Ефективність управління основними виробничими фондами

Автор: Пользователь скрыл имя, 02 Января 2012 в 19:04, курсовая работа

Описание работы

Роль основних засобів у процесі виробництва, особливості їх відтворення в умовах ринкової економіки зумовлює особливі вимоги до інформації про наявність, рух, стан і використання основних засобів. Ринкова система управління потребує більш оперативної та комплексної інформації щодо основних засобів. Практика підприємств свідчить, що облік основних засобів ще більше ускладнився. Існує ряд проблем, які негативно впливають на процес управління виробництвом і знижують ефективність використання основних засобів.

Работа содержит 1 файл

Ефективність управління основними виробничими фондами.doc

— 227.00 Кб (Скачать)

 

2.2 Оцінка ефективності використання основних виробничих фондів

      Проаналізувавши таблицю 2.2. ми бачимо, що балансовий прибуток в 2009 році в порівнянні з 2008 зріс на 7 тис. грн., тобто на 15,9%, а в 2010 в порівнянні з 2008 – на 16,9 тис. грн., тобто на 37,4%.

      Це  означає, що підприємство добре функціонує і дбає про майбутнє процвітання. Ріст цього показника є позитивним.

      Прибуток від реалізації в 2009 році в порівнянні з 2008 зріс на 7 тис. грн., тобто на 18,4%, а в 2010 в порівнянні з 2008 – на 15 тис. грн., тобто на 39,5%.

      Отже, як ми бачимо, ріст цього показника  є визначальним в рості балансового  прибутку. Він свідчить про розширення виробництва.

      Рентабельність  продукції в 2009 році в порівнянні з 2008 зросла на 9,5%, тобто показник збільшився в 1,23 рази, в 2010 році в порівнянні з 2008 – на 20,2%, тобто в 1,48 рази.

      Такі  дані вказують або на зниження собівартості продукції, або на збільшення ціни готової продукції і отже збільшення прибутку від реалізації.

      Рентабельність  підприємства в 2009 році в порівнянні з 2008 зросла на 5,6%, тобто в 1,11 рази, а в 2010 році в порівнянні з 2008 – на 12,8%, тобто в 1,26 рази.

      Це  означає, що підприємство стає більш прибутковим в загальному. В подальшому необхідно й надалі намагатися підвищити ріст цього показника.

      Середньорічна вартість основних фондів в 2009 році в порівнянні з 2008 зросла на 3 тис. грн., тобто на 4,2%, а в 2010 в порівнянні з 2008 – на 6,5 тис. грн., тобто на 9,2%.

      Ми  бачимо, що відбувається розширення підприємства, хоча й незначне. Надалі потрібно збільшувати  цей показник і одночасно інші показники, на які він впливає, поки це не стане економічно невигідним.

      Фондовіддача в 2009 році в порівнянні з 2008 знизилась на 0,019, тобто на 1,1%, а в 2010 році в порівнянні з 2008 – на 0,022, тобто на 1,2%.

      Це  є негативною тенденцією. Потрібно покращити цей показник шляхом кращого  використання основних фондів, впровадження нових технологій виробітку продукції.

      Фондомісткість  в 2009 році в порівнянні з 2008 зросла на 0,006, тобто на 1,1%, а в 2010 в порівнянні з 2008 – на 0,007, тобто на 1,3%.

      Це  є також негативною тенденцією. Це означає, що для виробітку продукції  затрачається все більше вартості основних фондів. Це може бути в наслідок їх старіння або зменшення ефективності їх використання.

      Фондоозброєння  в 2009 році в порівнянні з 2008 зросло на 0,601 грн./чол., тобто на 3,6%, а в 2010 році в порівнянні з 2008 – на 1,208 грн./чол., тобто на 7,3%.

      Це  є позитивним. Потрібно й надалі сприяти росту цього показника.

      Коефіцієнт  відтворення основних фондів в 2009 році в порівнянні з 2008 знизився на 0,0012 (на 4,3%),а в 2010 в порівнянні з 2008 зріс на 0,0105 (37,2%).

      Хоча  протягом останніх років цей коефіцієнт і був більшим 0 (розширене відтворення), проте не на багато. Потрібно в майбутньому збільшувати цей показник.

      Коефіцієнт  екстенсивного використання ОВФ в 2009 році в порівнянні з 2008 зріс на 0,007, тобто на 0,8%, а в 2010 в порівнянні з 2008 – на 0,011, тобто на 1,2%.

      Це  є позитивним і означає, що фонди  краще використовуються шляхом збільшення часу їх використання.

      Коефіцієнт  інтенсивного використання ОВФ в 2009 році в порівнянні з 2008 зріс на 0,029, тобто на 3,2%, а в 2010 році в порівнянні з 2008 – на 0,051, тобто на 5,6%.

      Це  є також позитивною тенденцією. Це свідчить про впровадження нової  техніки і технології.

      Коефіцієнт  інтегрального використання в 2009 році в порівнянні з 2008 зріс на 0,032 (3,9%), а в 2010 в порівнянні з 2008 – на 0,056 (6,8%).

      Він враховує покращення ефективності і  екстенсивного, і інтенсивного використання ОВФ. Ми бачимо, що в загальному є  тенденція до росту ефективності використання основних фондів.

      Витрати на 1 грн. товарної продукції в 2009 році в порівнянні з 2008 знизились на 0,044 грн., тобто на 6,3%, а в 2010 в порівнянні з 2008 – на 0,087, тобто на 12,4%.

      Це  є дуже добре, оскільки це дасть змогу  збільшити прибуток.

      Продуктивність  праці в 2009 році в порівнянні з 2008 зросла на 0,76 грн./чол., тобто на 2,5%, а в 2010 в порівнянні з 2008 – на 1,78 грн./чол., тобто на 5,9%.

      Це  є дуже добре, оскільки продуктивність праці є одним з найважливіших  показників ефективності роботи підприємства. Тому потрібно в майбутньому всіма  методами намагатися стимулювати його підвищення.

      Коефіцієнт задоволення потреб ринку в 2009 році в порівнянні з 2008 зріс на 1,0, тобто на 1,3%, а в 2010 в порівнянні з 2008 – на 3,6, тобто на 4,8%

      Величина  цього показника і подальший  його ріст свідчить про те, що підприємству слід шукати нові ринки збуту і переорієнтовуватись на випуск нової продукції [7].

 

3 Шляхи покращення ефективності управління і використання основними виробничими фондами

 

      До  основних напрямків поліпшення ефективності використання виробничих фондів підприємства належать:

  • зменшення кількості недіючого устаткування, виведення з експлуатації зайвого та швидке залучення у виробництво невстановленого устаткування;
  • скорочення та ліквідація внутрішньо змінних простоїв шляхом підвищення рівня організації виробництва, підвищення коефіцієнта змінності роботи обладнання;
  • підвищення якості ремонтного обслуговування основних фондів;
  • удосконалення виробничої структури основних фондів;
  • модернізація діючого устаткування, машин та механізмів;
  • швидке освоєння проектних потужностей, введення в дію нових технологічних ліній, агрегатів, устаткування;
  • економічне стимулювання раціонального використання виробничих фондів;
  • комплексна переробка сировини;
  • застосування ресурсозберігаючої техніки;

      первинна  обробка та збагачення сировини [9].

 

Висновки

 

       Забезпечення  певних темпів розвитку і підвищення ефективності виробництва можливе за умови інтенсифікації відтворення та ліпшого використання виробничих фондів підприємств. Ці процеси, з одного боку, сприяють постійному підтримуванню належного технічного рівня кожного підприємства, а з іншого—дають змогу збільшувати обсяг виробництва продукції без додаткових інвестиційних ресурсів, знижувати собівартість виробів за рахунок скорочення питомої амортизації й витрат на обслуговування виробництва та його управління, підвищувати фондовіддачу і прибутковість.

       За  обсягом і цінністю найбільш важливе  значення для промислового виробництва з поміж оборотних фондів мають різноманітні вторинні метали, що утворюються у вигляді амортизаційного брухту і так званого оборотного металу (металева стружка, відходи ливарного виробництва), їхня частка в загальному матеріально-сировинному балансі сталеплавильного виробництва становить понад 45% [4].

       Як  ми бачимо, провівши аналіз діяльності підприємства, воно в цілому працює добре і з хорошою перспективою на майбутнє.

       Я радив би звернути увагу на такі показники:

       Приріст обсягу продукції за рахунок росту  продуктивності праці: в 2009 році цей приріст склав 3,249 тис. грн., а в 2010 – 7,6095 тис. грн. це означає, що персонал став працювати краще і потрібно й надалі його до цього стимулювати.

       Зміна випуску продукції за рахунок  кращого використання ОФ: в 2009 вона склала -1,406 тис. грн., а в 2010 – -1,705 тис. грн. Отже, потрібно звернути увагу чому це сталося і провести заходи щодо покращення використання основних виробничих фондів [11].

 

Література

    1. Бусыгин А. Предпринимательство. Основной курс: Учебн.-М.:Инфра-М.:1997.-608с.
    2. Гондарь В. Определение экономического состояния предприятия.// Экономика. Финансы. Право.-1998.-№5.-с.3.
    3. Грузинов В.П. Экономика предприятия и предпринимательство.- М.:Машиностроение,1997.
    4. Григорьева В.В. Оценка и переоценка основных фондов.-М.:ИНФРА-М,2007.-317с.
    5. Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. С.Ф.Покропивного.-Вид.2-ге, перероб. та доп.-К.:КНЕУ,2000.-528с.,іл.
    6. Економіка підприємства: Структурно-логічний навчальний посібник/За ред. д-ра екон. Наук, професора С.Ф.Покропивного-К.:КНЕУ,2009.-457с.
    7. Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. С.Ф.Покропивного.-Вид.2-ге, перероб. та доп.-К.:КНЕУ,2008.-528с.
    8. Ковалев А.П. Оценка стоимости активной части основных фондов.-М.: Финстатинформ, 2008.-175с.
    9. Лісовська Г.Ф. Методичні поради до проведення практичних розрахункових робіт з курсу “Економіка підприємств” для студентів денної та заочної форми навчання, Чернівці – Івано-Франківськ,2007,18с.
    10. Лісовська Г.Ф. Методичні вказівки з курсів “Економіка підприємства” та “Планування” до виконання практичних занять у вигляді наскрізної розрахункової роботи для студентів денної та заочної форм навчання усіх спеціальностей економічного спрямування, Чернівці – Івано-Франківськ, 2006,30с.
    11. Львов В.С. Эффективное управление техническим развитием.-М.:Экономика,2007.-225с.

Информация о работе Ефективність управління основними виробничими фондами