Гидравлический расчет по теплоснабжению

Автор: Пользователь скрыл имя, 15 Февраля 2013 в 17:29, курсовая работа

Описание работы

Централізоване теплопостачання являє собою процес забезпечення тепловою енергією низького і середнього потенціалу декількох споживачів від одного чи декількох джерел.
Джерелом теплової енергії в системах централізованого теплопостачання можуть бути теплоелектроцентралі (ТЕЦ), районні теплові станції (РТС) і квартальні котельні. Теплова енергія відпускається споживачам у виді гарячої води і водяної пари. Параметри теплоносія залежать від виду споживачів, теплової енергії й улаштовуються техніко-економічними розрахунками.

Содержание

Введение

Исходные данные.
Определение расчётных расходов воды на участках подающего трубопроводов.
Гидравлический расчёт подающих трубопроводов.
Расчёт потерь тепла подающими и циркуляционными трубопроводами.
Гидравлический расчёт циркуляционных трубопроводов.
Определение потерь давления в подающих трубопроводах при циркуляционном расходе;
Определение потерь давления циркуляционных трубопроводов.
Определение расчётного теплового потока на нужды горячего водоснабжения.
Выбор схемы присоединения водоподогревателей системы горячего водоснабжения.
Тепловой расчёт водоподогревательной установки.
Гидравлический расчёт подогревателя.
Технико-экономический расчёт.
Баланс гидравлических потерь.
Подбор насосов:
Подбор повысительного насоса;
Подбор циркуляционного насоса.
Список литературы.

Работа содержит 1 файл

Teplosnabzhenie.doc

— 342.15 Кб (Скачать)

                                                                                                       Сума 15045 Па

 

5.2 Визначення втрат тиску циркуляційних  трубопроводів

Циркуляційна  вода, проходячи подаючий трубопровід  по сушниках для рушників і циркуляційному стояку, повертається до водопідігрівача. Таким чином, замикається розрахункове кільце.

Для визначення втрат тиску в циркуляційній  лінії складається таблиця 5.

Таблиця 5 – Гідравлічний розрахунок циркуляційних трубопроводів

номер

Gц,

dy,

l,

w,

R,

R*l,

уч-ка

л/с

мм

м

м/с

Па/м

Па

1`~2`

0,123

25

3

0,25

20

90

2`~3`

0,123

25

5,5

0,25

45

297

3`~4`

0,137

32

2,7

0,17

42

136,08

4`~5`

0,149

32

1,1

0,18

30

39,6

5`~6`

0,164

40

15,6

0,13

70

1310,4

6`~7`

0,189

65

25,4

0,06

50

1524

7`~8`

0,219

45

45

0,14

140

7560

8`~9

0,235

90

6

0,04

110

792

9`~10

0,258

90

6

0,04

110

792

           

12541

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6 Визначення розрахункового  теплового потоку на потреби                              гарячого  водопостачання

Тепловий потік за період максимального  водоспоживання на потреби гарячого водопостачання визначається за формулою:

         кВт,                                    (6.1)

де  – теплові втрати в системі гарячого водопостачання, кВт;

     tм – температура холодної води в мережі водопроводу, оС;

     – максимальна годинна витрата води в системі гарячого водопостачання, м3/год; визначається за формулою:

              м3/год.,                                       (6.2)

де  – коефіцієнт, який визначається за додатком 4 [1] залежно від загального числа приладів N, (шт.), і вірогідності їх використання Phr .

                            ,                                            (6.3)

де  – годинна витрата води санітарно-технічним приладом, л/год, визначається за додатком 3 [1].

                                         

                                         

 

                                        

 

 

7 Вибір схеми приєднання водопідігрівачів  системи гарячого водопостачання

Максимальна годинна витрата тепла на опалювання визначається за формулою:

(7.1)

де qo– питома опалювальна характеристика, Вт/(м3*оС), приймаємо згідно таблиці 1.7 [3];

       Vз– об'єм будівлі за зовнішнім обміром, м3;

        tвн – усереднена розрахункова температура внутрішнього повітря в будівлі, оС;

        tз.о. – розрахункова температура зовнішнього повітря на опалювання, оС;

        – поправочний коефіцієнт на теплову характеристику, який залежить від розрахункової для опалювання температури зовнішнього повітря, приймається за таблицею 1.8 [2];

        n – кількість  будівель, приєднаних до даного  теплового пункту, шт.

                    

             (7.2)

 

З відношення вибираємо схему приєднання водопідігрівача системи гарячого водопостачання:

 

 

 

 

 

(7.3)


     Отже, приймаємо двоступінчату змішану водопідігріваючу установку [4].

 

  1. Тепловой расчёт водоподогревательной установки

     Завдання розрахунку – визначення поверхні нагріву і кількості секцій підігрівачів.

    Поверхня нагріву підігрівачів (за відсутності баків-акумуляторів) визначається  за  максимальним  навантаженням  гарячого  водопостачання  і  за  мінімальної  температури  мережевої  води, яка має місце в точці  зламу  температурного графіка.

          1. Паралельна схема

  1. Витрата мережевої води, що проходить крізь міжтрубний простір підігрівника:

                   

де   - теплоємність води, кДж/кг·˚С;

- температура мережної води на вході в підігрівник (приймається по температурному графіку);

- температура мережної води  на виході з підігрівника, ˚С;

  1.          Витрата водопровідної води, кг/c, при максимальному навантаженні системи гарячого водопостачання:

                    

  1.          Підбор типу водопідігрівача виробляється з таким розрахунком, щоб швидкість води усередині трубок була в межах ωтр=0,8-1,5м/с і загальні втрати тиску ΔΡтр=40·103…60·103Па.

                       

Приймаємо до установки 07ОСТ 34-588-68 7-114х2000хРПВ-z-07 з параметрами:

Dн=114 мм.; Dвн=106 мм.; L=2 м.; l=200 мм.; z=19; F=1,76 м2; fтр=0,0029 м2; fм.тр=0,005 м2.

      4.          Швидкість води усередині трубок, м/с:

                                        

  1.          Швидкість мережевої води в міжтрубному просторі, м/с:

                                       

       6.     Середня температура мережевої води, °С:

                                     

      7.      Середня температура водопровідної води, °С:

                                            

де   - температура води, що надходить у систему гарячого водопостачання;

- температура холодної води  в мережі водопроводу.

      8.     Коефіцієнт теплопередачі від мережевої води до зовнішньої поверхні трубок, Вт/(м·˚С):

                                   

      9. Коефіцієнт тепловіддачі від внутрішньої поверхні трубок до водопровідної води, Вт/(м·˚С):

                                   

      10. Коефіцієнт теплопередачі від мережевої до водопровідної води, Вт/(м2·°С):

                                  

де    - коефіцієнт, що враховує забруднення трубок;

- товщина стінки трубок;

- коефіцієнт теплопровідності  латуні.

     11.     Середній температурний напір у підігрівнику, °С:

                                   

     12.    Необхідна поверхня нагрівання підігрівника, м2:

                          

      13.   Кількість стандартних секцій підігрівника, шт.:

                          ,

         где F- общая площадь поверхности нагрева,

                f- площадь поверхности нагрева одной стандартной секции.

                         

                       

 

 

 

 

 

 

 

          1. Смешанная схема.

      

Рисунок 2 – Двоступінчата змішана схема

У двоступінчатій схемі є два ступені  підігрівача: І ступінь і II ступінь.

Витрата мережевої води, що протікає через  міжтрубний простір підігрівача II ступеня, визначається за формулою:

(8.1)

 

де   – температура мережевої води в падаючій магістралі в точці зламу температурного графіка, оС;

  – температура мережевої води в зворотній магістралі після системи опалювання в точці зламу температурного графіка, оС;

      tп= -δt– температура водопровідної води після I ступеня, оС;

      δt – недогрівання водопровідної води I ступеня; приймаємо δt=5 оС .

 

 

Витрата мережевої води на опалювання визначається за формулою:

(8.2)

Розрахункова витрата мережевої  води на введення, а також витрату  через перший ступінь підігрівача  визначається за формулою:

 

(8.3)


Розрахунок підігрівача І ступеня

Теплове навантаження першого ступеня визначається за формулою:

(8.4)


Температура мережевої води на виході з першого  ступеня визначається за формулою:

(8.5)


Середній  температурний натиск визначається за формулою:

(8.6)


Середня температура мережевої води визначається за формулою:

(8.7)


Середня температура водопровідної води визначається за формулою:

                             

(8.8)

Необхідна площа живого перетину трубок визначається за формулою:

   

За  таблицею VI.13 [3] вибираємо тип підігрівача  з площею живого перетину Виписуємо основні параметри підігрівача:

    • Живий перетин трубок fтр=0,00185 м2
    • Живий перетин міжтрубного перетину fм.тр=0,00287 м2
    • Число трубок n=12 шт.

Дійсна  швидкість води усередині трубок визначається за формулою:

(8.9)

Швидкість мережевої води в міжтрубному  просторі визначається за формулою:

                                      

 

 

 

 

(8.10)


Коефіцієнт  тепловіддачі від мережевої води до зовнішньої поверхні трубок визначається за формулою:

(8.11)


Коефіцієнт  тепловіддачі від внутрішньої поверхні трубок до водопровідної води визначається за формулою:

(8.12)


Коефіцієнт  теплопередачі від мережевої  до водопровідної води визначається за формулою:

(8.13)

 

 

Необхідна поверхня нагріву визначається за формулою:

                                    
                                         (8.14)

Кількість стандартних секцій підігрівача I ступеня визначається за формулою:

 

 

 

(8.15)

Информация о работе Гидравлический расчет по теплоснабжению