Бухгалтер (фахівець) самостійно складає або  приймає до обліку первинні документи, систематизує інформацію, відображену в цих документах, готує проміжні розрахунки для обліку господарських операцій та подає їх до розгляду. Здійснює накопичення та узагальнення інформації у потрібному розрізі (деталізації) про: наявність та рух грошових коштів та грошових документів у касі господарства, а також грошових коштів, що знаходяться на поточних рахунках у національній валюті, інших рахунках у банку в іноземній валюті, а також грошових коштах у дорозі; одержання та погашення заборгованості за довгостроковими та короткостроковими позиками; розрахунки з постачальниками та підрядниками, покупцями і замовниками, різними дебіторами і кредиторами; видані та отримані короткострокові чи довгострокові векселі, довгострокові і поточні зобов’язання; наявність та рух основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів, знос необоротних активів, а також капітальні та фінансові інвестиції; наявність та рух виробничих запасів; витрати на виробництво; доходи від операційної, інвестиційної і фінансової діяльності господарства; власний капітал та забезпечення зобов’язань.

    Нараховує заробітну плату, виконує інші розрахунки з працівниками, громадянами та юридичними особами. Бере участь у проведенні інвентаризації активів та зобов’язань. Веде аналітичний облік у розрізі об’єктів позабалансового обліку.

    Касир здійснює операції, пов’язані з  прийманням та видаванням готівкових грошових коштів через касу підприємства, зберігає всі прийняті цінності. Одержує в установах банку готівку, здійснює записи в касовій книзі операцій одержання і видавання готівки за кожним прибутковим касовим ордером і видатковим документом в день їх надходження або видавання. Перевіряє наявність і достовірність підпису головного бухгалтера, а на видаткових документах - дозвільного напису керівника або уповноважених ним осіб, наявність всіх інших реквізитів на прибуткових касових ордерах та видаткових документах, а також зазначених у цих документах додатків. Повертає документи в бухгалтерію для відповідного оформлення у випадку недодержання перелічених вимог. Підписує прибуткові касові ордери та видаткові документи відразу після одержання або видавання по них готівки, а на доданих документах ставить штамп "Сплачено". Видає квитанцію особі, яка здала готівку в касу. Ставить штамп "Депоновано" або робить відповідний запис в платіжній відомості біля прізвищ осіб. Виписує видатковий касовий ордер на фактично видану по платіжній відомості суму, передає його для реєстрації. Щоденно в кінці робочого дня виводить залишок грошових коштів у касі господарства та передає в бухгалтерію господарства звіт касира разом з прибутковими і видатковими документами під розпис особи, яка здійснює контроль за веденням касових операцій.

    У всіх працівників досить високий  рівень кваліфікації, тому, якісь негаразди  в організації бухгалтерської роботи  виникають вкрай рідко.

      До  рахунку 27 "Продукція сільськогосподарського виробництва" відкриваються субрахунки:

       271 "Продукція рослинництва";

       272 "Продукція тваринництва";

       273 "Продукція допоміжних і  обслуговуючих виробництв";

       274 "Продукція, закуплена у населення".

        Сільськогосподарську продукцію,  насіння і корми, які надходять із виробництва протягом року, оцінюють за плановою собівартістю з коригуванням у кінці року після розрахунку фактичної собівартості.

        Насіння і корми виробництва  попереднього року оцінюють за  фактичною собівартістю попереднього  року.

        Оприбуткування продукції рослинництва

        Оприбуткування зернової продукції  здійснюється трьома методами, зокрема  оформляється:

       1) реєстр відправки зерна та  іншої продукції з поля (форма  № 77);

       2) путівка на вивезення продукції  з поля (форма № 77а);

       3) талон водія (форма № 776), талон комбайнера (форма № 77в) і талон бункериста (форма № 77г).

        Підприємство обирає один з  методів, виходячи з конкретних  умов.

        Найбільш прогресивним є третій  метод, за якого комбайнер і  шофер під час навантаження  зерна на автомобіль обмінюються талонами.

        При прийманні зерна на тік  або склад його обов'язково  зважують і оформляють Реєстром  приймання зерна вагарем (форма  № 78). При цьому шофер передає  вагарю талони, отримані ним від  комбайнерів.

        На підставі первинних документів  завідуючий током (комірник) робить записи у Книзі складського обліку (форма № 40) і Відомості руху зерна та іншої продукції (форма № 80).

        Оприбуткування урожаю картоплі, цукрових буряків, овочевих, баштанних,  горіхоплідних, плодово-ягідних  та субтропічних культур здійснюють у Щоденнику надходження сільськогосподарської продукції (форма № 81), де записують масу кожної партії продукції, дату і місце збирання (приймання).

        Якщо негайне зважування ускладнено, можна застосувати раніше виміряну  тару певного вмісту (відра, ящики тощо).

        Для визначення маси коренеклубневих  плодів, які зберігаються в буртах, допускається оприбуткування врожаю  шляхом заміру буртів і визначення  маси 1 м3 продукції в бурті. 

        Різні натуральні одиниці вимірювання  плодоовочевої продукції (штуки,  пучки) приводять до кілограму.

        Оприбуткування кормів здійснюється  Актом приймання грубих і соковитих  кормів (форма № 93).

        Бухгалтерські проведення:

       1. Оприбутковано продукцію рослинництва: Д-т.271 К-т231.

       2. Оприбуткування насіння і кормів (зерно з насіннєвих ділянок, сіно, солома, коренеплоди, силос):

        Д-т208 К-т.231.

        Якщо отримана продукція може  бути використана на різні  цілі, її оприбутковують у дебет  271 субрахунку, а потім списують  за цільовим призначенням:

        — Насіння і корми:

        Д-т 208 К-т 271.

        — Передача продукції в переробку: Д-т 23 К-т 271.

        — Передача продукції в торгівлю  і громадське харчування:

        Д-т 28 Kт 271.

        Витрачання продукції рослинництва

       1. Реалізація продукції, відправка  в заготівельні організації оформляється  товарно-транспортною накладною (форма № 1-СГ (зерно), № 1-СГ (овочі)): Д-т 901 К-т271.

       2. Внутрішньогосподарське переміщення  оформляється накладними (форма  87): Д-т 27, 208, 28 Kт 271.

       3. Використання в господарстві  оформляється актами (при використанні  насіння і садівницького матеріалу), відомостями (при списанні кормів  на годування тварин) та ін.

        Д-т 231, 232, 233 К-т 27, 208. 

 

       2.4. Нормативно-правове  забезпечення обліку  процесу виробництва

 

      Основним  нормативним документом, який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, є Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Що стосується витрат на виробництво та виходу продукції, то вони регулюються і опираються при своєму визначенні на цей закон.

      Також одним із основних нормативних документів являється Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», який містить загальні положення, визнання, склад, обрахунки, їх ведення в бухгалтерській звітності. П(С)БО 16 є повним відображенням сутності витрат, дає їм повну характеристику.

      Відповідно  до П(С)БО 3 «Звіт про фінансові  результати», витрати – це зменшення  економічних вигод у вигляді  вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення  власного капіталу. Таке визначення поняття  «витрати» передає зміст витрат діяльності, які відображаються у Звіті про фінансові результати, але не виражає сутності категорії «витрати виробництва» на рівні виробничого процесу. Оскільки, відпуск сировини і матеріалів у виробництво не супроводжується ні зміною величини активів, ні зміною величини пасивів, а призводить до змін в структурі активу підприємства.

      У податковому обліку використовують поняття «валові витрати», які, відповідно до ст. 5 Закону України «Про оподаткування  прибутку підприємства» від 22 травня 1997 року № 283/97-ВР (зі змінами та доповненнями), являють собою суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Валові витрати визначаються за правилом першої події з метою обчислення розміру оподаткованого прибутку і на передають зміст поняття «витрати виробництва» з точки зору процесу виробництва. Адже, вартість запасів придбаних для виробництва певної продукції відображається у складі валових витрат одразу після їх оприбуткування на складі, або ж за фактом оплати. А на витрати виробництва такі видатки відносяться в міру їх списання зі складу на виробництво.

      Управлінський облік законодавчо не регламентується, тому не має офіційно затвердженого  поняття, яке б відтворювало зміст  категорії «витрати виробництва» в  управлінському аспекті. В Методичних рекомендації по плануванню, обліку і  калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України від 18.05.2002 р. № 132 для підприємств промислової політики в п.15 зазначається, що витрати на виробництво продукції створюють виробничу собівартість продукції (робіт, послуг) і у виробничій сфері до таких витрат належать усі витрати, пов’язані з функцією виробництва продукції.

      Підприємство  самостійно визначає параметри та напрями  облікової політики; обирає форму  бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з дотриманням єдиних методологічних засад та з урахуванням особливостей господарської діяльності й наявної технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми управлінського обліку, звітності й контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку; може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов'язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства.

      У формуванні облікової політики визначальна  роль належить керівнику і головному  бухгалтеру. Від їх компетенції та взаємостосунків залежить успішне  здійснення (провадження) облікової  політики підприємства. Головний бухгалтер  або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства, має певні обов'язки, зокрема забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання в установлені терміни фінансової і статистичної звітності; організовує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій; бере участь в оформленні матеріалів, пов'язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства; забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства. 

      Висновки  до 2 розділу

 

      ПОСП  «Надія» розташоване в с.Зарубенці  Андрушівського району. Спеціалізація  підприємства - виробництво яєць. Також підприємство займається вирощуванням зернових культур. Для забезпечення птахівництва кормами в ПОСП «Надія» все більшого розвитку набирає галузь рослинництва. Земельні ресурси в господарства, як вже зазначалося, на орендних умовах, але ефективне та ціле направлене їх використання чим далі господарству приносить неабиякий зиск. Так як продукцію рослинництва, що є надлишковою господарство реалізовує. Для цього господарство створило групу працівників, що займаються виключно рослинництвом. 

      При веденні бухгалтерського обліку ПОСП «Надія» дотримується основних принципів, які визначені національними стандартами бухгалтерського обліку, та здійснює облік на підставі Наказу «Про облікову політику».