Антикризові стратегії фінансових установ: світовий та український досвід

     Основна відмінність у поведінці американських  і європейських банків під час  кризи в тому, що в першому випадку  PR полягає в публікації піврічного звіту, положенні справ на біржах і результатів investor relations. В Україні в банках криза змусила банки створювати відділи по зв’язках з громадськістю, а реальний інтерес представляють звіти перших 20 банків, який вдалося вистояти. Нажаль, мені не вдалося знайти банк, який би пропонував якщо не в пресі, то хоча б на власному сайті  якісний аналітичний продукт стосовно майбутнього розвитку ринку і поведінки валюти, а навпаки, зустрічаються доволі-таки  популістські фрази типу «долар досягне відмітки в 10 після виборів». Серйозний репутаційний збиток для банківської системи зробило введення мароторію на дострокове зняття депозитів.

     Керівник  служби зв’язків з громадськістю  Ощадбанку Ярослава Тітова підкреслила, що їх банк зробив ставку на топ-менеджера. За її словами: «Персональна репутація лідера підтримує корпоративну, а не навпаки».

     Нажаль,нібито підвищуючи свою PR та рекламну активність банки, особливо банки з іноземним капіталом вдаються до рекламного ходу, який активно піариться в ЗМІ, але насправді приносить банку лише короткострокову вигоду, а у клієнта може викликати лише  невдоволення і почуття того, що його обдурили. Напевно, банки роблять ставку на загальну хвилю невдоволеності, на якій їх дії мають забутися. Ось одна з таких схем: розробляється депозитна програма, яка розрахована на короткий строк. Банк пропонує вклад на 10 днів зі ставкою доходності 24%. Але, як правило, клієнт не забирає свої гроші через такий короткий строк. Тому банк знижує ставку до 18%, оскільки депозит вважається таким, що є пролонгованим і по ньому діють вже інші умови.

     Напевно, найбільш невдалу рекламну і PR стратегію обрав банк «Надра». Актори і співаки зверталися до людей, переконуючи їх нести гроші в банк, в результаті чого можна було виграти велику суму. 10 лютого в банк було введено тимчасову адміністрацію НБУ і встановлено мораторій на задоволення потреб кредиторів строком на 1 рік. Таким чином було підірвано авторитет не тільки тих, чиїй думці довіряли, але й всієї банківської системи.

     Майже половина банків в Україні не мають  затвердженої маркетингової стратегії. Документ, який регламентує маркетингову діяльність, наявний лише у 53% фінансових установ України, який прийняли участь в опитуванні, проведеним компанією Active Management Consulting. 

Три стратегій українських банків, направлених на підвищення довіри до них з боку вкладників, згідно даних українського ділового видання «Дело» 

Пріватбанк

Банк  «Фінанси і Кредит» 

ОТП Банк

Отже, можемо зробити висновок, що основні інструменти, які задіяні банками у власних стратегіях повернення довіри це:

• Інформаційна активність (рекламні компанії, співпраця із ЗМІ)
• Покращення продуктового ряду і якості обслуговування
• Просування клієнтських систем управління продуктами і система оцінки якості обслуговування.