Грошово-кредитна система України

 
 
 

РЕФЕРАТ НА ТЕМУ:

  Грошово – кредитна система України 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Виконала:

 

Зміст:

1. Поняття і структура кредитної системи.
2. Становлення та розвиток банківської системи України.
3. Проблеми банківської системи України.
4. Перспективи розвитку кредитної системи України.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1. Поняття  і структура кредитної системи.

      Головною  ланкою кредитної системи є банки. Сукупність різноманітних видів  банків та банківських інститутів у  їх взаємозв¢язку становлять банківську систему – складову частину кредитної системи.

Під терміном «БАНК» розуміють установу, яка створена для залучення грошових коштів і  розміщення їх від свого імені  на умовах поверненості, платності  і терміновості. 

Основне завдання банку - здійснювати посередництво  в переміщенні коштів від кредиторів до позичальників. 

Банківська  система - організаційна сукупність різних видів банків у їх взаємозв'язку, яка існує в тій чи іншій  країні в цілком визначений історичний період. 

Залежно від впорядкованості банків, відповідно до діючого банківського законодавства розрізняють два основних типи побудови банківської системи: 

• однорівнева  банківська система; 

• дворівнева банківська система 

Однорівнева банківська система передбачає горизонтальні  зв'язки між банками, універсалізацію  їх операцій та функцій. Усі банки, що діють у країні (включаючи й центральні банки), перебувають на одній ієрархічній сходинці, виконують аналогічні функції з кредитно-розрахункового обслуговування клієнтури. 

Такий принцип побудови банківської системи  характерний для економічно слаборозвинених країн, а також для країн з тоталітарним, адміністративно-командним режимом управління. 

Дворівнева  банківська система, яка характерна для країн з ринковою економікою, складається з двох рівнів. 

Верхній рівень - центральні (емісійні) банки, які є банками в повному значенні цього слова лише для двох категорій клієнтів: банківських інститутів та урядових структур. 

Нижній  рівень - комерційні банки, клієнтами  яких є підприємства, організації, населення. 

Сьогодні  в більшості країн світу функціонує дворівнева банківська система. За такою системою відносини між банками будуються в двох площинах: по вертикалі і по горизонталі. 

По вертикалі - це відносини підпорядкування між  центральним банком, як керівним органом  усієї банківської системи, і  комерційними банками. 

По горизонталі - це відносини рівноправного партнерства  та конкуренції між комерційними банками. 

      В Україні склалася дворівнева банківська система. Першим її рівнем є Національний Банк України (НБУ), другим – банки та банківські установи.

      Національний  Банк України – державний банк країни, який разом із своїми філіями є першим рівнем банківської системи і виконує функції резервної системи. Національний Банк України утворений згідно з Законом України „Про банки і банківську діяльність” від 30 березня 1991 року.

      Як  на Центральний банк, на нього згідно з законом, було покладено такі основні функції:

• емісія грошей та організація їх обігу;
• кредитор останьої надії для комерційних банків;
• організація розрахунків між банками;
• обслуговування державного боргу країни;
• проведення операцій на ринку державних цінних паперів та валютному ринку;
• видача комерційним банкам ліцензій на здійснення банківських операцій та операцій з іноземною валютою;
• контроль за діяльністю комерційних банків.

      Національний  банк підзвітний Верховній Раді України. Йому належить виключне право випуску готівкових грошей в обіг та їх вилучення з обігу, тобто виконання функцій резервної системи. В зв¢язку з цим НБУ:

• визначає порядок ведення касових операцій у народному господарстві;
• організовує виготовлення банкнот і металевих грошей;
• встановлює правила перевезення, зберігання та інкасації готівкових грошей;
• забезпечує створення резервних фондів банкнот та металевих грошей;
• визначає прикмети та порядок плати грошових знаків, також порядок обліку пошкоджених банкнот і монет та їх знищення.

      На  Центральний банк покладається регулювання  грошового обігу в країні, в  зв¢язку з чим він з певною періодичністю готує для уряду аналіз стану та свої пропозиції з цього питання.

      Для регулювання діяльності комерційних банків Національний Банк України визначає для них такі економічні нормативи:

• мінімальний розмір статутного фонду;
• граничне співвідношення між розміром власних коштів банку і сумою його активів;
• показники ліквідності балансу. Визначаються у вигляді нормативного співвідношення між активами і зобов¢язаннями банку з урахуванням терміну їх погашення, а також можливості реалізації активів.
• розмір обов¢язкових резервів, що розміщуються в Національному банку;
• максимальний розмір ризику на одного позичальника. Визначається в процентному відношенні до загальної суми власних коштів банку. В розрахунок ризику включається вся сума вкладень і кредитів даному позичальнику, а також видані за його дорученням гарантії, доручення та інші зобов¢язання.
• Максимальні розміри валютного, процентного та курсового ризиків. Являють собою максимальну суму незбалансованості різних видів активів і пасивів за їх валютною і процентною структурою.

      Центральний банк здійснює контроль за дотриманням  комерційними банками банківського законодавства. У разі систематичного недотримання комерційними банками цього законодавства Центральний банк може:

• ставити перед засновниками комерційного банку питання про здійснення заходів з фінансового оздоровлення банку (збільшенню власних коштів, зміні структури активів тощо), про організацію чи ліквідацію банку;
• застосовувати санкцію у вигляді стягнення грошового штрафу в розмірі додаткового доходу, одержаного внаслідок неправомірних дій банку;
• підвищувати норми обов¢язкових резервів;
• призначати тимчасову адміністрацію для управління банком на термін, необхідний для його фінансового оздоровлення;
• відкликати ліцензію на здійснення банківських операцій.

 

      Центральний банк створює і організовує діяльність Державної скарбниці, забезпечує зберігання резервних фондів грошових знаків, дорогоцінних металів і золотих запасів; представляю інтереси України у зносинах з центральними банками інших країн, у міжнародних банках та інших фінансово-кредитних організаціях, де міжнародне співробітництво передбачене на рівні центральних банків.

      Структуру Національного банку України  становить центральний апарат та його функціональні органи (Центральна розрахункова палата, через яку проходять  всі міжбанківські платежі, Центр  міждержавних розрахунків, Центральне сховище тощо); Кримське республіканське, обласні управління і розрахункові центри при них, регіональні відділення і розрахунково-касові центри в містах і районах; низка організацій при Національному банку.  

      Державні  фінансові органи Органи, що разом із Центральним банком виконують регулюючі функції у сфері фінансів. Найголовнішим серед них є Міністерство фінансів, яке займається питаннями планування та виконання державного бюджету і бюджетним фінансуванням; Державне казначейство яке займається збором державних доходів і їх витратою згідно з державним бюджетом. 

      Комерційні  банки  На початок 1995 року в Україні було зареєстровано 228 банків (1891 банківська установа). Мало це чи багато? Порівняно з США, де діють тисячі фінансових посередників, звичайно, мало; порівняно з Японією, де діють лише 26 банків, - навіть багато. Відповідь залежить від фінансового стану банків та розвитку всієї системи в цілому. Японські банки мають великі обсяги капіталів та сотні філій по всій країні.

      Слід  зазначити, що багато банків на початок 1995 року мали невеликі капітали. Так, з усіх діючих близько 60 банків мали капітал, що дорівнював вартості середньої київської трикімнатної квартири. В той же  час існували банки з вагомим капіталом та розгалуженою мережею філій. Наприклад „Україна” (535 філій), Промінвестбанк України (400 філій), Укрсоцбанк (116 філій).

 

      В Україні кредитна система перебуває  в стадії перебудови відповідно до потреб ринкової економіки.

Банківська система  в умовах ринку функціонує на основі певних умов.

Функції банківської системи: 

1) Трансформаційна  - зумовлена посередницькою місією  банків. Мобілізуючи вільні кошти  і передаючи їх різним суб'єктам,  банки мають можливість їх  трансформовувати (змінювати) на  різні строки, розміри, що зменшує  фінансові ризики. 

2) Функція створення грошей і регулювання грошової маси. 

3) Функція забезпечення  сталості банків та грошового  ринку (стабілізаційна), яка проявляється: 

• у прийнятті  ряду законів та інших нормативних  актів, що регламентують діяльність усіх ланок банківської системи - від центрального банку до вузькоспеціалізованих комерційних банків; 

• у створенні  дійового механізму державного контролю і нагляду за дотриманням цих  законів та за діяльністю банків узагалі.

Необхідність  існування банківської системи  визначається двома групами причин: 

1) потребою здійснення  суспільного нагляду і регулювання  банківської діяльності, узгодження  комерційних інтересів окремих  банків Із загально-суспільними  інтересами - забезпечення сталості  грошей і стабільності роботи  всіх банків; 

2) забезпечення збалансованості попиту і пропозиції на грошовому ринку і в кожному з його секторів. Банки при цьому повинні керуватися не тільки своїми комерційними інтересами, а й вимогами системи в цілому. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

2. Становлення та розвиток банківської системи України 

Після прийняття Декларації про державний  суверенітет України в 1991 році постало  питання щодо створення власної  фінансово-кредитної системи. 

Постановою  Верховної Ради України від 20 березня 1991 року «Про порядок введення в  дію Закону України "Про банки і банківську діяльність"» було оголошено власністю України Український республіканський банк Держбанку СРСР, Український республіканський банк державного комерційного промислово-будівельного банку "Укрпромбанк", Український республіканський банк Ощадного банку СРСР, Український республіканський банк Зовнішекономбанку СРСР з їх мережами, обчислювальними центрами, з усіма активами і пасивами. Згідно з цією постановою на базі Українського республіканського банку Держбанку СРСР було створено Національний банк України з його регіональними управліннями. 

За час  свого існування банківська система  пройшла два етапи 

І етап - (1991-1993 рр.) - етап активного становлення  та розвитку банківської системи;