Промисловий спосіб виробництва свинини

 

 

Добову витрату  кожного виду корму обчислюємо за формулою [2]

,                                                                   (1.1)

де    n_i – добова норма видачі корму в розрахунку на одну тварину і-тої

                групи, кг (див. Табл 3);

         m_i – поголів’я тварин і-тої групи, голів.

Наприклад для буряка добова витрата складатиме

. 

Річну потребу у  кормах обчислюємо за формулою [1]

,                                                                 (1.2)

де    t – тривалість періода годівлі, днів (t=365 днів);

         R – коефіцієнт, що враховує втрату кормів під час зберігання і

                транспортування [1], R=1,01 для концкормів,

                                                     R=1,03 для коренебульбоплодів,

                                                     R=1,1 для силоса.

Наприклад, річна  потреба буряка складатиме

Аналогічно проводимо  розрахунки для інших видів кормів і отримані результати заносимо в  таблицю1.4

Таблиця 1.4 – Добова та річна потреба в кормах

 

	Потреба в кормах, кг
	добова	річна
Буряки кормові напівцукрові Силос Трав’яне борошно Концентровані корми Сіль кухонна Мікроелементи Корми твариного походження	3972 612 894 2846 18 7,3 47	1493273 225640 326310 1038790 6570 2664 17155
Всього	8396	3110402

 

 

1.5 Вибір і розрахунок основних і допоміжних приміщень та сховищ для кормів і гною

 

Необхідну кількість однотипних споруд можна  обчислити за формулою

,     (1.3)

де m – загальна кількість тварин однієї тієї ж технологічної групи на фермі, голів; m_n – проектна місткість одного приміщення, голів.

Для утримання свиноматок (200 голів) вибираємо 1 свинарника-маточника на 200 місць. Т.П. 802-103. З допоміжних приміщень приймаємо кормоцех КЦС – 2000, санпропускник на 15 чоловік Т.П.807-11-1, ветамбулаторію з ізолятором, вагова з автомобільними вагами вантажопідйомністю 30 тон на один проїзд 416.7-193.

Для зберігання кормів ферма повинна  мати відповідні сховища та споруди (табл.1). Загальна місткість V₃ (м³); необхідна кількість сховищ N визначені за формулами:

                                               

,                                            (1.4)

де    Q_p – річна потреба корму доного виду [1], кг;

         Q_tex- технічна місткість сховища [1].

Проведемо розрахунок на прикладі буряка

 

                               шт.

 

Для збрігання концкормів на території ферми визначаємо розмір сховища із розрахунку 16% від річної потреби

                                  ,                                                           (1.5)

                                                 

Таблиця 1.5 – Необхідна кількість споруд для корму                 

 

Назва споруди	Потреба в кормах, кг	Обємна маса корму, кг/м3	Потрібна місткість, кг.	Місткість одного сховища Vc, м3	Коефіцієнт використання місткості  сховища	Необхідна кількість і № Т.П.
1.Склад для концкормів і кормових  добавок*	1038790	600	166	1000	0.75	2шт.  т.п.813-165
2.Сховище для буряків	1493273	670	238	1000	0.95	2шт.
3.Траншея для комбісилоса	225640	1100	36	1000	0.95	1шт. т.п.811-36

 

 * - запас конц. кормів складає 15 добових потреб.

 

Для розрахунку потрібної  кількості гноєсховищ потрібно визначити  добовий вихід гною від однієї тварини кожної групи

,                                                    (1.6)

де:    q_е – добовий вихід екскрементів від однієї тварини [6], кг;

         q_в – добова кількість води, що додається в систему видалення

                гною на одну тварину з врахуванням  миття годівниць, 

                підлоги, підтікань автонапувалок,  кг;

         q_мех – кількість механічних включень, що надходять у систему за  добу, кг.

.

Дані  розрахунку заносимо в таблицю 1.9.

 

Таблиця  1.9 -  Розрахунок кількості гною

Група тварин	qпідстилк, кг	qгн, кг	qсечі, кг	qмех, кг	m, голів	qдоб, кг
Свинноматки	5	9	8	0,024	180	3960
Хряки-виробники	4	9	6	0,035	36	684
молодняк	2	5	2,5	0,051	2000	19000
Всьго						23644

Загальну місткість  гноєсховищ обчислюємо за формулою [1]

 ,                                        (1.7)

де    Д –  планова тривалвсть зберішання гною (приймаємо стійловий

                період 180 днів);

         q_п – добова норма внесення підстилки [1], кг (для соломи 2-3 кг);

         m_і – поголів’я і-тої групи тварин, голів;

         n – кількість груп тварин.

 

кг.

Таким чином потрібна місткість гноєсховища

                                      ,                                                        (1.8)

  .

Потрібна кількість  сховищ

                               ,                                                         (1.9)

   .

По [1]приймаємо 1 гноєсховища ємкістю 1000 тон Т.П. 815-416.

 

1.6 Розробка генерального плану  ферми

 

Земельну ділянку  під ферму вибираємо з врахуванням  виробничих вимог, що пред’являються. Ділянка розташована за 500 м від села (тобто ширина санітарно-захистної зони витримується) має природній нахил місцевості 3˚, що дозволить відводити талі і дощові води природнім шляхом і рівень грунтових вод не меньше 2...2,5 м.від поверхні. Користуючись санітарно-гігієнічними і протипожежними нормами [1][2] розташовуємо на ділянці всі виробничі і допоміжні будівлі у відповідності з прийнятою технологією утримання і годівлі тварин. Щоб забезпечувалась поточність виробничого процеса з мінімальними переміщеннями потоків

корму, відходів, а  також планувати мінімальне переміщення  тварин. Гноєсховище розміщуємо нижче  ділянки основних і допоміжних приміщень. Уся територія ізольована від  навколишньої місцевостіполосою насаджень  дерев.

Коефіцієнт щільності  забудови обчислюємо за формулою [2]

 ,                                                                     (1.10)                          

де:    F_з – площа забудови будівель і споруд, м²;

         F_о – загальна площа ферми, м².

 

Коефіцієнт використання ділянки

,                                                                    (1.11)

де:    F_с – площа під спорудами, майданчиками з твердим покриттям і

                дорогами, м².

 

 

 

 

 

2. Вибір і розрахунок основних і допоміжних  технологічних процесів на фермі

 

2.1 Механізація приготування кормів

 

Процес  кормоприготування полягає у  виконанні технологічних заходів, спрямованих на кормову сировину, що обробляється, з метою надання  їй нових властивостей. Стосовно конкретних видів кормів багаторічним досвідом, а також науковим досвідом: вченими  визначені раціональні технологічні заходи .

Як  бачимо, вибрана технологічна схема  кормоприготування передбачає готувати повно раціональні кормові суміші з різних компонентів без їх термічної. хімічної, або біологічної обробки. У кормоцеху перед годівлею  лише очищують, подрібнюють і змішують. Це найпростіша технологія кормоприготування, яка рекомендується для всіх господарств, де  корми доброякісні і не потребують спеціальної обробки.

Базовою технологічною операцією, що визначає продуктивність усього процесу кормоприготування  є змішування.

Приготування кормосуміші  на кожній фермі має за мету зменшити витрати кормів на одиницю продукції  за рахунок збалансованого раціону  по поживності, забезпечити механізацію  роздавання кормів одним типом кормороздавача, а значить зменшьти затрати праці  на роздавання кормів.

Процес кормоприготування  полягає у виконанні технологічних  заходівспрямованих на кормову сировину, що обробляється, з метою надання  їй нових властивостей. Стосовно окремих  видів кормів багаторічним досвідом, а також науковими дослідженнями  визначені раціональні технологічні заходи Для обгрунтування вибору кормоцеху необхідно знати добові потреби кормів для ферми, разовий обсяг їх видачі, продуктивність окремих технологічних ліній і кормоцеху вцілому.

Проектом  передбачається  всі корми і  добавки згодувати і вигляді  повноцінних сумішей при дворазовій видачі.

Для обґрунтування вибору типорозміру кормоцеху необхідно знайти добові потреби кормів для ферми, разовий обсяг їх видачі, продуктивність окремих технологічних ліній і кормоцехів в цілому.

Добова  витрата i – го виду кормів G_доб на все поголів’я певної групи тварин наведена у табл. 1.5.

 

З урахуванням рекомендацій [3] свиням усіх вікових груп на фермі  корм будемо роздавати два рази на добу. При цьому приймаємо рівномірний  розподіл добової норми кормів. Залежно  від кратності роздачі корму  розраховуємо разову потребу приготування кормів

,                                                                  (2.4)

По розрахованій продуктивності попередньо підбираємо по [6] кормоцех КЦС-2000 Т.П.802-120.

Продуктивність  кожної технологічної лінії кормоцеху  обчислюємо за формулою

,                                                                    (2.6)

де    Т_і  - тривалість обробки і-того виду корму, год (для кормів що швидко псуються згідно рекомендацій [3] вибираємо Т_і=2 год).

де Q _роз.і. – максимальна разова потреба підготовки виду корму, кг

т.і. – тривалість обробки і – го  виду корму, год (приймаємо т.і. = 1 год – для обробки концкормів, коренеплодів, силосу ).

Продуктивність  технологічної лінії:

Таблиця 1.4 – Добова та річна потреба в кормах

 

	Потреба в кормах, кг
	добова	річна
Буряки кормові напівцукрові Силос Трав’яне борошно Концентровані корми Сіль кухонна Мікроелементи Корми твариного походження	3972 612 894 2846 18 7,3 47	1493273 225640 326310 1038790 6570 2664 17155
Всього	8396	3110402

 

2.1.1 Лінія концентрованих кормів

 

Продуктивність  лінії складає

                                                               

Приймаємо, що в  господарстві використовуються готові концентрати, тоді дробарка буде не потрібна через недостатню завантаженість. Для  дозування і транспортування  концентрованих кормів вибираємо бункер БСК-10.

 

2.1.2 Лінія комбісилосу

 

Для подрібнення  комбісилосу вибераємо подрібнювач  “Волгарь 5”.

 

2.1.3 Лінія коренеплодів

 

Продуктивність  лінії складатиме

Подача коренеплодів з завальних ям виконуватиметься транспортером ТК-5.0 продуктивністю 5 т/год приймаєм 2 шт . Для виконання  подальших операцій миття, уловлення  каменів та подрібнення  по [5] підбираємо два подрібнювач ИКМ –5 продуктивнчстю 5 т/год.

 

2.1.4 Лінія змішування кормів

 

Продуктивність  лінії ми обчислюємо за формулою

,                    (2.7)

де  G_раз – разова видача корму, кг (G_раз= G_сум );

К_р – кратність годівлі, разів;

- густина сумішки, кг/м³;

К_у – кількість циклів, разів.

 

Таким чином остаточно підбираємо змішувач С-3 продуктивністю 73т/год. В кількості 1 шт.

 

 

2.2 Механізація роздачі кормів

 

Ефективність годівлі  свиней суттєво залежить від вирішення  питань щодо роздавання кормів. Цей  процес за трудомісткістю займає від 25 до 35 % усіх затрат праці на виробництво  м’яса.У процесі доставки і роздання кормів виконується значний обсяг  робіт.