Епічні поеми «Рамаяна» та «Магабгарата»

Рама́яна (в перекладі означає - подорож Рами») — частина індуїстського канону (смріті), що отримала своє остаточне оформлення між IV в. до н. е. — ІІ. н. е. На відміну від Магабгарати, Рамаяна є порівняно струнким цілим з композицією та розгортанням сюжету. Індійські поетики називають міфічного автора Рамаяни — Вальмікі — «першим поетом» (адікаві), а саму Рамаяну — першим художнім епосом (кав'я). В Рамаяні вже чітко виступають риси творчого методу пізнішого стилю кав'я: насиченість викладу ліризмом; ретельне виписування картин природи, які часто набувають символічного характеру; безліч стилістичних прикрас — порівнянь, поетичних тропів і постатей, багатозначних висловів, здійснюють принцип «подвійного сенсу» (дгвані). Вважається одним із найважливіших священних текстів індуїзму канона смріті.

1. Вступ
2. Рамаяна:
Визначення та основні відомості
Склад та короткий зміст твору
Аналіз головного героя
Аналіз твору, приховане значення

3. Магабгарата:
Визначення та основні відомсті
Склад твору
Аналіз твору

4. Висновок
5. Список літератури