Облік в бюджетних установах

 

 

 

КОНТРОЛЬНА  РОБОТА

 

з дисципліни “Облік в бюджетних установах”

 

 

 

 

 

    

 

 

План

Вступ.............................................................................................................................3

1. Облік касових видатків бюджетних установ........................................................4

2. Нарахування заробітної плати в разі відрядної оплати праці.............................6

3. Документація та оперативний облік надходження, відпуску й витрачання запасів.........................................................................................................................12

Висновок.....................................................................................................................14

Список  використаної літератури..............................................................................16

Вступ

Бухгалтерський  облік в бюджетних установах  є системою контролю за наявністю та рухом бюджетних і позабюджетних коштів, будується на загальноприйнятих у міжнародній практиці принципах, виконує управлінську, контрольну і інформаційну функції, але має певні особливості і розглядається як окремий вид діяльності та самостійний навчальний курс.

Бюджетні  установи – є юридичними особами, мають замкнену систему обліку і ведуть облікову політику, спрямовану не на зіставлення витрат і результатів праці та отримання прибутку, а на облік видатків у процесі надання нематеріальних послуг.

Облік в бюджетних установах ведеться майже в 100 тисячах установ і організацій різного профілю – освіти, науки, медицини, органів законодавчої чи виконавчої влади, силових міністерствах і відомствах. Ці установи утримуються за рахунок коштів державного чи місцевих бюджетів і тому називаються бюджетними.

Бухгалтерський облік в бюджетних установах забезпечує систематичний контроль за виконанням кошторисів доходів та видатків установ, стан розрахунків з підприємствами, організаціями і установами, використання матеріальних і грошових ресурсів та їх збереженням, сприяє поліпшенню фінансово-господарської діяльності та розвитку соціальної сфери установ.

Бюджетні  організації здійснюють бухгалтерський облік відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затвердженого наказом Головного управління Державного казначейства України. План рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, розроблений на підставі міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, призначений для відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій установ та організацій, основна діяльність яких ведеться за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

1. Облік касових видатків бюджетних установ

На сьогоднішній момент видатки, що здійснюються бюджетними установами, в тому числі учбовими установами, можна розділити на два  види: касові і фактичні.

Під касовими витратами  маються на увазі всі суми, перераховані банком чи органами Держказначейства (далі - ДКУ) з поточних бюджетних, реєстраційних рахунків державних установ в безготівковій і готівковій формі 2. Підставою для здійснення касових видатків є платіжні доручення, виписані державними установами і оплачені банком чи ДКУ іншим юрособам за виконані роботи, надані послуги, отримані матеріали, а також виплата зарплати, стипендії, матеріальної допомоги та інше.

Хоча одержання коштів готівкою вважається касовими видатками і відображається в картках аналітичного обліку, але враховуючи принципи і суть бухобліку їх можна вважати касовими лише при фактичній виплаті з каси установи. Отримані з поточного (реєстраційного) рахунку кошти можуть бути не виплаченими по різних причинах, і повернути на рахунок в банк.

Під фактичними витратами маються на увазі нараховані видатки установи, оформлені відповідними документами, включаючи видатки  по неоплачених рахунках кредиторів і нарахованій зарплаті і стипендії. Підставою для здійснення фактичних витрат є документи, що підтверджують цільовий напрямок коштів (рахунки, накладні, товарно-транспортні накладні, розрахункові відомості нарахованої зарплати, трудові угоди, договори на виконання робіт (крім договорів на оплату комунальних послуг, послуг зв’язку, охорони, оренди приміщень, тому що ці договори є довгостроковими і розрахунки по них здійснюються по мірі надання рахунків чи актів за виконані роботи або надані послуги), акти виконаних робіт, тендерна документація, договори про закупівлю тощо).

Касові видатки  відображуються в обліку в момент перерахування коштів з поточного  бюджетного чи реєстраційного рахунків державних установ кредиторам, а також при виплаті з каси такої установи зарплати, стипендії, оплати командировочних. Облік касових витрат ведеться на синтетичних рахунках 31 "Рахунки в банках" і 32 "Рахунки в казначействі" у розрізі відповідних субрахунків.

Виходячи з  цього, аналізуючи попередні операції з цими рахунками, ми можемо прийти до висновку, що по дебету цих рахунків, зокрема, відображуються суми фінансування, які надійшли державним установам для виконання своїх функцій і суми, отримані від господарської діяльності. Розглянемо кредитову сторону - видаткову частину. Касові видатки, тобто усе, що установами витрачено, відображається по кредиту цих рахунків.

Так як назва  субрахунків говорить саме за себе, і, зважаючи на те, що ми з ними вже  знайомі, нам здається, немає необхідності докладно розглядати характеристику кожного  з цих субрахунків окремо, тому що кожен субрахунок детально охарактеризований у Плані рахунків № 114. Ми ж дамо тільки їх коротку характеристику (див. таблицю 1 на наступній сторінці).

Як бачимо з  таблиці 1 по своїй суті ці рахунки  схожі. У чому ж різниця? А різниця лише в тому, що субрахунки рахунку 31 (крім 318) використовуються установами, які фінансуються з місцевих бюджетів і обслуговуються в установах банків, а також установами, що фінансуються держбюджетом, які не переведені на казначейське обслуговування кошторисів доходів і витрат. Рахунок 31 застосовується дуже рідко, і в тих випадках, коли установи відкривають рахунок в інших банках, крім Держказначейства.

 

 

Таблиця 1

Субрахунки рахунку 31 "Рахунки в банках"	Субрахунки рахунку 32 "Рахунки в казначействі"	Коротка характеристика субрахунків
311 "Поточні рахунки на видатки  установи"	321 "Реєстраційні рахунки"	Призначені для обліку надходження  і використання коштів , що необхідні  для утримання установи чи для  централізованих заходів, передбачених загальним фондом установи
312 "Поточні рахунки для переведення  підвідомчим установам"	322 "Особові рахунки"	На рахунках обліковуються кошти (їх надходження і використання), які вищестоячі установи розподіляють підвідомчим установам. Наприклад, ВУЗ перераховує кошти для фінансування НДІ чи підсобного господарства
313 "Поточні рахунки для обліку  коштів, отриманих як плата за  послуги"	323 "Спеціальні реєстраційні  рахунки для обліку коштів, отриманих  як плата за послуги"	Обліковуються кошти, що надійшли установі як плата за послуги, також кошти, від господарської чи виробничої діяльності; плата за здачу в оренду майна; кошти, від реалізації майна і т.д.
314 "Поточні рахунки для обліку  коштів, отриманих за іншими джерелами  власних надходжень"	324 "Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень"	Обліковуються кошти (надходження  і використання), призначені для  виконання окремих доручень, а  також гранти, дарунки, благодійні внески, інвестиції, що одержують установи освіти і науки. Наприклад, обліковуються кошти , перераховані підприємством (куратором) на виплату своїм студентам стипендій.
315 "Поточні рахунки для обліку  депозитних сум"	325 "Спеціальні реєстраційні  рахунки для обліку депозитних  сум"	Обліковуються кошти (надходження і використання), призначені для тимчасового розпорядження установою.
316 "Поточні рахунки для обліку  інших надходжень спеціального  фонду"	326 "Спеціальні реєстраційні  рахунки для обліку інших надходжень  спеціального фонду"	Обліковуються кошти установ, які відносяться до інших надходжень спеціального фонду бюджету.
317 "Поточні рахунки сільських,  селищних та міських (міст районного  підпорядкування) бюджетів"	327 "Реєстраційні рахунки сільських,  селищних та міських (міст районного підпорядкування) бюджетів"	Обліковуються кошти сільських, селищних і міських (міст районного підпорядкування) бюджетів .
318 "Поточні рахунки в іноземній  валюті"		Призначений для обліку коштів в  іноземній валюті, які належать установі.
319 "Інші поточні рахунки"	328 "Інші рахунки в казначействі"	Призначений для обліку коштів, які  надходять установі і не можуть бути віднесені на інші субрахунки. Наприклад, ведеться облік коштів, які поступили  від підприємства - замовника на виконання робіт чи послуг.

 

2. Нарахування  заробітної плати в разі відрядної  оплати праці

Система оплати праці - це сукупність правил, які  визначають співвідношення між мірою  праці і мірою винагороди працівників. Слід зазначити, що відомими і широко випробуваними світовою практикою є дві основні системи оплати праці: почасова та відрядна.

При відрядній системі оплати праці  розмір оплати праці працівника визначається кількістю одиниць виробленої ним  продукції (або обсягом виконаної  роботи) відповідної якості з урахуванням  кваліфікації і умов праці.

Праця працівників-відрядників  оплачується за відрядними розцінками і залежить від рівня виконання  норм виробітку або норм часу. Облік  виробітку і нарахування заробітної плати працівникам-відрядникам здійснюються на підставі відрядного наряду, який видається працівникові (чи бригаді працівників) майстром до початку роботи. До цього документа вносяться такі записи: дата і номер наряду, прізвище і табельний номер працівника, зміна і цех, в якому виконується робота, точна назва роботи та її обсяг, норма виробітку (норма часу) і відрядна розцінка на виконувану роботу.

Різні способи  організації праці працівників-відрядників  і умови їх роботи, а також широка виробнича сфера застосування відрядної  системи заробітної плати зумовлюють її диференціацію.

Існують такі форми  відрядної оплати праці: пряма відрядна, відрядно-прогресивна, акордно-відрядна, побічно-відрядна.

При прямій відрядній  системі праця оплачується за однаковими відрядними розцінками незалежно  від рівня виконання норм виробітку. Заробіток у цьому разі завжди пропорціональний нормі виробітку.

Відрядно-прогресивна  система заробітної плати передбачає додаткове заохочення працівників-відрядників  до виготовлення продукції понад  встановлену норму. При цьому  вироблена в межах норми продукція оплачується за основними, незмінними відрядними розцінками, а вироблена понад норму-за прогресивно наростаючими розцінками.

При акордно-відрядній  системі заробітної плати розмір оплати праці встановлюється, виходячи з чинних норм виробітку (часу) і  відрядних розцінок, а в разі їх відсутності - виходячи з норм і розцінок на аналогічні роботи за весь комплекс робіт у цілому.

Побічно-відрядна система заробітної плати застосовується для оплати праці допоміжних і  підсобних працівників, які обслуговують основних працівників-відрядників виробничих дільниць чи цехів.

Праця працівників-відрядників, на яких поширюється побічно-відрядна система, оплачується за результатами роботи працівників-відрядників, яких вони обслуговують, або за кінцевими  результатами роботи. Основний заробіток працівників, праця яких оплачується за попередньою відрядною системою, підвищується пропорціонально рівню виконання норм виробітку (часу) або планових завдань працівниками.

Слід відмітити, що залежно від організації праці  її відрядна оплата поділяється на індивідуальну та колективну.

Індивідуальна відрядна оплата застосовується тоді, коли результати праці кожного працівника можна  виміряти. При цьому норми виробітку  та відрядні розцінки встановлюються безпосередньо для кожного працівника.

Колективна відрядна система оплати праці застосовується у тих випадках, коли за характером технологічного процесу для виконання  певної роботи необхідні спільні  зусилля групи працівників. При  цьому розмір оплати кожного працівника залежить від результатів роботи всього колективу (бригади).

З метою  посилення матеріальної зацікавленості працівників у виконанні виробничих планів і договірних зобов'язань, підвищення ефективності виробництва та якості роботи можуть уводитися системи преміювання, винагороди за підсумками роботи за рік, інші форми матеріального заохочення.

Конкретний  заробіток кожного працівника визначається шляхом множення розцінки на фактичний  виробіток.

Методика  нарахування оплати праці залежить від її форми і визначається наступним  чином:

1. Пряма відрядна

де  ОП – нарахована оплата праці; В – виробіток; Р – розцінка.

Отже, якщо працівник виготовив за місяць 20 деталей, а розцінка за 1 деталь становить 5,98 грн., то оплата праці дорівнюватиме: 20 ´ 5,98 = = 119,60 грн.

2. Відрядно-прогресивна