Некрополь Гізи

                             Некрополь  Гізи

 

                               

І. Найдавніший Єгипет розташовувався у дельті ріки Нілу та в її вузькій долині, що простягнулася на тисячі кілометрів з півночі на південь. У незапам'ятні часи ці місця являли собою непролазні болота, що кишіли зміями, крокодилами, москітами. Тільки наполеглива праця сотень поколінь єгиптян перетворила ці болота на квітучий оазис, для чого довелося побудувати греблі, канали, водосховища, найскладніші комплекси іригаційних споруд.

 

Усе це було можливо  тільки в умовах єдиної централізованої  держави. Така держава виникла у дельті Нілу близько III тисячоліття до н.е., після тривалої й упертої боротьби між дрібними об'єднаннями, у процесі їх поступового злиття.

 

В історії  архітектури Стародавнього Єгипту найважливішими періодами є період Стародавнього царства (близько 2800 – 2400 рр. до н.е.), Середнього царства (кінець Ш тисячоліття  –  XVII ст. до н.е.) і Нового царства (XVI –  XI ст.ст. до н.е.). Між цими періодами були часи, коли Єгипет розпадався на окремі державні утворення – номи, чи в ньому панували іноземні завойовники (гіксоси, перси та ін.). Такі часи не були сприятливими для розвитку будівництва і від них не залишилося визначних пам'яток.

 

Стародавній Єгипет був рабовласницькою державою. В основі його соціальної ієрархічної піраміди знаходилися раби, над ними – селяни та ремісники, вище –  воїни та купці, далі – численна каста чиновників, а над нею – вищі сановники. Великий вплив і могутність мали жерці, котрі завжди вели боротьбу за владу з царями Єгипту –  фараонами. Фараон – вершина ієрархічної скали. Його вважали намісником бога, його влада булла безмежною й обґрунтовувалася релігією, в котрій особливе місце займала віра у потойбічне життя. З нею пов'язаний звичай бальзамувати тіло померлого фараона та поміщати у гробниці символи страв, статуї та предмети розкоші, а стіни оздоблювати художніми розписами та ієрогліфічними текстами, що розповідали про земне життя фараона.

 

Поширеними  будівельними матеріалами в Єгипті були очерет, мул, глина, каміння. Дерево, хоч і не було таким рідкісним, як тепер, вважалося дорогим і трудомістким в обробці. Каміння ж добували безліч різновидів: вапняк,  пісковик,  граніт та ін. З довговічного  матеріалу  (каміння)   будували  гробниці  –  вічні оселі земних володарів

 

  2.        Більш ніж 1500 років тривало в Єгипті будівництво пірамід, і не тільки царських. До наших часів збереглося близько сімдесяти пірамід та близько ста двадцяти археологи обстежили в нинішньому Судані. Там, за зразком єгипетських пірамід, споруджували собі надгробки й нубійські царі.

 

Поля пірамід  існують у Саккара, Абусірі, Дашурі, Медумі... Вони завжди розташовані на західному березі Нілу, бо саме на заході, де згасає останній промінь сонця, лежить країна померлих.

 

Усі відомі піраміди орієнтовані по сторонах світу майже з абсолютною точністю. Відхилення північно-південної осі практично дорівнює нулю: піраміди вишикувалися, мов військові підрозділи на параді.

 

Найбільші піраміди Стародавнього царства побудовані фараонами Хеопсом, Хефреном та Мікерином у Гізі.

  

У ту добу піраміди мали зовсім інший вигляд, ніж нині. Вони сяяли на сонці, як велетенські моноліти, білою гладдю полірованих вапнякових плит, їх прикрашали колонні зали поминальних храмів, від яких вели довгі бруковані дороги до храмів у долині над Нілом. Поряд із царськими пірамідами стояли малі піраміди дружин та членів родини царів; усі вони були оточені високими, розкішно оздобленими мурами. Довкола них потім розташовувалися сотні гробниць високих сановників, жерців, воєначальників, скарбничих, намісників, які побажали й після смерті лишитися поряд зі своїм володарем та богом. Так піраміди оберталися на центр великого «Міста мертвих» –  живі мали доступ лише до поминальних храмів. Поруч із долинним храмом піраміди Хефрена –  статуя Великого сфінкса –  потвори з тілом лева й головою цього фараона. Немає й не було на світі статуї, яка б перевершувала її розмірами (довжина  –  57,3 м, висота  –  20 м). Отже, це не тільки найбільша, але й найдавніша монументальна статуя в світі.

 

 ІІ.   Ідея необмежених надлюдських можливостей найбільш яскраво втілена у величезній піраміді Хеопса, котру вважали першим із семи чудес стародавнього світу. Неймовірні розміри піраміди (довжина сторони – 230, висота  – 146,8 м), які приголомшували людину, здавалися ще більшими при зіставленні їх із розмірами оточуючих її мастаба. Піраміда породжувала почуття благоговіння й виникало враження, немов би колосальна гробниця була створена надприродними силами. Найменша брила з піраміди Хеопса важить 2000 кг, а найбільша - 40 000 кг! При цьому будівничі мали дуже примітивне обладнання. Сотні тисяч невільників, що не одержували ніякої платні та жили впроголодь, під керівництвом зодчого Хеміуна  за  20 років  збудували величезний пам'ятник рабовласництва.

 

Усі піраміди, отже, й Хеопсову, будували загалом  в один спосіб.  Поверхню основи вирівнювали, мабуть, так: квадратну площу огороджували муром і заливали водою, що її підводили каналом; на огорожі відмічали рівень води й за цими позначками вирівнювали грунт. Посередині піраміда мала ядро з ламаного каменю, на яке опиралися трохи похилені шари брил з місцевого вапняку (похилення шарів забезпечувало стійкість будівлі). Після закінчення самої піраміди поверхню її облицьовували плитами з граніту й дрібнозернистого вапняку.

 

Царська камера в піраміді Хеопса невелика. Її перекриття складається з п'яти монолітних кам'яних плит, які розділяють розвантажувальні камери, що в них остання має стелю з двох похилих кам'яних блоків. У такий спосіб перекриття царської камери розвантажувалося від тиску шарів кладки, що  лежала  вище.

 

Ще дві великі піраміди - піраміда Хефрена (Хафра) і  піраміда Мікеріна (Менкаура) - зведені  спадкоємцями Хеопса, фараонами IV династії. Вони менші за розмірами: висота піраміди Хафра спочатку становила 143,5 м, піраміди Мікеріна - 65,5 м.

 

Піраміда Хефрена (точніше - Хафри) - друга за величиною  древня єгипетська піраміда.. Побудоване в сер. XXVI в. до н. е.. споруда (215,3 × 215,3 м і висота 143,5 м) отримало назву Урт-Хафра («Хафра Великий» або «Шанований Хафра»).

 

Піраміда Мікеріна (точніше - Менкаура) - найпівденніша, пізня  і низька з трьох єгипетських  пірамід у Гізі. Всупереч званню «Херу» (висока), вона ледве сягає 66 м у висоту, а довжина сторони її основи становить 108,4 м. Її об’єм   260 000 м³ становить лише десяту частину об’єму піраміди Хуфу: це був кінець епохи великих пірамід. Внутрішність піраміди виявляє відсутність єдності плану: ймовірно, початкові скромні розміри, розраховані не на спадкоємця престолу, збільшені з приходом його до влади. Піраміда Менкаура дещо вибивається з загальної картини будівель у Гізі, і в античності її будівлю іноді приписували не Мікерину, а жившої за часів Амасіса II гетери Родопіс.

 

Великий Сфінкс на західному березі Нілу в Гізі - найдавніша збережена на Землі монументальна скульптура. Висічена з монолітної вапняної скелі у формі сфінкса - лежачого на піску лева, особі якого, як здавна прийнято вважати, надана портретна схожість з фараоном Хефреном (бл. 2575-2465 рр.. До н. Е..), похоронна піраміда якого знаходиться поблизу. Довжина статуї - 73 метри, висота - 20 метрів; між передніми лапами колись розташовувалося невелике святилище.

 

Піраміди в  Гізі утворюють ансамбль некрополя  –  Міста померлих, що має правильнее планування (рис. 2.14).  Сторони пірамід та мастаба,  що їх оточують, паралельні одна до одної й строго орієнтовані по сторонах світу. Відстань між центрами пірамід у напрямку південь –північ однакова й дорівнює 1,5 а, де а –  довжина сторони основи піраміди Хеопса. Південно-східні кути основ усіх царських пірамід лежать на одній прямій.

 

  ІІІ.    Мистецтво Єгипту виявилося багатим внеском у скарбницю мистецтва стародавнього світу, а отже, й світового мистецтва. Приїжджаючи до Єгипту, творці молодого ще грецького мистецтва бачили прекрасні храми, побудовані тисячоліття тому із виробленими типами колон, портиками, базилікальною побудовою залів, із давно складеним гармонійним сполученням архітектури, скульптури, кольорового рельєфу; бачили стінний живопис, чудові скульптури, різноманітні твори художнього ремесла, які відзначалися дивовижним відчуттям форми й високою майстерністю обробки матеріалу. Грецькі архаїчні пам'ятники VI ст. до н.е. віддзеркалили відомий вплив єгипетського мистецтва.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Карта плато  Гіза

 

             

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. піраміда  Хеопса

2. піраміда  Хефрена

3. піраміда  Мікеріна

4. Похоронний  храм Хефрена

5. похоронний  храм  6. піраміда супутник

7. Храм  Хефрена в долині

8. Храм  Мікеріна в долині

9. Гробниця  цариці Хетеп-Херес I

10. Піраміда Хенткаус I

11. піраміди цариць

12. мастаби

13. великий сфінкс

14. храм сфінкса

15. гробниця Хемиуна

16. Центр вивчення пірамід

17. квиткова касса

18. Ями, в яких знайдені Сонячні  човни

 

 

 

 

 

 

 

 

19. нова дорога

20. Гробниці висічені в скелі

21. село ремісників

22. Каїр

23. Село Назлет-ель-самман

24. похоронна дорога

25. каменоломня Мікеріна

26. сучасне кладовищі

27. На південь, гробниці вирубані  в скельній породі

28. стіна огорожі

29. Мастаби і гробниці вирубані в скельній породі

30. західне кладовище

31. Східне кладовище

32. Зона мастаб в центрі і гробниці  вирубані в скелі

 

 

 

 

 

 

Зміст

 

 

 

І. Характеристика епохи

• Історичний фон
• Піраміди

 

ІІ. Некрополь Гізи

• Піраміда Хеопса
• Піраміда Хефрена
• Піраміда Мікерина
• Сфінкс 

 

 

ІІІ. Цінність внеску Єгипту у Світову архітектуру