Визначення норм добрив для культур сівозміни

 

   3.2.2 Визначення норм вапняних добрив для вапнування кислих грунтів та нейтралізації фізіологічно кислих азотних і калійних добрив . 

    Вапнування грунтів, внесення до грунту винищити і інших вапняних добрив для усунення надлишкової кислотності, шкідливої для багатьох сільськогосподарський рослин; спосіб хімічної меліорації кислих грунтів. І засновано на заміні в грунтовому поглинаючому комплексі іонів водню і алюмінію іонами кальцію і магнію. При вапнуванні в результаті нейтралізації кислотності грунту і збільшення вмісту кальцію посилюється життєдіяльність корисних мікроорганізмів наприклад ; клубенькових бактерій, мікроорганізмів, мінералізуючих органічні залишки і перегній і грунт збагачується доступними для рослин елементами живлення, покращуються її фізичні властивості структура, водопроникність і ін. І підвищує ефективність органічних і мінеральних добрив. 
 
 
 

   План  внесиння вапна в господарстві ;                                                 Таблиця 10 

 
 

   4.Складання планів внесення добрив та їх обґрунтування 

   Світовий  і вітчизняний досвід свідчить, що за оптимальних умов частка добрив у формуванні приросту валових зборів продукції становить близько 50 %. Використання добрив дає змогу активно регулювати забезпечення рослин поживними речовинами і програмувати умови одержання запланованого врожаю. У процесі планування потреби в добривах сільськогосподарські підприємства застосовують розроблені науково-дослідними установами зональні, диференційовані за типами ґрунтів . Ці норми мають задовольняти потребу рослин у поживних речовинах, високу окупність використання добрив, забезпечити виробництво доброякісної продукції, розширене відтворення родючості ґрунту, запобігати шкідливій дії добрив на довкілля і якість продукції.

   4.1. План внесення добрив у сівозміні 

   Розміщення  органічних добрив у сівозмінах розпочинають із встановлення місця і норми їх внесення. Гній і компости вносять під оранку в сівозмінах Лісостепу — в 2-3 полях. Норма внесення гною залежить від культури, попередника, родючості ґрунту і запланованого врожаю. Вони можуть коливатися від 20 до 40-60 т/га і більше.

   Для підвищення агротехнічної та економічної ефективності системи удобрення, розробленої  на ротацію сівозміни, щорічно складається  план внесення добрив під урожай майбутнього  року. Складання річного плану  удобрення культур обумовлено рядом  причин.

   1. Родючість полів сівозміни навіть у межах однієї ґрунтової відміни може значно відрізнятися. Окремі поля можуть мати різний вміст рухомих форм поживних елементів, неоднакову кислотність ґрунту, гранулометричний склад тощо.

   2. Нагромадження  органічних і закупівля мінеральних добрив у господарстві щороку змінюються, що є причиною порушення їх використання, передбаченого системою, розробленою на ротацію.  

   3. Зміна  структури посівних площ культур,  погана перезимівля озимих, яка  викликала пересів їх ярими,  або несвоєчасність сівби в зв'язку з погодними умовами також вимагають уточнення в розподілі добрив.

   При складанні  річного плану внесення добрив необхідно  враховувати: запланований урожай; ресурси  мінеральних добрив та їх асортимент, що планується закупити для господарства на наступний рік; можливості нагромадження місцевих добрив; особливості кожного поля; попередник і його удобрення; досягнення науки і передового досвіду на рік складання плану.  

   План  внесення добрив під культури у польовій сівозміні №

   Норми мінеральних добрив визначені за методом  кг/га               Таблиця 11 

 
 
 

   Поле  № 2-Озима пшениця

   Озима пшениця серед зернових колосових  культур найвибагливіша до умов живлення і насамперед азотом тому внесли 27,2 т/га гною . У системі застосування азотних добрив велике значення мають не лише дози, а й строки їх внесення. Розрахункова норма елементів живлення N112 P135 , таку кількість добрив не можна вносити при сівбі озимих , бо вони переростуть і є можливість до загибелі рослин . Частину азоту внесли в основне добриво 67 кг/га , частину при сівбі , а решту в підживлення . Велику кількість фосфорних 100кг/га внесли після чорного пару фосфорні у вигляді подвійного суперфосфату , при сівбі добрива вносимо у вигляді гранул , в дозі 35 кг/га . Внесення гербіциду підсилювало ефективність ранньовесняного підживлення рослин азотом за рахунок знищення бур’янів що здатні проростати і розвиватися за температури 1–5С тому ми внесли аміачну селітру 20 кг/га . Це складний енергоємний технологічний прийом, позитивна дія якого виявляється лише за певних умов.

    

   Поле  № 3-Кукурудза на зерно

   Ефективність  застосування азотних добрив під кукурудзу на зерно можна значно підвищити, якщо дозу азоту коригувати з урахуванням даних ґрунтової діагностики на кожному конкретному полі. Для отримання запланованої врожайності розрахункова норма N197 P185 K78 в основне внесися мінеральних добрив е N187 P175 K68 . В припосівне внесися неможна вносити велику кількість добрив є можливість знищення рослин , так як кукурудза дуже чутливо до припосівного внесення добрив тому найкращою нормою буде N10 P10 K10 . 

   Поле  № 4- Ячмінь

   Розрахована норма елементів живлення складає  N82 P37 K31 . в основне удобрення вносимо розрахункову норму добрив N67 P22 K16 у вигляді безводного аміаку , простого гранульованого суперфосфату , і хлористого калію . Весною вносимо в передпосівну культивацію N15 P15 K15 нітроамофоску як встановили  дослідження  , що локальне внесення добрив у дозі NPK під передпосівну культивацію забезпечує майже такі самі прирости врожаю зерна ярого ячменю як і їх внесення під час основного обробітку ґрунту із збільшенням дози на 1/3. 

   Поле  № 5-Соя

   Соя не потребує підживлення добривами . 

   Поле  № 6-Озима пшениця

   Озима пшениця серед зернових колосових  культур найвибагливіша до умов живлення і насамперед азотом тому внесли 12 т/га гною . У системі застосування азотних добрив велике значення мають не лише дози, а й строки їх внесення. Розрахункова норма елементів живлення N77 P8 K112 , частину азотних внесемо в основне внесення після збирання попередника 37кг/га  частину при сівбі , і решту при підживленні . Фосфорні 8 кг/га і більшу частину  калійних добрив 92 кг/га внесемо після збирання попередника ,фосфорні у вигляді подвійного суперфосфату , калійну у вигляді сульфату калію . При сівбі внесемо добрива у вигляді нітроамофоски 20 кг/га . Ранньою весною підживемо аміачною селітрою 20 кг/га . 

    Поле  № 7 – Соняшник

   Розрахована норма елементів живлення N56 P31 K58 .

   Соняшник  має розтягнутий період засвоєння  поживних речовин. Система вдобрення  соняшника складається з основного  і рядкового удобрення. Органічні  добрива краще вносити під попередню культуру в дозі 10-15 т/га. В Степу і Лісостепу України на чорноземних і темно-каштанових ґрунтах найвищі врожаї одержують при внесенні азотно-фосфорних добрив. 

   Потреба в формах та фізичній масі добрив для  застосування їх під культури у 

   польовій сівозміні №   , ц/га.                                                                Таблиця 12 
 

 

   Більшості корисних грунтових мікроорганізмів  найбільш сприятлива слабокисла і нейтральна реакція грунту ph 6,5-7,0 при наявності вологи, повітря і тепла в діапазоні приблизно 15-30 ° C. Для живлення грунтових мікроорганізмів небхідно органіка. Є два шляхи надходження органіки в грунт - кореневі виділення рослин з післязбиральних залишками та внесення органіки в грунт ззовні, у вигляді компосту, гною, сидератів і т.п. 

   План  внесення вапна в сівозміні ( дефекат 80% CaCo3 ) Таблиця 13 

    4.3 Календарний  план внесення добрив у сівозміні  

Календарний план внесення добрив розробляється з  метою планування строків їх завезення. Зберігати  добрива у господарстві економічно не вигідно . Але їх зберігають тому,що часто добрива у господарстві економічно не вигідно. Порушення строків внесення змінює ефективність туків. Так , наприклад, для застосовування припосівного добрива, його можна внести тільки разом з сівбою культури. Строки сівби обмежені декадою . Після – сівби культури , припосівне добриво внести неможливо , а змінити його підживленням знижує ефективність туку.