Ефірні олії

   Олія, отримана пресуванням  містять фототоксичні речовини - фурокумарини. Таке масло, при  попаданні на шкіру збільшує  її чутливість до сонячного  випромінювання, викликаючи локальну  пігментацію і опіки. Для запобігання  цих явищ фототоксини видаляються  з масла хімічним шляхом. А  для масел з фурокумаринів  зазвичай дається рекомендація - не застосовувати перед виходом  на сонце або взагалі виключити  в сезон активного сонця.

 

5 Гідродиффузія (Перколяція)

   Найсучасніший метод  - швидкий, технологічно простий,  не потребує складного устаткування. Відбувається гідродиффузія наступним чином: через рослину, яка лежить на спеціальній решітці, проходить струмінь гарячої пари. Отриману рідину - суміш води і ефірного масла, охолоджують. Як сказано вище, при змішуванні води і ефірної олії, процес розділення відбувається просто і природно.

  В цілому спосіб  дуже схожий на метод дистиляції.

 

6 Динамічна адсорбції

   Сучасний, досить  технологічний спосіб одержання  ефірних олій з квіткових рослин. У цьому випадку в ролі "поглинача  аромату" виступає активоване  вугілля. Для цього квіти продувають  сильним струменем вологого повітря,  що надходить в адсорбер, де  вугілля вбирає в себе молекули  ефірних олій, які витають у  повітрі. Для того щоб витягти  ефірну олію з вугілля, його  промивають діетиловим ефіром.

 

7 Екстрагування  вуглекислим газом (СО2 - екстракція)

   Один з найбільш "молодих" методів вилучення  ефірних олій, з'явився тільки  в 1980-х роках. В процесі використовується  дороге високотехнологічне обладнання. Вуглекислий газ при температурі  33 градуси і тиску в 200 атмосфер  має агрегатний стан, проміжне  між газом і рідиною, в такий  момент він має властивості  розчинника, і ефект виділення  ефірних олій відбувається практично  миттєво. На виході виходить  ефірна олія, яка дуже близьке  за складом до того, яка знаходяться  всередині рослини, так як при  витяганні не відбувається впливу  пошкоджуючих факторів (тиску і  температури). Воно не містить  зайвих домішок, а також вуглекислого  газу. Отримані методом CO2-екстракції  ефірних олій, використовуються  в основному в елітної парфумерії.

 

Висновок

   Так як ефірні масла добре розчинні у спиртах, жирах та інших органічних сполуках, ці властивості часто використовують при їх отриманні. Залежно від походження рослинної сировини та властивостей ефірних олій їх вилучають методом, за якого можна отримати найбільший вихід продукції високої якості.

Основними методами екстракції ефірних олій є: дистиляція, холодне  пресування, мацерація або Анфлераж і екстракція розчинниками. Використання того чи іншого способу залежить від морфолого-анатомічних особливостей сировини, кількості та складу ефірної олії та інших складових. Кількість ефірної олії в сировині коливається в досить широких межах: у квіткових бруньках гвоздики — 2,3 %, а в квітках фіалки — близько 0,004 %. До того ж ефірні олії — нестійкі сполуки, при нагріванні з ними відбуваються різні хімічні перетворення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

1. http://ua-referat.com/Отримання_ефірних_масел

2. http://tovar.dt-kt.net/books/book-1/chapter-6/  Технологія отримання ефірних олій

3. http://www.5lepestkov.com/extraction.html Способы получения эфирных масел: экстракция рас творителями

4. http://www.aroma-club.ru/poluchenie-masel/ Методы получения эфирных масел

5. http://www.5lepestkov.com/otzhim.html Способы получения эфирных масел: отжим

6. http://www.5lepestkov.com/anflerage.html Способы получения эфирных масел: анфлераж