Абстрактний живопис

Історичним фактом є те, що чимало піонерів живописної абстракції розглядали музику як модель нового живопису, про що свідчать як їхні теоретичні праці, так і численні назви робіт. Так, засновник абстракціонізму Василій Кандинський надихався для своїх абстракцій музикою Вагнера та Шоенберга. Слухання "Лоенгріна" Вагнера пробудило у Кандинського кінестетич­не відчуття бачення кольорів та ліній і підштов­хнуло до думки, "що живопис може розвинути такі ж сили, які має музика". Дисонанс та ато­нальність, введені до композиції Шоенбергом, стали для художника відкриттям нових можли­востей у живописі. У праці "Щодо духовного в мистецтві", написаній 1911 року, Кандинський порівнює кожен колір спектру із звучанням того чи іншого музичного інструменту і висловлює переконання, що за своєю природою кольори і музичні звуки є топкішими і тому вони пробу­джують тонкіші вібрації "в душі", ніж слова. Це спонукало митця до остаточного відходу від будь-яких слідів репрезентації у післявоєнний період.