Палац Потала в Лхасі

Автор: Пользователь скрыл имя, 01 Апреля 2013 в 21:24, реферат

Описание работы

Тибет, Лхаса (що в перекладі з санскриту означає «земля богів»), уступ скелі Марпроі («Червоний пагорб») - саме тут, над священним містом, височіє палац, іменований Потала. Він будувався спеціально для духовного і політичного правителя Тибету, засновника ламаїзму, Далай-лами V (1617 - 1682).

Работа содержит 1 файл

Палац Потала в Лхасі.docx

— 2.89 Мб (Скачать)

Палац Потала в Лхасі

 

 

1.Загальні особливості.

 

 Тибет, Лхаса (що в перекладі з санскриту означає «земля богів»), уступ скелі Марпроі («Червоний пагорб») - саме тут, над священним містом, височіє палац, іменований Потала. Він будувався спеціально для духовного і політичного правителя Тибету, засновника ламаїзму, Далай-лами V (1617 - 1682).

 Будівля палацу здається неприступною скелею. Важко уявити, але ця споруда, яка має більше 30 поверхів, було побудовано в 1694 році, коли висотних будинків не зводили. Свого часу він, мабуть, сприймався так само, як хмарочоси в наші дні.

 Палац Потала, що підноситься над цілим містом, вражає своїм виглядом навіть досвідченого людини XXI століття. Будівля на виступі скелі з незліченною кількістю вікон, вирубаних на білосніжній стіні, створює відчуття чогось величного і майже казкового.

 Місце розташування: Тибет, мабуть, найбільш загадкова країна на нашій планеті. Політика самоізоляції раніше була характерна для багатьох країн Азії, однак тільки Тибет втілює її і по сьогоднішній день. Цьому, звичайно, сприяє і унікальне географічне положення. Великі тибетські міста розташовані на висоті більше 3 000 метрів над рівнем моря, а деякі і більш ніж на 4 000. Круті перевали і розріджене повітря роблять подорож до Тибету дуже складною.

 Місто Лхаса зведение в розрідженому повітряному просторі Гімалаїв, на висоті більше 3 650 метрів. Аж до китайської окупації в 1951 році ченці складали тут велику частину населення.

 Головна будівля Тибету - Палац Потала. Цю величезну споруду добре видно здалеку з різних точок міста і особливо добре - з вершини пагорба Чагпо Рі. Перебуваючи в Лхасі, ловиш себе на думці, що неможливо відірвати погляд від цієї споруди. Потала розташований на 3 700 метрів над рівнем моря, його висота становить 115 метрів, загальна площа більше 130 000 квадратних метрів. Немає точних даних про те, скільки ж в палаці кімнат і залів. Їх число становить «десь більше тисячі», як кажуть екскурсоводи. До цього часу ні одній людині не доводилося обійти всі приміщення в цьому палаці.

 

 

 

2.Історія

 

Назва «Потала» походить від слова, яке на санскриті означає «гора Будди». На цьому місці у VII столітті нашої ери стояв палац Сонг-стіна Гамп, присвячений буддистському правителя Тибету.

 

3.Структура палацу

 

 Через століття, в 1645 році, Далай-лама V, він же владика Тибету, наказав звести палац на місці зруйнованої резиденції. Почалося будівництво першої, нижньої частини поталу - Білого Палацу (Потранг Карпо). Дев'ятиповерхову споруду на верхній частині було закінчено 3 роками пізніше. В 1649 році П'ятий Далай Лама переходить з Дрепунг в свою нову резиденцію.

 

 Обставини будівництва верхнього Червоного Палацу (Потранг Марпа), другої, більшої за розміром, будівлі, до цього дня залишаються предметом численних суперечок. Коли в 1682 році Далай Лама помер, будівництво ще не було закінчено. Про смерть Далай-лами замовчували до 1694, поки, нарешті, палац не був збудований. За деякими даними, Червоний Палац був задуманий як мавзолей.

 

 

 

 

 Тринадцятий Далай Лама на початку 20 століття почав деякі роботи з оновлення будівлі, забравши деякі секції Білого Палацу, для того, щоб розширити частину капел. До 50-х років XX століття палац залишався резиденцією уряду Тибету.

 Потала зазнав обстрілу під час народного повстання проти китайців в 1959 році. Завдяки щасливому випадку, збиток був незначним як під час повстання, так і в наступні роки Культурної Революції.

 Палац залишався зимовою резиденцією Далай-лам до 1959 року, поки нинішній Далай-лама XIV не емігрував до Індії. Довгі роки після китайської окупації палац був закритий для відвідування, і лише в 1980 році його знову відкрили. У 1985 році закінчилися останні реставраційні роботи, на які було витрачено близько 4 мільйонів доларів.

 

 

 

4. Особливості

 

 Палац був побудований із землі, каменю й дерева за допомогою елементарних засобів. Всі будівельні матеріали люди доставляли на собі або на ослах. Неважко здогадатися, що робота була вкрай важкою.

 Щоб потрапити всередину палацу, за формою нагадує усічену піраміду або трапецію, потрібно пройти по широкій площі, розташованої з усіх боків будівлі. Тільки пройшовши через них можна підійти до схилу, по всій поверхні якого розкидано безліч зигзагоподібних сходів, що з'єднують всі частини палацу.

 Палац Потала ділиться на дві частини - Почжангабо і Почжанмабо (Червоний і Білий палац). Почжангабо - місце, де розміщуються особисті покої Далай-лами і проводяться урочисті ритуальні церемонії. Почжанмабо - обитель ченців і слуг. Тут розташовані буддійські зали та похоронні пагоди-ступи.

 

 

 У головній частині  будівлі були побудовані урядові  приміщення, кімнати обслуговуючого  персоналу, що складався виключно  з ченців, і чернечої школи.  Раніше були тут також кімнати для медитації, бібліотеки, збройові палати, зерносховища, комори, камери тортур і карцер.

 Всередині будівлі більше 1 000 різних приміщень, де 10 000 святинь і не менше 20 000 статуй. Численні каплиці і святилища заповнені статуями, вишитими по шовку картинами, горнят для пахощів та іншими ритуальними предметами. Покриті золотом дах палацу, гранітні стіни, витончені карнизи з позолоченими прикрасами надають архітектурному ансамблю пишність і велич.

 

 

 Однією з головних визначних пам'яток палацу є безліч фресок, що зображують різні побутові та ритуальні сюжети. Деякі з фресок довгий час не були доступні для широкого перегляду. Тільки в кінці 90-х вони були вивішені в залах, і тепер їх можуть побачити всі паломники та туристи, що прийшли в Поталу.

 Багато з фресок зображують дванадцятирукого бога Авалокітершвари та його дружини богині Тари. Справа в тому, що саме ці божества вважаються головними покровителями Тибету. Для виготовлення цих фресок тибетські майстри використовували агат, янтар, золотий і срібний порошок. На даху Червоного Палацу розташовані головні святині палацу - усипальниці, які оформлені за допомогою золота і дорогоцінних каменів. Найвища усипальниця належить Далай-ламі XVIII, який помер в 1933 році. Вона досягає висоти 10 метрів, прикрашена барельєфами із зображеннями діячів ламаїзму. Саркофаг Далай-Лами виконаний з срібла.

Найдавнішим частиною палацу є нижня кімната, складена з грубого і необтесаного каменю. У центрі кімнаті споруджений пагорб з поставленим на нього священним скриньки («чортеном»). Саме до цієї кімнаті прагнуть тисячі прочан, що прийшли до палацу Поталу.

 Священна будівля Поталу щороку відвідує велика кількість паломників і туристів. Приміщення палацу відкриті для всіх бажаючих. Правда встигнути оглянути весь палац не вийде - Потала відкритий тільки 2 дні на тиждень і лише 2 години на день.

Ранні легенди говорять про священну печеру, яка, як вважають, була місцем існування бодхисаттва Ченрезі (Авалокітешвара), якого на землі представляє далай-лама. Ця печера використовувалась як медитаційний притулок, Імператором Тибету Сонгтсеном Гемпо в сьомому столітті нашої ери. В 637 Сонгтсене Гемпо вирішив звести палац на цьому пагорбі.

 

 

У такому вигляді структура стояла до сімнадцятого століття, коли Далай-лама почав будівництво палацу в сучасному вигляді, в якому він простояв до цих пір. Спорудження існуючого палацу почалося в 1645 під час панування п’ятого Далай-лами, і до 1648 було завершене. Червоний Палац був добудований між 1690 та 1694; його споруда зажадала велику кількість робітників – було задіяно понад 7000 робочих , 1500 художників і майстрів

У 1922 році тринадцятий Далай-лама відремонтував більшість каплиць і актових залів в Білому Палаці і відреставрував Червоний Палац. Палац Потала був пошкоджений лише єдиний раз за всю свою історію – під час тибетського повстання проти китайського вторгнення в 1959 році.

На відміну від більшості інших Тибетських релігійних структур, замок Потала не був зруйнований хунвейбинами (“червоними охоронцями”) протягом 1960-их і 1970-их. У результаті всі каплиці та їх експонати дуже добре збереглися

 

5. Призначення  палацу

 

Поталов палац почали називати починаючи з 11го століття. Палац на вершині Лхаси взяв назву індійської священної гори. Виконуючи численні функції, замок завжди був насамперед місцем проживання Далай-лами і його великого штату. Крім того, це було місце Тибетського уряду, де проводилися всі церемонії.

Тут також розміщувалася школа для релігійного навчання ченців та адміністраторів. Це найпопулярніше місце Тибету серед паломників і туристів, через його велич і могили минулих Далай-лам. У межах Білого Палацу розташовані дві маленьких каплиці, що датуються сьомим століттям, ці каплиці – найстаріші і найсвятіші структури, які збереглися на пагорбі.

Тут також знаходиться статуя Потали, найповажніший артефакт, що приваблює тисячі тибетських туристів. Вона повністю покрита сухозлітним золотом загальною вагою в 550 кг і інкрустована десятком тисяч дорогоцінних каменів. Решта похоронних статуй, значно поступаючись в розмірі, але також прикрашені величезною кількістю золота і коштовностей.

В даний час палац Потала – це музей, активно відвідуваний туристами, в той же час залишається місцем паломництва для буддистів, які використовують його у своїх ритуалах. Через колосальну культурну, релігійну, та історичну важливость, в 1994 році палац був включений в список Міжнародної спадщини ЮНЕСКО.

 

 

6.Відновлення палацу

 Нещодавно завершено  роботи з відновлення палацу  Потала . Як повідомляє AP, реставрація  тривала сім років. Крім Потали  був відновлений палац Норбу Лінгка - літня резиденція Далай-лам. В цілому проект реставрації обійшовся китайським властям майже в 44 млн. доларів. Ще 14 млн. пішло на відновлення монастиря Саг`я, де зберігаються класичні буддійські тексти. У реставраційних роботах брали участь 189 000 працівників.

Палац Потала був резиденцією  правителів Тибету до 1959 року, коли нинішній духовний лідер буддистів Тибету, Далай-лама XIV, виїхав до Індії. Китайські  власті заявляють, що відкриття палацу в Лхасі сприятиме збереженню традиційної культури Тибету і розвитку туризму. Далай-лама і інші біженці часто звинувачують Пекін в "культурному геноциді" Тибету.

На місці, де зараз стоїть Потала, перші палаци з`явилися ще в VII столітті, проте нинішню будівлю  почали будувати в 1645 році при Далай-ламі V, "Великому П`ятому", як його називають  в Тибеті. Відновлений палац зможе  приймати до 1 000 відвідувачів щоденно.

Рестраврація Потали - частина плану китайських властей з залучення туристів до Тибету, на який виділено близько 73 млн. доларів. План включає реставрацію 22 культурних об`єктів. Джерело: УНІАН

 

Зміст:

1. Загальні особливості;

2. Історія ;

            3. Структура палацу;

4. Особливості;

5. Призначення палацу;

6. Відновлення палацу;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Міністерство освіти і науки, молоді і спорту України

НУ «Львівська політехніка»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Реферат

 на тему:

«Палац Потала в Лхасі.Тибет»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                       Виконала: ст. гр. МБД- 410

                                                                                                           Слабка Т. Р.

                                                                                                       Перевірив: док.арх. Бевз М. В.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Львів 2011 р.


Информация о работе Палац Потала в Лхасі