Дослідження процесів впливу джерел небезпеки на структуру системи захисту інформації

Дослідження процесів впливу джерел небезпеки на структуру  системи захисту  інформації.

Мета: провести дослідження та визначити вплив джерел небезпеки на    структуру, пояснити вплив.

Хід роботи:

1. Мета створення

      Програмно-апаратний  комплекс для виявлення радіо закладок – це система, спрямована на захист обмежених ресурсів радіочастотного спектру чи його особливо важливої частини від несанкціонованого використання та захисту від витоку інформації по радіоканалу шляхом виявлення нелегального електромагнітного випромінювання в охороняємій смузі спектру та представляє собою сукупність математичних моделей і методів, інформаційних і програмно-технічних засобів, взаємопов’язаних і взаємодіючих із користувачами (працівниками служб безпеки) при підготовці приміщень, споруд та їх периметру до виконання своїх функціональних обов’язків.

    Загальна  цільова спрямованість системи  досягається шляхом реалізації її основних цілей, які включають:

• зовнішні цілі – контроль радіочастотного спектру зі збереженням радіочастотних ресурсів;
• внутрішні цілі – виявлення нелегальних випромінювань та випромінювачів на охороняємій території;
• інтегративні цілі – підвищення рівня безпеки охороняємого об’экту від зовнішніх та внутрішніх погроз.

    За  призначенням і характером розв’язуваних  задач у структурному складі системи вирізняються три основні частини:

• функціональна частина – сукупність математичних моделей і методів для розв’язування функціональних задач, спрямованих на досягнення зовнішніх цілей;
• забезпечуюча частина – сукупність інформаційних і програмно-технічних засобів для розв’язування забезпечуючих задач, зумовлених внутрішніми цілями;
• організаційна частина – служби системи для розв’язування організаційних задач за інтегративними цілями.

2. Об’єкт та предмет дослідження

    Загальне  цілеспрямування ПАК ВРЗ потребує взаємно узгодженої реалізації її зовнішніх, внутрішніх та інтегративних цілей, тобто об’єднання різнорідних складових частин системи в єдине ціле. Ця вимога задовольняється при системному підході до створення ПАК ВРЗ.

    Системний підхід здійснюється за загальними і спеціальними принципами. Перші відображають досвід створення класу комплексів виявлення радіо закладок, незалежно від їх проблемної орієнтації.

    Це  відомі принципи побудови систем: ефективності, спадкоємності, комплексності, відкритості до розвитку, нових задач, єдиної інформаційної бази, модульності, уніфікації та стандартизації. Із прагматичних міркувань доцільно також керуватися принципом розумної достатності.

    Спеціальні  принципи зумовлені особливостями  заданої проблемної області. Головним серед них для ПАК ВРЗ є принцип відкритості до розвитку, який дає змогу розвиватися системі з врахуванням необхідних вимог щодо функціонування, забезпечення принципів ефективності, спадковості, комплексності, нових задач та розумної достатності. Відповідно визначаються спеціальні принципи побудови складових частин системи.

    Функціональна частина будується за принципом ефективності, який передбачає досягнення високого рівня використання наявних ресурсів і раціональну організацію всіх процесів.  

    Забезпечуюча  частина будується за принципом  модульності. Він полягає в підпорядкуванні розмірів проектного модулю і (або) в забезпеченні можливості комплектування різноманітних складних технічних систем з великою відмінністю характеристик з невеликої, економічно обґрунтованої, кількості типів і типорозмірів однакових первинних (типових або стандартних) загальних модуль-елементів.

    Побудову  організаційної частини доцільно здійснювати  за принципом комплексності, що має на увазі встановлення і застосування взаємопов'язаних норм і вимог до об'єктів захисту в процесі створення (виробництва) та/або експлуатації або використання.

3. Завдання, які ставляться перед системою

      Поставлена  мета досягається синтезом інтегрованих блоків, а саме впровадженням:

• апаратного модуля сканування радіочастотного спектру (Модуль 1);
• підсистеми управління апаратним модулем (Модуль 2);
• підсистеми обробки прийнятих сигналів (Модуль 3).

      Основними задачами Модулю 1 (М1) є:

• настройка на діапазон охороняємого радіочастотного спектру;
• прийом сигналів в заданому діапазоні;

 Посилає прийнятий  сигнал на ПЕОМ для подальшої обробки.

 Принципіальна схема приймального блоку наведена на рис. 1

      Основними задачами Модулю 2 (М2) є:

• генерація сигналів керування приймальним модулем;

 Бере безпосередню участь в взаємодії користувача та апаратного модуля прийому сигналів.

      Основними задачами Модулю 3 (М3) є:

• обробка сигналів за допомогою програмних засобів;
• виділення легальних та нелегальних випромінювань;

   Надає користувачу візуальну інформацію про стан радіочастотного спектру в масштабі реального часу з можливістю демодуляції та прослуховування прийнятого сигналу.

   Структурна  схема блоку обробки сигналу  наведена на рис.2

 

 Рис. 1 Принципіальна схема приймального блоку 

 Рис. 2 структурна схема блоку обробки сигналів 

Рис. 3 – Модель взаємодії компонентів ПАК ВРЗ

      Модель  взаємодії компонентів ПАК ВРЗ представлена на рис. 3. Вхідними даними системи є:

F={F_1,…,F_n} – множина радіосигналів, що отримані приймачем на його вході;

G={G_1,…,G_n} – потік даних, що надходить на обробку;

U - реакція користувача системи;

Керуючими впливами є:

K_ikod – цифровий код для управління приймаючим модулем для встановлення частоти прийому;

D – код корекції сигналу, що вносить поправку на відхилення він настроєної частоти;

Вихідними параметрами системи є:

H_rez – вихідні сигнали системи, які відображаються на дисплеї монітору користувача та у вигляді акустичного сигналу. 
 

 

4. Джерела небезпеки

      Реалізація  погроз виникнення надзвичайних ситуацій, що спричинені діями осіб, на території приміщення, будівлі чи його периметру можлива при доступі персоналу до службових приміщень та при використанні неперевірених випромінювачів.

      До  суб’єктів погроз (Р) відносимо:

• Осіб, що нелегально використовують радіочастоті ресурси ( );
• конкурентів, що використовують радіо закладні пристрої ( );
• терористичні організації, що використовують радіо закладні пристрої ( );
• недобросовісний персонал, що використовують радіо закладні пристрої чи неперевірені засоби зв’язку( );
• спеціально створені джерела перешкод радіосигналам ( ).

Їх  можна представити у вигляді  відкритого класифікаційного угрупування  суб’єктів погроз (множини суб’єктів погроз).

    Отже, радіочастотний спектр може бути використаний для здобуття інформації, для перешкоджання  передачі корисної інформації по каналам  взязку та не виключаємо ненавмисне втручання  в охороняє мий діапазон.

    Виходячи  з того, хто може бути порушником, можемо сформувати перелік об’єктів ураження.

    До  потенційних об’єктів ураження, на які матимемо максимальний уражаючий вплив можна віднести:

• внутрішні та зовнішні переговори;
• внутрішній та зовнішній документообіг;
• надання управлінських команд, що використовують радіоканал;
• системи навігації та зв’язку.

 

    Висновок:

    В зв’язку з широким використанням радіозв’язку та щорічно зростаючою кількістю абонентів, необхідно розподіляти ресурси радіочастотного спектру між всіма абонентами з забезпеченням якості зв’язка не гірше встановлених норм. Однак, виділений діапазон може бути настільки щільно використовуваним, що з’являється проблема  накладання сигналів. Виходом з цієї проблеми є територіальне розподілення частот, дотримання черг радіомовлення, використання новітніх технологій передачі даних. Однак, разом з корисними цілями радіозв’язку постають і не зовсім корисні: використання недозволених частот, промислове шпигунство, навмисне втручання в роботу ліцензованих радіо передаючих пристроїв. Для контролю за особливо важливими радіодіапазонами і є створення програмно-апаратного комплексу виявлення радіо закладок.

    При проектуванні ПАК ВРЗ була визначена  мета створення системи, завдання, які  має вирішувати система, визначені джерела небезпеки та об’єкти захисту, розроблена структурна схема компонентів системи із визначенням функцій кожного компонента. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Виконав студент 373 гр.: _________________ Горницький О.В. 
 

Перевірив викладач:  _________________ Лобанчикова Н.М.