Система цивільного процесуального права

 

 

 

Курсова робота

на тему:

“Система цивільного

процесуального права”

 

ПЛАН

 

1. Форми захисту суб'єктивних прав.

 

2. Предмет і задачі процесуального права.

 

3. Система цивільного процесуального права.

 

4. Цивільне судочинство і процесуальна форма.

 

5. Демократизм цивільного процесу.

 

6. Література.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Форми захисту суб'єктивних прав.

 

Декларація прав і свобод людини і громадянина, прнятая Верховною Радою Російської Федерації 22 листопада 1991 р., проголошує гарантію судового захисту прав і свобод кожного, а також право оскарження в суд рішень і дій державних органів, громадських організацій і посадових осіб, що ущемляють права громадян. Аналогічна норма закріплена в Конституції Росії (ст. 63). Основний Закон гарантує також кожному право на кваліфіковану юридичну поміч, що у випадках, передбачених законом, надається безплатно.

 

Судова форма захисту суб'єктивних прав і законних інтересів громадян і організацій - основна. Це відбито в ст. 7 Основ законодавства про судоустрій, що закріпив право громадянина на судовий захист від неправомірних дій органів державного керування і посадових осіб, а також від будь-яких зазіхань на честь і гідність, життя і здоров'я, на особисту свободу і майно, інші права і свободи, передбачені конституцією і законами. Інший порядок захисту прав і законних інтересів громадян може бути встановлений тільки законами.

 

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Основ цивільного законодавства, захист цивільних прав здійснюється судом, арбітражним судом, господарським судом або за згодою сторін третейським судом. У випадках,спеціально передбачених законодавчими актами, цивільні права захищаються в адміністративному порядку.

 

Відповідно до постанови Верховного Суду Російської Федерації від 14 липня 1992 р. "ПРО регулювання цивільних правовідносин у період проведення економічної реформи" на території Російської Федерації надалі до прийняття нового Цивільного кодексу застосовуються названі Основи, заисключением положень, що суперечать Конституції і законодавчих актів, прийнятим після 12 червня 1992 р. Це постанова варто враховувати при обертанні до ст. б ГК, що передбачає форми захисту суб'єктивних прав у декілька іншої редакції, що відрізняється від формулювання ст. б Основ цивільного законодавства.

 

Аналогічні норми є й в інших галузях матеріального права (сімейного, трудового, земельного, фінансов, аграрного й ін.). Таким чином, чинне законодавство передбачає різноманітні форми захисту суб'єктивних прав громадян, підприємств, організацій і заснувань - судову, суспільну й адміністративну, установлюючи пріоритет судового захисту права.

 

2. Права на обертання в суд за захистом порушеного суб'єктивного права і законного інтересу - широке, справді демократичне, конституційне право, у якому втілюється дрступность правосуддя. У Конституції закріплена рівність усіх перед законом і судом. Водночас Основний Закон установлює, що кожний повинний дотримувати Конституції і законів, шанувати права і свободи інших осіб, виконувати інші встановлені законом обов'язку.

 

Здійснення прав і свобод невіддільно від виконання громадянином своїх обов'язків. Зокрема. для судоптроизводства має важливе значення встановлена ст. 67 Конституції цивільний обов'язок брати участь у здійсненні правосуддя в якості народного або присяжного засідателя.

 

Реалізація права на судовий захист багато в чому залежить від належного правового механізму. Тому законодавство, що регулює судовий захист суб'єктивних прав громадян і організацій, на основі Конституції значно розширюється й удосконалюється. В усіх законах, прийнятих в останні роки,передбачається право обертання в суд (загальний або арбітражний) за захистом суб'єктивних прав і законних інтересів. Так, зняті майже всі обмеження в області захисти трудових прав громадян, розширена можливість судового захисту в області земельних правовідносин, установлена практично необмежена можливість оскарження в суд дій і рішень державних органів, суспільних об'єднань і посадових осіб.

 

3. Діяльність суду по захисті -суб'єктивних прав і законних інтересів громадян і організацій - правосуддя, здійснюваний шляхом розгляди і дозволу цивільних і кримінальних справ, а також застосування в разі потреби передбачених законом примусових заходів. У цьому виявляється судова влада як одна із самостійних гілок державної влади в Російській Федерації. Відповідно до Конституції правосуддя здійснюється тільки судом і в повній відповідності з законом. Ніхто, хромі суду, обраного у встановленому законом порядку, не вправі дозволяти справи, віднесені до виняткової компетенції суду.

 

Традиційно поняттям "цивільні справи" охоплюється велике число що дозволяються судом правових конфліктів, що виникають із різноманітних правовідносин, а також справи особливого виробництва, ціллю яких є захист законних інтересів шляхом установлення юридичних фактів, правового статусу громадянину або майна.

Проте в зв'язку зі змінами, внесеними в судову систему Росії, виникає питання, які суди здійснюють правосуддя по цивільних справах і що включається в поняття "цивільні справи".

Аналіз ст. 163 Конституції дозволяє зробити висновок, що судову владу здійснюють у Росії конституційний Суд Російської Федерації, а також система загальних судів і арбітражних судів, що діє в національно-державних і административнотерриториальных утвореннях.

 

Конституційний Суд Російської Федерации-высший орган судової влади по захисті конституційного ладу правосуддя по конкретні справам не здійснює, що прямо випливає зі ст. ст. 165 і 165' Конституції.

 

Вмикання в судову систему арбітражних судів, створених замість несудебных органів, що існували раніше, розширило сферу правосуддя по цивільних справах, оскільки до їхньої компетенції віднесений дозвіл економічних (господарських, майнових) споровши (ч. 3 ст. 165 Конститудин).

 

Відповідно до ст. 1 Закону РСФСР від 4 липня 1991 р. "Про арбітражний суд", арбітражний суд здійснює судову владу при  дозволі споровши, що випливають із цивільних правовідносин (економічні суперечки) і з правовідносин у сфері керування (суперечки в сфері керування) '. Таким чином, законодавство про арбітражний позичці застосовує термін "економічні суперечки" як різнозначний поняттю "суперечки, що випливають із цивільних правовідносин", що дозволяє включити арбітражний процес у систему цивільного судочинства.

 

Зіставлення ст.ст, 20 і 22 Арбітражного процесуального кодексу зі ст. 23 ЦПК і іншими законами, щовизначають підвідомчість цивільних справ загальному або арбітражному суду, показує, що розмежування підвідомчості між ними проводиться у відношенні споровши, що виникають із майнових (цивільних) правовідносин, і в сфері керування в основному по суб'єктному складі і сфері їхньої підприємницької діяльності.

 

4. У умовах відновлення суспільних відносин, створення правової держави, у здійсненні програми -социальноэкономического розвитку общеества особлива роль належить правосуддю по цивільних справах. Достатньо сказати, що з загальної кількості справ, аналізованих судами, що переважає число складають цивільні справи з тенденцією їхнього подальшого збільшення на основі знову прийнятого законодавства. Розгляд і дозвіл цих справ торкає суб'єктивних прав і законних інтересів значн частиних громадян і організацій.

 

У сучасний період підвищується роль суду в захисті прав і свобод громадян, прав і законних інтересів організацій, твердженні принципу соціальної справедливості, попередженні правопорушень, вихованні поваги до закону, правам, честі і гідності громадян.

 

Ці задачі можуть бути успішно виконані за умови найсуворішого дотримання законності як одного з важливих умов зміцнення правової основи:державного і громадського життя, функціонування правової держави.

 

5. Визначаючи тенденції розвитку різноманітних форм захисту суб'єктивних прав громадян, можна відзначити,що відповідно до Конституції Російської Федерації повинна розширюватися судова форма захисту права. Будівництво правової держави неможливо без правових гарантій прав і свобод громадян. Правова держава немислимо без сильного і незалежного суду. Тому необхідне радикальне переосмислення і переорієнтування уявлень про призначення суду в товаристві, значне розширення сфери,судового захисту прав я законних інтересів громадян,зокрема вмикання арбітражних судів у єдину судову систему, як у багатьох закордонних країнах (наприклад, в Угорщині і Латвії). Сказане не виключає необхідності несуднбных форм захисту права. Проте несудебные форми захисту права потребувають у значному удосконалюванні. Адміністративна і суспільні форми захисту суб'єктивних прав можуть бути достатньо ефективними лише за умови судового контролю за діями адміністративних і суспільних органів як гарантії законності їхньої діяльності.

 

предмет і задачі вивчення цивільного процесуальному права.

 

1. Предметом науки цивільного процесуального права (предметом вивчення) є саме цивільне процесуальне право в нерозривному зв'язку з практикою його застосування. Практика розкриває все багатство утримання норм права; вона вказує і на їхні хиби, на потребу в законодавчому врегулюванні нових відношень. Тісний зв'язок між наукою і практикою має найважливіше значення.

 

Наука цивільного процесуального права розробляє ряд загальних питань, що мають теоретичне і практичне значення: предмет права, навчання про принципи, процесуальному правовідносинах і його суб'єктах, про позови, про доведення й ін. (загальна частина). Важливе значення має дослідження проблем, щоставляться до різноманітних стадій цивільного процесу (особлива частина). Наука вивчає історію розвитку цивільного процесуального права в цілому і його найважливіших інститутах.

 

У предмет науки цивільного процесуального права Ввходит також вивчення в плані порівняльного правознавства цивільного процесуального права закордонних країн і практики його застосування.

 

Метод науки цивільного процесуального права - метод діалектики, на основі якої вивчаються норми цивільного процесуального права в їхньому становленні і розвитку, у взаємозв'язку з іншими суспільними явищами. Наука цивільного процесуального права широко використовує і приватні (конкретні) методи, і прийоми дослідження наукових проблем сравнительноправовые, конкретно-соціологічні, особливо узагальнення судової практики, аналіз статистичних даних, анкетування й ін.).

 

2. Задача науки цивільного процесуального права- визначення шляху подальшого розвитку демократії в області цивільного судочинства і всебічного удосконалювання інститутів цивільного процесуального права в напрямку їхньої найбільшої ефективності. Перед наукою коштує задача дослідження проблем судового захисту права з метою удосконалювання як законодавства, так і правоприменительной діяльності. Особлива увага повинна приділятися виховної ролі правосуддя, його моральним основам.

 

Наука цивільного процесуального права покликана вивчати причини цивільних і інших правопорушень, а також причини судових помилок, використовуючи матеріали узагальнення практики, дані статистики, і розробляти заходи для запобігання правопорушень. Тим самим наука цивільного процесуального права, поряд з іншими правовими науками, повинна сприяти профілактиці різноманітних правопорушень і удосконалюванню судової практики відповідно до задач, закріпленими в законі.

 

3. Традиційно наука цивільна процесуального орава вивчала, поряд із судової, інші форми захисту й охорони суб'єктивних прав, тобто правові норми, що регулюють дозвіл цивільно-правових суперечок, товариськими і третейськими судами, діяльність органів нотаріату. Тому система науки цивільного процесуального права відрізняється від системи самого права. Проте головна складова частина науки обумовлена судовою формою захисту суб'єктивних прав - цивільним процесуальним правом.

 

В даний час у систему науки з урахуванням викладеного вище включаються такі складові частини предмета її вивчення: 1. цивільне процесуальне право:

 

1) цивільне процесуальне право Росії, що регулює діяльність як загальних, так і арбитражнных судів:

 

2) цивільне процесуальне право закордонних країн.

 

II. Несудебные форми захисту суб'єктивних прав громадян і організацій:

 

1) нотаріат;

 

2) третейські суди;

 

3) розгляд цивільних дав товариськими судами.

 

система цивільного процесуального права

 

1. Відповідно доД ст. 4 Закону від 8 липня 1981 р. "ПРО судоустрій РСФСР", правосуддя по цивільних справах здійснюється шляхом розгляди і дозволу у судових засіданнях цивільних справ по суперечках, за щоМ трагивающим прав і інтерес громадянин, державн підприємств, заснуванн, організаці, колгосп, інш кооперативн організаці, їхній об'єднанн, інш громадський

 

Порядок розгляду і дозволи цивільних справ визначається законодавством про цивільне судочинство.