Методи оцінки стану умов праці

• присутність у повітрі будь-якого числа речовин, рівні впливу яких дорівнюють ступеню 3.1, не підвищують загальної шкідливості умов праці;
• три речовини та більше з рівнями впливу, що відповідають ступеню 3.2., переводять умови праці до ступеня 3.3;
• дві речовини та більше з рівнями впливу, що відповідають ступеню 3.3, підвищують ступінь шкідливості до ступеня 3.4.

Переліки шкідливих  речовин однонаправленої дії  у повітрі робочої зони затверджуються головним державним санітарним лікарем України у встановленому порядку. При одночасній дії двох та більшого числа речовин у рівнях, що відповідають ступеню 3.4, умови праці до 4 класу не переводяться. Віднесення умов праці до цього класу може бути здійснене виключно при наявності у повітрі робочої зони шкідливих речовин 1-2 класів небезпечності та речовин, здатних викликати гостре отруєння або таких, які мають подразнювальні властивості, у концентраціях, що відповідають класу 4.

 

 

Оцінка  дії факторів біологічного походження

Оцінку умов праці при наявності в повітрі  робочої зони одночасно двох або більше шкідливих чинників біологічного походження (мікроорганізми-продуценти, препарати, що містять живі клітини та спори мікроорганізмів, білкові препарати) або при наявності ризику професійного контакту з патогенними мікроорганізмами здійснюють за найвищим класом та ступенем шкідливості. Біологічний фактор у загальній оцінці умов праці за ступенем шкідливості або небезпечності незалежно від кількості шкідливих чинників біологічного походження рахується як один самостійний фактор. 

Оцінка  впливу віброакустичних факторів

Ступінь шкідливості  та небезпечності умов праці при  дії віброакустичних факторів встановлюється з урахуванням їх часових характеристик (постійний, непостійний шум, загальна та локальна вібрація, інфразвук, повітряний та контактний ультразвук). Контроль за рівнями шуму та його оцінка здійснюються згідно з Державними санітарними нормами виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку N 3.3.6.037-99 та ГОСТ 12.1.050-86, ГОСТ 12.1.003-83, ДСТУ 2867-94. Оцінка умов праці при впливі на працюючих постійного шуму здійснюється за результатами вимірів рівня звуку за шкалою "А" вимірювача шуму на часовій характеристиці "повільно". При дії протягом зміни на працюючого шумів з різними часовими (постійного, непостійного: шум, рівень якого коливається, переривчастий, імпульсний) і спектральними (тональний) характеристиками та різноманітних комбінацій таких шумів вимірюють або розраховують еквівалентні рівні звуку. Оцінка постійної вібрації (загальної, локальної), що діє на працюючих. здійснюється згідно з Державними санітарними нормами виробничої загальної та локальної вібрації № 3.3.6.039-99 – методом інтегральної оцінки за частотою параметра, що нормується.  При комбінованій дії вібрації різних видів (локальна, загальна, імпульсна) загальна оцінка проводиться за найвищим класом та ступенем шкідливості фактора.

Визначення  класу умов праці при дії інфразвуку

Контроль за рівнями інфразвуку та його оцінка здійснюються згідно з Державними санітарними нормами виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку № 3.3.6.037-99.

Оцінка умов праці при дії постійного інфразвуку здійснюється за результатами вимірів загального рівня звукового тиску за шкалою "лінійна" в дБ Лін (за умови, що різниця між рівнями, виміряними за шкалою "Лінійна" та "А" на характеристиці шумоміра "повільно", становить не менш ніж 10 дБ).

Оцінка умов праці при дії на працюючого непостійного інфразвуку здійснюється за результатами виміру чи розрахунку еквівалентного (по енергії) загального рівня звукового тиску в дБ Лін (екв) відповідно до додатків 2 та 3 ДСН N 3.3.6.037-99

Контроль за рівнями ультразвуку та його оцінка здійснюються згідно з Державними санітарними  нормами виробничого шуму, ультразвуку  та інфразвуку N 3.3.6.037-99 ГОСТ 12.4.077-79 "ССБТ. Ультразвук. Метод измерения звукового  давления на рабочих местах" і ГОСТ 12.1.001-89 "ССБТ. Ультразвук. Общие требования безопасности".

Оцінка умов праці при дії повітряного  ультразвуку (з частотами коливань в діапазоні від 12,5 до 100 кГц ) здійснюється за результатами вимірів рівня звукового тиску (в дБ) в нормованих смугах із середньогеометричними частотами, що охоплюють робочу частоту джерела ультразвукових коливань.

Оцінка умов праці при дії контактного  ультразвуку здійснюється за результатами вимірів пікового значення логарифмічного рівня віброшвидкості (дБ) на робочій частоті джерела ультразвукових коливань.

Оцінка  умов праці за показниками мікроклімату

Віднесення умов праці  до того або іншого класу шкідливості  та небезпечності за показниками мікроклімату здійснюється за показником, який отримав найвищий ступінь шкідливості з врахуванням категорії важкості праці за рівнем енергозатрат згідно з ГОСТ 12.1.005-88 та результатами досліджень важкості праці. Для оцінки мікроклімату використовуються або результати вимірювань його складових згідно ДСН 3.3.6.042-99, або інтегральний показник теплового навантаження середовища (ТНС-індекс, при наявності теплового опромінення не вище 1000 Вт/кв. м для виробничих приміщень незалежно від пори року та відкритих територій у теплу пору року).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5. Основні напрямки покращення умов праці

При визначенні основних напрямів поліпшення умов праці знову  спиратимемося на класифікацію умов праці.

Основними заходами по зниженню фізичної і нервово-психічної напруженості є наступні:

- підвищення рівня  механізації і автоматизації трудомістких виробничих процесів, використання сучасної високопродуктивної техніки;

- вдосконалення організації робочих місць;

- організація прийомів і методів праці;

- оптимізація темпу роботи;

- оптимізація режиму праці і відпочинку;

- поліпшення транспортного обслуговування робочих місць, пов'язаних з важкими предметами праці;

- науково обгрунтоване встановлення норм обслуговування устаткування і норм часу його обслуговування з урахуванням об'єму інформації, який працівник може правильно сприйняти, переробити і прийняти своєчасне і правильнее рішення;

- чергування робіт,  що вимагають участі різних  аналізаторів (слуху, зору, дотику);

- чергування робіт,  що вимагають переважно розумових  навантажень з роботами фізичними;

- чергування робіт різної складності і інтенсивності;

- оптимізація режимів праці і відпочинку;

- попередження і зниження  монотонності праці шляхом підвищення  змістовності праці;

- ритмизация праці  (робота по графіку зі зниженою  на 10-15% навантаженням в перший і останній годинник робочої зміни);

- комп'ютеризація обчислювальних  і аналітичних робіт, широке  використання персональних комп'ютерів  в практику управління виробництвом, організація комп'ютерних банків  даних по різних аспектах виробничої  діяльності і інші.

Серед заходів, спрямованих на поліпшення соціально-гігієнічних умов праці, виділяють заходи по поліпшенню метеорологічних  умов.

Заходи по поліпшенню естетичних умов праці включають  раціональне забарвлення виробничих приміщень і устаткування.

Разом з іншими пасивними  засобами підвищення працездатності колірне  забарвлення виробничих приміщень  і устаткування теж чинить істотний вплив на людину. Колір може впливати на психіку людини і його естетичне  сприйняття. Він не лише змінює стан зорового аналізатора, але і впливає на самопочуття і настрій, отже, і на працездатність людини.  

У нашій країні прийняті наступні сигнально-застережливі кольори: червоний - "стоп" і "вогонь", жовтий - "увага", зелений - "безпека", синій, - "інформація". Помаранчевий колір попереджає про серйозну небезпеку (про взрыво- і вогненебезпечності, про струм високої напруги, про рух транспорту і так далі). Орган управління слід забарвлювати в яскраві кольори. Червоний колір необхідно застосовувати тільки для аварійних кнопок і важелів. Для включаючих кнопок рекомендують білий або жовтий колір, для інших - кольори, що контрастують із забарвленням верстата.

До пасивних засобів  підвищення працездатності відноситься  функціональна музика. Її трансляція перед початком роботи (зустрічаюча музика) повинна сприяти перемиканню уваги працюючих на трудовий процес.

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

Умови праці — це умови, які складаються в процесі  праці людини — головної продуктивної сили суспільства. Вони поділяються  на соціально-економічні, які розглядаються у широкому розумінні і характеризують відношення до них суспільства, а також виробничі, або умови праці безпосередньо на робочих місцях, тобто у вужчому розумінні.

Створення нормальних умов праці полягає в забезпеченні сприятливої обстановки на робочому місці - усунення важких фізичних робіт, праці в шкідливих і аварійних умовах, зниженні його монотонності, нервової напруженості і так далі

Умови праці необхідно  розуміти як результат дії безлічі  взаємозв'язаних чинників виробничого  і соціально-психологічного характеру. Тому, проводячи заходи по поліпшенню умов праці на підприємстві, вищому керівництву і інженерним службам потрібно враховувати усі чинники умов праці. Від цього залежить ефективність заходів, що проводяться. Звичайно, при цьому потрібно зважати на специфіку конкретного виробництва.

У вирішенні проблеми поліпшення умов праці велику роль грає планомірність здійснення заходів. Основним документом, що визначає суть і черговість проведення заходів  в області поліпшення умов праці, являється план заходів по поліпшенню і оздоровленню умов праці в організації.

Праця, а відповідно умови  й охорона праці є реаліями різних систем: з одного боку, «людина  — машина (технічний процес)», «людина  — виробниче середовище», «людина  — машина (технічний процес) — виробниче середовище», а з іншого, — «людина — колектив — суспільство», «людина — суспільство — природа». Для перших трьох систем умови праці розглядаються стосовно робочого місця, ділянки, цеху, виробництва, а останніх двох — у межах підприємства, галузі, регіону.

 

 

 

Список використаної літератури

1. Батлук В. А. Кулик М. П., Яцюк Р. А. Охорона праці.Навчальний посібник. Друге видання / Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2009. 360 с.
2. Бедрій Я. І., Геврик Є. О., Кіт І. Я., Мурін О. С., Єнкало В. М. Охорона праці. — Л., 2000.
3. Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, затверджено   Наказом Міністерства охорони   Здоров'я України № 528 від 27.12.2001.
4. Керб Л. П. Основи охорони праці: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2003. — 215 с.
5. Купчик І.П. Гандзюк М.П., Степанець І.Ф. Основи охорони праці. – К., 2000. – 416 с.
6. Постанова Кабінету Міністрів "Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці" № 442 від 1 серпня 1992 р.
7. Постанова Кабінету Міністрів України  N 1320 від 10 жовтня 2001 р. "Про затвердження Національної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2001 - 2005 роки"