Обставини, що обтяжують покарання при його призначені

12.Під вчиненням  злочину загально небезпечним  способом розуміється вчинення його, зокрема, такими способами, як: вибух, підпал, зараження чи отруєння водойм, затоплення, використання автоматичних пристроїв, електричного струму, газу. Вчинення злочину загально небезпечним способом підвищує суспільну небезпечність вчинюваного злочину і особи злочинця, оскільки при цьому виникає загроза для багатьох об'єктів кримінально-правової охорони і настання тяжких наслідків.[9;358]

12. Про поняття  алкогольного сп’яніння, вживання  наркотичних або інших одурманюючих  засобів див. коментар до ст. ст. 21, 305, 315, 316.

Сп'яніння залежно від  речовини, вживанням якої викликається сп'яніння, його поділяють на: алкогольне, наркотичне і токсичне.

Алкогольне сп'яніння - психічний стан людини який виникає  внаслідок вживання алкогольних  напоїв (алкогольної інтоксикації), що призводить до фізіологічних, психічних, вегетативних і неврологічних розладів. Чим більша кількість абсолютного алкоголю на 1 кг. маси тіла і його концентрація в крові, тим важчий ступінь (клініка) сп'яніння. Ступінь алкогольного сп'яніння - легкий, середній чи тяжкий - залежить і від інших факторів: кількості і міцності алкогольного напою; часу, протягом якого вживалась певна доза алкоголю; віку та індивідуальних особливостей організму; кількості та якості вжитого харчу; фізичного .і психічного стану людини в момент вживання алкогольних напоїв. Ступінь сп'яніння згідно з частиною 2 статті 67 КК України може бути врахований судом при вирішенні питання про невизнання вчинення злочину особою, яка перебуває у стані алкогольного сп'яніння, обставиною, що обтяжує покарання.

Наркотичне сп'яніння - це психічний стан людини, викликаний вживанням наркотичних засобів. Постійне вживання цих засобів розвиває фізичну залежність людського організму від наркотику, в основі якої лежить абстинентний синдром - комплекс розладів, що виникають у наркоманів після раптового й повного припинення вживання наркотичних засобів і часто є внутрішніми детермінантами вчинення злочинів, насамперед насильницьких. Залежно від виду наркоманії абстиненція проявляється по-різному, але завжди пов'язана з відхиленнями у психічній діяльності людини. Іноді вона може бути причиною неосудності особи щодо конкретних діянь.

Якщо виникають обґрунтовані сумніви щодо осудності особи, яка  вчинила злочин у стані сп'яніння, призначається судово-психіатрична експертиза. В обов'язковому порядку це стосується осіб, які страждають наркологічним захворюванням (алкоголіків, наркоманів і токсикоманів).

Обов'язковою умовою застосування перелічених обставин при призначенні  покарання є те, що вони могли  бути і повинні були усвідомлюватися  винним.[9;359]

Суд не може ще раз враховувати як обтяжуючу покарання обставину, що визначена у відповідній статті Особливої частини КК України як ознака злочину, за вчинення якого призначається покарання (частина 4 статті 67 ККУ). Наприклад, не можуть бути враховані як обтяжуючі при кваліфікації відповідних злочинів такі обставини, як: вчинення злочину на ґрунті расової, національної чи релігійної ворожнечі чи розбрату - при кваліфікації за частиною 2 статті 110 і статтею 161 КК України; вчинення злочину у зв'язку з виконанням потерпілим службового або громадського обов'язку - при кваліфікації за статтею 112, пунктом 8 статті 115, статтею 345 КК України; вчинення злочину щодо особи, яка перебуває в безпорадному стані - при кваліфікації за статтями. 135, 152, 153 КК України; вчинення злочину з особливою жорстокістю - при кваліфікації за статтями 126 і 127 КК України; вчинення злочину з використанням умов воєнного або надзвичайного стану, інших надзвичайних подій - при кваліфікації за частиною 1 статті 111, частиною 2 статті 238, частиною 3 статті 402 КК України; вчинення злочину загально небезпечним способом - при кваліфікації за пунктом 5 частини 2 статті 115, частиною 2 статті 194 КК України.

 

Висновоки

Покарання є логічним, найбільш характерним наслідком  вчинення злочину. Воно є методом  кримінально-правової боротьби зі злочинністю.

Застосування покарання, його вплив на ситуацію із злочинністю  в країні не треба переоцінювати  та чекати від нього вирішення  всіх проблем, які виникають у  ході боротьби зі злочинністю . Але не треба й недооцінювати покарання як метод впливу на злочинність. Саме шляхом застосування справедливого, невідворотного і своєчасного покарання держава стримує злочинність, веде «наступ» на неї, маючи на меті її приборкання й максимальне обмеження її проявів. До того ж наявність караності як ознаки кожного злочину, а також реальне застосування покарання сприяє профілактиці злочинності на всіх її рівнях і у всіх її проявах.

Призначення покарання - це один із етапів застосування кримінально-правових норм, який характеризується такими особливостями:

1) призначення покарання  може здійснюватися лише судом  в обвинувальному Вироку;

2) призначення покарання  відбувається лише після визнання  особи винною у вчинені злочину;

3) призначення покарання  за своєю юридичною природою  є різновидом так званого індивідуального піднормативного регулювання кримінально-правових відносин.

Загальні засади призначення  покарання спрямовані на забезпечення індивідуалізації, гуманності і справедливості покарання. Вони являють собою систему  найбільш істотних критеріїв, що визначають порядок і межі діяльності суду при призначенні покарання.

Суд має призначити особі  покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Таке покарання є  результатом інтелектуальної діяльності суду, в процесі якої він оцінює ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, всі пом'якшуючі та обтяжуючі обставини, ступінь здійснення злочинного наміру, а в разі вчинення злочину у співучасті - характер та ступінь участі особи у вчиненні цього злочину.

Призначенню судом особі необхідного і достатнього для її виправлення і попередження нових злочинів покарання сприяють санкції норм КК України, які за своєю конструкцією є, як правило, альтернативними і відносно визначеними.

При призначенні покарання  обставинами, які його обтяжують згідно ККУ частини 1 ст.67 , визнаються:

1) вчинення злочину  особою повторно та рецидив  злочинів;

2) вчинення злочину  групою осіб за попередньою  змовою.

3) вчинення злочину  на ґрунті расової, національної  чи релігійної ворожнечі або  розбрату;

4) вчинення злочину у зв'язку з виконанням потерпілим службового або громадського обов'язку;

5) тяжкі наслідки, завдані  злочином;

6) вчинення злочину  щодо малолітнього, особи похилого  віку або особи, що перебуває  в безпорадному стані;

7) вчинення злочину  щодо жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності;

8) вчинення злочину  щодо особи, яка перебуває в  матеріальній, службовій чи іншій  залежності від винного;

9) вчинення злочину  з використанням малолітнього  або особи, що страждає психічним  захворюванням чи недоумством;

10) вчинення злочину  з особливою жорстокістю;

11) вчинення злочину  з використанням умов воєнного  або надзвичайного стану, інших  надзвичайних подій;

12) вчинення злочину  загально небезпечним способом;

13) вчинення злочину  особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів.

 

Список використаних джерел

 

2. Конституція України № 254к/96-ВР від 28 червня 1996 року.
3. Кримінальний кодекс України № 2341-ІІІ від 05 квітня 2001 року
4. Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24 жовтня 2003 року
5. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / Ю.В. Александров, В.А. Клименко. - К.: МАУП, 2004. – С.456
6. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник / М.І. Бажанов. - К.: Кондор, 2005.-С.470
7. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник / Я.Ю. Кондратьєв. - К.: Алерта, 2002. – С. 258.
8. Кримінальне право України. Альбом схем: Загальна частина: Навчальний посібник / Ж.Ю. Половніков. - К.: Алерта, 2003. - с. 132.
9. Кримінальне право України: Навчальний посібник / О.М. Омельчук. - К.: Юрінком Інтер, 2004. - с. 297.
10. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 05 квітня 2001 року / За реакцією М.І. Мельника та М.І. Хавронюка. - К.: Каннон, 2001. – С.768