Безпека в умовах кримінальної злочинності і тероризму

2.3.13. Тема 13."Безпека в умовах кримінальної злочинності і тероризму"

Актуальність теми. Сучасна організована злочинність є однією із найсерйозніших проблем, з якою зіткнулися наше суспільство і держава у важких обставинах сьогодення. Розповсюджена вона в кредитно-фінансовій системі і в зовнішньо-економічній діяльності, в промисловості і аграрному секторах, в сферах торгівлі і побутового обслуговування. Фактично має місце зрощування економічної злочинності із загально-кримінальною. Криміногенна безпека передбачає забезпечення захисту основних об'єктів від посягань організованої злочинності та промислового шпіонажу.

Теоретичні відомості. На підприємствах господарювання існує багато внутрішніх факторів, які спричиняють екстремальні ситуації криміногенного характеру. Серед них є:

- відсутність  персональної відповідальності  посадових осіб за збереження  цінних відомостей;

- допуск  до цінних відомостей невиправдано  широкого кола осіб;

- відсутність  спеціального діловодства та  порушення його правил;

- недотримання  встановленого порядку проведення  особливо важливих конфіденційних  переговорів;

- не  систематичне і не грунтовне проведення із співробітниками профілактичних навчань, направлених на попередження порушень режиму захисту;

- недосконалий  контроль за додержанням режиму  захисту відомостей, що містять  комерційну таємницю.

Тому у всіх країнах світу  в системі ринкової економіки  особливої актуальності набуває захист інтелектуальної власності. Ринкові відносини передбачають економічну свободу і конкуренцію, де інтелектуальна власність та комерційні таємниці часто стають вирішальними в оволодінні ринками збуту в досягненні економічного успіху.

Підприємницька інформація (інтелектуальна власність об'єкта господарювання) підрозділяється на технічну, фінансову, рекламну, попиту та пропозиції тощо. Після визначення виду підприємницької інформації, особливо цінної для успішної економічної діяльності підприємства (фірми), для її захисту від посягань злочинних структур та конкурентів застосовуються як правові, так і спеціальні заходи або ж комплексне їх поєднання.

Цінна інформація, з якою працюють окремі працівники підприємства (фірми) і про яку відомо зацікавленим особам чи структурам, вимагає спеціальних  внутрішніх і зовнішніх заходів  охорони.

Зовнішні заходи охорони:

1) вивчаються  партнери та клієнти, з якими  ведеться спільна комерційна  діяльність, їх надійність, платоспроможність  та інші дані;

2) вивчаються  зв'язки співробітників підприємства (фірми) з іншими підприємствами (фірмами);

3) виясняються  особи, які проявляють зацікавленість  до діяльності підприємства (фірми)  та його персоналу.

Внутрішні заходи охорони.

1) ретельно  підбираються та перевіряються  особи, які мають намір влаштуватися  на роботу на підприємство;

2) певний  період часу новий працівник  знаходиться на спостереженні  за його вчинками та поведінкою;

3) особлива  увага приділяється особам, які  проявляють необгрунтовану цікавість до інформації, угод, партнерів фірми тощо;

4) комп'ютеризація  підприємницьких структур розширює  коло осіб, які володіють цінною  інформацією, що передбачає застосування  додаткових спеціальних заходів.

З метою захисту інтелектуальної  власності вводиться специфічний порядок роботи та доступу до неї шляхом проведення спеціальних організаційних заходів:

1) визначення  списку осіб, уповноважених класифікувати  інформацію та об’єкти, що  містять комерційну таємницю;

2) визначення  інформації та об'єктів, які  належать до цінних та потребують  захисту;

3) здійснення  координації заходів охорони  цінної інформації, між всіма  підрозділам підприємства;

4) організація  спеціального діловодства, маркування  документації тощо, порядок зберігання  і транспортування носіїв комерційних  таємниць.

Охорона підприємства. Основним виконавцем забезпечення кримінологічної безпеки об'єкту економіки є служба (підрозділ) безпеки, яка створюється на основі рішення керівництва об'єкту. В цілому діяльність служби безпеки направлена на створення на об'єкті економіки необхідних правових, організаційних і матеріальних умов для виявлення, попередження і припинення посягань кримінальними структурами на майно, інтелектуальну власність, що можуть впливати на фінансово-комерційну кон'юнктуру.

Економічна війна, економічна розвідка та промисловий  шпіонаж. Сучасна економічна безпека будь-якої країни - це загальнонаціональний комплекс заходів, направлених на постійний стійкий розвиток та вдосконалення економіки країни. Метою боротьби країни в сучасній економічній війні є довготривале закріплення позицій на завойованому ринку. До основних прийомів проведення сучасної економічної війни належать:

- точне  визначення галузей, які необхідно  розвивати;

- аналіз  сил і слабких сторін противника.

Інформаційно-аналітична робота відіграє головну роль в організації комплексної  системи забезпечення безпеки діяльності підприємства. В сучасній економічній  війні тільки інформація може забезпечити  вирішальну перевагу.

Економічна розвідка - сфера таємної діяльності по збору, аналізу і використанню особливо цінної інформації, що охоплює всі сфери ринкової економіки. Найбільший інтерес для економічної розвідки становлять:

- науково-дослідні  і конструкторські праці;

- фінансові  операції компаній, з них фінансування  проектів, інвестиційна політика;

- маркетинг,  зокрема: режим поставок, список  замовників, кон'юнктура ринку, відомості  про укладені угоди, звіти про  реалізацію продукції;

- організація  виробництва.

Головна мета економічної  розвідки - забезпечення конкурентної переваги, що є найважливішою умовою досягнення успіху в ринковій економіці.

Існує дві форми конкуренції: добросовісна і недобросовісна.

Добросовісна конкуренція передбачає одержання максимальних прибутків шляхом створення кращих товарів і надання більш якісних послуг - тобто оправдана боротьба цін і якостей.

Недобросовісна конкуренція включає економічний шпіонаж, корупцію, неправдиву рекламу, які використовуються з метою підриву економічних здобутків конкурента або витіснення його з ринку тощо.

Економічна розвідка підрозділяється  на три складові:

1) макроекономічна розвідка;

2) економічна контррозвідка;

3) мікроекономічна розвідка.

Макроекономічна розвідка - це збір інформації про тенденцію економічного розвитку іноземних держав; енергетичні і сировинні ресурси; розроблені за кордоном технології; стан галузевих і регіональних ринків.

Головною особливістю макроекономічної розвідки є несподіваний факт - значна її частина здійснюється цілком легально і за своїм змістом вона подібна  до науково-дослідної роботи.

Економічна контррозвідка забезпечує припинення намагань іноземних фірм і спецслужб здобування торгово-економічних і технологічних таємниць, які мають значну цінність.

Діяльність економічної розвідки підрозділяється на:

1) галузевий  аналіз стану економіки певної  країни;

2) промисловий  шпіонаж, який в свою чергу  можна умовно підрозділити на  комерційну, технологічну і науково-технічну  розвідку.

Характерні риси діяльності промислового шпіонажу:

1. оволодіннями ринками збуту;
2. дискредитація чи усунення конкурентів;
3. перепродаж фірмових секретів;
4. зрив переговорів по контрактах;
5. шантаж окремих осіб;
6. створення умов для підготовки та проведення терористичних і диверсійних акцій.

Мікроекономічна розвідка, яка ведеться державними службами в інтересах промислових корпорацій в боротьбі з іноземними конкурентами, є найбільш делікатним напрямом в діяльності розвідувальних служб. Це сфера глобального бізнесу, тому для такої діяльності потрібні співробітники з досвідом роботи в галузі бізнесу та фінансів.

Захист промислової власності. Одержання гарантованого доходу - головна умова розвитку підприємницької діяльності. За таких мотивів керівникам приватних підприємств, менеджерам необхідно бути не тільки грамотним економістом, але й вміти захистити результати своєї праці від можливого розорення, крадіжок, махінацій, зведення втрат до мінімуму. Ефективність засобів безпеки має враховувати і економічну сторону. Не завжди доцільно використовувати дорогі технічні засоби, вони можуть бути не ефективними в специфічних випадках.

Тероризм - як форма  політичного екстремізму. Сучасний тероризм характеризується різко підвищеною технічною оснащеністю, високим рівнем організації, наявністю значних фінансових коштів. Його головна відмінна риса - це розмивання меж між міжнародним і внутрішнім тероризмом. Розширюються зв’язки терористичних організацій з представниками наркобізнесу і незаконної торгівлі зброєю. Помітна динаміка зростання терористичних груп у сучасному світі.

Слово тероризм похідне від латинського  “terror”, що в перекладі означає “страх”, “жах”. Отже, тероризм можна трактувати як політику і практику досягнення політичної мети з допомогою терору.

Тероризм можна класифікувати:

1. за територіальною ознакою: міжнародний, внутрішньодержавний;
2. залежно від злочинної мотивації: політичний, релігійний, націоналістичний, економічний;
3. за формою прояву: використання з терористичною метою вибухових пристроїв; захоплення повітряного судна та інше злочинне втручання в діяльність цивільної авіації; захоплення морського судна та інше злочинне втручання в діяльність міжнародного судноплавства; захоплення заручників; інші форми тероризму.

Є три основних типи тероризму:

1) внутрішній - відповідні дії громадян однієї держави проти співвітчизників на власній території;

2) транснаціональний - відповідні дії громадян однієї держави проти співвітчизників на території інших держав;

3) міжнародний - відповідні дії груп громадян, однорідних або змішаних за національним складом, проти будь-яких осіб на території третіх країн.

Є також три види тероризму: соціальний, політичний, ідеологічний. Можна також назвати інші форми тероризму: “хімічний”, “біологічний”, “психологічний”.

Останнім часом занепокоєння правоохоронних органів і вчених, що досліджують  проблеми тероризму, викликає така нова форма тероризму, як високотехнологічний тероризм, складовими якого є кібертероризм (електронний, комп’ютерний) і космічний тероризм.

Під кібертероризмом розуміють навмисну мотивовану атаку на інформацію, що обробляється комп’ютером, комп’ютерну систему або мережу, яка пов’язана з небезпекою для життя і здоров’я людей або настанням інших тяжких наслідків, якщо такі дії вчинені з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокування військового конфлікту.

Сучасний рівень науково-технічного прогресу дає підстави виокремити такі форми прояву космічного тероризму:

1. знищення космічних об’єктів, елементів наземних комплексів управління та інших структур космічних агентств;
2. залякування окремих великих організацій, регіонів, країн вибором місць падіння захоплених космічних апаратів;
3. залякування діями з космосу щодо морських, наземних і повітряних об’єктів.

Дослідники виділяють наступні ознаки тероризму як злочинного діяння.

1. Тероризм  є однією з форм організованого  насильства.

2. При  тероризмі здійснюється примус  більш широкої соціальної групи,  ніж безпосередні жертви насильства.

3. Формування  цілей здебільшого не пов’язане  з конкретними проявами насильства, тобто між жертвою та метою,  на яку спрямовують свої дії  терористи, немає прямого зв’язку.

4. Тактична  мета тероризму полягає в тому, щоб привернути увагу до проблеми, стратегічна - досягти певних  соціальних змін (свобода, незалежність, звільнення з виправно-трудових  установ певного контингенту  осіб, революція тощо).

5. Акти  тероризму самі по собі становлять  традиційні форми загальнокримінальних злодіянь.

6. Тероризм  паралізує протидію з боку  громадськості.

7. Знаряддям  впливу тероризму є психологічний  шок, який супроводжується усвідомленням  того, що будь-хто може стати  жертвою незалежно від того, до  якої верстви суспільства він  належить.