Розрахунок місткості зерносховища

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

 

У сільськогосподарських  підприємствах переважають немеханізовані засікові зерносховища зі застосуванням  пересувної і частково централізованої  механізації. За призначенням їх поділяють  на сховища для продовольчого, кормового  та насіннєвого зерна. У системі хлібоприймальних пунктів поширені зернові комплексні механізовані зерносховища та елеватори.

Сухе зерно продовольчого  призначення можна зберігати  в силосах,

інших типах сховищ із необмеженою висотою. Зерно насіннєвого  призначення зберігають шарами різної висоти залежно від шпаруватості зернової маси, наявності системи вентиляції. Якщо вентиляції немає, таке зерно зберігають, насипаючи шаром не вище 2 – 3 м, або у шарі заввишки 6 – 8 мішків. Свіжо зібране зерно зберігають насипом не вище 2,5 м (рядове) і 1,5м (насіннєве).

Зберігання  зерна буває тимчасовим або довгостроковим. Перше за тривалістю вираховують  у днях або місяцях (один – три), друге триває від кількох місяців  до кількох років. Як тимчасове, так  і довгострокове зберігання зернових мас повинно бути організоване у такий спосіб, щоб не було втрат маси (за винятком неминучих біологічних) і тим більше зниження якості.

Фактично зерно можна зберігати протягом тривалого часу лише в типових сховищах, вимоги до яких зумовлені особливостями зерна та насіння. Сучасне зерносховище – це складна інженерна споруда. Її будують

 

 

за типовими проектами, що розробляються спеціалізованими організаціями з урахуванням  досягнень науки і техніки. Більшість  сучасних типових проектів зерносховищ  передбачають наявність стаціонарних засобів механізації для проведення завантажувально-розвантажувальних і транспортних робіт, установки для активного вентилювання природним і штучно охолодженим повітрям, аерожолобів, а також робочих споруд для приймання насіння з відділенням для протруювання і затарювання, автоматичних терезів тощо.

 Зерносховища являють собою спеціалізовані приміщення, здатні забезпечити надійне і тривале збереження насіннєвих, продовольчих і фуражних фондів зерна за мінімальних витрат праці і засобів, на основі стійкого підтримання прийнятого режиму збереження у відповідності до тривалості збереження продукту.    Вимоги, що ставляться до зерносховищ, наступні:

Технологічні:

• забезпечення тривалого зберігання без втрат кількості і якості зерна;
• максимальна механізація всіх процесів;
• мала теплопровідність і гігроскопічність, що забезпечують мінімально можливі коливання температури і попереджують конденсацію вологи на будівельних конструкціях;
• можлива герметизація при мінімальних затратах для проведення хімічного знезараження зерна;
• виключення умов для розвитку і життєдіяльності шкідників хлібних запасів.

Експлуатаційні:

• надійний зв’язок з під’їзними шляхами;
• зручність при експлуатації в період спостереження за зерном і при

його обробці;

• пожежовибухобезпечність;
• забезпечення оптимальних  санітарно-гігієнічних умов праці і збереження зернопродуктів;
• забезпечення вимог цивільної оборони.

Будівельні  і конструкційні:

- міцність і  довговічність, відсутність деформацій  від тиску зернової маси, снігу,  вітру;

• достатня місткість для розміщення всього зерна з урахуванням перехідних залишків врожаю минулих років;
• надійний захист зерна від ґрунтової вологи і  атмосферних опадів.

Економічні:

• мінімально можливі затрати на будівництво і експлуатацію.

        Приміщення, де зберігається насіння, повинно бути сухим і не зараженим хворобами та шкідниками. Кожну партію насіння вкладають в окремий штабель на дерев’яний настил, що розташований не нижче 15 см від підлоги. Відстань між штабелями і стінами – не менше 1 м. Мішки раз у 4 місяці перекладають, при цьому верхні ряди мішків кладуть униз, а нижні вверх.

Місткість зерносховища визначають з урахуванням об’ємної маси, висоти шару завантаження, сипучості  зерна та влаштування необхідних проходів.

За ступенем механізації сховища бувають: механізованими – зі стаціонарними засобами механізації завантаження і розвантаження зерна;

частково механізованими – зі стаціонарними засобами для  виконання однієї операції, частіше  – завантаження, що дає змогу  забезпечити швидке

 приймання зерна й насіння, складувати їх насипом до допустимої висоти, а розвантаження проводити засобами пересувної механізації; немеханізованими, в яких для полегшення робіт застосовують лише пересувні засоби механізації.

            Для запобігання змішування або засмічення забороняється складати в суміжних засіках або штабелях насіння двох сортів однієї культури, а також насіння культур, які важко відокремлюються, наприклад жита й пшениці, й ячменю та ін. Суміжні відсіки складів із різними культурами недовантажують доверху на 15 см.

Підлога для  сховищ повинна бути дерев’яною або  асфальтованою, на фундаменті. Дерев’яні  підлоги і підлоговий простір  важко дезінсектувати. Допускається застосування цементованих підлог на бетонній основі, укладених не на фундамент, а безпосередньо на ґрунт. Проте така підлога через надмірну теплопровідність сприяє появі конденсованої вологи і не є надійним ізолятором.

У насіннєсховищах  підлогового типу, обладнаних установками  для активного вентилювання, висота насипу зернових культур може бути збільшена до 5 м і приблизно на 30 % зменшена для насіння інших культур.

У сховищах бункерного або силосного типу сухе непротравлене  насіння можна зберігати заввишки до 12 м, а за наявності засобів  активного вентилювання й дистанційного  контролю за температурою – до 30 м для зерна пшениці, жита, ячменю, вівса, гречки і до 15 м – для рису, проса гороху. Для збереженості якості насіння треба систематично вести спостереження за температурою, вологістю, кольором, запахом, зараженістю і схожістю насіння. Спостереження ведуть у кожній партії та штабелі.

 

 

ЗАВДАННЯ

 

 

Задача  №2. Варіант 5.3. Розрахувати місткість зерносховища для зберігання насіннєвого зерна. Вихідна маса партії зерна : маса партії вівса m = 1000 т; маса партії жита m = 500 т; маса партії соняшника  m =  1000т. Натурна маса зерна вівса Н =450 г/л; натурна маса зерна жита становить Н = 700 г/л; натурна маса зерна соняшника Н = 500 г/л. Висота насипу вівса h =3,5 м; висота насипу жита h =2,5 м; висота насипу соняшника h=3,0 м. Визначити, скільки засіків можна зробити у сховищі, якщо довжина засіків може бути l₁ = 6 м , l₂ = 3 м, l₃ = 3 м, а загальна ширина сховища складає А =36 м. Обчислити площу сховища S під кожну культуру і визначити загальну його довжину L. Накреслити план сховища.

 

Задача  №3. Варіант 1.1. Розрахувати місткість зерносховища для зберігання насіння у мішках. Вихідна маса партії зерна : маса партії ячменю m = 1000 т; маса партії пшениці m = 1500 т; маса партії вівса m =  500 т. Натурна маса зерна ячменю Н =630 г/л; натурна маса зерна пшениці становить Н = 750 г/л; натурна маса зерна вівса Н = 450 г/л. Кількість мішків у штабелі за висотою для ячменю n = 8 шт, для пшениці n = 8 шт, для вівса n = 8 шт і кількість мішків у штабелі для ячменю n = 9 шт, для пшениці n = 9 шт, для вівса n = 9 шт, а загальна ширина сховища складає А =36 м. Накреслити план сховища, враховуючи, що мішки у сховищі укладають п’ятериком або трійником, при цьому слід передбачити проходи довжиною 1,1 м і 0,7 м.

 

 

2. РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА

1. Розрахунок площі складського приміщення для зберігання насіннєвого зерна в мішках

 

Розв’зання задачі   №  3

При розрахунку складського приміщення для зберігання насіннєвого матеріалу треба  врахувати, що насіння зберігають в  мішках в сховищах секційного типу.

Місткість однієї секції складає 500 т. Таку секцію умовно поділяють на

шість підсекцій  розмірами 6×6 м в плані.

В кожній підсекції  можна розмістити 4 штабеля мішків, які укладено п’ятериком, і 2 штабелі, які укладено трійником зі стороною 2,1 м та проходами 1,1 і 0,7 м. стандартний мішок має розмір 70×35×30 см. Висота штабелю складає 8 мішків. Якщо мішки укладають п’ятериком, то в ньому розташовано 15 мішків, а якщо трійником – то 9 мішків.

Розрахунок  маси зерна в одному штабелі мішків, що складені п’ятериком, виконують за формулою:

 

, кг            (1)

 

де  – довжина мішка, (0,7м);

 – ширина мішка, (0,3м);

 

 

 – висота мішка, (0,35м);

 – маса 1 м³ зерна, кг.

Розрахунок  маси зерна ячменю в одному штабелі  мішків, що складені п’ятериком:

 

= 5556,6 кг

 

Розрахунок  маси зерна пшениці в одному штабелі  мішків, що складені п’ятериком:

 

= 6615 кг

 

Розрахунок  маси зерна вівса в одному штабелі мішків, що складені п’ятериком:

= 3969 кг

 

Розрахунок  маси зерна в одному штабелі мішків, що складені трійником, виконують за формулою:

 

, кг     (2)

 

Розрахунок  маси 1 м³ зерна проводять за формулою (3):

 

, кг/м³

 

Визначають  масу 1 м³ зерна ячменю:

 

= 630 кг/м³

 

Визначають  масу 1 м³ зерна пшениці:

 

= 750 кг/м³

 

Визначають  масу 1 м³ зерна вівса:

 

= 450 кг/м³

 

Розрахунок маси зерна  ячменю в одному штабелі мішків, що складені трійником:

 

= 3333,9 кг

 

Розрахунок  маси зерна пшениці в одному штабелі  мішків, що складені

 

трійником:

 

= 3969 кг

Розрахунок  маси зерна вівса в одному штабелі мішків, що складені трійником:

 

= 6804 кг

 

Розрахунок  маси насіннєвого зерна в одній  підсекції виконують за формулою:

 

, кг    (4)

 

Розрахунок  маси насіннєвого зерна ячменю в  одній підсекції:

 

= 28894,2 кг

 

Розрахунок  маси насіннєвого зерна пшениці  в одній підсекції:

 

= 34398  кг

Розрахунок  маси насіннєвого зерна вівса в одній підсекції:

 

= 29484 кг

 

Маса насіння, що містить одна секція, дорівнює:

 

     (5)

 

Маса насіння  ячменю, що містить одна секція, становить:

 

173365,2 кг

 

Маса насіння  пшениці, що містить одна секція, становить:

 

206388 кг

 

 

Маса насіння вівса, що містить одна секція, дорівнює:

 176904 кг

 

 

Кількість секцій, які буде містити сховище для  насіння, визначаємо за формулою:

 

,   (6)   

 

де  – маса насіння кожної культури, яку зберігають;

 – маса насіння,  що містить одна секція.

Кількість секцій, які буде містити сховище для  насіння ячменю:

 

= 5,8

 

Кількість секцій, які буде містити сховище для  насіння пшениці:

 

= 7,3

 

Кількість секцій, які буде містити сховище для насіння вівса:

 

= 2,8

 

Розвв’язання задачі № 2

2. Розрахунок площі складського приміщення під кожну насіннєву культуру

 

Площа складського приміщення під кожну зернову культуру розраховується за формулою:

 

, м²     (1)

де  – маса партії зерна, кг;

 

 – маса 1 м³ зерна, кг/м³;

 – висота насипу, м.

Розраховують  площу складського приміщення під насіння вівса:

 

м²

 

Визначають  площу складського приміщення під насіння жита:

 

м²

 

Визначають  площу складського приміщення під насіння соняшника:

 

м²

 

Маса 1 м³ насіння визначається за формулою:

 

, кг/м³    (2)

 

де  – натурна маса, г/л.

Визначають  масу 1 м³ насіння вівса:

= 450 кг/м³

 

Визначають масу 1 м³ насіння жита:

 

= 700 кг/м³

 

Визначають  масу 1 м³ насіння соняшника:

 

= 500 кг/м³

 

3. Визначення розмірів складського приміщення для зберігання насіння