Автор: Пользователь скрыл имя, 03 Сентября 2013 в 18:06, курсовая работа
Дослідження, яке проводиться в даній роботі, має за мету комплексний аналіз ринку певного товару – сталі, розробку проекту зовнішньоторговельної угоди і визначення її ефективності та рентабельності.
Поставлена мета дослідження зумовлює необхідність вирішення наступних завдань:
Здійснення аналітичної маркетингової оцінки ринку сталі на основі огляду вітчизняної та світової економічної преси;
Нормативно-правове обґрунтування можливостей розробки і укладання зовнішньоекономічної угоди про експорт сталі;
Складання проекту зовнішньоторговельного контракту на експорт сталі до України;
Економічна оцінка ефективності та рентабельності запропонованого зовнішньоторговельного контракту.
Вступ 3
1. Аналітична маркетингова оцінка ринку сталі 5
1.1. Аналіз світового ринку сталі 5
1.2. Дослідження українського ринку сталі 14
2. Правове обґрунтування можливості здійснення зовнішньоекономічної угоди з експорту сталі 22
2.1. Аналіз законодавчої бази 22
2.2. Нормативно-правові умови укладання зовнішньоторговельного контракту на експорт сталі 23
Проект зовнішньоторговельного контракту на експорт сталі 27
3. Економічна оцінка ефективності запропонованого зовнішньоторговельного контракту на експорт сталі 32
Висновки 35
Список використаних джерел 37
Загальні витрати по експорту – 5318500 грн
Виручка = Ціна реалізації • Кількість товару.
Валютна виручка = 660000 дол США = 5 247 000 грн (курс 1 дол. США. = 7,95 грн.).
Дохід = Виручка – Витрати по експорту
Дохід = 5247000 – 5318500 = 108500 грн.
Податок на прибуток = Прибуток • 23%
Податок на прибуток = 108500 • 23% = 24955 грн.
Чистий прибуток = 108500 – 24955 = 83545 грн.
Рентабельність = (Чистий прибуток/Експортна виручка) • 100% =
= (83545/5247000) • 100% = 1,59%
Висновок: рентабельність даного ЗТК дорівнює 1,59 %, тобто є невисокою; це означає, що така угода може бути укладена на зазначених вище умовах, але можливі і зміни до умов контракту.
В контексті даної роботи обрахуємо також базовий та альтернативний коефіцієнти експорту сталі до Китаю.
Експорт товару ефективний, якщо експортний
дохід перевищує експортні
де – базовий коефіцієнт ефективності експорту;
- виторг від експорту;
Сm - собівартість товару;
Т в - транспортні витрати;
Ов - організаційні витрати.
Якщо 1, експорт ефективний. Чим вищий цей коефіцієнт, тим вища ефективність експорту.
Для визначення ефективності експорту розрахунку лише базового коефіцієнту ефективності експорту недостатньо. Необхідно з’ясувати, чи є експорт товару більш вигідною операцією, ніж продаж цього товару всередині країни. Для цього використовують альтернативний коефіцієнт ефективності експорту, згідно формули (2.2):
де - альтернативний коефіцієнт ефективності експорту;
В - внутрішній виторг (виторг від продажу товару у середині країни);
інші елементи є аналогічними елементами формули (2.2).
Отже, розраховуємо базовий коефіцієнт експорту сталі до США:
Вона дорівнює 1,5.
Отже, за базовим коефіцієнтом ефективності експорту дана угода є вигідною.
Розраховуємо альтернативний коефіцієнт ефективності експорту (за умови, що на Україні партія буде реалізована за ціною 650 дол./т): 1,31
Отже, за альтернативним коефіцієнтом ефективності експорту дана угода є також вигідною.
Вивчення тенденцій розвитку світового ринку сталі доводить, що вирішення будь-яких національних проблем не дає бажаних результатів без урахування глобальних чинників. Для України ця залежність багато разів посилюється тим, що наша металургія унаслідок глибокої кризи машинобудування та інших металоспоживаючих галузей експортує більше 80% вироблюваної сталі і сировинних металопродуктів, що по суті стримує технологічний розвиток нашої промисловості.
В контексті даної роботи було проведено комплексне дослідження світового та українського ринків сталі. В процесі дослідження були встановлені основні проблеми сучасного українського стального ринку. Крім того, у роботі проведено аналіз стану торгівлі різними групами сталепрокатної продукції, наведено їх ціновий опис та особливості реалізації.
ГМК України відвантажує тільки 20% металопродукції на внутрішній ринок, а 80% — експортує. У нашого сусіда і найближчого конкурента в металургійній сфері — Росії — це співвідношення становить приблизно 50:50. Можна не сумніватися, що росіяни не віддадуть свого внутрішнього ринку сталевого прокату іноземним виробникам, а свій експорт, у тому числі в Україну, нарощуватимуть. Підтвердженням цієї тези є той факт, що обсяги експорту української металопродукції до країн СНД постійно зменшуються. Саме завдяки розвиненому внутрішньому ринку металопродукції російські меткомбінати в умовах світової економічної кризи зазнають менших втрат, ніж українські. Металурги України можуть сподіватися лише на те, що товстий лист, що традиційно займає перші позиції (25%) в експорті українського металопрокату, залишиться на тому ж високому рівні, оскільки в Україні експлуатуються три сучасні товстолистові прокатні стани (стан «3000» на Маріупольському ім. Ілліча і Алчевському меткомбінатах і стан «3600» на «Азовсталі»). Тому ми спроектували контракт на поставку саме цієї продукції на перспективний і зростаючий ринок в Китаї.
В другому розділі наведено нормативно-законодавчу базу укладання типових експортних та імпортних контрактів на постачання промислової продукції, в тому числі і різних видів сталі.
В третьому та четвертому розділах роботи представлені проект експортної угоди з експорту сталевого прокату гарячекатаного в Китай та розрахунки його рентабельності.