Поняття та сутність адвокатури

Таке визначення поняття адвокатури як правового інституту є значним кроком у напрямі визнання адвокатури як громадської організації, однак до цього часу в законодавстві не робилося акцентування на цю важливу ознаку юридичної природи адвокатури.

Адвокатура України  здійснює свою діяльність на принципах верховенства закона, незалежності, демократизму, гуманізму і конфіденційності.

Закон “Про адвокатуру”  окремо закріплює норму, яка стосується гарантій адвокатської діяльності. Нею  встановлено. Що професійні права, честь  і гідність адвоката охороняються законом; забороняється будь-яке втручання в адвокатську діяльність, вимагання від адвоката, його помічника, посадових осіб і технічних працівників адвокатських об’єднань відомостей, що становлять адвокатську таємницю. З цих питань вони також не можуть допитуватись як свідки.

Документи, пов’язані  з виконанням адвокатом доручення, не підлягають оглядові, розголошенню чи вилученню без його згоди.

Забороняється прослуховування  телефонних розмов адвокатів у зв’язку  з оперативно-розшуковими заходами без рішення суду.

Не допускається офіційне негативне реагування з боку органів  дізнань, слідства, суду та правову  позицію адвоката у справі.

Адвокату гарантується рівність прав з іншими учасниками процесу.

Кримінальне справапроти  адвоката може бути порушена тільки Генеральним прокурором України, його заступниками, прокурорами Автономної Республіки Крим, областей. Міста Києва. Адвоката не можна притягнути до кримінальної, матеріальної та іншої відповідальності або погрожувати її застосуванням у зв’язку з наданням юридичної допомоги громадянам та організаціям.

Особа, що одержала свідоцтво  про право та заняття адвокатською діяльністю, має право практикувати індивідуально, відкрити своє адвокатське  бюро або об’єднуватись з іншими адвокатами в колегії, фірми, контори та інші адвокатські об’єднання, які діють відповідно до Закону “Про адвокатуру” і своїх статутів.

Діяльність адвокатських об’єднань ґрунтується на засадах  добровільності, самоврядування, колегіальності та гласності. Вони реєструються в Міністерстві юстиції України, після чого повідомляють місцевим органам влади про свою реєстрацію, а адвокати – про одержання свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю.

Адвокатські бюро, колегії, фірми, контори є юридичними особами. Вони, як і адвокати, що приватно практикують, мають рахунки у банках на територіях України. Печатку і штамп із своїм найменуванням.

Закон визначає відносини  адвокатури з державними структурами, гарантуючи при цьому її самостійність  та незалежність. Зокрема, Міністерство юстиції забезпечує фінансування оплати праці адвокатів за рахунок держави у випадку участі адвоката в кримінальній справі за призначенням та при звільненні громадян від оплати юридичної допомоги; узагальнює статистичну звітність про адвокатську діяльність.

Адвокати України за Законом виконують такі функції:

• дають консультації та роз’яснення з юридичних питань, усні і письмові довідки щодо законодавства;
• складають заяви, скарги та інші документи правового характеру;
• посвідчують копії документів у справах, які вони ведуть;
• здійснюють представництво в суді, інших державних органах;
• надають юридичну допомогу підприємством;
• здійснюють правове забезпечення підприємницької та зовнішньоекономічної діяльності громадян і юридичних осіб;
• виконують свої обов’язки, передбачені кримінально-процесуальним законодавством, під час дізнання та на попередньому слідстві.

На установчому з’їзді 20-22 вересня 1990 р. була створена Спілка адвокатів України. Метою Спілки за її статутом є об’єднання зусиль адвокатів у розбудові демократичної  правової держави, поліпшення юридичної допомоги я, надаваної громадянам, установам, підвищення ролі і авторитету адвокатури в суспільстві, сприяння розвитку індивідуальної адвокатської практики, а також набуттю адвокатурою повної самостійності й самоврядування, захист прав і законних інтересів членів спілки.

Керівники органами Спілки є з’їзд, конференція, правління. ревізійна  комісія. Керують спілкою президент  та три віце-президенти.

У областях створені відділення Спілки. Її почесними членами є  адвокати з США, Канади, Аргентини.

Проте це не єдина форма  об’єднання українських адвокатів  у спілки чи асоціації, які входять  до складу Міжнародної спілки адвокатів.

РОЗДІЛ 2.  Характеристика основних принципів організації і діяльності                          

                                                   адвокатури

1. Принцип демократизму та гуманності

  Гуманізм. Цей, один з найважливіших загальнолюдських принципів сучасного співіснування, є дуже актуальним саме в адвокатській діяльності. Навіть у ситуаціях, коли у будь-якого суспільства або окремої його частини виникають сумніву відносно доцільності самого застосування згаданого принципу, адвокати, в силу своєї професії, залишаються гуманістами.

Згаданий принцип не слід ототожнювати зі всепрощенням і  вибірковістю його використання. Гуманність адвоката зовсім не вимагає його сердечного відношення до підзахисного, який скоїв тяжкий злочин. Правом на гуманне відношення до себе в такій же, якщо не більшій мірі, користується і потерпілий від злочину.

Тим більше принцип гуманізму ніяк не співвідноситься з добросовісним виконанням адвокатом своїх обов'язків за поданням правової допомоги. Незалежно від своїх моральних поглядів і напрямів, адвокат за будь-яких обставин повинен дотримуватися закону і етичних вимог своєї професії.

Гуманізмом пронизані  норми Правил адвокатської етики, зокрема, про домінантність інтересів  клієнта, компетентність та добросовісність, чесність і порядність адвоката, подання  правової допомоги малозабезпеченим громадянам тощо.

Про особливу роль, яка відведена в будь-якому правовому суспільстві адвокату, йдеться і в Загальному кодексі правил для адвокатів країн Європейського Співтовариства: «Адвокат має діяти в інтересах права в цілому так само, як і в інтересах тих, чиї права і свободи йому довірено захищати».

Свідченням слідування принципу гуманізму є окремі норми  Закону «Про адвокатуру». Наприклад, норми  про Присягу адвоката України (ст. 15), про заборону використовувати  адвокатом свої повноваження на шкоду  особі, в інтересах якої він прийняв  доручення, неможливість відмовитись від прийнятого на себе захисту підозрюваного, обвинуваченого, підсудного (разом з тим, у ст. 48 КПК це питання, на жаль, вирішено по-іншому) і заборона приймати доручення про подання правової допомоги у випадках, коли адвокат надав правову допомогу особам, інтереси яких суперечать інтересам особи, яка звернулася з проханням про ведення справи, та в деяких інших випадках, коли можуть виникнути ситуації, що заважатимуть адвокату об'єктивно діяти в інтересах клієнта (ст. 7).

Демократизм, як принцип діяльності адвокатури знаходить своє застосування в питаннях організації і розвитку стосунків, з одного боку, з державними установами, а, з іншої - з адвокатами або їх об'єднаннями в межах держави.

Адвокат має право  займатися адвокатською діяльністю індивідуально, відкрити своє адвокатське бюро, об'єднуватися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори і інші адвокатські об'єднання, які діють відповідно до цього Закону, і статутів адвокатських об'єднань.

Адвокатські об'єднання діють на основі добровільності, самоврядування, колегіальності і гласності. Реєстрація адвокатських об'єднань ведеться в органах Міністерства юстиції України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Адвокатські об'єднання письмово повідомляють місцеві органи влади про свою реєстрацію, а адвокати - про отримання свідоцтва на право займатися адвокатською діяльністю.

Порядок освіти, діяльність, реорганізація і ліквідація адвокатських об'єднань, структура, штати, функції, порядок  витрачання засобів, права і обов'язку керівних органів, порядок їх обрання і інші питання, які відносяться до їх діяльності, регулюються статутом відповідного об'єднання. Регулювання вищеперелічених організаційних процедур  не має  бути  прерогативою  нового  закону про    адвокатуру,  як  це  пропонувалося  в  окремих законопроектах. Новий Закон, як це, до речі, має місце і в діючому Законі "Про адвокатуру" може констатувати лише загальне правило - адвокатські об'єднання є юридичними особами. Адвокати і адвокатські об'єднання відкривають розрахунковий і інші рахунки у банках на території України, а у встановленому чинним законодавством порядку - і в іноземних банках, мають друк і штамп зі своїм найменуванням.¹²

Принцип демократизму є  притаманним адвокатурі за самим  її призначенням, змістом діяльності та організаційними формами. Про демократичні принципи організації та діяльності адвокатури свідчать: вільний вибір адвокатської професії і доступність набуття статусу адвоката, добровільний вибір організаційних форм здійснення адвокатської діяльності, зокрема вступу в адвокатське об'єднання і виходу з нього; забезпечення громадських інтересів та соціальних і професійних прав адвокатів; свобода здійснення професії; колегіальність у вирішенні проблем діяльності адвокатури, яка закладається у статути адвокатських об'єднань і якою керуються кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури та Вища кваліфікаційна комісія адвокатури; самоврядування адвокатських об'єднань; вільне обрання органів, які надають право доступу до адвокатської діяльності і припиняють його, притягають до дисциплінарної відповідальності, здійснюють контроль за якістю виконання професійної діяльності; висування кандидатів на посади голів адвокатських об'єднань, членів кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури і обрання їх на альтернативній основі шляхом таємного голосування при вільному висуненні кандидатів (ст. 11 Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури), їх змінюваність і підзвітність адвокатам; самоврядування; захист професійних прав адвокатів; дотримання гарантій адвокатської діяльності. 
                                          Принцип незалежності

       Принцип  незалежності. У Загальному кодексі  правил для адвокатів держав  Європейського співтовариства наголошується  на незалежності адвоката, під якою розуміється недопустимість підпорядкування адвоката будь-кому при виконанні своїх професійних доручень, впливу третіх осіб.

Незалежність адвокатів  при виконанні своїх функцій  полягає перш за все у незалежності адвокатури від органів виконавчої та судової влади, а також об'єднань громадян (політичних партій, рухів та інших громадських організацій).

Цей принцип забезпечується передусім  громадським (недержавним) характером формування адвокатури як добровільного  самостійного незалежного об'єднання професійних юристів. Він полягає в тому, що юридична допомога щодо захисту прав і і законних інтересів особи здійснюється представниками незалежної юридичної професії.

З метою додержання принципу незалежності в своїй діяльності адвокати повинні  мати можливість виконувати свої обов'язки без будь-якого втручання, зокрема збоку державних органів, а також без тиску власних інтересів. Адвокат не може працювати  в суді, прокуратурі, державному нотаріаті, органах внутрішніх справ, національної беспеки, державному управлінні.¹³

Принцип незалежності є основоположним у діяльності адвокатури, оскільки завдяки йому виконуються професійні повноваження адвокатів, спрямовані на захист прав і свобод людини, забезпечення конституційного права кожного  на правову допомогу. Саме при реалізації завдань адвокатури, котрі полягають у сприянні людині захистити свої права від порушень, що допускаються, в тому числі й посадовими особами та державою, адвокатура має керуватися принципом незалежності. Без цього неможливо здійснювати професійну адвокатську діяльність, протистояти тим, хто діє поза правовим полем, порушує чинне законодавство, посягає на права і свободи людини і громадянина, на законні інтереси юридичних осіб тощо.

Статут ООН підтверджує право  людей на створення умов, за яких законність буде додержуватися. У Загальній декларації прав людини утверджується принцип рівності перед законом. Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права наголошує на обов'язку держав сприяти загальній повазі й додержанню прав людини і основних свобод. Інші міжнародні документи також містять норми щодо необхідності дотримання прав і свобод людини. Отже, адвокатська діяльність є одним із найважливіших механізмів сприяння виконанню цих норм.

В Основних положеннях про  роль адвокатів, прийнятих VIII Конгресом 00Н по запобіганню злочинам у серпні 1990 року, стверджується, що належне забезпечення прав людини і основних свобод вимагає, щоб усі люди мали адекватну можливість користування юридичною допомогою, здійснюваною професійними юристами. У цьому документі наголошується також на ролі професійних асоціацій адвокатів у захисті своїх членів від переслідувань, необгрунтованих обмежень і посягань, наголошується на обов'язку уряду країни забезпечити адвокатам можливість здійснювати професійні обов'язки без залякування, перешкод, завдання турботи і недоречного втручання.