Організація роботи з виконання бюджетів

3

ЗМІСТ

ВСТУП                                                                                                                                                                        3

1. БЮДЖЕТНИЙ РОЗПИС І БЮДЖЕТНА КЛАСИФІКАЦІЯ –

ОСНОВА ВИКОНАННЯ БЮДЖЕТІВ                                                                                   

1.1. Поняття державного розпису                                                                                                  5

1.2. Поняття бюджетної класифікації                                                                                    6

2. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ З ВИКОНАННЯ ДОХІДНОЇ І ВИДАТКОВОЇ ЧАСТИН БЮДЖЕТУ

2.1. Організація і порядок виконання  дохідної частини бюджету              14

2.2. Організація, форми і методи фінансування                                                        

видатків бюджету                                                                                                                                            16

3 Шляхи підвищення ефективності організації  виконання бюджетів                                                                                                                                                           27

ВИСНОВКИ                                                                                                                                                          32

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ                                                                       34

ДОДАТОК                                                                                                                                                          35

ВСТУП

Актуальність досліджуваного питання пояснюється тим, що загальний стан економіки в країні значною мірою залежить від того, наскільки успішно виконується бюджет. Виконання державного бюджету України – це здійснення комплексу заходів із забезпечення повного і своєчасного виконання плану доходів і витрат. При цьому виконання доходної частини бюджету означає надходження не тільки загальної суми передбачених коштів, а й по кожному джерелу. Виконання плану по витратах означає безперебійне фінансування усіх запланованих заходів і установ, економне й ефективне використання бюджетних ресурсів.

Виконання бюджету означає забезпечення повного і своєчасного надходження запланованих доходів, податків і платежів до всіх ланок бюджетної системи та безперервне фінансування заходів, затверджених у бюджеті. Ця частина бюджетного процесу включає заходи щодо виконання дохідної і видаткової частин кожного із бюджетів, що входять до складу бюджетної системи України.

До принципів організації виконання бюджету належать:

— забезпечення повного і своєчасного надходження доходів у цілому і за кожним джерелом окремо;

— фінансування заходів у межах затверджених у бюджеті сум і протягом бюджетного року;

— пропорційність при фінансуванні з бюджету;

— фінансування юридичних осіб тільки з одного бюджету;

— дотримання режиму економії у витрачанні трудових і природних ресурсів, матеріальних коштів;

— забезпечення ефективного контролю за правильним використанням бюджетних коштів;

— дотримання на підприємствах і в організаціях бюджетної сфери фінансової дисципліни.

Завдання щодо виконання бюджету покладаються на фінансові та фіскальні органи, установи банків, міністерства, відомства, місцеві органи влади, підприємства, організації й установи.

В даній роботі планую дослідити організацію роботи з виконання бюджетів, зокрема поглиблено вивчити основу виконання бюджетів – державний розпис та бюджетну класифікацію, розглянути організацію і порядок виконання дохідної та видаткової частин бюджету, організації касового виконання бюджету в Україні.

Об’єктом дослідження є організаційний процес з виконня бюджетів.

Предметом дослідження є головні принципи і підходи щодо організації роботи з виконання бюджетів, наявні труднощі і можливі шляхи покращення організації роботи з виконання бюджетів на різних рівнях.

Під час написання роботи були використані різноманітні літературні джерела: нормативно-правові акти, посібники з бюджетної системи України, бюджетного менеджменту, державних фінансів та матеріали з періодичних видань.

Дана робота дозволить не тільки краще зорієнтуватися в організації роботи з виконання бюджетів, але й сприятиме набуттю науково-дослідницьких методів та прийомів дослідження.

1. БЮДЖЕТНИЙ РОЗПИС І БЮДЖЕТНА КЛАСИФІКАЦІЯ –

ОСНОВА ВИКОНАННЯ БЮДЖЕТІВ

1.1. Поняття державного розпису

Основою для виконання Державного і місцевих бюджетів є розпис. Розпис Державного бюджету України складає Міністерство фінансів України на підставі показників затвердженого бюджету в місячний термін після прийняття закону про Державний бюджет України. Розпис бюджету Автономної Республіки Крим (АРК) складає Міністерство фінансів АРК; обласних і міських (міста Київ і Севастополь) бюджетів — головні фінансові управління обласних і міських державних адміністрацій; районних (у сільській місцевості і в містах), міських (міст республіканського (Автономна Республіка Крим) і обласного значення) — фінансові управління відповідних виконавчих органів; міських (міст районного значення), сільських і селищних — виконавчі органи міських, сільських і селищних Рад. Розпис Державного бюджету України на відповідний рік включає: розпис доходів, розпис фінансування і розпис асигнувань державного бюджету. Ці розписи поділяються на річний і помісячний розпис доходів, розпис фінансування та розпис бюджетних асигнувань і кредитування загального фонду. Помісячний розпис спеціального фонду, як правило, не складається (окрім 2004 р.).

Неспроможність збалансування бюджету в окремому місяці є підставою для отримання бюджетних позичок. Забезпечення збалансування бюджету в межах кожного місяця досягається рівномірним розподілом видатків та встановленням відповідних термінів надходження доходів.

Складання бюджетного розпису потребує певних навичок та високої відповідальності працівників фінансових органів. Чим краще складено розпис, тим чіткіше організовано виконання бюджету. Розпис бюджету складають відповідно до порядкових номерів надходжень та видатків бюджету. Порядкові номери (коди) і повні найменування доходів і видатків бюджету зазначені в бюджетній класифікації [3, с.274].

1.2. Поняття бюджетної класифікації

Бюджетна класифікація — єдине систематизоване згрупування доходів, видатків, кредитування, фінансування бюджету та державного боргу (боргу Автономної Республіки Крим чи боргу місцевого самоврядування) за ознаками економічної сутності, функціональної діяльності, організаційного устрою та іншими ознаками відповідно до законодавства України та міжнародних стандартів.

Відповідно до статті 8 Бюджетного кодексу України бюджетна класифікація застосовується для здійснення контролю за фінансовою діяльністю органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших розпорядників бюджетних коштів, проведення необхідного аналізу в розрізі доходів, а також організаційних, функціональних та економічних категорій видатків, забезпечення загальнодержавної і міжнародної порівнянності бюджетних показників. З метою досягнення цілісності бюджетних категорій доходів і видатків та для забезпечення взаємозв'язку між функціональними призначеннями й економічним характером видатків бюджету Міністр фінансів України затверджує бюджетну класифікацію, а також зміни до неї та інформує про це в обов'язковому порядку Верховну Раду України.

Бюджетна класифікація має такі складові:

1)     класифікація доходів бюджету;

2)     класифікація видатків бюджету;

3)     класиифікація кредитування бюджету;

4)     класифікація фінансування бюджету;

5)     класифікація боргу;

При розгляді складових бюджетної класифікації слід розмежувати поняття «видатки бюджету» та «витрати бюджету», оскільки вони не тотожні. Поняття «витрати бюджету» є більш широким, ніж «видатки бюджету».

Витрати бюджету — це сума видатків бюджету, коштів на кредитування та коштів на погашення основної суми боргу.

Видатки бюджету — це кошти, що спрямовуються на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом, за винятком коштів на погашення основної суми боргу, надання кредитів із бюджету та повернення надміру сплачених до бюджету сум.

1. Доходи бюджету класифікуються за такими розділами:

-         податкові надходження;

-         неподаткові надходження;

-         доходи від операцій з капіталом;

-         трансферти.

Податковими надходженнями визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі.

До неподаткових надходжень належать:

а) доходи від власності та підприємницької діяльності;

б) адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційно-го та побічного продажу;

в) надходження від штрафів та фінансових санкцій;

г) інші неподаткові надходження.

Трансферти — це кошти, одержані від інших органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших держав або міжнародних організацій на безоплатній та безповоротній основі.

2. Видатки бюджету класифікуються за:

1) функціями, з виконанням яких пов'язані видатки (функціональна класифікація видатків);

2) економічною характеристикою операцій, під час проведення яких здійснюються ці видатки (економічна класифікація видатків);

3) ознакою головного розпорядника бюджетних коштів (відомча класифікація видатків);

4) за бюджетними програмами (програмна класифікація видатків).

Функціональна класифікація — це групування видатків бюджету за функціями, які виконуються державою при здійсненні цих видатків, наприклад на освіту, охорону здоров'я, оборону тощо.

Функціональна класифікація видатків має такі рівні деталізації:

1) розділи, в яких визначаються видатки бюджетів на здійснення відповідно загальних функцій держави, Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування;

2) підрозділи та групи, в яких конкретизуються напрями спрямування бюджетних коштів на здійснення відповідно функцій держави, Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування.

Функціональна класифікація, яка діяла до 2002 р., складалася з 25 розділів, серед яких окремі розділи не стосувалися загальних функцій держави (наприклад, КФКВ 240000 «Цільові фонди»). Ця класифікація містила також елементи відомчої класифікації (наприклад, КФКВ 020002 «Верховний Суд України»), економічної класифікації (наприклад, КФКВ 150101 «Капітальні вкладення»), а інколи включала і назви програм. Окрім того, щороку деякі назви кодів функціональної класифікації змінювалися і все менше узгоджувалися з вимогами міжнародних стандартів та не відповідали призначенню функціональної класифікації [4, c.92].

Нова функціональна класифікація, яка була прийнята у 2001 р., — це класифікація, побудована на основі загальноприйнятої міжнародної методології, розробленої статистичним відділом Організації Об'єднаних Націй. Вона складається з 10 розділів, у яких визначаються видатки бюджету на здійснення загальних функцій, та підрозділів і груп, у яких конкретизуються напрями видачі бюджетних коштів. Наприклад, розділ — «Охорона навколишнього природного середовища», підрозділ — «Запобігання та ліквідація забруднення навколишнього природного середовища», група — «Охорона та раціональне використання природних ресурсів».

Функціональна класифікація видатків бюджету застосовується з метою міжнародної порівнянності видатків бюджету за функціями держави. Вона використовується в аналітичних та статистичних документах (складання показників зведеного бюджету, мак-роекономічний аналіз тощо). Аналіз видатків, який проводиться на основі функцій, може служити основою для формуванням галузевої політики на рівні держави.

Економічна класифікація видатків — це їх групування за економічною характеристикою операцій, при проведенні яких здійснюються ці видатки, наприклад зарплата, нарахування на заробітну плату, придбання предметів постачання і матеріалів, оплата комунальних послуг та енергоносіїв. )

За економічною класифікацією видатки бюджету поділяються на поточні видатки, капітальні видатки та кредитування за вирахуванням погашення, склад яких визначається міністром фінансів України. При формуванні бюджету за функціональною класифікацією, що існувала до 2002 р., саме економічна класифікація була головним предметом аналізу. З упровадженням програмно-цільового методу акцент аналізу змістився на програмну класифікацію (цілі, завдання та показники результативності). Наприклад, якщо раніше робився акцент на тому, що конкретна бюджетна установа має певну кількість працівників, яку необхідно забезпечити заробітною платою, то за програмного підходу до формування бюджету увага акцентується на тому, як найефективніше використати обмежені ресурси для досягнення поставлених програмою цілей та завдань. Тобто, можливо, потрібно переглянути чисельність працівників та структуру оплати праці з метою проведення кількісного та якісного аналізу його складу і зробити висновки про альтернативні (найменш затратні) способи досягнення мети виконання бюджетної програми [3, c.315].

Разом з тим економічна класифікація залишається основою для ведення бухгалтерського обліку та звітності бюджетної установи. Крім цього, економічна класифікація є потужним інструментом контролю за використанням коштів, оскільки саме на її основі складається розпис, який не дозволяє бюджетним установам спрямовувати всі кошти на зарплату, перевищувати обсяг капітальних видатків або вимагає, щоб відповідні кошти спрямовувалися на оплату енергоносіїв, щоб не накопичувалася заборгованість за енергоносіями або іншими статтями. Тобто проведення видатків має здійснюватися на підставі затвердженого розпису за економічною класифікацією видатків бюджету. Звичайно, існує можливість вносити зміни до розпису бюджетних призначень протягом року. Так, видатки на оплату праці можна зменшувати, якщо відбувається економія коштів, наприклад, у зв'язку зі зміною штатної чисельності працівників (за кодами економічної класифікації). Інакше подібні зміни (зокрема капітальних видатків між головними розпорядниками бюджетних коштів) потребують внесення змін до Закону.