Облік витрат, виходу продукції рослинництва та обчислення її собівартості

Тема: “Облік витрат, виходу продукції рослинництва та обчислення її собівартості”

                   План

1. Синтетичний та аналітичний облік  витрат та виходу продукції рослинництва.
2. Підготовчі роботи до розрахунку собівартості продукції рослинництва.
3. Визначення собівартості окремих видів продукції рослинництва.
4. Розрахунок та списання  калькуляційних різниць по продукції рослинництва.

 

- 1 -

Облік затрат на виробництво  продукції  рослинництва ведеться за такими статтями:

1. Витрати на оплату праці

2. Відрахування на соціальні заходи
3. Насіння та посадковий матеріал
4. Паливо та мастильні матеріали
5. Добрива
6. Засоби захисту рослин
7. Роботи та послуги
8. Витрати на ремонт необоротних активів
9. Інші витрати на утримання необоротних активів (амортизація)
10. Інші витрати (МШП, страхові платежі)
11. Загальновиробничі витрати.

Облік витрат та виходу продукції  рослинництва ведеться на рахунку 23 “Виробництво”  субрахунку 231 “Рослинництво” По дебету обліковуються затрат на виробництво  продукції, по  кредиту - вихід продукції  по плановій собівартості з доведенням її в кінці року до  рівня фактичної методом червоного сторно або додаткових проводок. Якщо на кінець року є сальдо по дебету,  воно означатиме вартість затрат по незавершеному виробництву. Аналітичний облік ведуть  у Звіті про витрати та вихід продукції основного виробництва ( форма 5.5  с.-г.). Витрати обліковують за місяць та наростаючим підсумком з початку року. Аналітичні рахунки відкриваються по кожному виду виробництва (с.-г. культурах). У другій частині виробничого звіту показується вихід продукції по плановій собівартості.Синтетичний облік ведуть у журналі ордері № 5В с.-г..

По обліку витрат та виходу продукції рослинництва складається  така кореспонденція рахунків:

1. нарахована оплата праці працівникам, зайнятим на вирощуванні с.-г. культур

231   661

2) єдиний соціальний внесок

231. 651

3)списання на посів насіння  та посадковий матеріал

231. 208

4) витрачено паливо та мастильні  матеріали

231. 203

5) на вартість внесених під  с.-г. культури   мінеральних  добрив

231. 208

6) на вартість внесених під  с.-г. культури органічних  добрив

231. 232

7) використано засоби захисту  рослин

   231     208 

8) надано послуги рослинництву:

а) власними допоміжними виробництвами

261. 234

 б) підрядними організаціями

261. 631

9) на ремонт  с.-г. машин списуються  запасні частини 

  231      207

10) нарахована амортизація по  основних засобах, які використовувались  в рослинництві

231. 131

11) списано вартість використаних  малоцінних та швидкозношуваних  предметів

231. 22

12) списано суму загальновиробничих  витрат по рослинництву

231      91

13) від рослинництва оприбутковується:

        основна продукція    27     231

         побічна  продукція    208     231

 

- 2 -

До обчислення фактичної собівартості продукції рослинництва виконуються  підготовчі роботи, призначення яких полягає в обчисленні суми витрат на виробництво окремих видів  продукції рослинництва.

Протягом року на аналітичних рахунках по обліку витрат на вирощування окремих  культур відображається тільки частина  основних витрат. Інша частина обліковується  окремо як самостійний об’єкт обліку. Через це в кінці року при розрахунку собівартості виконаних робіт витрати на утримання основних засобів розподіляють між окремими об’єктами обліку у такій послідовності:

1)  визначають собівартість робіт  та послуг допоміжним виробництвам  та списують калькуляційні різниці між фактичною та плановою їх собівартістю;

2. розподіляють загальні витрати на зрошування та осушування земель;
3. списують частину витрат бджільництва на с.-г. культури , що запилюються;
4. списують з витрат основного виробництва суму   надзвичайних витрат;

5. розподіляють бригадні, цехові та загальновиробничі витрати;

6. визначають загальну суму витрат за об’єктом обліку;
7. визначають собівартість продукції рослинництва.

       Перед розрахунком  собівартості продукції необхідно:

1.Перевірити правильність записів по дебету і кредиту  аналітичних рахунків.

2.Уточнити, чи повністю включені  до витрат під урожай звітного  року витрати минулих років  за кожним видом незавершеного  виробництва.

3.Перевірити повноту оприбуткування  продукції. 

При розрахунку величини витрат, які підлягають включенню до собівартості продукції, необхідно правильно  визначити момент завершення виробничого процесу, витрати після якого не включаються до виробничої собівартості продукції. Умовно цей момент позначається словом “франко”.

   Виробничу собівартість продукції  рослинництва визначають:

1.Зерна, насіння соняшнику –  франко-тік , або франко-місце  зберігання;

2.Соломи, сіна – франко-місце  зберігання;

3.Цукрових буряків, картоплі, баштанних  культур, овочів , маточників цукрових  буряків, коренеплодів – франко-поле (франко-місце зберігання);

4.Плодів, ягід винограду, листя  тютюну, продукції лікарських та  ефіроолійних культур і квітництва, овочів закритого ґрунту - франко-пункт  приймання (зберігання);

5.Соломки та трести льону,  конопель – франко-пункт зберігання чи переробки (на підприємстві);

6.Насіння трав, льону, конопель, овочевих та  інших культур  – франко-пункт зберігання;

7.Зеленої маси на корм –  франко-місце споживання;

8.Зеленої маси на силос, трав’яного  борошна, сінажу, гранул – франко-місце силосування, сіна жування, виробництва борошна, гранул.

У рослинництві необхідно дотримуватись  встановленої послідовності обчислення собівартості відповідних видів  продукції. Це викликано тим, що окремі види її, отримані від одних виробництв, можуть бути використані в інших виробництвах цієї ж галузі.

Побічна продукція не калькулюється. Собівартість соломи, гички, стебел кукурудзи  і соняшнику, капустяного листя  та іншої побічної продукції рослинництва визначається виходячи з розрахунково-нормативних  витрат на збирання, транспортування, пресування, скиртування та інші роботи, пов’язані із заготівлею побічної продукції.

 

- 3 -

Зернові культури

Об’єктами розрахунку собівартості зернових культур (крім кукурудзи) є : основна  продукція – зерно і побічна – солома.  Витрати на вирощування і збирання зернових культур (включаючи вартість робіт з доробки на току) становлять собівартість зерна, зерновідходів та соломи. Загальна сума витрат (за мінусом вартості  соломи) розподіляється між зерном та зерновідходами. При цьому в зерновідходах розраховується вміст повноцінного зерна. Потім затрати (без вартості побічної продукції) ділять на загальну кількість повноцінного зерна. Після цього визначають суму витрат, що припадає на зерновідходи і знаходять собівартість одного ц зерновідходів шляхом ділення цих затрат на кількість зерновідходів.

У насінницьких підприємствах зерно  на насіння оприбутковується за репродукціями:

супереліта, еліта, І та ІІ репродукції, інше зерно. При визначенні собівартості зерна різних репродукцій затрати (без вартості рядового зерна, соломи та зерновідходів) розподіляють між класами насіння пропорційно до його вартості по цінах реалізації.

1. Для цього все зерно оцінюють по цінах реалізації , шляхом множення кількості відповідно класу зерна на ціну реалізації.
2. Знаходять ціновий коефіцієнт розподілу витрат шляхом ділення суми витрат без вартості  побічної продукції та зерновідходів на вартість продукції  оціненої за реалізаційними цінами.
3. Знаходять суму витрат на кожен клас зерна шляхом множення вартості продукції по ціні реалізації на  коефіцієнт розподілу витрат.
4. Знаходять собівартість 1ц зерна шляхом ділення суми витрат на кількість зерна.

Зерно кукурудзи

Об’єктом обчислення собівартості кукурудзи є зерно  (в перерахунку  на сухе).  Перерахунок качанів кукурудзи повної стиглості на сухе зерно проводять після одержання даних про фактичний вихід зерна з качанів, який визначає хлібоприймальний пункт шляхом обмолоту середньодобових зразків з урахуванням  базисної вологості зерна в качанах кукурудзи (базисна вологість приймається на рівні 14%).

  Вихід сухого зерна із  качанів кукурудзи, що залишається  в господарстві, визначається за  середнім відсотком виходу зерна  базисної вологості, який встановлюється  на основі реєстрів накладних  на прийняте покупцями зерно.             Собівартість 1ц зерна кукурудзи визначають діленням витрат на вирощування і збирання зерна (без вартості кукурудзиння) на масу сухого зерна.

 

Цукрові буряки.

           Об’єктом  калькуляції є коренеплоди. Якщо  гичка використовується в господарстві, то вона оцінюється за нормативно-розрахунковими витратами на її заготівлю. Собівартість 1ц цукрових буряків визначається діленням загальної суми витрат на їх вирощування і збирання ( без вартості  гички) на фізичну масу буряків.

 

Цукрові буряки маточні

            Від вирощування цукрових буряків  маточних отримують ділові коренеплоди,  а також коренеплоди, непридатні  для подальшої висадки, та гичку.

            По буряках маточних при розрахунку  собівартості від загальної суми  витрат віднесених на всю виготовлену продукцію віднімається вартість гички і забракованих буряків та додаються  витрати на доочищення буряків, кагатування і догляд за кагатами в звітному році. Цю суму ділять на кількість центнерів буряків закладених   у кагати і знаходять собівартість 1ц.

             Браковані коренеплоди використовуються  на корм худобі, або здаються  на цукровий завод. Витрати  на доочищення, кагатування, догляд  за кагатами у звітному році  повністю відносять  на  ділові  коренеплоди.

              Облік витрат по догляду за коренеплодами, починаючи з 1 січня та витрати на розкриття кагатів, вибирання коренів їх сортування ведеться на окремому аналітичному рахунку, на який списується після розкриття кагатів собівартість закладених на зберігання коренеплодів. У результаті сортування  одержують буряки, придатні для висадки, та забраковані, які оцінюються за середньою собівартістю кормових буряків з урахуванням їх якості та визначається собівартість 1ц буряків-висадків діленням витрат (без вартості забракованих буряків) на фізичну масу одержаних буряків-висадків.

Насіння буряків

           Витрати на вирощування насіння  цукрових буряків обліковується  на окремому  аналітичному рахунку.  На цьому рахунку також обліковуються  витрати на очистку і сушку  насіння. При обчисленні фактичної собівартості насіння цукрових буряків із загальної суми затрат віднімають вартість полови і ділять на кількість одержаного насіння.

Льон і конопля

           Об’єктами  розрахунку собівартості льону  і коноплі є одержане насіння  і  соломка. Для визначення собівартості одиниці продукції  витрати на їх вирощування розподіляють між насінням та соломкою пропорційно  до їх вартості по ціні реалізації. Собівартість 1 ц продукції визначається шляхом ділення затрат на кількість продукції.

Соняшник на зерно