Особливості сертифікації засобів пожежогасіння і вогнегасних речовин

Міністерство освіти, науки, молоді і спорту України

Київський національний торговельно-економічний  університет

 

 

 

 

 

Реферат на тему:

«Особливості сертифікації засобів пожежогасіння і вогнегасних речовин»

 

 

 

 

 

Виконав:

студент

ФЕМП 2 курсу 15 групи

Медина Микита Сергійович

 

 

Київ

2013р.

На сьогоднішній день найбільш розповсюдженими  первинними засобами пожежогасіння  є вогнегасники різних типів і  марок. На території України та країн СНД існує багато підприємств-виробників, що випускають та реалізують подібну продукцію. На території Миколаївської області продажем вогнегасників на даний час займається близько десяти спеціалізованих суб’єктів господарювання, які пропонують для забезпечення пожежної безпеки на об’єктах, у житлі та на автотранспорті сучасні сертифіковані вогнегасники із необхідною технічною документацією.

За даними Міжнародного технічного комітету по запобіганню та гасінню пожеж у середньому близько 20 % пожеж від їх загальної кількості у світі ліквідується первинними засобами пожежогасіння, а саме вогнегасниками. Разом з тим, на Україні за допомогою вогнегасників пожеж ліквідується значно менше, близько 8 %. 
У чому ж причина? Можливо на Ваш розгляд навести наступні причини, а саме: 
•    малозабезпеченість первинними засобами пожежогасіння об'єктів, особливо житлового фонду; 
•    непоінформованість населення навичкам застосування первинних засобів пожежогасіння, особливо вогнегасників нових зразків; 
•    нерозуміння керівників окремих установ, підприємств, організацій щодо питання важливості забезпечення об'єктів якісними сертифікованими вогнегасниками з метою ліквідації пожеж у початковій стадії, неповажне відношення до цього питання власників об'єктів. 
При придбанні вогнегасників необхідно перевірити відповідність маркування вогнегасника, наявність і зміст технічного паспорта вогнегасника та інструкції по експлуатації, наявність сертифіката відповідності. 
У паспорті на вогнегасник заводу-виготовлювача повинне бути зазначене: загальні відомості про вогнегасник, тип вогнегасника, його технічні характеристики, вогнегасяча здатність, принцип дії, вказівки по безпеці використання, порядок гасіння пожежі, порядок технічного обслуговування, гарантійні зобов'язання виробника. Крім того, у паспорті повинні бути зазначені адреси організацій, які проводять технічне обслуговування вогнегасників. 
Вогнегасники на об'єкті повинні бути встановлені в легкодоступних місцях із забезпеченням їх захисту від впливу прямих сонячних променів і дії опалювальних приладів на висоті не більш 1,5 м. 
Один раз на місяць необхідно робити зовнішній огляд вогнегасника. При цьому перевіряти наявність і цілісність запобіжника запірно-пускового обладнання й індикатору тиску (стосується порошкових закачних вогнегасників). Стрілка індикатору тиску повинна перебувати в зеленій зоні. При спрацюванні вогнегасника, одержанні негативних результатів зовнішнього огляду, а також після закінчення гарантійного терміну експлуатації (12 місяців) вогнегасник потрібно направити в спеціалізований пункт проведення технічного обслуговування. Також щорічно вогнегасники повинні підлягати технічному обслуговуванню у означених підприємствах.   По результатах  проведення   технічного 
обслуговування до технічного паспорту вогнегасника ставиться відповідна відмітка, а безпосередньо на корпус вогнегасника – бірка із вказанням пункту технічного обслуговування та терміном проведення технічного обслуговування. (фото) 
Окремо потрібно проінформувати про таку вогнегасну хімічну речовину, як піноутворювач. За допомогою піноутворювача й води під тиском створюється піна для гасіння пожеж з наявністю легкозаймистих і горючих рідин, синтетичних речовин і полімерів. На сьогоднішній день використовується велика кількість піноутворювачів виробництва України, Росії, країн Євросоюзу, США. Разом з тим, для всіх їх існують однакові вимоги до показників якості, обумовлені державними стандартами. Для кожної марки піноутворювача відповідно розробленим на нього технічним умовам існують такі основні чисельні показники, як кратність створеної піни, її стійкість, щільність самого піноутворювача, його водневий показник і змочувальна здатність. Разом з тим, усі ці показники повинні бути в межах, визначених державними стандартами. Для підтвердження відповідності показників якості піноутворювача нормативним потрібно щорічно, після його гарантійного строку експлуатації, визначеного виробником у технічних умовах, проводити лабораторні випробування. 
І в обов'язковому порядку кожний піноутворювач, як і вогнегасники, і інші вироби протипожежного призначення, повинен мати сертифікат відповідності. 
Як впевнитись що вогнегасник сертифікований ? Звісно, що вся подібна інформація знаходиться на офіційному сайті Державної служби сертифікації України.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список літератури:

1. Бичківський Р.В., Столярчук П.Г., Гамула П.Р. Метрологія, стандартизація, управління якістю і сертифікація: Підруч. — Львів: Вид-во Haц. ун-ту "Львівська політехніка", 2004. — 500 с.

2. Височанський П. Начерк розвитку Української споживчої кооперації (дорядянська доба). — Книгоснілка, 1925.

   3. Сертифікація в Україні. Нормативні акти: У 3-х ч. — 1С: Держстандарт України — 811 с.