Облік схильності до ризику, як особистісної риси в професійному психологічному відборі операторів

      Серед проблем, які були виділені дослідницькими групами автори виділили дуже важливу: які особистісні якості сприяють успішному вирішенню професійних розумових завдань. Ініціативність, активність - ця риса необхідна будь-якому оператору для виконання його роботи. Безсумнівно, вона властива майже всім новачкам, проте, якщо людина постійно отримує жорсткі директиви, якщо його змушують заучувати і виконувати жорсткі правила, він навряд чи стане ініціативним оператором з гнучким і активним мисленням. Швидше він перетвориться на пасивного виконавця, який відмовляється від відповідальності і вічно чекає наказів.

      Молодому оператору іноді влаштовують несподівану "перевірку дією". Перевірки особливо жорсткі, а глузування злі, якщо молодий оператор в чомусь, наприклад, в освіті, перевершує інших. Відомі кілька випадків, коли через таких перевірок піддавалися ризику пасажири літаків. Нерідко до новачків ставляться зневажливо-зарозуміло. Вони не мають права голосу і повинні мовчки зносити "виховні впливу старих".

     Важливо відзначити  інші чинники призводять до  ризику. Страх - реакція на зовнішню  загрозу фізичного благополуччя  індивіда. Тривога - емоційна реакція  на символічну загрозу фізичного  чи психологічного благополуччя  індивіда. Вони можуть розвиватися  окремо або співіснувати, переживання  страху може перейти в символічну  форму і перетворитися на тривожність.  Ожилий в пам'яті страх батьківського  покарання може символізувати  тривогою, пов'язаної, наприклад, з  польотом. Пригнічена тривога, пов'язана  з недавнім подією, може раптом  вийти на поверхню. Наприклад,  смерть в авіаційній катастрофі  улюбленого інструктора може  викликати тривожний стан уразливості  і безпорадності, беззахисності.  Ця тривога може привести до  захисту проти фобій: необачного  поведінки та прийняття ризику, ризикованих дій [7].

      Облік цих  принципів при проведенні професіографії припускає: виробничу характеристику професії і вказівка ​​на її економічну значимість; соціально-психологічну характеристику (особливості міжособистісних відносин, особливості колективу, престиж професії); перелік обсягу знань і умінь, необхідних для успішного професійного праці; гігієнічну характеристику умов праці з особливим виділенням професійних «шкідливостей»; перелік фізіологічних вимог до людини і медичних протипоказань до роботи з даної спеціальності; складання псіхограмі.

      Крім загальних  причин, виявляється багато суто  індивідуальних чинників, головним  чином психологічного порядку,  сприяють навмисним порушенням  правил безпеки праці та зростання  кількості нещасних випадків, так  званий «людський фактор», або  особистісний підхід. Особистісний  аспект вивчення професійно значущих  властивостей людини за-виключають  в тому, щоб розглядати їх як  форму діяльності, що виникає  при певних мотивах, моральних  цінностях і потребах і спрямований-ної на вирішення важливих для людини завдань. Особистісний підхід - це розуміння особистості та окремих її психічних проявів в єдності з діяльністю.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВОК

      Діяльність  оператора найчастіше протікає  в умовах, які пред'являють до  нього підвищені вимоги. Такі  умови називаються особливими (ускладненими, унікальними). Їх вивченням займається  спеціальний напрям прикладної  психології - психологія праці в  особливих умовах. До числа таких  умов відносяться: наявність факторів  ризику, висока психологічна "ціна" діяльності, ускладнення функцій  оператора, розширення діапазону  швидкостей керованих процесів, збільшення темпу діяльності, монотонність  роботи в умовах очікування  сигналу до дій, поєднання різних  за метою дій в одній діяльності (поєднана діяльність), переробка  великих обсягів і потоків  інформації (перевантаження інформацією), дефіцит часу на виконання  необхідних дій, складна динаміка  зміни функціональних станів, виникнення  аварійних ситуацій, брак інформації (сенсорний голод), обмеження рухової  активності (професійна гіпокінезія) та ін. Схильність до ризику пов'язана з діяльністю оператора, а точніше з прийняттям рішень. Схильність до ризику може призвести до виникнення небезпечних ситуацій. Робота оператора вкрай важлива і відповідальна, тому ризиковані дії можуть призвести до ускладнення ситуації і навіть летального результату. З іншого боку, при надзвичайній ситуації дуже важливо проявити ініціативу, яка змушує ризикувати. Наприклад, якщо говорити про льотчиків, які завдяки ризикованим, але тим не менш виправданим дій, могли посадити літак, що був несправний і тим самим не допустивши краху. Оператори, схильні до позаситуативного ризику, виявляють високу інтегрованість Я-концепції і внутрішній локус контролю, беручи на себе відповідальність за сталися події. Найбільш ефективними при наявності необхідних знань виявляються оператори, схильні до прийняття рішень з ризиком, але які мають обачністю. На закінчення необхідно підкреслити, що структура та механізми процедури прийняття рішення не є стабільно-універсальними на різних рівнях психічного відображення. Вони змінюються при переході від перцептивно-пізнавального рівня до мовно-мисленнєвої, бо кожен рівень являє собою якісно нове структурно-системне утворення. Головне тут полягає в переході від перебору і вибору гіпотез до побудови гіпотез (концептуальних моделей). Крім загальних причин, виявляється багато суто індивідуальних чинників, головним чином психологічного порядку, сприяють навмисним порушенням правил безпеки праці та зростання кількості нещасних випадків, так званий «людський фактор», або особистісний підхід. Саме тому коштувати приділять належну увагу схильності до ризику при профвідбору операторів. Особистісний аспект вивчення професійно значущих властивостей людини полягає в тому, щоб розглядати їх як форму діяльності, що виникає при певних мотивах, моральних цінностях і потребах і спрямованої на вирішення важливих для людини завдань.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бодров В.А., Венда В.Ф. Системный подход в инженерной психологии и психологии труда. – М.: 1992.
2. Денисов В.Г. Онищенко В.Ф., Скрипец А.В. Авиационная инженерная психология: Учебник для вузов ГА. - М.: Машиностроение, 1983. - 232 с.
3. Душков Б.А., Королев А.В., Смирнов Б.А. Основы инженерной психологии. – М.: Академический проект, 2002. – 576 с
4. Зигель Ж., Вольф Дж. Модели группового поведения в системе человек-машина. – М.: 1973.
5. Небылицын В.Ф. Надежность работы оператора в сложной системе управления и ее психофизиологические факторы // Инженерная психология – М.: 1969.
6. Основы инженерной психологии. Под ред. Б.Ф. Ломова - М.: Высшая школа, 1986.
7. Ошибки пилота: человеческий фактор / С.Р.Молер, М.Олнатт, М.К.Стриклер - младш., и др.: Пер.с англ. - М.: Транспорт, 1986.
8. Психологические проблемы взаимной адаптации человека и машины в системах управления. – М.: Наука, 1980.
9. Психологические факторы операторской деятельности. – М.: Наука, 1988.
10. Стрелков Ю.К. Инженерная и профессиональная психология. – М.: Издательский центр «Академия»; Высшая школа, 2001