на підставі наведених аргументів сформулювати висновок про стан справ.

За різних обставин стандартна форма аудиторського висновку може змінюватися. Усі зміни стандартного позитивного висновку називаються відхиленням від нього.

Для опису різноманітних відхилень використовуються такі терміни:

- обмеження;

- модифікація;

- доповнення.

На обмеження у висновку вказують тоді, коли пояснюються моменти невідповідності аудиторської перевірки українським нормативам аудиту через відсутність інформації або відхилення від принципів обліку.

Висновок з обмеженнями відображає такі моменти:

- відзив про відхилення від діючих в Україні принципів обліку;

- відзив про обмежений масштаб аудиторських процедур;

- неможливість надання аудиторського висновку у зв'язку з порушенням незалежності аудитора;

- неможливість надання аудиторського висновку, який би підтверджував достовірність звітності у зв'язку з неадекватністю достовірної інформації.

В аудиторському висновку необхідно описати будь-який брак інформації, що виник у результаті неможливості виконати необхідні за даних обставин аудиторські процедури.

Здебільшого це неможливість підтвердити дебіторську заборгованість, перевірити наявність матеріальних запасів, отримати інформацію про інвестиції.

Клієнт може не дозволити підтвердження важливих рахунків дебіторської заборгованості через розсилання на адресу дебіторів своїх запитів. Якщо ці проблеми можливо вирішити, зібравши необхідну інформацію за допомогою альтернативних процедур, то аудитор зобов'язаний це зробити, і в аудиторський висновок не треба вносити обмежень.

У цьому разі створюється позитивний висновок. Наприклад, дебіторську заборгованість можна перевірити з використанням альтернативної процедури підтвердження платежів, отриманих після дати складання звіту. Можна провести інвентаризацію матеріальних цінностей навіть після дати складання звітності підприємства.

Викладене свідчить про те, що масштаб перевірки має забезпечувати отримання достовірної інформації про стан справ суб'єкта, що перевіряється, дати можливість аудитору сформулювати обґрунтований висновок про його реальний фінансовий стан.

Модифікація аудиторського висновку. Аудиторський висновок є модифікованим, якщо містить додаткові пояснення, але у самому висновку про обмеження не йдеться.

Як правило, модифікований аудиторський висновок має такі моменти:

- визнання або невпевненість у безперервній діяльності підприємства;

- зміни принципів обліку протягом періоду перевірки;

- виправлення, які необхідно внести в облік підприємства за результатами аудиту;

- опис принципів обліку, які відрізняються від діючих в Україні принципів обліку (у позитивному висновку);

- роз'яснення з приводу використання висновків інших аудиторів;

- пояснення про попередні аудиторські висновки. Доповнення до аудиторських висновків.

Аудиторський висновок вважається розширеним, коли, крім стандартних висловлювань, він містить коментарі до інформації, яка не входить в основну звітність, а саме:

- додатковий параграф, де акцентується увага на важливій інформації;

- вказівки на відсутність поквартальних даних або відсутність аналітичного обліку;

- вказівки на невідповідність іншої інформації, яка входить у пакет звітності, даним перевірених звітів (невідповідність даних інформації у пояснювальній записці даним балансу).

Якщо існує значна неясність стосовно оцінки заборгованості за податками, підписаними контрактами, можливості повернення грошових коштів для погашення витрат постачальників (підрядників), результату судових процесів, важливих обставин тощо, це необхідно чітко і повно роз'яснити. Аудитори повинні викласти ці пояснення в кінці аудиторського висновку, виділивши додатковий параграф (розділ), щоб привернути увагу споживачів аудиторського висновку до існуючої неясності. Висновок з цими поясненнями буде позитивним.

3.2. Аудиторський висновок спеціального призначення

Аудиторський висновок спеціального призначення відрізняється від інших видів і форм стандартного аудиторського висновку тим, що його оцінка стосується в основному окремих видів діяльності підприємств і окремих суб'єктів бухгалтерського обліку. Зазвичай такі висновки відрізняються від стандартних тим, що відповідно до національного нормативу аудиту № 27 "Аудиторські висновки спеціального призначення" [7, с. 194] встановлюється порядок складання висновків за результатами аудиторських перевірок:

— деяких рахунків, елементів рахунків або розділів фінансової звітності;

— дотримання умов договорів;

— фінансових звітів, складених за довільними правилами і формою.

3.2.1. Аудиторські висновки по результатах тематичного аудиту

Висновок аудитора за результатами тематичного аудиту складається за довільною формою, але повинен відповідати вимогам, наведеним у національному нормативі аудиту № 26 "Аудиторський висновок", і містити такі розділи:

— з описом характеру тематичної перевірки, яка проводилася;

— з інформацією про методику перевірки;

— з описом роботи, проведеної аудитором.

3.2.2. Аудиторський висновок про фінансову звітність підприємства, у підготовлену відповідності з іншими принципами обліку

Аудиторський висновок про фінансову звітність виноситься відповідно до інших правил підготовки висновку про перевірку. Аудитор може дістати замовлення на перевірку фінансової звітності, підготовленої за принципами, які відрізняються від критеріїв і принципів, що використовуються в Україні. В аудиторському висновку щодо такої звітності треба визначити нормативну базу, відповідно до якої складена звітність, і якою мірою вона (звітність) відповідає визначеним критеріям і принципам. Аудитор має так складати висновок, щоб користувачеві фінансовою звітністю підприємства та аудиторським висновком було зрозуміло з назви або з приміток до неї, що такі документи підготовлені за спеціальними вимогами засновника. Якщо аудитор вважає, що у тексті документів немає відповідних посилань, він повинен зробити відповідні доповнення і роз'яснення до вже підготовленого висновку.

3.2.3. Висновок про окремі частини фінансової звітності підприємства

Аудиторський висновок про окремі частини фінансової звітності. Аудитори можуть виконувати перевірки за окремими частинами фінансової звітності підприємства. Такі послуги можуть бути окремими роботами або частинами загальної аудиторської перевірки. У кожному разі дослідження окремих складових фінансової звітності аудитор повинен визначити їх суттєвість відносно усієї звітності, виходячи з цього виносити своє судження щодо окремих її частин.

3.2.4. Аудиторська перевірка дотримання договірних відносин

Аудиторська перевірка виконання договірних відносин. Аудитор може виконувати такі роботи тільки в тому випадку, коли вони пов'язані з обліком, фінансами, економікою, тобто належать до професійної компетенції аудитора.

3.2.5. Висновок про узагальнену фінансову звітність підприємства

Аудиторський висновок про узагальнену фінансову звітність підприємства. З метою проведення фінансових аналізів і найефективнішого інформування користувачів клієнт може підготувати звітність, яка показує його діяльність за кілька років, використовуючи звіти підприємства, на основі яких раніше проводився аудит. Аудитор при складанні аудиторського висновку за узагальнюючою звітністю повинен, крім розділів, передбачених Національним нормативом аудиту № 26 "Аудиторський висновок", відображати і такі відомості:

— посилання на річну звітність, перевірену аудитором, на підставі якої підготовлена узагальнююча фінансова звітність підприємства;

— дати аудиторського висновку про річну фінансову звітність і виду аудиторського висновку;

— про збіжність змістів інформації про перевірку із змістом інформації узагальненої річної фінансової звітності, підтвердженої аудитором. У разі позитивного висновку про річну звітність і позитивного висновку про узагальнену фінансову звітність підприємства, в аудиторському висновку має бути вказано, що узагальнений фінансовий звіт відповідає річному фінансовому звітові;

— заяву або посилання на відповідний розділ у примірниках до фінансової звітності, де рекомендується з метою кращого розуміння фінансових результатів, а також стану підприємства та виконаної аудитором роботи вивчити узагальнений фінансовий звіт разом з повною фінансовою звітністю і відповідним аудиторським висновком.

Список літератури

1.                 Аудит: методологія і організація. - Київ Т-во «Знання», КОО, 2001. - 402 с.

2.                 Аудит в Україні: Збірник нормативних документів//Бюлетень законодавства і юридичної практики України (укр.). - 2006.- №4.

3.                 Аудит: Учебник для вузов / В.И. Подольский, Г.Б Поляк, А.А. Савин и др.; Под ред. проф. В.И. Подольского. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: ЮНИТИ: ДАНА, 2000. - 655 с.

4.                 Аудит / В. Я. Савченко,  В. О. Зотов та ін. — К.: КНЕУ, 2004. — 268 с.

5.                 Баришников Н.П. Организания и методика проведения общего аудита: Изд.5-е ,перер. и доп.— М.:Изд. дом “Филинь”, Рилант, 2000.— 656с.

6.                 Бутинець Ф.Ф. Аудит: Підр.для студ.— 2-е вид. Перер. і доп. –Жит.: ПП., “РУТА” , 2002,— 672с.

7.                 Давидов Г.М. Аудит: Підручник. - К.: Знання, 2004.- 511 c.

8.                 Дорош Н.І. Аудит: методологія і організація. Монографія. Київ: Товариство «Знання», КОО, 2001, 402с.

9.                 Кулаковська Л.П. Організація і методика аудиту. – К., 2005. – 560 с.

10.             Петрик О.А. Аудит: методологія і організація. – К., 2003. – 260 с.

11.             Полякова Л.М., Корягін М.В. Аудит. — Л., 2004. — 244с.

12.             Поникаров В.Д., Серикова Т.Н. Аудит. — Х., 2003. — 248с.

13.             Пупко Г.М. Аудит и ревизия: Учеб. пособ.— Мн.: Мисанта, 2002. — 429с

14.             Савченко В.Я. Аудит. — К., 2002. — 322с. 10. Усач Б. Ф. Аудит : Навч. посібник. - К. : Знання-Прес, 2002. - 223 с.

15.             Усач Б.Ф. Аудит: Навч. посіб. - К.: Знання-Прес, 2002.