Управління фінансовою санацією підприємства (ДП “Криворізька терплоцентраль”)

 

 

 2  Організація та  порядок проведення санаційного  аудиту на 

ДП  „Криворізька теплоцентраль”

 

2.1  Сутність  та основні завдання санаційного аудиту

 

Загалом аудит - це незалежна експертиза публічної бухгалтерської та фінансової звітності, іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання, мета якої  перевірити достовірність їх звітності, визначити повноту та вiдповiднiсть чинному законодавству здійснюваного обліку та сформувати висновки про реальний фінансовий стан підприємства. [ 7.с.10]

Аудиторські послуги  можуть надаватися у формі аудиторських пеpeвipoк (аудиту) та пов'язаних з ними експертиз, консультацій з питань бухгалтерського обліку, звітності, оподаткування, аналізу фiнанcoвo-господарської діяльності та інших аспектів економiко-правового забезпечення підприємницької діяльності юридичних i фізичних осіб.

Аудит проводиться зовнішніми, незалежними від підприємства органами, найчастіше спеціалізованими аудиторськими фірмами або аудиторами. До основних принципів аудиту належать:[7.с.15]

- цілісність та повнота;

- об’єктивність;

- незалежність;

- конфiденцiйнiсть;

- компетентність;

- документальне оформлення.

Ці принципи є основою  вcix міжнародних норм аудиту i повністю стосуються й санаційного аудиту.

Санаційний аудит є  окремим напрямком діяльності аудиторських фірм. Він має свої особливості  як щодо методів, так i щодо об’єктів  i цілей проведення. Характерним для санаційного аудиту є те, що він проводиться на підприємствах, які перебувають у фінансовій кризі. Головна його мета - оцінити санаційну спроможність підприємства на підставі аналізу фінансово-господарської  діяльності та наявної санаційної концепції.

Необхідність проведення санаційного аудиту зумовлена тим, що користувачам потрібна інформація про фінансовий стан суб'єкта  господарювання та реальність санаційної  концепції.

3амовниками санаційного  аудиту підприємства, яке перебуває у фінансовій кризі, можуть бути:

-  нинішні та потенційні  власники корпоративних прав  підприємства (якщо приймається  рішення про збільшення статутного  капіталу);

-  андеррайтери (якщо вирішується питання про викуп ними корпоративних прав нової емісії);

-  позикодавець, наприклад  банківський консорціум (якщо вирішується  питання про надання санаційного кредиту);

-  саме підприємство (якщо воно виходить з пропозицією  про укладання мирової угоди та проведення санації  під час провадження справи про банкрутство);

- потенційний санатор  (якщо вирішується питання про  санацію підприємства реорганізацією);

-  державні органи (якщо вирішується питання про  надання підприємству державної  санацiйноiї підтримки).

Зовнішнім замовникам аудиту потрібна обґрунтована інформація, яка має підтвердити, що:

1)дані про фінансово  - майновий стан боржника є  достовірними і повними;

2)план санації є  реалістичним;

3)вибрано найраціональніший  із можливих варіантів розвитку підприємства.

Незважаючи на специфіку кожного конкретного підприємства, комплексна санація передбачає здійснення послідовності взаємопов’язаних дій, до яких належать: [22.с.72]

• аналіз стану підприємства і причин, що його зумовили, оцінка можливості санації, а також її вид;
• визначення мети й формування стратегії санації;
• розробка плану санації;
• розробка плану, включаючи координацію дій різних виконавців, контроль за виконанням передбачених заходів, а також коригування програми у випадку зміни зовнішніх чи внутрішніх факторів.

Рішення про можливість і доцільність санації, її вид і методи проведення ґрунтується на результатах аналізу, що доцільно проводити у виді санаційного аудиту.

Санаційний аудит є  окремим напрямом діяльності аудиторських фірм. Він має свої особливості  як за методами проведення, так і за цілями. Характерною рисою санаційного аудиту є те, що він проводиться на підприємствах, що знаходяться в кризовому стані. На відміну від звичайного аудиту, що становить детальну експертизу публічної бухгалтерської звітності, а також іншої інформації про фінансово – господарську діяльність підприємства з метою достовірної оцінки фінансового стану, санаційний аудит характеризується такими відмітними рисами: [7.с.52]

- головною метою санаційного  аудиту є оцінювання санаційної  спроможності підприємства, тобто його фінансового стану і виконання в подальшому своїх фінансових зобов’язань;

- санаційний аудит  має передбачати експертизу плану  санації і давати оцінку його  обґрунтованості й оптимальності;

  - санаційний аудит проводиться на кризових підприємствах. Через це він відрізняється підвищеною складністю і має виконуватися з особливою старанністю;

- санаційний аудит має бути  тільки зовнішнім. Це зумовлено  тим, що ініціаторами аудиту є зовнішні стосовно господарюючого суб’єкта фізичні і юридичні особи – потенційні санатори, які зацікавлені в максимально достовірній інформації. У цьому випадку санаційний аудит дає змогу оцінити ризики, пов’язані із санацією підприємства і захиститися від них.

Санаційний аудит є  дуже важливою складовою класичної  моделі санації підприємства, яка зображена на рисунку 2.1.1 [22.с.28]

 

 

Рисунок 2.1.1 – Структурно-логічна  схема проведення санаційного аудиту

 

Першим етапом проведення санаційного  аудиту є загальне знайомство з існуючою системою аудиту на підприємстві, санаційною концепцією і планом фінансового оздоровлення. Потім здійснюється збір і систематизація інформації, що буде використана в процесі санаційного аудиту. Уся необхідна інформація має бути відкритою і доступною для проведення санаційного аудиту. Дані про підприємство повинні характеризувати його оперативний і стратегічний стан. Поряд зі звітними бухгалтерськими даними і внутрішньою інформацією для оцінювання санаційної спроможності підприємства необхідно використовувати й зовнішні джерела: статистичні дані, що стосуються діяльності підприємства та галузі, матеріали із засобів масової інформації, висновки незалежних експертів, нормативні документи.

Дані про оперативний і стратегічний стан підприємства оцінюється в процесі поглибленого аналізу його господарської діяльності. При цьому послідовно виконуються такі завдання:

• аналіз виробничо-господарської діяльності;
• аналіз фінансового стану підприємства;
• дослідження ситуації, у якій перебуває підприємство на ринку факторів виробництва і збуту продукції.

У процесі поглибленого аналізу фінансово-господарської  діяльності підприємства послідовно вирішуються такі завдання:

-  оцінювання результатів господарської  діяльності за попередні і  звітні періоди;

-  визначення фази  кризи;

-  ідентифікація причин  кризи;

- виявлення факторів, що негативно вплинули на кінцеві  результати діяльності підприємства;

- визначення  сильних  і слабких сторін у діяльності  підприємства;

- формування висновку  про задовільну чи незадовільну  структуру балансу і про платоспроможність даного суб’єкта господарювання;

- визначення резервів  і факторів потенційної беззбиткової  діяльності.

Завершується санаційний аудит загальною оцінкою санаційної спроможності з наступним ухваленням рішення про доцільність санації чи ліквідації підприємства і складанням акта аудиторської перевірки.

В акті про результати санаційного аудиту необхідно чітко  відобразити фінансовий стан підприємства і визначити його санаційні шанси  та прогноз розвитку самого підприємства і навколишнього середовища. Акт має бути не тільки достовірним, але й містити необхідне обґрунтування проведення санації.

Отже, санаційний аудит  є найважливішою складовою процедури  санації та відіграє вирішальну роль у мобілізації підприємством  фінансових ресурсів. За допомогою санаційного аудиту визначається санаційна спроможність підприємства, що є головним критерієм прийняття рішення щодо санації чи ліквідації підприємства.

 

2.2 Аналіз виробничо-господарської  діяльності 

ДП „Криворізька теплоцентраль”

 

Державне підприємство „Криворізька теплоцентраль” має статус юридичної особи і здійснює свою господарську діяльність на основі статуту, затвердженого виконавчим комітетом Криворізької міської Ради та зареєстрованого міськвиконкомом. Підприємство веде самостійний баланс і підпорядковується Міністерству палива та енергетики України.

ДП „Криворізька теплоцентраль” є виробником теплової енергії в  місті Кривому Розі, транспортує  і реалізує її для потреб опалення і гарячого водопостачання населення, об’єктів соціального призначення і інших споживачів міста. Отже, основною діяльністю підприємства є виробництво теплової енергії, транспортування її через магістральні мережі для забезпечення понад 50 % житлового фонду міста та об’єктів соціального призначення та промисловості.

Крім цього основними  напрямками діяльності ДП „Криворізька теплоцентраль” є:

• виконання ремонтно – будівельних і налагоджувальних робіт;
• будівництво, ремонт, технічне переозброєння і налагодження енергетичного устаткування, будівель, споруд, теплових мереж;
• капітальний, середній та поточний ремонт основного та допоміжного обладнання котелень і теплових мереж та інші види робіт та послуг.

На балансі підприємства є:

• 6 опалювальних котелень, обладнаних 31 паровими та водонагрівальними котлами загальною встановленою потужністю 1406 Гкал/год.;
• 340,6 км теплових мереж діаметром 32 -1020 мм., із яких
• 84,5 км магістральних мереж, вводи на тепло розподільчі пункти;
• 170,4 км квартальних;
• 85,7 км. Мереж гарячого водопостачання.

На підприємстві працює 1444 висококваліфікованих працівників.

Відпуск теплової енергії за рік складає 2 – 2,5 млн. Гкал/рік.

Структура відпущеного  тепла складає:

• населенню – 86,1 %;
• бюджетним установам – 9,5 %;
• іншим споживачам – 4,4 %.

По результатам виробничо-господарської  діяльності за 2004 - 2005 роки підприємство має економічні показники в натуральному виразі подані у таблиці 2.2.1.

 

Таблиця 2.2.1 – Економічні показники розвитку

ДП „Криворізька теплоцентраль” за 2004 - 2005 роки в натуральному виразі.

 

№ з/п	Показники	Одиниці виміру	Період		Відхилення
			2004 рік	2005 рік	+/-	%
1	2	3	4	5	6	7
1.	Вироблено теплової енергії	тис. Гкал.	1172,984	1546,809	373,825	131,87
2.	Куповане тепло	тис. Гкал.	5,681	9,930	4,246	174,79
3.	Втрати тепла	тис. Гкал.	206,325	266,856	60,531	129,34
4.	Реалізація тепла	тис. Гкал.	972,340	1289,883	317,543	132,66
	в тому числі:
	І група споживачів	тис. Гкал.	828,460	1092,583	264,123	131,88
	ІІ група споживачів	тис. Гкал.	91,907	129,492	37,585	140,89
	ІІІ група спожи -вачів	тис. Гкал.	51,973	67,808	15,835	130,47