Бюджетний дефіцит і державний борг

         Після сплати податків (25 млрд. гр. од.щорічно) скоротяться кінцеві  доходи суспільства,  споживання  і  заощадження. Але яким  будескорочення споживання і заощаджень? На це запитання дає відповідь величина мультиплікатора, яка, як відомо, тут дорівнює 5. Звідси зрозуміло, що гранична  схильність  доспоживання (МПС) дорівнює 4/5, а гранична схильність  до  заощадження (МРS) - 1/5. У цьому ж співвідношенні  скорочується споживання і заощадження, а повна величина  щорічного  скорочення дорівнює 25 млрд. гр. од. (4/5)від 25), а заощадження 5 млрд. гр. од. (1/5 від 25).

         Результатом стане  зменшення   сукупних  витрат  (в  порівнянні  з попередньою таблицею) і зменшення рівноважного  ЧНП   (до 320 млрд. гр. од.). Отже, зростання податків скорочує сукупні витрати і рівноважний обсяг виробництва, а їх зменшення веде до зростання обсягу виробництва.

         Зменшення податків також виявляє  мультиплікаційний ефект на доход. Сукупний ефект від зміни податків для  доходу,  або податковий мультиплікатор, дорівнює: 

                         Y        MPC

                       ---- = - --------- .

                         T       1 - MPC 

     Податковий мультиплікатор показує,  на  скільки  одиниць зміниться сукупний доход у відповідь  на  зміну  податків  на одну одиницю. Зокрема, якщо МРС  =  0.8,  то  податковий  мультиплікатор дорівнюватиме: 

                         Y        0.8

                       ---- = - --------- = - 4.

                         T       1 - 0.8 

         У даному випадку зменшення  податків на одиницю збільшить

рівноважний доход, на 4 од. (аналогічне  збільшення  податків викличе зменшення доходу на 4 од.).

         Аналіз двох останніх таблиць дозволяє зробити  висновок,що пропорційне зростання державних витрат і податків веде  до збільшення рівноважного обсягу виробництва. Дане явище  називають мультиплікатором  збалансованого  бюджету,  адже  рівні державні витрати і податкові надходження у бюджет збалансують останній, відпадає потреба у дефіцитності бюджету. При  цьому величина мультиплікатора збалансованого  бюджету  дорівнює  1(приріст державних  витрат  і  податків  дорівнює  приростові національного продукту). Мультиплікатор збалансованогобюджету діє поза впливом граничної схильності  до  споживання  і  заощадження (МРС і МРS).

         Таким чином,  фіскальна  політика  використовується  для стабілізації  економіки. Її фундаментальне  завдання полягає  у ліквідації  безробіття або  інфляції.  В  період  економічного спаду  застосовується  стимулююча  фіскальна  політика.  Вона включає: 1) збільшення державних  витрат  або  зменшення  податків; 2) сполучення впливу  зростання  державних  витрат  і  зменшення податків. Тобто, якщо  існував  збалансований  державний бюджет, в період спаду чи депресії фіскальна  політиказумовлює

бюджетний дефіцит.

         Навпаки, якщо в економіці спостерігається  викликана надлишковим попитом  інфляція, застосовуються стримуюча  фіскальна політика, яка  включає:  1)  зменшення  державних  витрат     чи     збільшення податків; 2) сполучення  впливу  зменшення  витрат держави  і  зростання  податків.  Така  фіскальна    політика орієнтується на збалансований бюджет і навіть на бюджет з позитивним сальдо, якщо перед економікою стоїть  проблема  контролю над інфляцією.

         Слід підкреслити, що державні  витрати є дійовим  засобом  фіскальної політики тоді, коли  є значний державний  сектор  в економіці. Проте стимулююча  фіскальна політика може опиратись  і на відносно невеликий державний сектор.

         Недискреційна фіскальна політикапов'язана  із так званими

вмонтованими  стабілізаторами.  Під  цим  терміном  ховається засіб для досягнення економічної стабільності,  яка  досягається автоматично при  допомозі фіскальної  політики,  тобто  є вмонтованою в економічну систему.

         Зокрема, таким  вмонтованим   стабілізаторм  є  податкова  ставка, яка змінюється пропорційно  обсягу ЧНП. При  зростанні  приросту  ЧНП  (національного   доходу)  застосовується  прогресивний податок на доход і  прибуток,  а  також  зменшуються трансфертні платежі (виплати держави населенню, що не  пов'язані з трудовою діяльністю, капіталом чи  власністю). Навпаки,в  умовах  спаду  застосовується    регресивний    податок  і  збільшуються виплати по безробіттю, бідності,  державні  субсидії. Так діють вмонтовані (автоматичні) стабілізатори.

         Отже, вмонтований стабілізатор - це  будь-який захід,  що має тенденцію  збільшувати  дефіцит  державного  бюджету  (або скорочувати його  позитивне сальдо) в період економічного спаду і збільшувати його позитивне сальдо (або  зменшувати  його дефіцит) в період інфляційного зростання цін без необхідності застосування додаткових політичних (суб'єктивних) заходів.

         Автоматичні стабілізатори –  це такі механізми векономіці,дія яких зменшує реакцію ВНП на зміни сукупного попиту.

      Автоматична зміна податкових  надходжень.

-Система  податків прогресивно залежить  від особистих доходів та доходів  підприємств. Якщо обсяг виробництва  падає то податкові надходження автоматично зменшуються так, що падіння особистих доходів і видатків послаблюється. У такому випадку випуск продукції зменшується не так відчутно.

     -    В інфляційні періоди  зменшення податкових надходженьзменшує

особисті  доходи, стримує споживчі витрати, скорочує сукупний попит і і уповільнює зростання цін та заробітної плати.

-Допомога  по безробіттю, соціальна допомога  та інші трансферти    Допомога  по безробіттю вливає кошти  в економіку(в період кризи)  або вилучає з неї (в період  буму) і, як результат, стабілізує її та згладжує наслідки ділових циклів.

-Дія  інших трансфертів аналогічна.Основні  засоби дискреційної фіскальної  політики :

-Зміна  прграм суспільних робіт та  інших програм, пов”язаних з  витратами.

-Зміна  програм трасфертного типу (перерозподільчих).

-Циклічні  зміни рівня податків.Дискреційна  фіскальна політика – це політика, при якій уряд свідомо маніпулює  податками та державними видатками  з метою зміни реального обсягу  національного виробництва та  зайнятості, контролю за інфляцією  та прискоренням економічного зростання.

Використана література: 

1.Комісарук  М.П. Макроекономіка. Курс лекцій.-Коломия,1999

2.Григорчук  Т.В. Основи економічної теорії.-Коломия,1998

3.КовальчукВ.М.МакроекономікаТеоретичний аспект.Тернопіль,96

4.“Вісник податкової служби України”№29,1999