Архітектура народів Середньої Азії (VI – XVIII століття)

    Окрім Самарканду і Бухари, в XVI – XVIII століттях величні архітектурні ансамблі споруджені і в інших містах Середньої Азії. На батьківщині Тімура, в місті Шахрісабзі, за його повелінням був зведений величезний палац Ак-сарай («біла палата»). Палац, початий будівництвом у 1380 році, зводився близько 20 років. Як і всі задумані Тімуром споруди, він вражав своїми гігантськими розмірами. Вхідний пештак із шириною арки у 22,5 м досягав висоти близько 70 метрів. У плані це був розвинутий комплекс житлових і громадських споруд, згрупованих навколо кількох дворів. Всі поверхні стін палацу  вкриті традиційними кахельними поліхромними мозаїками. В вишукані візерунки, що складені з пагонів, квітів, вазонів, вкраплені арабески, в тому числі й світського змісту. Наприклад: «Красі цієї будови вражається небесне склепіння», або «Султан – тінь Аллаха».

      Улугбек збудував у цьому місці  мавзолейний комплекс Гумбазі  Сеїдан і соборну мечеть Кок-Гумбаз («блакитний купол»). У 1373 – 1379 роках місто було обнесене  п’ятикілометровою глинобитною  фортечною стіною. Воно мало прямокутний план. На перехресті двох головних взаємоперпендикулярних вулиць зведений прямокутний у плані купольний  торговельний  павільйон  Чор-Су  («чотири базари» – назва підкреслювала те, що

    саме  тут сходилися чотири торговельних вулиці міста. Такий самий, традиційний для середньовічної Середньої Азії план, мала і Хіва. Це місто,  засноване ще на рубежі нової ери, справжнього розквіту набуло в XVI столітті, коли сюди  перенесли столицю Хорезмської держави. Саме тоді в місті були збудовані фортечні стіни, мечеті, палаци, мавзолеї. Хіва – унікальне в Середній Азії, повністю збережене історичне місто-пам’ятка. Його заповідна частина - Ічан-кала – прямокутник розміром 650х400 м. Уже пізніше, в середині ХІХ століття, фортечною стіною обнесено рабад (передмістя), який був перетворений у другу частину міста – Дішан-калу. В Хіві збереглася унікальна для Середньої Азії дерев’яна колонна мечеть Джума, в якій є частина вирізьблених з дерева колон Х століття. Однак цілісний архітектурний ансамбль міста склався лише у XVIII – XIX століттях.

      У розвитку архітектури та  містобудування Середньої Азії  можна виділити два періоди.  На протязі першого періоду  (від Античності до монгольського  нашестя у ХІІІ столітті) були  створені сталі традиції та  прийоми зодчества, розроблена типологія споруд, на той час у межах буддійського віросповідування. Вже тоді сформувалися основні конструктивні схеми будівель, купола, склепіння і т.ін.

          Під час утворення  держави Тімуридів розпочався процес синтезування місцевих традицій і будівельного мистецтва ісламського світу, принесеного сюди іранськими майстрами, силоміць залученими для зведення величних споруд Самарканду.

          Набутий за період з XIV по  XVIII століття  високий рівень художньої майстерності  архітектури  Середньої Азії вплинув на подальший розвиток зодчества не тільки середньоазійських регіонів, а й інших країн ісламського світу, зокрема індійської архітектури епохи великих моголів. 

     Література

1. Афанасьева В., Луконин В., Померанцева Н.  Малая история искусств.  История Древнего   Востока. – М.: Искусство, 1976. –  290 с., илл.
2. Бунин А.В. История градостроительного искусства. Том 1. Градостроительство рабовладельческого строя и феодализма. – М.: Стройиздат, 1979. – 495 с., илл.
3. Всеобщая история архитектуры в 12-ти томах. Том 1. Архитектура древнего мира. Под ред. О.Х.Халпахчьяна. – М.: Стройиздат, 1970. – 510 с., илл.
4. Всеобщая история архитектуры в 12-ти томах. Том 9. Архитектура Восточной и Юго-Восточной Азии до середины XIX в. Под ред. А.М. Прибыткова. – Л.-М.: Стройиздат, 1971. – 643 с., илл.
5. Всеобщая история искусств  в 6-ти томах. Том 1. Искусство Древнего мира. Под ред. А.Д. Чегодаева. – М.: Искусство, 1956. – 467 с., илл.
6. Всеобщая история искусств  в 6-ти томах. Том 2. Книга 2. Искусство Средних веков. Под ред. Б.В.Веймарна и Ю.Д.Колпинского. М.: Искусство, 1961. – 508 с., илл.
7. Глазычев В.Л. Зарождение зодчества .– М.: Стройиздат, 1984. – 126 с., илл.
8. Дженкинс Н. Ладья под пирамидой. – М.: Наука, 1986. – 175 с., илл.
9. Искржицкий Г.И. Рассказ о градостроительстве. – М.: Стройиздат, 1985. – 127 с., илл.

История Древнего мира в трех книгах. Книга 1. Ранняя древность. Отв. ред.  И.М.Дьяконов. – М.: Наука, 1989. – 471 с., илл.