Характеристика відгодівельних, забійних та м’ясних якостей м’ясних порід

Подальша племінна робота з симентальської худоби передбачає два напрямки. Перше - поліпшення і  вдосконалення молочної продуктивності і створення тварин, придатних  для умов інтенсивних технологій, що відрізняються високою молочністю, бажаною формою вимені і високою інтенсивністю молоковіддачі (2-2,5 кг / хв), типом статури, характерним для молочної худоби. Ця робота виконується методом внутрішньопородної селекції, а також шляхом схрещування з червоно-строкатими голштинским биками. Друге - отримання тварин з розвиненими м'ясними якостями, з метою створення м'ясного типу симентальської худоби. Для цього також здійснюється чистопородне розведення з використанням биків симентальської породи імпортної селекції (Франція, Німеччина) [9].

 

Симентальська м’ясна порода створювалася на основі поширеної в Україні симентальської породи молочно-м'ясного напряму продуктивності (поголів'я понад 600 тис. голів), з використанням генотипів зарубіжної селекції (комолого симентала американської селекції та австрійських сименталів). 

 Робота по виведенню  вітчизняної м'ясної симентальської породи здійснюваласься під методичним керівництвом Укр-племоб'єднання Інститутом розведення і генетики тварин УААН. 

 Чисельність у підконтрольних стадах симентальської худоби імпортної селекції — 1615 голів, в тому числі 577 корів. 

 При створенні м'ясної  симентальської породи племінна робота спрямовуваласься на одержання і розмноження тварин з високими показниками м'ясної продуктивності, що стійко передають свої корисні якості нащадкам. Програмою передбачається мати живу масу дорослих бугаїв 1100 кг, корів — 600 кг, телят при народженні — 35—40 кг, бичків у 205 днів — 250 кг, телиць — 230 кг; у 12 місяців — відповідно 400 і 340; у 15 місяців — 500 і 400; у 18 місяців — 580 і 440 кг. Інтенсивність росту в період відгодівлі — 1200—1500 г, забійний вихід — не менше 60%, вміст кісток у туші — не більше 17% [8].

Програма створення української  симентальської м'ясної породи (1990-2005 рр.) розроблена за принципами великомасштабної селекції [10].

Базовою породою для створення  вітчизняних сименталів стала сіра українська порода, що була піддана  в кінці ХІХ – на початку ХХ століть масовій метизації сименталами, яких завозили, в основному, з Швейцарії, та невеликими партіями з Угорщини (мад'яртарка), Франції (монбельярдська), Німеччини (гірська ряба).

Значну роль у формуванні симентальської породи в Україні  відіграла Харківська племінна книга, яка була заснована у 1909 році за ініціативою М.П.Пахомова.

Найбільшого розвитку в Україні  симентальська порода досягла в  минулому столітті. В 30-і роки в Україні  були створені племінні заводи симентальської породи: “Тростянець”, “Терезине”, “Червоний Велетень”, “Українка”, “Шамраївка”, “Хмельовик”,“Матусове”, “Веселий Поділ”, “Первухінський” та інші, які внесли незаперечний вклад у поліпшення її продуктивних ознак та значне поширення [10].

 

 

 

 

5.Українська м’ясна  порода

 

Перша вітчизняна м'ясна порода. Апробована і затверджена наказом  Мінсільгосппроду України від ЗО липня 1993 р. № 211.  
       Нині популяція породи становить близько 20 тис. голів, з яких 5 тис. корів. її успішно розводять у більшості природно-кліматичних зон України, що свідчить про високу акліматизаційну здатність.  
       Автори породи: П. Л. Погребняк, М. А. Кравченко, Ф. Ф. Ейснер, Г. Д. Чала, І. М. Недокус, В. Г. Сокол, М. В. Зубець, Е. М. Доротюк, А. М. Угнівенко, В. М. Ткачук, В. П. Лукаш, Ю. М. Карасик, С. С. Спека, О. П. Чиркова, А. О. Омельяненко, О. М. Окопний, О. Г. Тимченко, В. С. Козир, Д. Т. Вінничук, Г. Т. Шкурін, М. Т. Юрченко, В. І. Шевченко, М. Г. Ященко, В. Г. Василець, Г. Д. Кудря, І. О. Гармаш, Г. А. Глотова, В. Ю. Недава, О. Л. Білозерський. 

 Порода одержана методом  складного відтворювального схрещування  з використанням чотирьох вихідних  порід: шароле, кіанська (спеціалізовані  імпортні м'ясні), симентальська  і сіра українська (місцеві молочно-м'ясні). 

 Жива маса повновікових бугаїв становить 1000—1270 кг, корів — 600—710 кг, телят при відлученні у 6 місяців — 200— 220 кг, що на 5,2—10,5% вище від встановленого стандарту. У 18-місячному віці вони досягають живої маси 565 кг, мають середньодобові прирости 1208 г при затраті кормів на 1 кг приросту 6,8 к. од., забійний вихід — 59—63%. Туші бичків масивні, щільні, з добре розвиненою м'язовою тканиною і помірним поливом. За морфологічним складом перевищують показники вихідних материнських порід. 

 У процесі створення породи було визначено кращих 50 бу-гайців, які у 12-місячному віці мали живу масу понад 500 кг: Анчар 0988 у 15-місячному віці важив 675 кг при середньодобових приростах 1325 г, Пагін 0354 — відповідно 630 кг і 1462 г, Осокор 0109 — 620 кг і 1367 г. 

 Екстер'єрними особливостями породи є крупність, пропорційна будова тіла, міцний, щільний тип конституції, достатньо розвинена глибока (81 см) і широка (61 см) грудна клітка. Тварини досить високорослі (висота плідників у холці — 150 см, корів — 130 см), рівна лінія верху при достатній довжині тулуба (коса довжина — 176 см), добре розвинена задня третина тулуба, достатньо міцний кістяк. Тварини масивні (індекс масивності — 155,7) і збиті (131,2). їх масть світло-полова і полова. 

 Матки характеризуються високою відтворювальною здатністю. Середній вік при першому отеленні — 30 місяців. Міжотельний період триває в середньому 400 днів. Роди перебігають, як правило, легко, без ускладнень. Частка важких родів становить 2,9%. Післяродові захворювання відсутні. 

 У породі затверджено сім заводських ліній, 42 родини і два заводських типи: Лохвицько-Золотоніський та Головеньківський. Родоначальники ліній оцінені за власною продуктивністю та якістю нащадків: Пагін 0354, Осокор 0109, Тайник 1821, Анчар 0988, Сом 0418, Лосось 2391, Хижий 1599. Кращі родини Ванільної 845 (жива маса — 700 кг, молочність — 350 кг), Чародійки 5006 (жива маса — 745 кг, молочність — 311 кг). 

 На всіх етапах роботи здійснювався імуногенетичний контроль вірогідності записів про походження тварин.

 Українська м'ясна порода досить гетерогенна з високою мінливістю, коефіцієнт гомозиготності — 0,041. Найпоширеніші алелі системи В груп крові: BY2A'B'P'Y', BO', O, QG'G", O,A'G'G", BY2A'G'P'Q'G", GY2, Y2A'E'G'G". У гемоглобіновому локусі частота алелю В дорівнює 0,10—0,15. 

 Генофондний запас сім'я бугаїв, який створено в Інституті розведення і генетики тварин та на випробувальній станції Ковельського племпідприємства (Волинська область), становить понад 3 млн спермодоз [11]. 

 
        Тварини цієї породи добре пристосовані до цілорічного безприв"язного утримання на вигульно-кормових майданчиках, у приміщеннях легкого типу, добре витримують холод і спеку, ефективно використовують грубі та пасовищні корми. Жива маса повновікових бугаїв становить 1100--1300 кг, корів - 600-710 кг, телят при відлученні у 6 місяців - 200- 220 кг. Бугайці у 18 місяців досягають живої маси 600 кг, ма-іоть середньодобові прирости 1208 г при витраті кормів на 1 кг приросту 6,8 к.од., забійний вихід - 59 63%, вихід м"якоті туші - 82%. Туші бичків масивні, щільні, з добре розпиленою м"язовою тканиною і помірним поливом. За морфологічним складом перевищують показники вихідних материнських порід. Провідні племрепродуктори породи: "Чиста криниця" Полтавської, "Воля" Черкаської, "Головеньківський" Чернігівської областей, "Рассвет" Автономної Республіки Крим [12].

 

6. М’ясне скотарство

 

Станом на 1 грудня 2012р. в  сільськогосподарських підприємствах області утримується 5,4 тис. гол. великої рогатої худоби м’ясного напряму продуктивності з них 1,7 тис. гол. корів. Проти 2011 року поголів’я ВРХ м’ясного напряму продуктивності збільшилось на 882 голів, в т.ч. корів – на 97 гол.

Розведенням м’ясної худоби займається 14 сільськогосподарських  підприємств, з яких 1 племінний завод ТОВ АФ «Україна» Шосткинського району по розведенню української м’ясної породи, 2 племрепродуктори: по світло-аквітанській породі (Іванівська досдідно-селекційна станція Охтирського району) та лімузинській породі (ПрАТ АФ «Мрія» Конотопського району).

Середньодобові прирости на відгодівлі великої рогатої худоби складають понад 800 грам [14].

Середньодобові  прирости ВРХ за 2006 - 2011 роки, грам

 

 

 

  

 

 

Висновки і  пропозиції

 
        Скотарство є однією з важливих і складних галузей сільського господарства. Воно дає цінні продукти харчування, шкіряну сировину, органічне добриво. М'ясо та м'ясопродукти є невід'ємними елементами структури стратегічної продовольчої безпеки нашої країни. Останнім часом спостерігається різкий спад виробництва продукції м'ясного скотарства, ця галузь для сільськогосподарських товаровиробників є збитковою. У зв'язку з цим висновок галузі з кризи, підвищення ефективності виробництва м'яса великої рогатої худоби в даний час є актуальною проблемою.  
Відомо, що на загальний обсяг виробництва продукції м'ясного скотарства впливають безліч факторів, але основними є поголів'я тварин на вирощуванні та відгодівлі та їх продуктивність.

Причини недостатньго розвитку м’ясної галузі:

Визначають декілька основних причин негативного впливу на розвиток галузі. По-перше, низька ефективність скотарства. Незважаючи на високі минулорічні закупівельні ціни на молоко, галузь залишається мало привабливою для господарників. Якщо в травні 2011 року середня закупівельна ціна на молочну сировину, вироблену у сільськогосподарських підприємствах, становила 2,9 тис. грн/т, то в жовтні досягла 3,8 тис. грн. Порівняймо: середні ціни на молоко торік у країнах Європейського Союзу коливалися у межах 35-36 євро в розрахунку на 100 кг продукції. Молоко, вироблене в господарствах населення, коштувало на вітчизняному ринку значно дешевше. Упродовж минулого року за нього можна було отримати в середньому від 2,0 до 2,9 тис. грн/т. У січні 2012 року закупівельні ціни на молоко від сільськогосподарських підприємств становили 3,5-3,8 тис. грн/т, населення - 2,3-2,8 тис.; молодняк великої рогатої худоби вагою понад 400 кг - 17,0-17,5 тис. грн/т.

Проте навіть така цінова ситуація не забезпечує належний рівень ефективності галузі. Рентабельність виробництва молока у 2010 році становила 17,7% (1,4% у 2009 році), м’яса великої рогатої худоби - 35,9% (-32,9%). Такі результати діяльності в скотарстві ускладнюють навіть просте відтворення галузі, не говорячи про її розширений розвиток [15].

Пропозиції: 
       Розвиток тваринництва прогнозується, головним чином, за рахунок інтенсифікації скоростиглих галузей у громадських господарствах, а також стимулювання виробництва у фермерських і особистих підсобних господарствах населення. Досягти ці мети можливе лише за умови забезпечення державних і колективних господарств комбікормом, технологічним обладнанням та іншими матеріальними ресурсами за цінами розумного паритету. Впровадження в тваринництво нової технології та засобів модернізації, інтенсифікація годівлі та оптимізація кормових раціонів, відновлення і подальший розвиток великих підприємств по відгодівлі худоби з усуненням ручної праці. Це в свою чергу дозволить прискорити виробництво яловичини і телятини. Досягнення результатів усіх факторів підвищення ефективності виробництва продукції скотарства, в даний час безпосередньо пов'язано з розміром виділених бюджетних коштів, пільгового оподаткування, інформаційного забезпечення і т.д.  
         Удосконалення внутрішньогосподарських економічних відносин у м'ясному скотарстві дозволить зацікавити працівників галузі в збільшенні виробництва продукції, економному витрачанні кормів, засобів виробництва. У результаті цього підвищиться продуктивність тварин, збільшиться обсяг виробництва продукції м'ясного скотарства, підвищиться економічна ефективність галузі.  

 

 

 

 

 

Використані джерела

1.Іванчиков В. Ю., Подоба Б.Є. журнал «Тваринництво» 2010 /Скотарство//мясне//абердин-ангуська/ авторами статті є В. Ю. Іванчиков,

Б. Є. Подоба

2. Материал из Википедии — свободной энциклопедии

3. Шуст П., ст. наук. співробітник, канд. с.-г. наук, Iнститут м’ясного скотарства УААH   

4.Зубець М. В., Іванчиков В.Ю., Подоба Б.Є.  журнал «Тваринництво» Скотарство - м'ясне - лімузин / лимузин

5.дисертація 

6. Петрушки С. А., доктор сільськогосподарських наук

7.Лукаш В. П., Гармаш І. О. //Тваринництво - Скотарство - м'ясне - світла аквітанська / светлая аквитанская

8. Лукаш В. П., І. О. Гармаш, В. П. Буркат //Тваринництво - Скотарство - м'ясне - симентальська м’ясна / симентальская м’ясна

9. Категория Тваринництво | Опублiковано 09.10.2011 

10. Источник: Автореф. дис... д-ра с.-г. наук: 06.02.01 / Г.Т. Шкурин; УААН, Ін-т тваринництва. — Х., 2001. — 35 с. — укp.

11.Доротюк Е. М., В. П. Лукаш, І. О. Гармаш, В. П. Буркат, Б. Є. Подоба, Г. О. Цілуйко// Тваринництво - Скотарство - м'ясне - українська м’ясна

12. Автори: М.В. Зубець, Е.М.  Доротюк, А.М. Угнівенко, В.М.  Ткачук, В.П. Лукаш та ін.

13.  Животноводство / Породы Коров / Статья "Аквитанская" «Рубрика»: 08.06.2012

14.Звіт головного управління агропромислового розвитку Сумської обласної державної адміністрації за 2012 рік.

15. Маслак О. /газета «Агробізнес  сьогодні» №23(246) грудень 2012