Об’єкт злочину та його види

Правильне встановлення предмета злочину, як і його безпосереднього  об‘єкта, сприяє, в кінцевому підсумку, суворому дотриманню законності при  розгляді судами кримінальних справ. [9]

Висновок

Об'єкт злочину — це те, на що посягає особа, яка вчиняє злочинне діяння. Об'єктом злочину завжди виступає те благо, якому злочином завдається реальна шкода чи створюється загроза заподіяння такої шкоди. Об'єкт злочину це суспільні відносини, взяті під охорону нормами кримінального права, на які посягнув порушник.

Висновок про те, що об'єктом  злочину є суспільні відносини, ґрунтується і на чинному законодавстві  України. Однак у статтях Кримінального  кодексу найчастіше містяться вказівки не на сам об'єкт злочину, а на окремі елементи охоронюваних законом  суспільних відносин або на різні  правові норми, що регулюють відповідні суспільні відносини.

Об'єктом злочинів є не будь-які суспільні відносини, а  лише ті, які поставлені під охорону  закону про кримінальну відповідальність. Тому не тільки безпосереднім і родовим, але й загальним об'єктом усіх злочинів є не вся сукупність суспільних відносин, а тільки ті із соціально  схвалених відносин, які законодавець поставив під охорону кримінального  законодавства.

Слід зауважити, що «обсяг»  об'єкта злочину в кримінальному  праві є категорією динамічною, а  не статичною. Вони розвиваються по мірі того як розвивається суспільство. Деякі  об’єкти злочину з часом зникають або ж міняють свою форму, набирають  або втрачають важливість, а щоб  закон був гуманним,  відповідно з часом  потрібно вносити зміни  і доповнення до відповідного законодавства. Наочно це проявилось останніми роками, коли було здійснено як декриміналізацію так і криміналізацію значного кола діянь.

Список літератури

1. Кримінальний кодекс України. – К., 1992.
2. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України: Спеціальний випуск. , К: “Юрінком”, НВФ “Агуст”, 2004.
3. Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник для юридичних вузів і фак-тів. / За ред. проф. Бажанова М.І., Сташиса В.В., Тація В.Я. – К., 2001.
4. Кримінальне право України. Загал. частина: Підруч. для студентів юрид. вузів і фак. / За ред. П.С.Матишевського та ін. – К.: Юрінком Інтер, 2002.
5. Кримінальне право України, Чернишова Н.В., Володько М.В., Хазін М.А.; Київ: Наукова думка, 2002р.
6. Кримінальне право України. Посібник для курсантів та студентів юридичних учбових закладів. – К., 1995.
7. За редакцією професора Матишевського П.С., доцентів Андрушка П.П,  Шапченка С.Д. Кримінальне право України. Підручник для студентів юридичних вузів і факультетів.-Київ: Юрінком Інтер, 1999.
8. Об’єкт злочинів // Право України. — 1997. — № 12.
9. Панєвін О.С., Селіванов М.П., Музика А.А. Розгляд справ про злочини.  1999. — № 6.