Барабанна сушарка

Складемо програму, яка моделює  роботу екстремального регулятора. Нехай  витрата газу – постійний, коефіцієнт оптимального співвідношення паливо-повітря (K_FA) змінюється по синусоїдальному закону, подачу повітря змінюємо послідовно із кроком dQ_A=10% від Q_Amax, крок моделювання відбиває цикл опитування датчика, якісну оцінку проводимо по ГРАФІКАМ, Т_О і Т_И – температури моделюємого об’єкта й температури ідеальної.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мал. 2.5 Математична модель екстремального регулятора “Паливо-Повітря”

 

 

 

2.4 Опис математичної  моделі екстремального регулятора  “Паливо-Повітря”.

 

На листі формату  А1 приведена математична модель екстремального регулятора “Паливо-Повітря”.

Котел представлено у  вигляді моделей процесу горіння (ланка 3) та процесу нагрівання води (ланка 4). Вхідні сигнали (ланка 3); витрати  газу Q_г та витрати повітря Q_п. Вихідний сигнал – t у камері згорання і як допоміжний вихідний сигнал із датчика газоаналізатора про наявність О₂ чи СО в димових газах.

Процес нагрівання води представлено у вигляді аперіодичної ланки 2-го порядку (ланка 4). Вхідний  сигнал – температура в камері згорання, вихідний – це температура котлової води.

Оптимальне співвідношення “Паливо-Повітря” підтримується з  допомогою екстремального регулятора (ланка 5).

Вхідні сигнали його, температура в камері згорання і  як обмежуючий сигнал із датчика газового аналізатора. Регулятор керує шибером подачі газу та повітря. Температуру води в котлі підтримує регулятор подачі газу – ланка 6.

Вхідні сигнали –  температура води на виході котла  та чисельні значення корегуючих коефіцієнтів із блоку 7. Вихідний сигнал керує шибером подачі газу (ланка 1).

Прогнозуючий адаптивний блок 7 аналізує температуру навколишнього  середовища, температуру мережної води і прогнозує споживання тепла  і відповідно корегує роботу регулятора подачі газу. Цей блок також містить у собі таблиці коефіцієнтів та констант річних, добових температурних режимів, а також рекомендовані коефіцієнти співвідношення “Паливо-Повітря” та об’єм газу температури гарячої води.

Крім того, цей блок запам’ятовує поточні значення цих  коефіцієнтів та проводить їх статистичний аналіз.

Блок 7 також аналізує температуру в камері згорання та враховує її при передачі коефіцієнтів у газовий регулятор, тим самим  підвищує стійкість системи регулювання (виключає автоколивання).

Математична модель використовується для дослідження динаміки перехідних процесів у системі регулювання та для підбору параметрів регулятора. Для дослідження динаміки використовують випадкові числа з генератора випадкового числа (ланка 8). 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                             Список використаних джерел:

 

1. Нечаев Г.К. и др. “Автоматика и автоматизация производственных процессов”. – К.: Вища школа, 1985.
2. Клюев А.С. и др. “Проектирование систем автоматизации технологических процессов”. Справочное пособие. – М.: Энергоатомиздат, 1990.
3. Янг С. “Алгоритмические языки реального времени”. – М., 1985.
4. Методические указания к лабораторным работам по дисциплине “Цифровое моделирование”/Сост.ЦилюрикЛ.И. и др.-К.:КИСИ,1986/.
5. Воронов В.Г., Сафаров В.А. “Автоматизация тепловых процессов в производстве строительных материалов”. – К.: Строитель, 1975.
6. “Автоматизированные системы управления технологическими процессами в строительстве”: Справочник /Под ред. Б.Д.Комарского. – Л.: Машиностроение, 1976/.
7. Киричков В.Н. “Идентификация объектов и систем управления технологическими процессами. Автоматика и управление в технических системах”. – К.: Вища школа, 1990.
8. Марсов В.И., Славуцкий В.А. “Автоматическое управление технологическими процессами на предприятиях строительной индустрии”. – Л.: Строиздат, 1975.
9. Орлов Г.Г. “Охрана труда в строительстве”.–М.:Высшая школа, 1984.
10. Тимошенко Н.М. Методические указания по выполнению раздела “Охрана труда” в дипломных проектах студентами специальности АСП. – К.: КИСИ, 1985.
11. Бебенин М.Е. Методические указания по выполнению экономической части дипломного проекта. – К.: КИСИ, 1987.
12. Атаев Д.И., Болотников В.А. “Аналоговые интегральные микросхемы”. Издательство МЭИ, ПКФ “Печатное дело”, 1992.