Вимоги до ілюстративного матеріалу

Вимоги  до ілюстративного матеріалу

Впродовж усієї роботи над рукописом зберігайте оригінали  відсканованих чи звідкись списаниих  рисунків у вигляді нікуди не заверстаних  файлів-картинок, доки не вийде книга. Параметри рисунків див. далі.

РИСУНКИ І ФОТО НАДАВАТИ У ДВОХ ВАРІАНТАХ ЗАПИСУ, А САМЕ: 

1. Увесь матеріал, де ілюстрації заверстані в текст  – для роздруку і редагування.
2. Підбірку цих же ілюстрацій окремою папкою - для обробки чи виготовлення на їх основі рисунків поліграфічної якості. Ці файли ілюстрацій не розміщати в який-небуть документ (тобто НЕ у Wordі), а записувати в тому форматі^*, у якому вони виготовлені чи переписані. Фото, креслення – у форматах тих програм, в яких вони виготовлялись (TIFF (tif), JPEG (jpg), AI(ai), EPS (eps), CDR (cdr) тощо), або (наприклад, креслярські програми) у форматах, які підтримують CorelDraw чи Illustrator (завчасно проконсультуйтесь з художнім редактором у видавництві).
3. Для підготовки верстки монографій науково-технічного і природничого профілів в за проектом "Наукова книга" та передачею файлів оригіналів-макетів  для типографій необхідно для якісного відтворення при друкуванні рисунків і фотографій дотримуватись наступного:  
   а) чорно-білі рисунки як окремі файли зберігати в режимі bitmap щільністю 600 dpi та розширенням *.tif.
4. б) чорно-білі фотографії, рисунки з фоновими заливками зберігати з точністю 300 dpi в режимі Grayscal (8-bit) з розширенням *.tif.

 Рисунки подавати на диску. У назвах використовуйте латинський шрифт. Номери/назви  файлів мають відповідати номерам  рисунків у рукописі.

Про побажання з оформлення обкладинки (чисто шрифтове вирішення  чи наявність зображень, і яких; колір, тощо), ОБОВ'ЯЗКОВО поінформуйте художнього редактора (усно чи текстовим файлом), а коли маєте матеріали на оформлення, надавайте і їх одночасно з  записом ілюстративного матеріалу.

^* формати (розширення) вказуються автоматично після назви файлу і відділені від неї крапкою (напр. kgjfnk-1.tif).

ЯКЩО АВТОР САМ  СКАНУЄ РИСУНКИ: 

Перш ніж починати сканування, з'ясуйте у видавництві, як сканувати  рисунки.

Зазвичай параметри для  півтонових (типу фото) зображень не менше 300 dpi (кількість точок на дюйм) і 600 dpi для лінійних (креслення) при  натуральному розмірі зображення (100%); якщо планується ілюстрація більшого розміру, відповідно потрібен запис  з більшою кількістю точок  на дюйм. Бажано число точок, кратне трьом.

Деякі програми для сканування мають два режими – спрощений  і з точними настройками. Використовуйте режим з точними настройками. Рисунки, що не є кольоровими в  оригіналі або не будуть кольоровими  в книзі, сканувати як некольорові (режим GrejSсale – т.з.“сіра шкала”, 8 bit). Зберігати при скануванні в форматі TIFF (tif) (файл розміром до 20 Mb) чи JPEG (jpg) (файл розміром понад 20 Mb - без компресії, максимальної якості).

Якщо достатньо якісне сканування неможливе з технічних  причин, доречно надати паперовий  оригінал для сканування силами видавництва.

УВАГА! З дуже маленьких і нечітких оригіналів навіть при якісному скануванні не завжди можна зробити придатне для друку зображення. З цього приводу необхідно консультуватися з художніми редакторами.

ГОТОВІ ЗОБРАЖЕННЯ З РІЗНИХ ДЖЕРЕЛ: 

Растрові зображення (типу фото):

Чим вища якість оригінального  зображення, тим краще (орієнтовний  розмір мінімально придатного кольорового  зображення в форматі JPEG всередньому 0,5 – 4 Mb). Рисунки, отримані за допомогою  спеціальних технічних програм, або виготовлені у програмах 3D-моделювання  саме для книги, перезберігати, по можливості, з дещо більшими від запланованих лінійними розмірами при 300 dpi (півтонові) чи 600 dpi (лінійні) у форматі TIFF. Надавати зображення бажано без змін (якщо автор  не володіє програмою типу Adobe PhotoShop настільки, щоб самостійно зробити  картинку необхідної для поліграфічного відтворення якості). В жодному  разі не зменшуйте розмір файла з  міркувань “щоб менше місця займав”  – усі ці операції може виконати і художник у видавництві.

Графіки, карти, емблеми, символи, герби, орнаменти, складні  креслення:

Ідеальний варіант – виготовлення програмами CorelDraw чи Adobe Illustrator (т. з. векторні програми) і надалі запис у форматах ai, eps або cdr. (Щодо емблем чи орнаментів: коли немає файлу із вищеназваними  розширеннями, слід знайти максимально  великий запис у форматі tif чи хоча б jpg (растрове зображення); якщо відомо, що рисунки виготовлялись в інших  графічних програмах, раціональніше  знайти запис, який первісно виготовили на ваше замовлення.)

Рисунки, отримані через  сканер або з інших джерел у  формі растрових зображень, не змінювати (див. вище), а одержані за допомогою  спеціальних технічних програм  чи виготовлені в програмах 3D-моделювання  перезберігати для видання, по можливості, у форматі TIFF (tif), 600 dpi. ПЕРЕЗБЕРІГАТИ  ТАКІ ФАЙЛИ В jpg НЕ МОЖНА НІ В ЯКОМУ  РАЗІ!!! ДУЖЕ ПОГІРШУЄТЬСЯ ЯКІСТЬ.

Якщо технічні рисунки  ще можна переробити, і сказане  вище є рекомендаціями, то емблеми  й інші складні зображення декоративно-знакового  характеру, особливо з текстом, точно  поновити за низькоякісним зразком  неможливо. Коли це все ж таки потрібно, обов'язково надавайте текст, котрий повинен бути на емблемі.

Коли є не файл, а розпечатка розміру не меншого, ніж бажаний  при друкуванні (а краще 10 на 10 см і більше), де видно всі лінії  і букви, дрібні написи й деталі чітко  окреслені, а не нагадувають мозаїку, можна принести, щоб посканували  у видавництві (тут сканер дозволяє отримати належну якість і знають, з якими параметрами сканувати). Щодо географічних карт: якщо маєте  оригінал географічної карти потрібної  проекції, не завадить принести його для  сканування; обовязково вкажіть худ.редактору, що на карті є необхідним, а що можна не відтворювати. Ідеальний варіант – карта, виготовлена у векторній програмі (якщо є змога десь списати).

РИСУНКИ ВЛАСНОГО ВИГОТОВЛЕННЯ: 

Перш ніж виготовляти  рисунки безпосередньо для верстки, слід уточнити їх розміри, товщини ліній, тощо у художнього редактора. Зазвичай лінії 0,3 та 0,5 пункта, а товщі 1 пункт, шрифти Pragmatiсa (кегль 8), та Times 1251 (кегль 8,5) чи хоч Times New Roman (кегль 9) (коли не маєте  їх, зверніться у видавництво).

Якщо планується авторська  верстка якоїсь частини для друку, дізнайтесь у видавництві про  вимоги до форматів запису, програм, у  яких можна виконати роботу, шрифтів.

Для виготовлення рисунків на комп'ютері бажано користуватися  програмами CorelDraw чи Adobe Illustrator для схем і креслень, Adobe PhotoShop для обробки  зображень типу фото. Рисунки, виготовлені  в інших програмах, слід перезберігати  у форматах, сумісних з їх набором  форматів CorelDraw чи Adobe Illustrator (з векторних  програм), та TIFF (tif), JPEG (jpg). Зберігати  файли Adobe PhotoShop необхідно у версії не новішій, ніж CS1 (т.з. 8 версія), а готові зображення у форматі TIFF (tif), 300 і 450-600 dpi відповідно при розмірі 100%. CorelDraw чи Adobe Illustrator не новіше 10-ї версії (часто  виготовлене в пізніших версіях  і не перезбережене для старішої версії неможливо переглянути на комп?ютері, де встановлена старіша  версія програми). Якщо потрібно зберегти рисунок, зроблений у векторній  програмі, як растрове зображення, користуйтесь функцією “export”, де у параметрах збереження вибирати CMYK для кольорових і GrejSсale для ч-б рисунків, 300 і 600 dpi відповідно і формат TIFF.

ЗАВЖДИ залишайте  копію, де змін не вносили.

При виготовленні ч-б зображення починайте  роботу з одразу вибраною колірною моделлю GrejSсale, й кольорового - CMYK, а  не RGB. Поліграфічні процеси передбачають друк в 4 фарби - CMYK, а RGB - три кольори, якими відтворюється зображення на екрані; деякі відтінки при переведенні  зображень з RGB можуть змінитись, тому перевірте, щоб робота велась у CMYK. При  цьому чорний має бути саме чорним для лінійних зображень на білому тлі й композитним на кольоровій плашці (чорний + складові кольору плашки). У деяких програмах передбачено  виставляти функцію Overprint Black.