Внутрішній аудит як елемент вдосконалення системи контролю на підприємстві

     Кабінет Міністрів України 28.09.11 ухвалив  Постанову № 1001 «Деякі питання утворення  структурних підрозділів внутрішнього аудиту та проведення такого аудиту в  міністерствах, інших центральних  органах виконавчої влади, їх територіальних органах та бюджетних установах, які належать до сфери управління міністерств, інших центральних  органів виконавчої влади» (далі Постанова  № 1001). Згідно з Постановою № 1001 міністри та керівники інших центральних  органів виконавчої влади з 01.01.12 року повинні утворити та забезпечити  функціонування структурних підрозділів  внутрішнього аудиту в межах граничної  чисельності працівників міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, реорганізувавши  контрольно-ревізійні підрозділи. Також  має бути забезпечена організаційна  і функціональна незалежність структурних  підрозділів внутрішнього аудиту, вжито  заходів щодо запобігання неправомірному втручанню третіх осіб в їх діяльність [2].

     Як  зазначається в Постанові № 1001, основним завданням структурного підрозділу внутрішнього аудиту є надання керівникові  центрального органу виконавчої влади, його територіального органу та бюджетної  установи об’єктивних і незалежних висновків та рекомендацій щодо:

     - функціонування системи внутрішнього  контролю та їїудосконалення;

     - удосконалення системи управління;

     - запобігання фактам незаконного,  неефективного та нерезультативного  використання бюджетних коштів;

     - запобігання виникненню помилок  чи інших недоліків у діяльності  центрального органу виконавчої  влади, його територіального органу  та бюджетної установи.

     Внутрішній  аудит проводиться відповідно до стандартів, затверджених Мінфіном, а  строк його проведення не повинен  перевищувати 45 робочих днів, - зазначається в постанові.

     Таким чином, можна стверджувати, що все-таки існує розвиток внутрішнього аудиту в Україні і влада оцінила  його необхідність і значимість, про  що свідчить просування у нормативному забезпеченні цього різновиду контролю.

      Висновок. Система внутрішнього аудиту – це сукупність процедур та облікової політики господарюючого суб’єкта, спрямованих на попередження, виявлення і виправлення суттєвих помилок та відхилень від норм, які виникають у фінансових звітах. Внутрішній аудит – це складова частина загальної системи управління підприємством, покликаний виконувати контрольні функції і підпорядкований керівництву підприємства.

      Позитивними рисами організації внутрішнього аудиту на підприємстві є те, що:

      - внутрішній аудит допомагає забезпечити  ефективність діяльності апарату  управління щодо захисту законних  майнових інтересів підприємства;

      - удосконалює систему бухгалтерського  обліку і сприяє підвищенню  ефективності роботи;

      - контролює реалізацію, надходження  грошових коштів, придбання товарів  і послуг тощо;

      - зміцнює фінансовий стан підприємства.

      Негативними рисами організації внутрішнього аудиту на підприємстві є:

      - відсутність досконалої законодавчої  бази;

      - підвищення професійної компетенції  фахівців з аудиту відповідно  до сучасних вимог, тому що  для ведення сучасного аудиту  необхідні не тільки великі  управлінські, фінансові, технічні  зусилля, а й спеціальні знання  людських аспектів організації  виробництва, висока кваліфікація  в галузі трудового права, уміння  користуватися соціально-економічними  показниками й інші знання  у сфері управління трудовими  ресурсами;

      - в Україні питання організації  процесу внутрішнього аудиту  досліджено на недостатньому  рівні, оскільки відсутній практичний  аспект висвітлення даного питання.

      Література:

1. Закон України “Про аудиторську діяльність” від 22.04.93 № 3125-XII в редакцiї вiд 07.08.2011// [Електронний ресурс]. – режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=3125-12.html
2. Постанова Кабінету Міністрів України від 28 вересня 2011 року № 1001 «Деякі питання утворення структурних підрозділів внутрішнього аудиту та проведення такого аудиту в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, їх територіальних органах та бюджетних установах, які належать до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади» // [Електронний ресурс]. – режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1001-2011-%EF.html
3. Білуха М.Т. Теорія фінансово-господарського контролю і аудиту: Підручник для вузів. – К.: «Вища школа», 1994. – 143 с.
4. Бурлуцька Ю.М. Аудиторські послуги в Україні: реалії сьогодення та перспективи розвитку // [Електронний ресурс]. – режим доступу: http://www.rusnauka.com/17_AND_2010/Economics/69367.doc.html.
5. Дудка С. Внутрішній аудит: найголовніше // Бібліотека бухгалтерського обліку. – 2008. - № 8.
6. Петіна Л.В. Сутність та значення системи внутрішнього контролю/ Л.В.Петіна, А.В.Зварич // [Електронний ресурс]. – режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/biznes/2010_2/2010/02/100223.pdf
7. Петрик О.П. Законодавчо–нормативне регулювання аудиторської діяльності в Україні: реалії сьогодення // Бухгалтерський облік і аудит. – 2009. - № 8-9. – С.70-77.