Цивільний захист

Наступний за значенням  спосіб - гасіння ґрунтом, тому що ґрунт  у лісі завжди під рукою. За допомогою  лопат, на легких піщаних ґрунтах, можна  гасити низову пожежу навіть середньої  сили. Потрапляючи на крайку пожежі, ґрунт не тільки збиває полум'я, але  й припиняє горіння, прохолоджуючи  горючі матеріали й лишаючи доступу  кисню. Саме такий спосіб гасіння  найчастіше вирішує результат двобою з вогнем.

Гасіння водою - це спосіб, що використовує проти пожеж сама природа: всі спалахи великих пожеж завершуються заливними дощами. Вода є прекрасним вогнегасним засобом, але на відміну від ґрунту її доводиться доставляти, і часом здалеку. Воду подають по шлангах, привозять в автоцистернах, скидають із вертольотів і літаків.

Лісові горючі матеріали, особливо підстилка й торф, коли сильно висихають, погано змочуються водою. Звідси один зі шляхів економії води - підвищення її властивостей. Із цією метою  у воду додаються різні хімікати. Замінити хімікатами при гасінні  пожежі воду повністю неможливо. Хімікати легко гасять полум'я в зоні горіння, але вони не в змозі загасити вугілля. Питома теплоємність вугілля дуже велика й краща речовина для їхнього  охолодження - вода. Правда, трапляються  пожежі, при яких вугілля практично  не утворяться - швидкі низові. Але крайка в них легко захльостується, і  витрачати на її погашення хімікати просто не має змісту. У використанні хімікатів можна піти й по іншому шляху: зовсім не гасити полум'я й  вугілля, а обробляти тільки горючі матеріали перед крайкою пожежі, роблячи їх не горючими. Але для  одержання високого ефекту хімікат  повинен бути розподілений по поверхні рівномірно. Зробити це можна, лише змішавши хімікат з яким-небудь наповнювачем, наприклад з водою. Але воду, якщо вона їсти можна використовувати й без хімікатів. До того ж різного роду хімікати дуже дорогі.

Існують і інші способи  гасіння пожеж - шляхом видалення  або знищення горючого лісового покриву. Для мінералізації ґрунту у видаленні  його від фронту пожежі або як профілактична  міра широко застосовуються тракторні  плуги.

Застосовується  також і підпал. Підпал - це операція по випалюванню напочвенного покриву  з метою зупинки або запобігання  пожежі. Його роблять від опорної  лінії у вигляді вузької (40 сантиметрів) мінералізованної смуги, тропи, дороги, струмка. Смугу, що прилягає до опорної  лінії з боку пожежі, очищають від  мотлоху. Підпал починають завчасно, не чекаючи підходу пожежі, при  цьому намагаються, щоб горіння  було слабким і не в якому випадку  не переходило в крони.

Велике значення для зменшення наслідків стихійних  лих має своєчасне оповіщення про їх населення, що дозволить вжити  необхідних заходів по захисту людей  і матеріальних цінностей. Залежно  від характеру стихійного лиха й  умов його виникнення, населення сповіщається про нього штабом ГО по всіх можливих каналах зв'язку - радіомовленню, телебаченню  й за допомогою звукових сигналів.

 

4. Сфери відповідальності  органів влади на рівні держави,  лісопромислового комплексу, області,  району, підприємства за попередження  та протидію непередбаченим обставинам

 

Лісові відносини в  Україні регулюються Конституцією України, Законом України «Про охорону  навколишнього природного середовища», Лісовим Кодексом, іншими законодавчими  актами України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими  актами.

Лісові відносини, що виникають  при використанні землі, надр, вод, а  також відносини щодо охорони, використання й відтворення рослинного та тваринного світу, не врегульовані Лісовим Кодексом, регулюються відповідними законодавчими  актами.

Основним завданням державного регулювання та управління у сфері  лісових відносин є забезпечення ефективної охорони, належного захисту, раціонального використання та відтворення  лісів.

Державне регулювання  та управління у сфері лісових  відносин здійснюється шляхом:

1) формування та визначення  основних напрямів державної  політики у сфері лісових відносин;

2) визначення законом  повноважень органів виконавчої  влади та органів місцевого  самоврядування;

3) установлення відповідно  до закону порядку і правил  у сфері охорони, захисту, використання  та відтворення лісів;

4) здійснення державного  контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням  лісів.

Організація охорони і  захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих  на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників  і хвороб.

Власники лісів і постійні лісокористувачі зобов'язані розробляти та проводити в установлений строк  комплекс протипожежних та інших  заходів, спрямованих на збереження, охорону та захист лісів.

Перелік протипожежних та інших заходів, вимоги щодо складання  планів цих заходів визначаються центральним органом виконавчої влади з питань лісового господарства, органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Захист лісів від шкідників  і хвороб забезпечується шляхом систематичного спостереження за станом лісів, своєчасного  виявлення осередків шкідників  і хвороб лісу, здійснення профілактики виникнення таких осередків, їх локалізації  і ліквідації.

Охорона і захист лісів  може здійснюватись із застосуванням  авіації. Зона авіаційної охорони і  захисту лісів визначається центральним  органом виконавчої влади з питань лісового господарства з урахуванням  замовлень власників лісів і  постійних лісокористувачів.

Забезпечення охорони  і захисту лісів покладається на органи виконавчої влади з питань лісового господарства та органи місцевого  самоврядування, власників лісів  і постійних лісокористувачів відповідно до Лісового Кодексу.

Підприємства, установи, організації  та громадяни відповідно до законодавства  зобов'язані погоджувати свою діяльність, яка впливає або може впливати на стан і відтворення лісів, з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, територіальними органами центральних органів виконавчої влади з питань лісового господарства, охорони навколишнього природного середовища та іншими органами.

Охорону і захист лісів  на території України здійснюють:

- державна лісова охорона, що діє у складі центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства, органу виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальних органів центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства та підприємств, установ і організацій, які належать до сфери його управління;

- лісова охорона інших постійних лісокористувачів і власників лісів.

Державна лісова охорона  має статус правоохоронного органу.

Порядок діяльності державної  лісової охорони та лісової охорони  визначається положенням, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Основними завданнями державної  лісової охорони є:

- здійснення державного контролю за додержанням лісового законодавства;

- забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, захист від шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу.

Порушення лісового законодавства  тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну  відповідальність відповідно до закону.

Відповідальність за порушення  лісового законодавства несуть особи, винні у:

1) незаконному вирубуванні  та пошкодженні дерев і чагарників;

2) знищенні або пошкодженні  лісу внаслідок підпалу або  недбалого поводження з вогнем, порушенні інших вимог пожежної  безпеки в лісах;

3) знищенні або пошкодженні  лісу внаслідок його забруднення  хімічними та радіоактивними  речовинами, виробничими і побутовими  відходами, стічними водами, іншими  шкідливими речовинами, підтоплення,  осушення та інших видів шкідливого  впливу;

4) засміченні лісів побутовими  і промисловими відходами;

5) порушенні строків лісовідновлення  та інших вимог щодо ведення  лісового господарства, встановлених  законодавством у сфері охорони,  захисту, використання та відтворення  лісів;

6) знищенні або пошкодженні  лісових культур, сіянців або  саджанців у лісових розсадниках  і на плантаціях, а також природного  підросту та самосіву на землях, призначених для відновлення  лісу;

7) порушенні правил зберігання, транспортування та застосування  засобів захисту лісу, стимуляторів  росту, мінеральних добрив та  інших препаратів;

8) розкорчовуванні лісових  ділянок і використанні їх  не за призначенням, у тому  числі для спорудження жилих  будинків, виробничих та інших  будівель і споруд без належного  дозволу;

9) самовільній заготівлі  сіна та випасанні худоби на  лісових ділянках;

10) порушенні правил заготівлі  лісової підстилки, лікарських  рослин, дикорослих плодів, горіхів,  грибів, ягід тощо;

11) заготівлі лісових ресурсів  способами, що негативно впливають  на стан і відтворення лісів;

12) порушенні порядку заготівлі  та вивезення деревини, заготівлі  живиці і використання інших  лісових ресурсів;

13) невнесенні плати за  використання лісових ресурсів  у встановлені строки;

14) знищенні та пошкодженні  відмежувальних знаків у лісах;

15) введенні в дію нових  і реконструйованих підприємств,  споруд та інших об'єктів, не  забезпечених обладнанням, що  запобігає негативному впливу  на стан і відтворення лісів;

16) порушенні строків повернення  лісових ділянок, що перебувають  у тимчасовому користуванні, або  невиконанні обов'язків щодо приведення  їх у стан, придатний для використання  за призначенням;

17) пошкодженні сіножатей,  пасовищ і ріллі на землях  лісогосподарського призначення;

18) знищенні або пошкодженні  лісоосушувальних канав, дренажних  систем і доріг на лісових  ділянках;

19) невиконанні приписів  державної лісової охорони та  органів виконавчої влади, які  здійснюють державний контроль  за додержанням законодавства  у сфері охорони, захисту, використання  та відтворення лісів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

 

Лісове господарство має  обмаль вузькоспеціалізованих підприємств, які б займалися тільки лісовирощуванням, охороною та захистом лісу. Більшість  підприємств лісового господарства комплексні. Крім лісовирощування вони займаються лісоексплуатацією та переробкою деревини на товари широкого вжитку. Як правило, деревообробні виробництва  підприємства лісового господарства характеризується низьким рівнем технічного розвитку, організації виробництва та праці  неефективним використанням сировинних ресурсів.

Проведення радіаційного контролю в лісовому господарстві потребує значних матеріальних затрат, адже гриби та ягоди для відповідних  вимірювань необхідно зібрати, а  дерева спиляти і відібрати зразки деревини.

Ліси є критичними ландшафтами  з погляду формування доз внутрішнього опромінення населення багатолісних районів, яким, зокрема, є Українське Полісся. В умовах, коли більшість населення тією чи іншою мірою використовує в їжу харчові продукти лісу, що мають чималий вміст 137Cs, внесок останніх у формування дози внутрішнього опромінення є значним і, за оцінками фахівців з радіаційної гігієни, для категорії«все населення» коливається в межах 50–60%, а для критичних груп населення сягає 75–85%.

З огляду на це припинення радіаційного контролю лісової продукції призведе до неконтрольованого використання населенням харчових ресурсів лісу (дикорослих грибів, ягід), які є небезпечним  джерелом надходження радіонуклідів  до організму людей, особливо в поліському регіоні. При наведеній вище структурі  формування дози опромінення населення, коли харчова продукція лісу зумовлює отримання населенням близько половини дози внутрішнього опромінення, контрзаходи  в системі Мінагрополітики нині мають дуже низьку ефективність з  погляду зменшення дози, а припинення фінансування з держбюджету радіаційного контролю у системі Держкомлісгоспу  є помилкою і найближчим часом  призведе до додаткового підвищення дози опромінення населення.

Комплексними медичними  дослідженнями встановлено, що працівники лісу, у зв’язку зі специфікою виконуваних  робіт, належать до групи підвищеного  радіаційного ризику. З метою збереження здоров’я працівників підприємств забрудненої зони проводиться щорічний медичний огляд та індивідуальний дозиметричний контроль.

Лісогосподарське виробництво  слабо механізоване, розосереджене  на великій території знаходиться  просто неба і під впливом природних факторів. Ці особливості лісогосподарського виробництва створюють труднощі в організації виробництва та праці стримують формування кваліфікованих кадрів.