Теоретичні аспекти оренди основних засобів

Зміст

Вступ

1. Теоретичні аспекти оренди основних засобів
2. Обік оренди у орендодавця
3. Обік оренди у орендаря

Висновок

Список використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Господарська діяльність підприємства може здійснюватися з  використанням основних засобів  на умовах оренди та лізингу. За допомогою  оренди і лізингу реалізуються як інтереси власника щодо отримання доходу з наявних у нього основних засобів, так і інтереси орендаря (лізингоодержувача), який, не обтяжуючи себе одноразовою повною оплатою при придбанні їх у власність, має змогу ефективно використовувати одержане ним майно для здійснення своєї діяльності.

Лізинг машин і обладнання є однією з найбільш економічно вигідних форм вкладення капіталу. Про це свідчить той факт, що в даний  час світовий обіг коштів по лізингових операціях досяг декількох сотень мільярдів доларів. Ефективний вплив  лізингу на процес відтворення основних засобів і нормалізацію фінансово-економічного стану підприємств пояснюється  тими потенційними можливостями, які  закладені в лізинговій формі  підприємницької діяльності, а саме в праві володіння та користування майном.

Лізинг в світовій економіці  займає друге місце за обсягом  інвестицій після банківського кредиту, тому що він є одним із найбільш прогресивних методів матеріально-технічного забезпечення виробництва і відкриває  користувачам широкий доступ до передової  техніки і технології. Основна ідея лізингу – щоб отримати прибуток, не обов’язково мати техніку у власності, достатньо лише мати право її використовувати і одержувати прибуток.

 

 

 

 

 

 

 

 

1.Теоретичні аспекти  оренди основних засобів

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про оренду необоротних активів  і її розкриття у фінансовій звітності  визначаються П(С)БО 14 “Оренда”.

П(С)БО 14 не поширюється на такі операції:

• орендні угоди, пов’язані з розвідкою та використанням природних ресурсів (за винятком оренди земельних ділянок);
• угоди щодо використання авторських і суміжних прав;
• угоди щодо оренди цілісних майнових комплексів.

Підприємство, що взяло будь-яке  майно в оренду, вважається орендарем, а той, хто надав це майно, —  орендодавцем. У ролі сторін таких  відносин можуть виступати як юридичні, так і фізичні особи.

Оренда — це угода, за якою орендар набуває права користування необоротним активом за плату протягом погодженого з орендодавцем строку.

Оренда оформляється договором, відповідно до якого орендар отримує право на використання активу протягом узгодженого періоду часу й одночасно зобов’язується регулярно вносити орендні платежі на користь орендодавця. У ньому обговорюються склад і вартість переданих в оренду об’єктів основних засобів, розмір орендної плати, тривалість оренди, обов’язки сторін з виконання договірних умов.

Виходячи з умов, на яких орендарю передається орендодавцем у користування власність, оренда поділяється на операційну й фінансову.

Операційна оренда — це господарська операція фізичної чи юридичної особи, що передбачає передачу орендарю права користування основними засобами на строк, що не перевищує строку їх повної амортизації, з обов’язковим поверненням таких основних засобів їхньому власнику після закінчення строку орендної угоди. При цьому право власності на орендовані засоби залишається в орендодавця протягом усього строку дії договору оренди.

Прийняті в операційну оренду основні  засоби зараховуються на позабалансовий рахунок 01 “Орендовані необоротні активи” за вартістю, що зазначається в договорі.

Регістрами аналітичного обліку таких  основних засобів є копія інвентарної  картки об’єкта або витяг з  інвентарної книги, що повинні бути додані бухгалтерією орендодавця до акта приймання-передачі орендованих  об’єктів. Ці картки (витяги) зберігаються бухгалтерією орендаря окремо.

Прийняті в операційну оренду основні  засоби обліковуються в орендаря за інвентарними номерами орендодавця.

Нарахування амортизації об’єкта  розглядуваної оренди здійснюється орендодавцем. Належна за користування першим плата в орендаря визнається іншими операційними витратами відповідного звітного періоду.

Витрати орендаря на поліпшення такого об’єкта відображаються орендарем  як капітальні інвестиції у створення  інших необоротних активів, які  обліковуються на субрахунку 117 “Інші необоротні матеріальні активи” (із заведенням окремої інвентарної картки) і щодо них нараховується знос прямолінійним або виробничим методом.

На підставі документів, що засвідчують  повернення об’єкта орендодавцю, бухгалтерія  орендаря списує його з позабалансового  рахунка 01 “Орендовані необоротні активи” та вилучає з картотеки відповідну інвентарну картку (витяг) і зберігає разом з актом приймання-передачі.

Фінансова оренда — оренда, що передбачає передачу орендарю всіх ризиків і вигод, пов’язаних із правом користування та володіння активом.

Оренда, відповідно до П(С)БО 14 “Оренда”, вважається фінансовою за наявності хоч би однієї з наведених нижче ознак:

1)    орендар набуває права власності на орендований актив після закінчення строку оренди;

2)    орендар має можливість і намір придбати об’єкт оренди за ціною, нижчою за його справедливу вартість на дату придбання;

3)    строк оренди становить більшу частину строку корисного використання (експлуатації) об’єкта оренди;

4)    теперішня вартість мінімальних орендних платежів з початку строку оренди дорівнює або перевищує справедливу вартість  
об’єкта оренди.

Мінімальні орендні платежі — платежі, що підлягають сплаті орендарем протягом строку оренди , збільшені на суму його гарантованої ліквідаційної вартості.

Гарантованою ліквідаційною вартістю є:

1)    для орендаря — частина ліквідаційної вартості, яка гарантується до сплати орендарем або пов’язаною з ним стороною;

2)    для орендодавця — частина ліквідаційної вартості, яка гарантується до сплати орендарем або незалежною третьою стороною, здатною за своїм фінансовим станом відповідати за гарантію.

Орендар відображає в обліку одержаний  у фінансову оренду об’єкт бухгалтерським записом:

Д-т 10 “Основні засоби”

К-т 531 “Зобов’язання з фінансової оренди” — за найменшою на початок строку оренди оцінкою: справедливою вартістю активу або теперішньою вартістю суми мінімальних орендних платежів.

Орендодавець відображає в бухгалтерському  обліку наданий у фінансову оренду об’єкт як дебіторську заборгованість орендаря в сумі мінімальних орендних платежів і негарантованої ліквідаційної  вартості за вирахуванням фінансового  доходу (доходу від реалізації необоротних активів).

Лізинг – це підприємницька діяльність, яка спрямована на інвестування власних  чи залучених фінансових коштів і  полягає в наданні лізингодавцем у виключне користування на визначений строк лізингоодержувачу майна, що є власністю лізингодавця або набувається ним у власність за дорученням і погодженням з лізингоодержувачем у відповідного продавця майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Суб’єктами лізингу є:

• лізингодавець  – особа, яка спеціально набуває майна для здачі його в тимчасове користування;
• лізингоодержувач – особа, одержуюча майно в тимчасове користування;
• продавець майна – обличчя , що продає майно, що є об’єктом лізингу.

 Лізінгодателем може бути юридична особа, що здійснює лізингову діяльність, тобто передачу в лізинг за договором спеціально придбаного для цього майна, або громадянин, що займається підприємницькою діяльністю, що не мають утворення юридичної особи і зареєстрований як індивідуальний підприємець.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Обік оренди  у орендодавця

Майно, передане в операційну оренду, продовжує обліковуватися на балансі орендодавця. Тому амортизацію  нараховує орендодавець . Якщо надання  майна в оренду - основний (єдиний) вид діяльності підприємства, доходи обліковуються в складі "Доходу від реалізації робіт і послуг" (рахунок 703). В інших випадках такий  дохід вважається "Операційним  доходом" (рахунок 713).

Своєю чергою, від формування доходу залежить визначення витрат, пов’язаних з отриманням доходу від надання  майна в оренду.

Якщо дохід від оренди класифікується як операційний, то витратами  в орендодавця будуть амортизаційні  відрахування, що відображатимуться  за дебетом на рахунку 949 "Інші витрати  операційної діяльності" в кореспонденції з кредитом рахунка 131 "Зношення основних засобів".

Якщо ж підприємство формує дохід від реалізації послуг, витрати  будуть складатися з:

- амортизаційних відрахувань; 

- зарплати та нарахувань  на зарплату працівників, безпосередньо  пов’язаних з наданням послуг  з оренди;

- вартості матеріалів, які  використовуються для підтримання  майна в належному функціональному  стані (звичайно, якщо такі витрати  згідно з договором оренди  несе орендодавець);

- інших витрат, пов’язаних  з отриманням доходу від надання  майна в операційну оренду.

Понесені витрати обліковуються  на рахунку 23 "Виробництво".

Наприкінці місяця зможемо  визнати витрати (Д-т 903 К-т 23) разом  з визнанням доходу (нарахування  орендної плати Д-т 377 К-т 703) та сформувати фінансовий результат:

Д-т 791 К-т 903

Д-т 703 К-т 791

Слід зазначити, що відображати  доходи, а відповідно й витрати  за операціями надання майна в  оренду слід:

- у відповідному звітному  періоді, незалежно від надходження  орендної плати; 

- у періоді можливого  отримання економічної вигоди (якщо  сплата орендних платежів, поставлена  в умову від певної події  в господарській діяльності орендаря). Тоді понесені витрати будуть  акумулюватися на рахунку 39 "Витрати  майбутнього періоду" й відображатимуться  в складі витрат того періоду,  в якому буде відображено дохід; 

 

- у випадку, якщо отримано  передоплату за оренду більш  ніж за один звітний період (місяць або квартал, залежно  від умов договору), така сума  знайде своє відображення на  рахунку 69 "Доходи майбутніх  періодів" з наступним визнанням  доходу у відповідних звітних  періодах (рахунки 713, 703).

Бухгалтерський  облік в орендодавця

№  з/п	Зміст операції	Д-т	К-т	Сума
1	Відображення доходу за орендою	377	713	Загальна сума
2	Відображення зобов’язань  з ПДВ	713	641	ПДВ
3	Нарахована амортизація	949	131	Амортизація
4	Списано на фінансовий результат  витрати	791	949	Амортизація
5	Списано на фінансовий результат  суму доходу	713	791	Загальна сума без ПДВ
6	Надходження орендної плати  на розрахунковий рахунок	311	377	Загальна сума (у т. ч.ПДВ)
7	Отримано попередню оплату	311	69		Загальна сума (у т. ч. ПДВ)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Обік оренди  у орендаря

Вартість об’єкта оренди орендар відображає на позабалансовому  рахунку 01 "Орендовані необоротні активи". Вона визначається відповідно до акта приймання-передачі. Інформація про  доходи й витрати, пов’язані з  об’єктами оперативного лізингу, відображається в примітках до фінансової звітності.

Орендні платежі за актами виконаних робіт (або відповідно до договору, якщо ним обумовлена фіксована  сума та чітко зазначений період, за який мають нараховуватися платежі) відображаються у складі витрат звітного періоду. Залежно від цілей оренди витратні рахунки (91 "Загальновиробничі витрати", 92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут") залежатимуть від того, для якої мети орендується приміщення: виробничі цехи (91), офіс (92), магазин-склад для збуту готової продукції (93). Витрати на оренду в бухгалтерському обліку слід відображати за фактом нарахування - щомісяця, щокварталу, залежно від умов договору, незалежно від оплати. Якщо приміщення фактично взято в оренду, але не використовується орендарем в господарській діяльності, такі витрати слід враховувати на рахунку 39 "Витрати майбутніх періодів" з подальшим планомірним віднесенням цих сум на витратні рахунки протягом строку оренди. Описаний варіант можна застосовувати, наприклад, при оренді приміщення під виробничий цех у періоді, коли йде підготовка до виробництва певної продукції (установка спеціального обладнання, налагодження верстатів тощо).