Виробництво трав’яного борошна та трав’яної різки

 

МІНІСТЕРСТВО  АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА  УКРАЇНИ

ЖИТОМИРСЬКИЙ  НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Технологічний факультет

Кафедра годівлі  та технології кормів

 

РЕФЕРАТ

на тему: «Виробництво трав’яного борошна та трав’яної різки»

 

 

 

Виконав:

Студент 2 курсу 1 групи 

ОКР «Магістр»

Перевірила:

 

 

 

 

Житомир 2012

ЗМІСТ

Вступ

1.Технологія заготівлі трав'яного борошна і трав'яної різки… .......................4

2.Способи зберігання та стабілізації каротину в трав'яному борошні ............8

3.Оцінка якості трав'яного борошна..................................................................10

Список використаної літератури .......................................................................11

 

 

Вступ

Приготування трав'яного  борошна і трав'яної різки за допомогою  штучного сушіння є одним з  перспективних способів заготівлі  кормів. Штучно висушені трави, прибрані в ранні фази розвитку, за своїми поживними властивостями, сприятливому впливу на травлення і обмінні  процеси в організмі тварин близькі  до свіжої зеленої трави. Досить важлива  перевага штучної сушки трав полягає  також і в тому, що це єдиний технологічний  спосіб консервування трав, що дозволяє отримувати високоцінних корм, загальні втрати при якому не перевищують 4-6%. При заготівлі сіна навіть в  сприятливу погоду вони досягають 25% сухої речовини і до 30% кормових одиниць. Консервування трав за допомогою штучного сушіння сприяє підвищенню збору поживних речовин з 1 га ріллі в порівнянні з заготівлею сіна на 20-25%. Але якщо до того ж врахувати, що втрати в кормах штучної сушки в процесі зберігання протягом 8-10 місяців не перевищують 4-6%, то сумарний вихід з 1 га площі землі найбільш цінних поживних речовин, які доведені до годівниці тварин, буде на 40-50% вище, ніж при заготівлі сіна. Трав'яне борошно широко застосовують в раціонах свиней і птиці, в основному як джерело вітамінів та повноцінного білка, а також макро - і мікроелементів. Наприклад, в 1 кг трав'яного борошна з люцерни міститься 119 г перетравного протеїну, 10,6 г лізину, 200 мг каротину, 17,3 г кальцію і т.д. Трав'яне борошно корисно згодовувати молодняку ​​великої рогатої худоби, овець, коней, кролів. Встановлено, що заміна в раціонах бичків сіна польової сушки трав'яний борошном різко сприяє поліпшенню обмінних процесів в організмі і збільшенню продуктивності на 12-18%.

 

 

 

1. Технологія заготівлі трав'яного борошна і трав'яний різання 

Найбільш цінною сировиною  для приготування трав'яного борошна  і різки є зелена трава люцерни, конюшини та їх сумішей зі злаковими  травами, скошеними у фазі бутонізації. У цей період розвитку в 1 кг сухої  речовини у вказаних травах міститься  до 22% протеїну, до 300 мг і більше каротину. При запізнюванні з прибиранням  трав різко знижується їх кормова  цінність, а отже, і якість трав'яного борошна і різки.

Технологія заготівлі  трав'яного борошна і різки  включає наступні операції: скошування з одночасним подрібненням і завантаженням  зеленої маси в транспортні засоби, доставку її до сушильного агрегату, сушка  трави, гранулювання (брикетування), затарювання  і зберігання. Якщо ж заготовляють трав'яну різання, то суху масу по виходу з барабана, минаючи дробарку, за допомогою транспортера подають  у транспортні засоби і після  витримки протягом 48 годин відправляють на склад.  
Є два способи виробництва трав'яного борошна: без пров’ялювання і з пров’ялювання скошеної трави. При першому способі заготівлі трави скошують і подрібнюють з одночасним навантаженням маси в транспортні засоби косарками-подрібнювачами КІК-1, 4, КУФ-1, 8, Е-280, КС-1, 8, КСК-100 та інших.

Одним з важливих умов підвищення продуктивності сушильних агрегатів  є гарне подрібнення трав. Частинок довжиною до 3 см для трав'яного борошна  і до 10 см для різання повинно  бути не менше 85% від загальної маси сировини. Така сировина не потребує додаткового  подрібненні перед сушінням, швидше відбувається випаровування вологи, знижується витрата пального і підвищується продуктивність сушильних агрегатів.

Вихідна вологість трав, збираних для приготування кормів штучної  сушки, грає вирішальну роль в продуктивності сушильних агрегатів. Тому останнім часом все більш широке поширення  одержує другий спосіб заготівлі трав'яного борошна - з пров’ялюванням трав у полі.  
У гарну погоду при пров’ялюванні трав у полі протягом 2-3 годин вологість маси знижується на 10-22%. Зниження вологості при пров’ялюванні дозволяє випаровувати меншу кількість води в сушарці. Для отримання, наприклад, 1 т трав'яного борошна з вологістю 10% з трави з початковою вологістю 85% треба випарувати 5 т води, при вологості 75% - близько 2,5 т, а при вологості 65% - близько 1,6 т. За міру зниження вологості трави продуктивність сушіння значно підвищується, а витрата палива і собівартість продукту зменшуються.

При скошуванні трав у валки  можна використовувати косарки  загального призначення. Плющення трав забезпечує більш швидке їх пров’ялювання. Для підбору, подрібнення і одночасної навантаження маси в транспортні засоби застосовують універсальні косарки-плющилки. При цьому транс кравці кошти треба обладнати загороджувальними сітками для запобігання видування трав. Пров'ялюють трави слід лише в гарну погоду і строго певний час. За кожну годину пров’ялювання трав у полі кількість каротину за чіт його руйнування сонячними променями знижується на 2-3%. Тому граничним строком пров’ялювання є 4 години, а вологість повинна бути не нижче 70%. Технологію приготування трав'яної різки і наступну роздачу її тваринам можна також повністю механізувати. Різка сипка, ховаю змішується з усіма видами кормів, тому з неї можна легко приготувати повнораціонний кормові суміші в розсипному і брикетованому вигляді. Одним з недоліків заготівлі трав'яний різання є те, що при зберіганні вона займає великий об'єм. Маса 1 м ³ різання після сушіння дорівнює 70-80 кг. Тому різання доцільно брикетувати, в цьому випадку вона займає обсяг в 6-7 разів менше. У процесі брикетування відбувається деяке зменшення вмісту каротину, інші поживні речовини зберігаються повністю.

Для приготування трав'яного  борошна і різки застосовуються барабанні високотемпературні сушарки  АВМ-0, 65, АВМ-1, 5, М-804/0-1, 5 (СБ-1, 5). Після  запуску і прогріву агрегату до встановленої робочої температури подрібнена маса подається рівним шаром в  сушильний барабан. Технологічний  режим роботи сушарки зводиться  в основному до витримуванню температури. При вологості зеленої маси злаково-бобових  культур близько 75% температура теплоносія при вході в барабан має  бути в межах 600-700 ° С, для різнотрав'я - 500-750 ° С і для бобових - 650-750С. Температуру теплоносія підвищують на 200-250 ° С, якщо маса надходить з  вологістю 80% і вище. Температура  відпрацьованих газів при виході з барабана підтримується в межах 90-110 ° С. У цьому випадку готова трав'яна мука буде мати вологість 12%.

Для збереження поживних речовин  трав'яне борошно гранулюють, а  різання брикетуються. Для гранулювання застосовують в основному гранулятори  ОГМ-0, 8 і ОГМ-1, 5. Трав'яне борошно, що надходить на гранулятор, звичайно має вологість 8-10%. При цьому гранулюється погано, а готові гранули розсипаються. Тому в змішувачі гранулятора борошно зволожують до 13-15% водою або каротин стабілізуючим розчином. Отримані таким чином гранули мають підвищену вологість. Проте в охолоджувальній колонці під впливом потужного повітряного потоку вони охолоджуються і одночасно втрачають 2-3% вологи, тому вкладені на зберігання гранули мають вологість близько 12%.

Якість гранул можна визначити  візуально. Хороші гранули після  охолодження щільні, сухі, гладкі, блискучі, довжиною 20-30 мм, вони насилу розламуються. Гранули, що мають вологість нижче 8%, легко розминаємо в руках, а  також дрібні (до 10 мм), серед яких багато сухої пилоподібної крихти, треба повертати на вторинне гранулювання. Гранули при вологості вище 17% шорсткі на дотик, без специфічного "полірованого" блиску, легко розминаються в руках. Такі гранули, укладені в мішках на зберігання, швидко пліснявіють і псуються (іноді повністю).

Для брикетування трав'яний різання використовують брикетні преси  ОКС-2, ОПК-2, прес-Брикетувальники ПБШ-2 (штемпельної) та прес-Брикетувальники  кільцевого типу конструкції ВІМ. Міцність брикетів залежить від вологості  і температури різання при  пресуванні. При вологості менше 10% листя і стебла висушених рослин стають крихкими, а готові брикети  розсипаються. Міцність брикетів значно знижується також при вологості  різання понад 18%. Крім того, брикети  з трав'яний різання з вологістю, що перевищує 17%, при зберіганні пліснявіють. Оптимальна вологість і хороше збереження якості брикетів досягається при  вологості різання в межах 13-16%.

Одним із серйозних недоліків  способу заготівлі трав'яного  борошна і різки з допомогою  штучного сушіння є порівняно  висока собівартість корму. Однак за правильної організації всього технологічного процесу сушіння трав і зберігання собівартість трав'яного борошна  і різки в гранульованому і  брикетованому вигляді буде незначно вище собівартості сіна і сінажу.

 

 

 

 

 

 

2. Способи зберігання та стабілізації каротину в трав'яному борошні

Основним завданням правильного  зберігання трав'яного борошна і  різки є зниження втрат поживних речовин і перш за все каротину.  
Швидкість окислення каротину в кормах штучної сушки в значній мірі залежить від фізичного стану і вологості корму, доступу кисню повітря, сонячних променів, температури навколишнього середовища та інших факторів. Розпад каротину в трав'яний борошні і різанні можна значною мірою зменшити, регулюючи вплив цих факторів.  
Трав'яне борошно при виході з циклону сушильного агрегату має температуру близько 40-50 ° С, а при гранулюванні або брикетуванні різання температура готового корму піднімається до 75-80 ° С. Якщо ці корми не піддати активного охолодження, то остигання гранул в мішках, покладених у штабелі на складі, буде йти довго і швидкість руйнування каротину буде високою. Склад для постійного зберігання кормів штучного сушіння повинен бути сухим і темним, а відносна вологість повітря не повинна перевищувати 70-75%. У пересушеною трав'яний борошні руйнування каротину протікає значно швидше, ніж у борошні з вологістю близько 10-12%.  
Трав'яна різання, брикети та гранули добре зберігаються в звичайних сених сараях та інших складських приміщеннях. При зберіганні протягом 5 місяців вміст протеїну майже не змінюється або зменшується дуже незначно. Найбільш схильні до руйнування моносахара і каротин. Зберігання трав'яного борошна у вигляді гранул і брикетів в порівнянні з розсипних кормом забезпечує більш високий вміст у ній каротину.  
З усіх відомих способів підвищення збереження каротину в трав'яний борошні і різанні найбільш ефективним є обробка корму Антіокия-сідантамі (антиокислювачами). Найбільш ефективними антиокислювачами є сантохін (етоксіхін) і ділудін, а також бутилокситолуол і оутілоксіанізол в дозі 20 г на 1 ц корму. Наприклад, внесення 20 г сантонина в чистому вигляді або 40 г у вигляді водної емульсії на 1 ц трав'яного борошна припиняє в 1,5-2 рази окислення каротину при зберіганні. Антиоксиданти вносять до трав'яне борошно та різання при гранулюванні та брикетуванні.  
 

3. Оцінка якості трав'яного борошна

Трав'яне борошно та різання  зазвичай використовують у раціонах сільськогосподарських тварин і  птиці в якості добавок, що покривають дефіцит у тих чи інших поживних речовинах і вітамінах. Тому якість цих кормів повинна відповідати вимогам ГОСТ 18691-88. У залежності від складу і поживності трав'яне борошно ділять на п'ять класів.  
Якість трав'яного борошна визначають за зовнішнім виглядом, звертаючи увагу на колір, запах, помел, діаметр і довжину гранул. Крім того, в трав'яний борошні визначають зміст каротину, протеїну, клітковини і вологи.  
Трав'яне борошно згодовують всіх видах сільськогосподарських тварин, а трав'яну різання - великій рогатій худобі, вівцям, коням і кроликам. Оптимальними нормами трав'яного борошна і різки є: коровам: борошна - не більше 3 кг, різання - 5 кг, молодняку ​​великої рогатої: кота: борошна - 0,3-1,0 кг, різання - 0,5-2,0 кг, вівцям дорослим: борошна - 0,3-0,5 кг, різання - 0,5-0,7 кг, молодняку ​​овець: борошна - 0,07-0,1 кг, різання - 0,08-0,2 кг, свиням дорослим: борошна - 0,2-0,5 кг, молодняку ​​свиней: борошна - 0,05-0,2 кг, коням дорослим: борошна - 2-3 кг, різання - 3-4 кг, кроликам дорослим: борошна - 0,2-0,1 кг, різання - 0,2-0,3 кг, птаха: борошна - 10-15 г на добу. Трав'яне борошно вводять в повнораціонні комбікорми для птахів та поросят в кількості 2-7%, в комбікорми для супоросних і підсисних маток - 5-10% від маси корму.

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

1. Хохрін С.М. Корми  і годівля тварин. Санкт-Петербург: "Лань", 2002. - 512с.

2. Алікаев В.А. та ін  Довідник з контролю годівлі  та утримання тварин. М.: Колос, 1982. - 436 с.

3. Венедиктов А.М. та  інші Годівля сільськогосподарських  тварин. Москва: Россельхозиздат, 1988. - 340 с.

4. Судаков Н.А. Довідник ветеринарного лікаря. Київ: "Урожай", 1990. - 284с.

5. Калашников А.П., Клейменов  Н.І., Щеглов В. В та ін Норми  і раціони годівлі сільськогосподарських  тварин. Москва: Знання, 1993. - 396 с.